Рішення № 119903740, 21.06.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2024 рокусправа № 380/1930/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ в/ч НОМЕР_1 від 01.10.2023 №1081-АД про преміювання військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 за їх особистий внесок у загальні результати служби у вересні 2023 року в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за особистий внесок у загальні результати служби у вересні 2023 року.

Ухвалою від 29.01.2024 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 березня 2022 року позивач не виконав наказ командира військової частини НОМЕР_1 №215-АД від 24.02.2022 року, а саме: не дочекавшись сигналу оповіщення «ВІДБІЙ» під час оголошеної ракетної небезпеки повернувся в будівлю центру імітаційного моделювання та в подальшому перебуваючи у вказаній будівлі потрапив під ракетний обстріл, під час якого втратив особисту зброю. За фактом знищення (втрати) майна служби ракетно-артилерійського озброєння В/Ч НОМЕР_1 під час ракетного обстрілу 13 березня 2022 року відповідно до наказу від 05.01.2023 року №4-ОД про результати службового розслідування з цього приводу позивач притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «ДОГАНА» та знято виплату премії за особистий внесок у загальні результати служби у повному обсязі за січень 2023.

З цього приводу прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону був також складений протокол про військове адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. 26.07.2023 постановою Яворівського районного суду Львівської області у справі №944/4765/23 позивача визнано винуватим у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, щодо подій 13 березня 2022 року.

Стверджує, що відповідно до витягу з наказу В/Ч НОМЕР_1 від 01.10.2023 про преміювання військовослужбовців В/Ч НОМЕР_1 за їх особистий внесок у загальні результати служби у вересні 2023 року №1081-АД позивачу було не виплачено та не нараховfно премію за вересень 2023 року з підстав наявності постанови Яворівського районного суду Львівської області від 26.07.2023 року у справі №944/4765/23 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2ст.172-15 КУпАП та накладення на стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті на строк 10 (десять) діб.

Позивач просить задовольнити позов, оскільки позбавлення премії двічі за один і той самий проступок є неправомірним.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, встановлений частиною 5 статті 122 КАСУ. Позивач дізнався про можливе порушення його прав саме з моменту отримання першої відповіді на його перший рапорт від 08.12.2023 (вих.№9059), а позовна заява від 19.01.2024 року була подана з порушенням процесуальних строків звернення до суду з позовом у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.

У зв`язку із цим просить суд закрити провадження по справі № 380/1930/24 за позовом ОСОБА_1 у зв`язку з пропуском процесуальних строків для звернення до адміністративного суду.

Позивач надіслав суду відповідь на відзив, у якій зазначив наступне: "… Про причину не виплати мені премії за вересень місяць 2023 року я дізнався 08.12.2023 року з відповіді на свій рапорт вих. №9059. У зв`язку з тим, що командування на мою думку діяло не у спосіб передбачений законом я звернувся із рапортом про скасування наказу про преміювання та обґрунтував це нормами чинного законодавства, відповідь на який я отримав 25.12.2023 року. З позовом у суд я звернувся 20.01.2024 року, тобто у тримісячний строк з дня одержання мною письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені мені (ч. 2 стаття 116 КЗпП України) (в період часу з 08.12.2023 року по 08.03.2024 року). Вважаю, що мною строків звернення до суду не пропущено, оскільки відповідно до частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті . Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2)".

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 сержант інструктор відділення підготовки загальновійськових підрозділів відділу підготовки загальновійськових та танкових підрозділів Навчального центру підготовки підрозділів військової частини НОМЕР_1 13 березня 2022 року не виконав наказ командира військової частини НОМЕР_1 №215-АД від 24.02.2022 року, а саме, не дочекавшись сигналу оповіщення «ВІДБІЙ» під час оголошеної ракетної небезпеки повернувся в будівлю центру імітаційного моделювання та в подальшому перебуваючи у вказаній будівлі потрапив під ракетний обстріл, під час якого втратив особисту зброю.

За фактом знищення (втрати) майна служби ракетно-артилерійського озброєння В/Ч НОМЕР_1 під час ракетного обстрілу 13 березня 2022 року проведене службове розслідування.

