Постанова № 11990212, 09.02.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

09.02.2010 р. Справа № 2а - 5739/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Непомящої А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Техіндастрі-07»,

2) ОСОБА_1,

за участю третьої особи: Реєстраційна ліцензійна палата виконавчого комітету Миколаївської міської ради,

за участю представників

від позивача: Могутов А.М.

від відповідача: 1) не зявився.

2) не зявився.

третя особа: не зявився.

про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи,

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Припинити юридичну особу товариства з обмеженою відповідальністю «Техіндастрі-07»(вул. Одеське шосе, 69/2, м. Миколаїв, 54036, ідентифікаційний код 35357119), зареєстроване виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 13.08.2007 року за № 15221020000014659.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Суддя І. А. Устинов

Миколаївський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 лютого 2010 року Справа №2а 5739/09/1470

м. Миколаїв

11:56

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Непомящої А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Техіндастрі-07»,

2) ОСОБА_1,

за участю третьої особи: Реєстраційна ліцензійна палата виконавчого комітету Миколаївської міської ради,

за участю представників

від позивача: Могутов А.М.

від відповідача: 1) не зявився.

2) не зявився.

третя особа: не зявився.

про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Техіндастрі-07»(далі ТОВ «Техіндастрі-07»).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що засновник підприємства ОСОБА_1 ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства на мав, а саме підприємство використовувалося іншими особами з метою прикриття незаконної господарської діяльності, ухилення від сплати податків, легалізації коштів та іншого.

Представник відповідача ТОВ «Техіндастрі-07»у судове засідання не зявився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином за місцем знаходження.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином за місцем проживання.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, надав письмові пояснення по справі, які знаходяться в матеріалах справи, посилаючись на те, що реєстрація ТОВ «Техіндастрі-07»проведена у відповідності до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”. Підстав для відмови у проведенні реєстрації, передбачених цім Законом, не було.

Відповідно до частини 1 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. А відповідно до частини 2 зазначеної статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У такому випадку, суд вважає, що відповідачі зловживають своїми процесуальними правами та не виконує процесуальні обовязки щодо явки до суду.

У відповідності до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає що неприбуття у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду відповідачів, без поважних причин а також без повідомлення ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача дослідивши надані докази, суд дійшов до таких висновків.

13 серпня 2007 року державним реєстратором виконавчого комітету Миколаївської міської ради зареєстровано юридичну особу ТОВ «Техіндастрі-07»(а.с.10).Керівником цього підприємства є ОСОБА_1 .

14.08.2008 року ТОВ «Техіндастрі-07» взято на облік як платника податків в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (а.с. 11).

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав Довідку про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків ТОВ «Техіндастрі-07»(а.с.7), в якой зазначено, що воно не знаходиться за юридичною адресою, а також пояснення ОСОБА_1, наданні 21.11.2008 року співробітникам податкової міліції (а.с.8).

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 ніякого відношення до реєстрації ТОВ «Техіндастрі-07»він не має, яким чином вищезазначене підприємство зареєстровано на його їм я він не знає, свій паспорт та ідентифікаційний код він нікому не давав (а.с.8).

Відповідно до пункту 2 частини1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створені порушення, які не можна усунути.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право звертатися до суду про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної з підстав визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

В той же час, слід зазначить, що у відповідності частини 2 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” підставою для постанови судового щодо припинення юридичної особи є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації.

Звертаючись до суду з позовом про припинення юридичної особи з зазначеної підстави орган державної податкової служби повинен надати суду докази того що вже є рішення про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Як що все таки розглядати можливість про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, то це такі порушення закону, які унеможливлювали державну реєстрацію юридичної особи ще на момент самої реєстрації, але, незважаючи на їх наявність реєстрація була проведена.

Вичерпний перелік цих порушень визначений в статті 27 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, а саме:

невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону;

порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:

наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;

невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;

наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 10 частини 1 статті 27 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Жодних підстав з передбачених в статті 27 зазначеного Закону для визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Техіндастрі-07»позивач не навів.

Окрім цього, суд до пояснень ОСОБА_1 щодо його необізнаності у господарській діяльності ТОВ «Техіндастрі-07», відноситися критично. За умови доведеності правоохоронними органами участі ТОВ «Техіндастрі-07»у протиправній діяльності, така позиція ОСОБА_1 може бути обумовлена наміром уникнути юридичної відповідальності (перекладанням її на інших осіб), а також зацікавленістю у визнанні недійсною усієї заборгованості підприємства перед контрагентами та бюджетом.

У будь-якому випадку лише пояснень ОСОБА_1 без наявності підстав, передбачених статті 27 Закону, недостатньо визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації.

Аргументи позивача, що зазначене товариство використовувалося для незаконної господарської діяльності, ухилення від сплати податків, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та інше, судом не приймаються так як всі зазначені дії відбувалися після державної реєстрації, і не впливають на її дійсність.

Слід зазначити, що не зважаючи на те що представник позивача наполягаючи на тому, що підприємство займалось протизаконною діяльністю, пояснив що кримінальних справ як по фактам злочинної діяльності товариства, а також відносно його посадових осіб, або державного реєстратора порушено не було, а також надав про це довідку податкової міліції.

Згідно наданих представником позивача основних аналітичних показників декларації з ПДВ ТОВ «Техіндастрі-07»ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, відповідач не надає податкові декларації, документи бухгалтерської звітності з 2008 року. Відповідно до пояснень представника позивача це є однією з підстав для припинення юридичної особи.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, неподання протягом року до органів державної податкової служби податкової декларації, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством, є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до пункту 17 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу” податкові органи мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині припинення юридичної особи з підстав неподання протягом року до органів державної податкової служби податкової декларації, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством, є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та таким, що підлягають задоволенню.

Оскільки засновники в судове засідання не зявились, не є стороною у справі, суд не знаходить підстав призначати ліквідаційну комісію.

Відповідно до частин 6, 7 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, державний реєстратор не пізніше 3 робочих днів від дати надходження рішення вносить до Єдиного державного реєстру відповідний запис щодо призначення голови комісії з припинення юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ТОВ «Техіндастрі-07».

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Припинити юридичну особу товариства з обмеженою відповідальністю «Техіндастрі-07»(вул. Одеське шосе, 69/2, м. Миколаїв, 54036, ідентифікаційний код 35357119), зареєстроване виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 13.08.2007 року за № 15221020000014659.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Суддя І.А. Устинов

Постанова оформлена

у відповідності до ч.3 ст. 160 КАС України

та підписана суддею 09.07.2010 року

Суддя І.А. Устинов