Рішення № 119898525, 21.06.2024, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/957/24

Провадження № 2-а/595/44/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2024 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Созанської Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Шпуняр О.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняадміністративну справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови пронакладення адміністративногостягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересахякогодієпредставник -адвокатПасічник А.З., звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови поліцейського відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2183261 від 19 травня 2024 року.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, щопостановою поліцейського СРПП відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області серії ЕНА № 2183261 від 19 травня 2024 року на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 4ст.126КУпАП в розмірі 20400 грн. Із зазначеною постановою позивач не згідний, вважає її незаконною, необґрунтованою, оскільки він 19 травня 2024 року жодних правил дорожнього руху не порушував, був зупинений працівником поліції безпідставно. Відповідно до постанови Бучацького районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2024 року у справі № 595/593/24 ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Вказана постанова суду оскаржена Пилатюком Ю.І. до Тернопільського апеляційного суду та 20 травня 2024 року суд апеляційної інстанції ухвалив постанову, якою залишив без змін постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2024 року, а тому станом на 19 травня 2024 року ОСОБА_1 не був позбавлений права керування транспортним засобом. За відсутностідоказіввчиненнязі сторонипозивачаадміністративногоправопорушення йоговинаєнедоведеною,атомуоскаржувана постановапідлягаєскасуванню,яктака,щоєпротиправною тавинесеназавідсутності підстав.

За вказаних обставин ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 2183261 від 19 травня 2024 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.126 КУпАПта провадження у справі закрити.

Ухвалою судді від 04 червня 2024 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієпредставник адвокат ПасічникА.З. до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача - адвокат Пасічник А.З. в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання, в якому просить справу розглянути без його та позивача участі. Заявлений позов підтримує, просить його задовольнити.

Представник відповідача - Головного управлінняНаціональної поліціїв Тернопільській області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду письмовий відзив, в якому просив справу слухати у відсутності представника відповідача у зв`язку із зайнятістю по службі. Просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 через його безпідставність. Зазначає, що оскаржувану постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об`єктивних обставин справи, вказуючи на те, що позивач 19 березня 2024 року в м. Бучач по вул. Шухевича, 49 керував транспортним засобом Mercedes-Benz Е 220 СDІ, НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України. Поліцейським винесено постанову серії ЕНА № 218326145 від 19 травня 2024 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на позивача штраф в розмірі 20400 грн. Постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню. До відзиву представником відповідача долучено відзиву долучено постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2024 року по справі № 595/593/24 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 травня 2024 року по справі № 595/593/24 та оптичний носій з відеозаписом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст.19КонституціїУкраїни встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачаєтьсяіз постановипро накладенняадміністративного стягненняпо справіпроадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїЕНА №2183261від 19 травня 2024року,прийнятої поліцейськимСРПП відділенняполіції №2(м.Бучач)Чортківського РВПГУНП вТернопільській областіСтасів Р.Р.,Пилатюк Ю.І.19 травня 2024року о10год.00хв.в м.Бучач повул.Шухевича, 49,керував транспортнимзасобом Mercedes-Benz Е220СDІ, НОМЕР_1 ,будучи позбавленимправа керування,чим порушиввимоги п.2.1.(а) Правил дорожнього рухуУкраїни та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.126 КУпАП.

Вказаною постановою від 19 травня 2024 року, винесеною поліцейським СРПП відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Стасівим Р.Р., на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.

Згідно постанови Бучацького районного суду Тернопільської області № 595/593/24 від15квітня 2024року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП,та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до постанови Тернопільського апеляційного суду № 595/593/24 від 20 травня 2024 року, апеляційну скаргу адвоката Пасічника А.З. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова суду в Єдиний державний реєстр судових рішень була надіслана для оприлюднення та зареєстрована 20 травня 2024 року.Забезпечено надання загального доступу: 21 травня 2024 року. День набрання законної сили - 20 травня 2024 року.

На підставіст. 14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цьогоЗакону,Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 7 КУпАП)

Згідност. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальним правилом частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма частина 2 ст. 77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Ця норма права по своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений статтею 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов`язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Цим принципом повинен керуватись працівник поліції, коли розглядає справу про адміністративне правопорушення за результатами якої приходить до переконання про винуватість особи.

На переконання суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку якщо рішення поліцейського буде оскаржено, то обов`язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки в протилежному випадку на особу, яку визнано винною у вчиненні правопорушення, фактично буде покладено обов`язок доводити свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.

Згідно п. 2.1 (а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Слід врахувати, що об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 126 КУпАП, є керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом та відсутність права на керування.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в постанові Верховного суду від 20 лютого 2019 року у справі №404/4467/16-а зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Згідно відеозапису з нагрудних камер поліцейських зафіксовано рух автомобіля та його зупинка поліцейськими, за кермом автомобіля перебуває ОСОБА_1 , якому поліцейським повідомлено про причину зупинки, а саме, те, що він позбавлений права керування транспортними засобами терміном на один рік, згідно постанови Бучацького районного суду від 15 квітня 2024 року, на що водієм повідомлено, що дану постанову він оскаржує в апеляційному суді. При цьому поліцейським було повідомлено водію, що згідно бази даних ІПНП він є позбавленим права керування, тому поліцейським стосовно ОСОБА_1 складена постанова за ч. 4 ст. 126 КУпАП, яка була йому вручена.

Згідно інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що постанова Тернопільського апеляційного суду № 595/593/24 від 20 травня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП була надіслана для оприлюднення та зареєстрована 20 травня 2024 року, день набрання законної сили 20 травня 2024 року.

Таким чином, 19 травня 2024 року (на час складення оскаржуваної постанови) працівники поліції були позбавлені можливості належним чином встановити факт набрання законної сили постановою Бучацького районного судуТернопільської області від 15 квітня 2024 року, яким позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Згідно ч. 4 ст. 291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

За загальним правилом при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк (ч. 5 ст. 115 КПК України).

При цьому позов ОСОБА_1 ґрунтується як на запереченні вчинення правопорушення, так і на порушенні працівником поліції норм процесуального права при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином,жодного доказу на підтвердження порушення позивачем ОСОБА_1 вимог п.2.1 (а) Правил дорожнього рухуза обставин, що викладені в оскаржуваній постанові, представником відповідача до суду не надано. Спірна постанова складена з порушеннями вимог процесуального закону та Інструкції№ 1376 від 06 листопада 2015 року, що вплинуло на повноту та об`єктивність викладених у ній даних, а тому вона підлягає скасуванню.

За даних обставин, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 72-77, 121, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліціїв Тернопільськійобласті проскасуванняпостанови посправі проадміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постановупронакладенняадміністративного стягненняпосправіпро адміністративнеправопорушенняусфері забезпеченнябезпекидорожнього руху,зафіксоване невавтоматичномурежимі серіїЕНА №2183261від 19травня 2024рокупропритягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальностізач.4ст.126 Кодексу України про адміністративне правопорушенняіз накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень, провадження у справі - закрити.

Стягнути вкористь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 485 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач:Головне управліннянаціональної поліціїв Тернопільськійобласті,місцезнаходження:вул.Валова,11,м.Тернопіль,46001.

Суддя: Л. І. Созанська