Рішення № 119902951, 20.06.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 року Справа№200/2031/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Духневича О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2023 року через систему "Електронний суд" до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 21.06.2023 № 056650008902 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що досягнувши 60-річного віку, 14.06.2023 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що здійснює призначення пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 21.06.2023 № 056650008902 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю визначеного ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страхового стажу 30 років. Також зазначено, що до страхового стажу зараховано всі періоди роботи, шо становить 25 років 04 місяці 11 днів.

Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 21.06.2023 № 056650008902 про відмову у призначенні пенсії за віком протиправним, оскільки згідно відомостей, що зазначені трудовій книжці страховий стаж становить 30 років 8 місяців. Тому, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернулася з цим адміністративним позовом до суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2024, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.04.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду: документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн. або подання до суду клопотання про застосування пільг із сплати судового збору (відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати) разом із довідкою з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків отриманих позивачем у 2023 році доходів, яка дасть підстави повно та об`єктивно оцінити майновий стан заявника в цілях розгляду процесуального питання.

23.04.2024 на адресу суду від позивача надано докази сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду із позовною заявою. Відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні. Зобов`язано відповідача подати до суду: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 .

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

23.05.2024 на адресу суду надійшов відзив, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог повністю.

Обгрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що 14.06.2023 позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що здійснює призначення пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 21.06.2023 № 056650008902 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю визначеного ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страхового стажу 30 років. Також зазначено, що до страхового стажу зараховано всі періоди роботи, шо становить 25 років 04 місяці 11 днів.

З огляду на викладене, відповідач вказав на відсутність підстав для призначення пенсії за віком.

Також відповідач вказав, що надати копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 не має змоги, оскільки після винесення рішення про відмову пенсійна справа була повернута за місцем реєстрації позивача до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.06.2024 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1

19.06.2024 до Донецького окружного адміністративного суду засобами електронного зв`язку від відповідача надійшли документи, витребувані ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.06.2024.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач у зв`язку із досягненням 60-річного віку, 14.06.2023 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що здійснює призначення пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 21.06.2023 № 056650008902 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю визначеного ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страхового стажу 30 років. Також зазначено, що до страхового стажу зараховано всі періоди роботи, шо становить 25 років 04 місяці 11 днів.

Не погоджуючись із рішенням відповідача-2 від 18.04.2024 № 262740007512 про відмову у перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

01 січня 2004 року набув чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до преамбули Закону № 1058-IV, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Отже, з вище зазначеного вбачається, що страховий стаж отриманий до впровадження системи персоніфікованого обліку обчислюється на підставі документів згідно законодавства, що діяло до набрання чинності Закону № 1058-IV.

Згідно вимог ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 № 1788-XII (далі-Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.

Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 по справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 по справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі № 242/2536/16.

Як слідує із матеріалів справи, 14.06.2023 позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що здійснює призначення пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 21.06.2023 № 056650008902 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю визначеного ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страхового стажу 30 років. Також зазначено, що до страхового стажу зараховано всі періоди роботи, шо становить 25 років 04 місяці 11 днів.

Судом досліджено трудову книжку позивача серії НОМЕР_2 від 20.10.1982 та трудову книжку б/н від 12.08.1987, свідоцтво Червоноармійського навчально-курсового комбінату від 16.06.1982, трудовий договір від 26.04.2004 та від 05.10.2009, довідку Красноармійського районного споживчого товариства від 18.05.2023, довідку ТДВ «Красноармійська швейна фабрика «Веселка» від 03.04.2023 № 01/15, довідку відділу освіти Покровської міської ради та встановлено, що відповідачем частково зараховано періоди роботи до страхового стажу позивача, що підтверджується протоколом розрахунку стажу форми РС-право.

Так судом встановлено, що відповідачем не зараховано згідно записів у трудових книжках періоди роботи з 26.04.2004 по 31.05.2004, з 01.10.2004 по 20.12.2004, з 01.06.2020 по 30.06.2020, з 01.03.2022 по 14.06.2023 (дата звернення позивача із заявою про призначення пенсії). Решта період відповідачем зараховано до страхового стражу позивача, що в своїй сукупності становить 25 років 4 місяці 11 днів.

Визначаючись щодо підстав неврахування відповідачем вказаних періодів до страхового стажу позивача, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося судом, страховий стаж це - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Системний аналіз вказаних вище норм Закону № 1058-IV дає підстави для висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески.

Періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того сплатило підприємство-страхувальник ці страхові внески (єдиний внесок) чи ні, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем платником страхових внесків (єдиного внеску).

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за наявності відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 02.08.2022 у справі № 560/4616/20, від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 22.11.2018 у справі № 242/4793/16-а, від 11.07.2019 у справі № 242/1484/17, від 04.06.2019 у справі № 235/900/17, від 27.02.2019 у справі № 242/1871/17 та № 423/3544/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 04.09.2018 у справі № 482/434/17, від 30.09.2019 у справі № 316/1392/16-а.

Разом з цим відсутність відомостей стосовно нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) відповідно до закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), свідчить про відсутність підстав для зарахування відповідного періоду до страхового стажу особи.

З наявної в матеріалах справи довідки форми ОК-5 щодо ОСОБА_1 , судом встановлено, що заробітна плата позивачу у період з 26.04.2004 по 31.05.2004, з 01.10.2004 по 20.12.2004, з 01.06.2020 по 30.06.2020, з 01.03.2022 по 14.06.2023 (дата звернення позивача із заявою про призначення пенсії) не нараховувалася, а сплата страхових внесків не здійснювалася.

Оскільки станом на 14.06.2023 в системі персоніфікованого обліку не було даних не лише про сплату страхових внесків, але й про суму заробітку для нарахування пенсії за період з 26.04.2004 по 31.05.2004, з 01.10.2004 по 20.12.2004, з 01.06.2020 по 30.06.2020, з 01.03.2022 по 14.06.2023, у пенсійного орану не було підстав для зарахування вказаних періодів до страхового стажу позивача.

Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд у постановах від 16.05.2024 у справі № 200/4683/23, від 18.12.2023 у справі № 200/2155/23.

Отже, відповідачем правомірно прийнято рішення від 21.06.2023 № 056650008902 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особа має право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років, разом з тим у позивача наявний страховий стаж 25 років 4 місяці 11 днів.

При цьому суд зазначає, що навіть якщо зарахувати вказані періоди до страхового стажу, що в своїй сукупності становить 1 рік 8 місяців 13 днів, до наявного страхового стажу 25 років 4 місяці 11 днів, все одно в позивача буде відсутнє право на призначення пенсії за віком.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Розподіл судового збору не здійснюється у зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та у зв`язку із відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст. 2, 72-77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.С. Духневич