Ухвала суду № 119893615, 19.06.2024, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 2-1079/2010

Провадження № 4-с/486/3/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року м. Южноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматовій Г.А.,

при секретарі Маляновій А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у скасуванні арешту майна,

учасники: боржник ОСОБА_1 , адвокат Врадій Л.М., стягувач АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», представник стягувача Сапіга М.М., Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), представник державної виконавчої служби Тетеричко І.А.,

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2024 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у скасуванні арешту майна, у якій просить визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у скасуванні арешту майна; зобов`язати посадових осіб Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього належного їй майна та виключити відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 10705774, тип обтяження: арешт нерухомого майна, зареєстрованого 12.01.2011р. Миколаївською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції на підставі постанови б/н від 12 січня 2011 року старшого державного виконавця ВДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Личкань О.О., об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, власник ОСОБА_3 , обтяжувач та заявник відділ державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції.

В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що в межах виконання постанови Миколаївського апеляційного суду від 12 березня 2024 року у справі №486/271/14-ц щодо зняття арешту на квартиру АДРЕСА_1 , який був накладений в межах виконавчого провадження № 48605799 (реєстраційний номер обтяження: 11195424 від 16 вересня 2015 року), та який був знятий 27 березня 2024 року, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів від 28 березня 2024 року стало відомо, що окрім вказаного арешту на квартиру, також існує обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10705774, зареєстрованого 12 січня 2011 року Миколаївською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції на підставі постанови б/н від 12 січня 2011 року старшого державного виконавця ВДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Личканя О.О., об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, обтяжувач та заявник відділ державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції.

Згідно відповіді №22861/1 від 15 квітня 2024 року отриманої 22 квітня 2024 року на адвокатський запит з метою з`ясування в межах якого виконавчого провадження по примусовому виконанню якого рішення був накладений вказаний арешт, повідомлено що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження за прізвищем ім`ям та по-батькові боржника « ОСОБА_1 » та номер виконавчого документу «№2-1079» облікувається одне виконавче провадження за №23611609, яке перебувало на примусовому виконанні в Южноукраїнському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу в сумі 644299,69 грн. за виконавчим листом Южноукраїнського міського суду по справі №2-1079, виданого 30 листопада 2010 року. Вказане виконавче провадження завершене 26 червня 2012 року відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Станом на день надання інформації перебуває в стані «завершено» зі станом виконавчого документа «Повернений стягувачу». Відповідно до ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» однією з підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника. В інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Окрім того, згідно п.16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінстерства юстиції України за №512/5 від 02 квітня 2012 року без звернення до суду арешт з майна боржника може бути знято за заявою самого боржника у разі, якщо після повернення виконавчого документу стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено.

Зазначила, що оскільки, згідно довідки АТ «Райффайзен Банк Аваль», розмір боргу складає 0,00 грн, виконавчий лист повторно не пред`являвся, арешт можливо зняти з урахуванням вимог п.16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень за умови надходження на рахунок відділу коштів для виконання постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Вважає, що фактично Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відмовив у беззаперечному знятті арешту з майна, лише за умови погашення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Існування арешту на належне їй майно за постановою старшого державного виконавця ВДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Личканя О.О. від 12 січня 2011 року по виконавчому провадженню №23611609 в рамках виконання рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07 жовтня 2010 року у справі № 2-1079/2010 за умови повного виконання рішення суду (погашення заборгованості за кредитом), відсутності претензій стягувача, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Так на примусовому виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебувало виконавче провадження за №23611609 з виконання рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07 жовтня 2010 року № 2-1079/2010, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №010/01-04/08-34 в загальній сумі 644299,69 грн.

В межах виконавчого провадження старшим державним виконавцем ВДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Личканем О.О. 12 січня 2011 року накладено арешт на майно боржника, ОСОБА_1

26 червня 2012 року виконавчі листи були повернуті стягувачу відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону «Про виконавче провадження» (у чинній на той час редакції - в зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

В добровільному порядку солідарним боржником за рішенням суду ОСОБА_3 , заборгованість по вказаному кредиту погашена в повному обсязі, що підтверджується копією довідки АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Разом з тим на сьогоднішній день зареєстроване обтяження у вигляді арешту належного їй нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10705774, зареєстрований 12 січня 2011 року Миколаївською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції на підставі постанови б/н від 12 січня 2011 року старшого державного виконавця ВДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Личкання О.О., об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, обтяжувач та заявник відділ державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції.

