Ухвала суду № 119901740, 06.06.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12537/24 2/760/8258/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2024 року місто Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі судді Верещінської І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

На підставі ч. 6 ст. 187 ЦПК України, та з метою встановлення даних про адресу реєстрації відповідача, Солом`янським районним судом м. Києва було надіслано запити до Єдиного державного демографічного реєстру датою народження та РНОКПП відповідача, зазначеними у позовній заяві.

Згідно з відповіддю № 625918 від 04.06.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру, за вказаними параметрами особу знайдено та вказано: АДРЕСА_1 .

У позовній заяві зазначено адресу відповідача: АДРЕСА_2 .

При цьому, до позовної заяви не долучено будь-яких доказів на підтвердження реєстрації місця проживання відповідача на території Солом`янського району міста Києва на момент подання позову.

З урахуванням вищевикладеного, позов підлягає уточненню з метою належного визначення територіальної підсудності даного спору.

Також, позивач зазначив, що встановлення даного факту йому потрібно для отримання соціальної допомоги.

Порядок отримання соціальної допомоги визначено відповідними нормативно-правовими актами залежно від виду соціальної допомоги.

Державна соціальна допомога призначається у встановленому законом порядку та відноситься до компетенції відповідних органів державної влади як суб`єктів владних повноважень, які реалізують державну політику у сфері соціального захисту населення.

Кабінет Міністрів України постановою від 27 грудня 2001 року №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» затвердив відповідний Порядок, який визначає умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми.

З огляду на зміст позовної заяви, позивач прагне встановити у суді факт для отримання у майбутньому соціальних пільг та гарантій. Проте, жодних доказів того, що будь-яка із осіб порушує, не визнає чи оспорює права позивача, як і про те, що є обґрунтовані фактами ризики їх порушення, невизнання чи оспорювання, до вказаної заяви позивачем суду не надано.

Крім того, позивач просить суд надати дозвіл на виїзд дитини за кордон, проте не обґрунтовує цю вимогу в частині підстав для виїзду та необхідності.

Відповідно до статті 1ЗаконуУкраїни «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в`їзд в Україну.

У зв`язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану відповідно до Указу Президента України від24лютого 2022року №64"Про введення воєнного стану в Україні" та на виконання вимог Закону України"Про правовий режим воєнного стану" визначено правила виїзду за межі України окремих категорій осіб.

За загальним правилом на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до ст. 23 Закону України Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають військовозобов`язані - жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Встановлення факту про який просить заявник, може стати підставою для надання заявнику відстрочки від мобілізації та у підсумку може зачепити інтереси інших державних органів.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини - залишити без руху.

Встановити позивачеві 7-денний строк з дня отримання копії Ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Копію цієї ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.В. Верещінська