Рішення № 119891409, 10.06.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/278/24

Провадження № 2-а/346/26/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю: секретаря Вербіщук О.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваною постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1204059 від 07.01.2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

В зазначеній постанові вказано, що того дня о 20 год. 03 хв. у с.Кіданч, по вул.Шевченка, Коломийського району Івано-Франківської області позивач керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz VITO 110 D, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у якого (транспортного засобу) режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідав вимогам конструкції цього транспортного засобу, а саме при натисканні на педаль гальмування не працював задній світловий стоп-сигнал. Вказаними діями позивач порушив п.31.4.3 Правил дорожнього руху України (далі в тексті - Правила, ПДР України), оскільки він керував транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими експлуатація транспортного засобу забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

З даною постановою позивач не погоджується, оскільки вона винесена, на його думку, без врахування його позиції, не підтверджується належними та допустимими доказами та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, позивач зазначає, що при винесенні цієї постанови працівником поліції не роз`яснено позивачу права, не надано можливості скористатися правовою допомогою.

Крім того, автомобіль позивача зупинили працівники поліції, повідомивши останньому про порушення Правил дорожнього руху України, зокрема, що не працює задня фара (ліхтар) справа, і одразу вони почали оформлювати оскаржувану постанову.

Позивач пояснив працівнику поліції, що під час руху колесо автомобіля потрапило у вибоїну на проїжджій частині, та у присутності працівників поліції позивач усунув вказану несправність, після чого вказана фара стала працювати. Однак, незважаючи на це, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 виніс оскаржувану постанову про накладення на позивача штрафу, зазначаючи в постанові, що позивач здійснював рух на транспортному засобі, у якого режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідав вимогам конструкції транспортного засобу, а саме при натисканні на педаль гальмування не працював задній стоп-сигнал.

При цьому розгляд вказаної справи про адміністративне правопорушення по суті не відбувався.

Крім того, позивач зазначає, що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 ПДР України, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо, - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил (пункт 31.5 розділу 31 даних Правил). Отже, при виявленні вказаних в оскаржуваній постанові несправностей позивач мав право та міг рухатися до місця стоянки або ремонту, однак, цього не взято до уваги поліцейським.

Тому позивач просить визнати оскаржувану постанову незаконною та закрити провадження у вказаній справі про адміністративне правопорушення.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав із зазначених підстав, наполягаючи на тому, що після зупинки його автомобіля поліцейський повідомив позивача про те, що в даному транспортному засобі не працює габаритний ліхтар, однак, всупереч цьому оскаржувана постанова винесена саме у зв`язку з несправністю стоп-сигналу.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, 23.02.2024 року подав відзив на позов, в якому вказує, що сторона відповідача позов не визнає, оскільки позовні вимоги є не обгрунтованими і такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, виходячи з наступного.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що 07.01.2024 року о 20 год. 03 хв. позивач керував вище вказаним автомобілем, у якого режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідав вимогам конструкції транспортного засобу, а саме при натисканні на педаль гальмування не працював задній стоп-сигнал, чим позивач порушив п.31.4.3. ПДР України, оскільки допустив керування транспортним засобом, що має несправність зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його заборонена, переобладнано з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Після зупинки вказаного транспортного засобу працівник відповідача, інспектор поліції підійшов, належним чином представився водію, проінформував його про причину зупинки. Після цього вказаний інспектор повідомив позивача про порушення ним ПДР України, а також надав змогу позивачу переконатись у такому порушенні, а саме у тому, що не світить задній стоп-сигнал. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.121 КУпАП інспектором поліції роз?яснено позивачу його права, передбачені ст.63 Конституції України, 268 КУпАП (про що свідчить підпис позивача у п.8 оскаржуваної постанови), заслухано пояснення позивача, своєчасно, всебічно, в повному обсязі і об`єктивно з`ясовано обставини справи, вирішено її в точній відповідності із законом. У зв?язку із вище наведеним, інспектором прийнято рішення винести вказану постанову у справі з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Після цього відповідно до вимог ст. 285 КУпАП зміст постанови було оголошено позивачу та вручено її копію на місці події, про що свідчить підпис позивача у п.9 вказаної постанови.