З відповіді відділу ДВС не вбачається, що в період з 12 січня 2011 року (накладення арешту на майно) і до 26 червня 2012 року (повернення виконавчого листа), після спливу строку для добровільного виконання рішення суду, державний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника, ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі, передбаченій статтею 28 Закону №606-ХIV. У виконавчому провадженні №23611609 про стягнення заборгованості, в межах якого державний виконавець наклав арешт на майно, сума виконавчого збору та витрат виконавчого провадження не визначена.

В зв`язку з відсутністю відомостей про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження, у відповіді ДВС, вважає, державним виконавцем як постанова про стягнення виконавчого збору, так і постанова про відшкодування витрат виконавчого провадження не виносилася, за такого вимагати сплату коштів на погашення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження є неправомірним.

Представник Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надала до суду заперечення, в якому пояснила, що на примусовому виконанні в Южноукраїнському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебувало виконавче провадження за №23611609, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу у сумі 644299,69 гривень, за виконавчим листом Южноукраїнського міського суду по справі №2-1079 виданим 30 листопада 2010 року. Виконавче провадження за №23611609 в АСВП завершене 26 червня 2012 року відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». ОСОБА_1 жодного разу особисто та через/або своїх представників не зверталась та не повідомляла відділ ДВС про повне та фактичне виконання рішення Южноукраїнського міського суду по справі №2-1079, по день подання скарги до суду. Також від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до відділу ДВС жодного разу не надходило повідомлення (інформація тощо) про повне та фактичне виконання рішення Юноукраїнського міського суду по справі №2-1079 скаржником на його користь, по день подання скарги до суду. З інформації в АСВП щодо виконавчого провадження за №23611609 вбачається, що на час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (26 червня 2012 року), ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не надало державному виконавцю доказів про повне погашення заборгованості скаржником, оскільки боргові зобов`язання скаржником виконані тільки 01 жовтня 2018 року (але при цьому довідка додана до скарги адресована не скаржникові, а ФОП ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_1 ), та відсутні будь-які заяви про закінчення виконавчого провадження з боку скаржника та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» поданих до відділу ДВС, підстав для зняття арештів щодо боржника ОСОБА_1 у державного виконавця не було. Зауважила, що державний виконавець не наділений повноваженнями поза межами виконавчого провадження вчиняти виконавчі дії. Приймаючи до уваги, що виконавчий документ повернуто стягувачу 26 червня 2012 року та повторно не пред`являвся до виконання, будь-які виконавчі дії виконавча служба не вправі проводити. Вважає, що підстави для визнання протиправною бездіяльність посадових осіб Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов`язання посадових осіб Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вживати заходи щодо зняття арешту із усього майна скаржника та виключення відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 10705774 у суду не має.

Представник боржника в судове засідання не з`явилась, надіслала суду заяву із проханням розгляд скарги проводити без участі сторони скаржника. Вимоги скарги підтримує в повному обсязі.

Педставник стягувача АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву із проханням розглядати справу без його участі.

Представник Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Дослідивши докази в сукупності та матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст. 55, ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до положень ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 25 січня 2008 року між АТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №010/01-04/08-34 (відновлювальна кредитна лінія під іпотеку комерційної нерухомості), відповідно до умов якого банк відкриває ОСОБА_3 відновлювальну (револьверну) кредитну лінію у сумі 650000 грн, в порядку передбаченому договором та повинен бути повернутий позичальником в строк по 24 січня 2018 року включно. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 25 січня 2008 року було укладено договір поруки згідно якого ОСОБА_1 на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед АТ «Райффайзен банк Аваль» відповідати по борговим зобов`язанням ОСОБА_3 , які виникають з умов кредитного договору №010/01-04/08-34 від 25 січня 2008 року. Також, для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 25 січня 2008 року між АТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, згідно якого останній надав в іпотеку нерухоме майно нежитлові будівлі магазину промислових товарів, загальною площею: 140,4 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.10-14, 15-16, 17-19/.