Відповідно до наказу командира В/Ч НОМЕР_1 від 05.01.2023 №4-ОД за результатами службового розслідування з цього приводу ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «ДОГАНА» та знято виплату премії за особистий внесок у загальні результати служби у повному обсязі за січень 2023 року.

У подальшому в наказі командира В/Ч НОМЕР_1 від 01.10.2023 № 1081-АД «Про преміювання військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 за їх особистий внесок у загальні результати служби у вересні 2023 року" зазначено:

«…6. Не виплачувати премію за вересень місяць 2023 року в повному обсязі наступним військовослужбовцям:

6.2 майстер-сержанту ОСОБА_1 сержанту інструктору відділення підготовки загальновійськових підрозділів відділу підготовки загальновійськових та танкових підрозділів Навчального центру підготовки підрозділів за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до постанови Яворівського районного суду Львівської області справа № 944/4765/23 від 26.07.2023…».

07.12.2023 (вх.№11218) у стройовій частині військової частини НОМЕР_1 зареєстрований рапорт Позивача, у якому він просив надати йому інформацію про те, у зв`язку з чим йому не було здійснено нарахування та виплату премії за вересень 2023 та надати довідку про розмір виплаченого йому грошового забезпечення по його складових пунктах у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01 січня 2023 року по 01 грудня 2023 року.

08.12.2023 (вих.№9059) Позивачу була надана відповідь, із якої слідує, що відповідно до наказу В/Ч НОМЕР_1 від 01.10.2023 року про преміювання військовослужбовців В/Ч НОМЕР_1 за їх особистий внесок у загальні результати служби у вересні 2023 року №1081-АД позивачу не виплачена та не нарахована премія за вересень 2023 з підстав наявності постанови Яворівського районного суду Львівської області від 26.07.2023 року у справі №944/4765/23 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2ст.172-15 КУпАП.

19.12.2023 (вх.№ Н-347) у стройовій частині військової частини НОМЕР_1 зареєстрований рапорт Позивача, у якому він просив скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01.10.2023 №1081-АД «Про преміювання військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 за їх особистий внесок в загальні результати служби у вересні місяці 2023 року» в частині, що його стосується, а також нарахувати та виплатити премію за особистий внесок у загальні результати служби за вересень 2023 року.

На рапорт від 19.12.2023 (вх.№ Н-347) Позивач отримав відповідь від 21.12.2023 (вих. №9415), що командування діяло у законний спосіб і підстав для скасування наказу немає.

05.01.2024 (вх.№ Н-350) у стройовій частині військової частини НОМЕР_1 зареєстрований рапорт Позивача, у якому він просив скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01.10.2023 №1081-АД «Про преміювання військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 за їх особистий внесок в загальні результати служби у вересні місяці 2023 року» в частині, що його стосується та нарахувати та виплатити премію за особистий внесок у загальні результати служби за вересень 2023 року.

На рапорт від 05.01.2024 (вх.№ Н-350) Позивач отримав відповідь від 08.01.24 (вих. №182), аналогічну попередній.

Не погодившись із наказом, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Із приводу дотримання строків звернення позивачем до суду, суд зазначає наступне.

Приписами частин третьої і п`ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Під час вирішення питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді даної справи, суд враховує правовий висновок, висловлений Верховним Судом у постанові від 25.04.2023 по справі №380/15245/22, яким визначено, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

За таких обставин суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду.

Також суд зауважує відповідачу, що підстави для закриття провадження у справі визначені ст. 238 КАС України, серед яких відсутня така підстава як порушення строку звернення до суду.

Щодо суті позову, то відповідач у відзиві не заперечив проти позовних вимог та не навів жодних аргументів, із яких суд міг би встановити позицію відповідача щодо викладених у позові доводів.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач позбавлений преміювання за січень 2023 на підставі наказу командира В/Ч НОМЕР_1 від 05.01.2023 №4-ОД та за вересень 2023 на підставі наказу командира В/Ч НОМЕР_1 від 01.10.2023 № 1081-АД.