З позовної заяви випливає те, що позивачем визнається той факт що ним було допущено порушення п. 31.4.3 ПДР України, однак, вказується що нібито він, виїжджаючи з дому, потрапив колесом у вибоїну, чим підтверджує факт несправності стоп-сигналів. На долученому диску з фото фіксацією вказаного адміністративного правопорушення чітко зафіксовано, що під час гальмування транспортного засобу, яким керував позивач, під час гальмування та зупинки не працював (не світився) правий стоп-сигнал Однак, позивач не надав жодних доказів про те, що вказані несправності ним усунено під час зупинки, та не надав доказів щоб спростувати вчинене ним адміністративне правопорушення, чим не виконав свій обов`язок, передбачений ст.77 КАС України.

Суд, заслухавши позивача, перевіривши матеріали справи та оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що оскаржуваною постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1204059 від 07.01.2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

В зазначеній постанові вказано, що того дня о 20 год. 03 хв. у с.Кіданч, по вул.Шевченка, Коломийського району Івано-Франківської області позивач керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz VITO 110 D, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у якого (транспортного засобу) режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідав вимогам конструкції цього транспортного засобу, а саме при натисканні на педаль гальмування не працював задній світловий стоп-сигнал. Вказаними діями позивач порушив п.31.4.3 Правил дорожнього руху України (далі в тексті - Правила, ПДР України), оскільки він керував транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими експлуатація транспортного засобу забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Згідно з положеннями статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті (протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції), уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Підпунктом 31.4.3.«а» ПДР України заборонено експлуатацію транспортного засобу згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, як кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

В судовому засіданні здійснено огляд відеозаписів з найменуваннями «WhatsApp Video 2024-02-07 at 11.19.50»,«0000000_00000020240107195755_0195»,«0000000_00000020240107195755_0196», «0000000_00000020240107195755_0197», «0000000_00000020240107195755_0198», наявними на DVD-R диску (а.с.26).

На вказаних відеозаписах чітко зафіксовано обставини, вказані у відзиві на позовну заяву щодо вчинення позивачем зазначеного адміністративного правопорушення.

Зокрема, цими записати повністю підтверджуються доводи сторони відповідача про те, що після зупинки вказаного транспортного засобу інспектор поліції належним чином представився водію та проінформував його про причину зупинки, а також повідомив позивача про порушення останнім ПДР України, надавши змогу позивачу переконатись у такому порушенні, а саме у тому, що не світить задній стоп-сигнал.

Крім того, на цих відеозаписах зафіксовано, що працівник поліції надав позивачу можливість усунути вказані несправності на місці зупинки транспортного засобу. І лише після того, як позивач після невдалих спроб не зміг усунути вказані несправності, а також не запропонував жодних інших шляхів їх усунення, інспектор розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП. Судом встанемо, що інспектором поліції під час такого розгляду роз?яснено позивачу його права, передбачені ст. 63 Конституції України, 268 КУпАП (про що свідчить підпис позивача у п. 8 оскаржуваної постанови), заслухано пояснення позивача. Після цього інспектором поліції прийнято рішення винести вказану постанову у справі з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. Після цього відповідно до вимог ст. 285 КУпАП зміст постанови було оголошено позивачу та вручено її копію на місці події, про що свідчить підпис позивача у п.9 вказаної постанови.

Таким чином, суд вважає, що поліцейським було дотримано вимог ст. 279 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, докази на підтвердження винуватості позивача є належними, допустимими, достатніми та достовірними, постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена з дотриманням ст.ст. 251, 258, 268, 283 КУпАП, а викладені обставини позивачем в позовній заяві спростовуються наданими стороною відповідача доказами.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, зважаючи на відсутність підстав для скасування постанови, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 122, 283, 288 КУпАП ст. ст. 9, 19, 20, 74, 77, 90, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

в задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , доГоловного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №1204059, від 07.01.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень відмовити у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 20.06.2024 року.

Суддя: Калинюк О. П.