Заочним Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07 жовтня 2010 року з урахуванням описок виправлених ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 січня 2012 року по справі № 2-1079/2010 було стягнуто з ОСОБА_3 і ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором в сумі 642479,69 грн, а також стягнуто з ОСОБА_3 і ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції судовий збір 1700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. /а.с. 47, 77/.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 листопада 2011 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду по справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без задоволення. Роз`яснено право на оскарження заочного рішення суду в загальному порядку /а.с. 68/.

11 жовтня 2012 року заочне рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07 жовтня 2010 року залишено без змін /а.с. 311-314/.

12 січня 2011 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Личканя О.О. було відкрито виконавче провадження №23611433 з примусового виконання виконавчого листа №2-1079 виданого 30 листопада 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором в сумі 644279,69 грн. Цією ж постановою накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 /а.с. 332/.

22 лютого 2013 року рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області у справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, Миколаївської філії приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» та Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання прилюдних торгів недійсними серед іншого було відкликано з виконання виконавчий лист №2-1079/2010, виданий Южноукраїнським міським судом Миколаївської області від 30 листопада 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором в сумі 642479,69 грн., судового збору 1700 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн /а.с. 344-347/.

26 липня 2017 року державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Шелетіною І.С. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого Южноукраїнським міським судом Миколаївської області по справі № 2-1079/2010 щодо стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором в сумі 642479,69 грн, а також стягнення з ОСОБА_3 і ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції судовий збір 1700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн закінчено у зв`язку з повним стягненням заборгованості в сумі 644299,69 грн, а саме 525303,36 грн стягнуто відділом державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції, 9340,60 грн за виконавчим документом утримано за місцем отримання пенсії боржника, 98707,04 грн сплачені боржником згідно квитанції № 2 від 07 липня 2017 року, 10948,69 сплачені боржником згідно квитанції № 46 від 20 липня 2017 року. Припинено чинність арешту майна боржника, накладеного постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції від 31 січня 2013 року ВП № 35861018 /а.с. 394-395/.

Відповідно до Інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 30 листопада 2023 року реєстраційний номер обтяження: 10705774, тип обтяження: арешт нерухомого майна, зареєстрованого 12 січня 2011 року реєстратором: Миколаївська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження постанова б/н 12 січня 2011 року старшого державного виконавця ВДВС Южноукраїнського МУЮ Личкань О.О., об`єкт обтяження невизначене майно, все нерухоме майно, власник ОСОБА_1 , обтяжувач: відділ державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ: 34597128, заявник відділ державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ: 34597128.

Згідно копії довідки Южноукраїнського відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль», станом на 10 жовтня 2018 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № 010/01-04/08-34 від 25 січня 2008 року, виданим Миколаївською ДО АТ «Райффайзен Банк Аваль» складає 0,00 грн.

Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відділ) за результатами розгляду адвокатського запиту № 07 від 04 квітня 2024 року, повідомив , що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП), в межах допустимого пошуку виконавчих документів, які підлягають реєстрації та обліку за відділом за ПІП боржника « ОСОБА_1 » та номером виконавчого документа «№2-1079» обліковується одне виконавче провадження за №23611609. На примусовому виконанні в Южноукраїнському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебувало виконавче провадження за № 23611609, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффаизен Банк Аваль» боргу у сумі 644299,69 гривень, за виконавчим листом Южноукраїнського міського суду по справі № 2-1079 виданим 30 листопада 2010 року. Виконавче провадження № 23611609 завершене 26 червня 2012 року відповідно до п.2 ч. 1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавче провадження за № 23611609 в АСВП, станом на день надання інформації, перебуває в стані «завершено» зі станом виконавчого документа «повернений стягувачу». Зазначили, що підстави для повторного відкриття виконавчого провадження та підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника передбачені Законом України «Про виконавче провадження». А також порядок, зняття арешту з майна боржника без звернення до суду. А саме, за заявою боржника у разі, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої, служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

За правилами частини 1статтею 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Також, згідно пункту 7 частини 3 статті2та статті18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначеніЗаконом України «Про виконавче провадження».

Зокрема, статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року1404-VІІІ (далі - Закон) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами статті 6Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною першоюстатті 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно достатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно вимог стаття 451ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частини першоїстатті 56 Закону України «Про виконавче провадження»арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Положеннями частини четвертоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Водночас у разі повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

Судом встановлено, що 26 липня 2017 року державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Шелетіною І.С. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого Южноукраїнським міським судом Миколаївської області по справі № 2-1079/2010 щодо стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором в сумі 642479,69 грн, а також стягнення з ОСОБА_4 і ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції судовий збір 1700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн закінчено в зв`язку з повним стягненням заборгованості в сумі 644299,69 грн. Банк також підтвердив повне виконання зобов`язань за кредитним договором.

При цьому суд зауважує, що матеріали виконавчого провадження №23611609 відкритого 12 січня 2011 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Личканя О.О. з примусового виконання виконавчого листа № 2-1079 виданого 30 листопада 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором в сумі 642479, 69 грн. та накладення арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 до суду відділом ДВС направлено не було.

Про наявність даного виконавчого провадження відомо лише з інформації наданої Другим відділомдержавної виконавчоїслужби уВознесенському районіМиколаївської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) та інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Заявою від 17 червня 2024 року відділ ДВС повідомив, що виконавче провадження за № 23611609 знищене згідно з вимогами п. 9.9 Розділу 9 «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» у зв`язку з закінченням терміну його зберігання.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону безумовним наслідком закінчення виконавчого провадження є зняття арешту, накладеного на майно (кошти) боржника, а виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, зняття арешту з майна боржника передбачено як наслідок закінчення виконавчого провадження.

Також згідно із пунктом 16 Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затвердженанаказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, (даліІнструкція) постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо, зокрема: при повторному пред`явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена); після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено; після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає).

До заяви про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення боржником додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови. У разі наявності обставин для одночасного винесення постанов, передбачених цим пунктом, та постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, боржником може бути подано одну заяву та додано до неї документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідних постанов.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).

За таких обставин, враховуючи, що виконавче провадження щодо виконання виконавчого документа, задля виконання якого державним виконавцем був накладений арешт на майно заявниці, закінчено і не може бути розпочато знову, а також, що боргові зобов`язання за цим виконавчим листом виконані і такі обставини мали б стати підставою для відповідних виконавчих дій державного виконавця щодо зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 на підставі пункту 16 Інструкції, суд вважає доцільним зняти арешт, накладений на майно боржника для забезпечення виконання виконавчого листа, за яким неможливо відкриття провадження, та вже виконаного судового рішення, оскільки у подальшому застосуванні арешту відсутня необхідність.

Крім того, слід зауважити, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зістаттею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Викладені у цій ухвалі мотиви узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11 (провадження № 61-3814св22).

Визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання посадових осіб відділу ДВС щодо зняття арешту з всього майна що належить ОСОБА_1 , на яке було накладено арешт постановою державного виконавця від 12 січня 2011 року саме у виконавчому провадженні № 23611609, є належним та достатнім способом захисту, оскільки відповідає положенням статті 451 ЦПК України щодо способів захисту прав учасників виконавчого провадження та статтям 40, 59 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 16 Інструкції, які регламентують дії виконавців у виконавчому провадженні у разі коли відпали підстави для арешту майна.

За викладеного, вимоги скарги - покладення обов`язку на посадових осіб виключити відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 10705774, тип обтяження: арешт нерухомого майна, зареєстрований 12 січня 2011 року Миколаївською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції на підставі постанови б/н від 12 січня 2011 року старшого державного виконавця ВДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Личкань О.О., об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, власник ОСОБА_1 , обтяжувач та заявник відділ державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 447, 450, 451 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити частково скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у скасуванні арешту майна.

Визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у скасуванні арешту майна, а саме всього майна, накладеного у виконавчому провадженні № 23611609 постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області Личкань О.О. від 12 січня 2011 року, та зобов`язати посадових осіб Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з всього майна, що накладений в межах виконавчого провадження № 23611609 (реєстраційний номер обтяження: 10705774 від 12 січня 2011 року).

У задоволенні інших вимог скарги відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Г.А. Далматова