Ухвала суду № 119896851, 21.06.2024, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1519/24

1-кс/189/107/24

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

21.06.2024 року смт. Покровське

Слідча суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції), підозрюваного ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покровське клопотання слідчого СВ відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024041540000331, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2024 року за ознаками за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Молодечно, Білорусь, громадянин України, одружений, який має середню спеціальну освіту, раніше не судимий, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, в посаді гранатометника 3 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаді гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,-

ВСТАНОВИВ:

21.06.2024 року до Покровського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024041540000331, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2024 року за ознаками за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтовано наступним. Солдат ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, проходячи її на посаді гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , 18.06.2024 року близько 23:30 год., знаходячись в пункті тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , а саме в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, через раніше виникле неприязне ставлення до ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи умисел, направлений на спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, під час виниклої між ними сварки, взяв до рук ніж, після чого, тримаючи вказаний ніж у правій руці, діючи умисно, з метою спричинення ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, наніс останньому не менше двох ударів вказаним ножем в область тулубу, внаслідок чого ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді двох колото-різаних ран передньої черевної стінки, проникаючих в черевну порожнину з пошкодженням тонкої кишки, гемоперитоніуму, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння, після чого злочинні дії ОСОБА_5 були припинені військовослужбовцями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця події, протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , протоколами проведення слідчих експериментів зі свідками ОСОБА_9 і ОСОБА_8 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, в тому числі вилученими у встановлений законом спосіб речовими доказами. Відповідно довимог п.4ч.1ст.184КПК України,під часдосудового слідствавстановлено наявністьризиків,передбачених уп.1,3, 5ч.1ст.177КПК України,і вобґрунтування застосуваннязапобіжного заходущодо ОСОБА_5 покладається необхідністьпопередження спробампереховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити іншекримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. В судовому засіданні слідча ОСОБА_6 повністю підтримала обставини, викладені в клопотанні та просить його задовольнити. Прокурор ОСОБА_3 повністю підтримавклопотання слідчогопро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_5 . Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 просили застосувати до ОСОБА_5 домашній арешт. Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи. Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством. 19.06.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. Під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, слідча суддя перевіряючи обґрунтованість підозри враховує дані які вказують на обґрунтовану підозру, та які містяться у долучених матеріалах клопотання, а саме копіями: протоколу огляду місця події від 19.06.2024 року,протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 від 19.06.2024 року, протоколами проведення слідчих експериментів зі свідками ОСОБА_9 і ОСОБА_8 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. Водночас, враховуючи, положення ч. 5ст. 9 КПК України, а саме, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ), слідчийсуддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.. Тобто, органом досудового розслідування в судовому засіданні доведена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1ст. 121 ККУкраїни. У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, заявлених слідчим, прокурором, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватись від органів досудового слідства та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи ризик попередження спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення, яке карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми. Обґрунтуванням вказаного ризику при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є те, що відповідно до п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках та встановленою процедурою, при цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не можу служити підставою для запобіжного ув`язнення. Разом з тим, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Крім цього, підозрюваний ОСОБА_5 може змінити місце фактичного мешкання, перетнути державний кордон поза пунктами пропуску, виїхати на тимчасово окуповану територію України, та переховуватися від суду.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_5 може впливати на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілим у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 проходить військову службу в одній військовій частині зі свідками у кримінальному провадженні.

Крім цього, щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, оскільки, характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється останній, а також навички останнього поводження з вогнепальною зброєю як військовослужбовця та доступ під час виконання службових обов`язків до вогнепальної зброї та бойових припасів в тому числі до необлікованих, свідчить про підвищену небезпеку останнього. В тому числі, є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі і злочин проти життя та здоров`я особи, про що свідчить очевидна психологічна спроможністю підозрюваного вільно, виключно за своїм бажанням, без розумної причини самозахисту чи виконання державного або громадського обов`язку застосувати насильство відносно інших осіб.

Враховуючи викладені обставини та встановлені слідчим суддею ризики і характеризуючі обставини, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства. При цьому, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, застосування іншого більш, більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, на думку слідчого судді є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам з урахуванням ступеня встановлених ризиків та характеризуючих матеріалів стосовно підозрюваного.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі вищевикладеного, встановивши наявність обґрунтованої підозри, враховуючи те, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_5 було затримано 19.06.2024 року 10 год .45 хв.

Крім того,відповідно доч.3ст.183КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієїстатті. Відтак, ретельно оцінивши в сукупності всі надані матеріали кримінального провадження та обставини, у тому числі: середній вік та нормальний стан здоров`я підозрюваного, його соціальні зв`язки за місцем мешкання; майновий стан; відсутність повідомлень про підозру у інших кримінальних провадженнях, а також те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, приходжу до висновку про можливість визначення підозрюваному розміру застави.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин слідча суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі, що дорівнює 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, , оскільки саме цей розмір здатний забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків і не є завідомо непомірним для нього.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5ст.194 КПК Українипокласти на нього такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому дислокується військова частина у якій він проходить військову службу чи з місця постійного проживання (перебування), без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування (проживання); не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави підлягає частковому задоволенню.

Разом з тим, як встановлено під час розгляду клопотання, ОСОБА_5 є військовослужбовцем.

Відповідно дост. 55 Кримінально-виконавчого кодексу України(даліКВК України) військовослужбовці, засуджені до арешту, відбувають покарання на гауптвахті.

На військовослужбовців, засуджених до арешту, поширюється дія вимогКВК УкраїнитаДодатку 12Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України. Так, військовослужбовців, до яких обрано запобіжний захід тримання під вартою, засуджених судом до арешту та заарештованих, відправляють на гауптвахту на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, слідча суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024041540000331, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2024 року за ознаками за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити частково. Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 17.08.2024 року 10 год. 45 хв. включно, з утриманням на гауптвахті. Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90840 грн. (дев`яносто тисяч вісімсот сорок гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172). Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави до 17 серпня 2024 року наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому дислокується військова частина у якій він проходить військову службу, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених суддею, у разі внесення застави визначити два місяця з дня внесення застави.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі гауптвахти.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченомуст.199 КПК України.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до гауптвахти.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали проголошено 21.06.2024 року о 13.00 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1