Із змісту цих наказів слідує, що у січні 2023 позивач притягнений до дисциплінарної відповідальності через втрату ним майна служби ракетно-артилерійського озброєння В/Ч НОМЕР_1 під час ракетного обстрілу 13 березня 2022 року у зв`язку із невиконання ним наказу командира.

У вересні 2023 позивач позбавлений премії за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до постанови Яворівського районного суду Львівської області справа № 944/4765/23 від 26.07.2023.

Так із постанови Яворівського районного суду Львівської області справа № 944/4765/23 від 26.07.2023 слідує, що ОСОБА_1 суд визнав винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.172-15 КУпАПта накласти на ньогостягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті на строк 10 (десять) діб.

Так Яворівським районним судом Львівської області справа у постанові від 26.07.2023 у справі № 944/4765/23 встановлено наступне:

«… ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем за контрактом, військовою службовою особою - сержантом інструктором відділення підготовки загальновійськових підрозділів відділу підготовки загальновійськових та танкових підрозділів навчального процесу центру підготовки підрозділів військової частини НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: …, в умовах особливого періоду, у порушення вимог ст.ст.16, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, наказу командира військової частини НОМЕР_1 №215-АД від 24.02.2022, внаслідок недбалого ставлення до виконання обов`язків військової служби, 13.03.2022 не виконав наказ командира військової частини НОМЕР_1 №215-АД від 24.02.2022, а саме, не дочекавшись сигналу оповіщення «ВІДБІЙ» під час оголошеної ракетної небезпеки повернувся в будівлю центру імітаційного моделювання та в подальшому перебуваючи у вказаній будівлі потрапив під ракетний обстріл, під час якого втратив особисту зброю у виді автомата АКМС 7,62мм НОМЕР_3 та 4 магазинів із набоями в кількості 7,629 мм до автомата АКМС ПМ в кількості 120 шт, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2ст.172-15 КУпАП…».

Із наведеного слідує, що позивач позбавлений премії двічі: у січні та вересні 2023 за правопорушення, вчинене 13.03.2022.

Щодо правомірності таких дій відповідача, суд зазначає наступне.

Стаття 61 Конституції України передбачає заборону притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення більше одного разу.

Варто зазначити, що перше притягнення особи до відповідальності не може визнаватись незаконним з підстав, передбачених статтею 61 Конституції України, у разі повторного притягнення тієї ж особи до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, яке відбулось за часом пізніше. … Така позиція відповідає і практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення Великої палати Європейського суду з прав людини від 15.11.2016 у справі "А та Б проти Норвегії" зазначено: "Суд також переконливо підтвердив, що стаття 4 Протоколу №7 не обмежується правом не бути покараним двічі, але поширюється і на право не піддаватися кримінальному обвинуваченню або засудженню двічі. Якби це було не так, то не було б необхідності використовувати слово "засуджений", а також слово "покараний", оскільки це було би дублюванням. Таким чином, Суд підтвердив, що стаття 4 Протоколу № 7 застосовується навіть коли людина була притягнута до відповідальності в провадженнях, які не призвели до визнання винним у вчиненні правопорушення. Стаття 4 Протоколу №7 містить три різних гарантії і встановлює, що за одне і те саме правопорушення ніхто не може бути (І) притягнутий до відповідальності, (ІІ) засуджений, і (ІІІ ) покараний."

До такого висновку прийшов КАС ВС у постанові від 10.01.2024 - № 260/4624/21.

Відтак, оскільки позивач двічі (у січні та вересні 2023) позбавлений преміювання за вчинення одного і того самого дисциплінарного проступку, суд прийшов до висновку про протиправність наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 01.10.2023 №1081-АД «Про преміювання військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 за їх особистий внесок у загальні результати служби у вересні 2023 року» в частині, невиплати премії ОСОБА_1 .

Визнання протиправним наказу в частині має наслідком його скасування та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу премію за особистий внесок у загальні результати служби у вересні 2023 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ в/ч НОМЕР_1 від 01.10.2023 №1081-АД «Про преміювання військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 за їх особистий внесок у загальні результати служби у вересні 2023 року» в частині невиплати премії ОСОБА_1 .

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) премію за особистий внесок у загальні результати служби у вересні 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна