Ухвала суду № 119886066, 20.06.2024, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 585/2819/24

Номер провадження 1-кп/585/508/24

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

20 червня 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючої судді: ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12024200470000401 від 27.04.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 15-ч.1 ст. 115 КК України,-

в с т а н о в и в:

З Роменської окружної прокуратури 20 червня 2024 року до Роменського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 за № 12024200470000401 від 27.04.2024 року відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 15- ч.1 ст. 115 КК України, який ухвалою судді від 20 червня 2024 року призначений до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.

Прокурор просив призначити справу до судового розгляду, в судове засідання викликати обвинуваченого , захисника та потерпілого.

Крім того, прокурором подано клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Клопотання мотивував тим, що наявні ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1ст.177 КПК України, та з огляду на характеризуючи дані про особу обвинуваченого інший запобіжний захід не забезпечить належної поведінки ОСОБА_4 .

Існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. Санкція вказаної статті відносить інкримінований злочин до категорії особливо тяжкого, тому очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldоva», п.58). З огляду на наведене орган досудового розслідування, обґрунтовуючи вказане клопотання, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого затримання у невизначеному майбутньому, із засудженням до покарання у вигляді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Тому без продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній може переховуватись від суду та непередбачуваністю своїх дій з метою не бути викритим та ізольованим становитиме небезпеку для суспільства.

Наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого/свідків у вказаному кримінальному провадженні) обумовлена тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_7 , який являється його сином.

Крім того, слід врахувати обставини вчинення злочину, його наслідки, характер та спосіб, що обумовлюють особливу жорстокість обвинуваченого, його нехтування цінністю та правом іншої людини на життя, а також суспільний резонанс, викликаний в суспільстві вчиненим злочином. Крім того, будучи допитаним як свідок ОСОБА_8 , дружина ОСОБА_4 , підтвердила причетність останнього до скоєння кримінального правопорушення. З метою можливої зміни своєї позиції захисту обвинувачений може шляхом вмовлянь, погроз тощо схиляти потерпілого та свідка до надання свідчень на його користь, враховуючи їх поза процесуальні відносини до цього.

Вказане свідчить про те, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_4 , може незаконно впливати на вказаного потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник просили обрати більш мякий запобіжний захід.

Потерпілий ОСОБА_6 просив обрати відносно його батька більш мякий запобіжний захід, звільнивши його з-під варти.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, ознайомившись з обвинувальним актом, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з наступних підстав.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Роменському міськрайонному суду Сумської області.

Згідно ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стаття 177КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 3 ст.199КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29.04.2024 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Ухвала діє до 25.06.2024 року.

Суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, є особливо тяжким злочином, передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_4 , однак, у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від суду.

В той же час, з позиції потерпілого, який в судовому засіданні просив звільнити з-під варти ОСОБА_4 та зазначив, що на досудовому слідстві вже надав покази і в такому вигляді буде надавати їх в суді, тому ризик незаконно впливати на потерпілого/свідків в даному кримінальному провадженні на даному етапі є малоймовірним. Тому стороною обвинувачення в судовому засіданні не доведено наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Одночасно з цим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризику встановленого у судовому засіданні, суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є особливо тяжким, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, та беручи до уваги, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, то суд переконаний, що застосування запобіжного заходу є необхідним.

Разом з тим, суд вважає, що тримання обвинуваченого під вартою не буде виправданим в цьому конкретному кримінальному провадженні, а запобігти доведеним у судовому засіданні ризикам зможе більш м`який запобіжний захід, який є менш суворий ніж тримання під вартою.

Суд враховує те, що запобіжний захід має бути пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав обвинуваченого та дотримання принципу верховенства права. Для попередження доведених в судовому засіданні ризиків, суд вважає за необхідне застосувати запобіжний захід, який є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання. Суду не відомо про наявність будь-яких осіб, що висловили згоду стати поручителями, тому особиста порука також не застосовується. Крім того, переміщення ОСОБА_4 має бути обмеженим на час розгляду справи в суді.

Так, враховуючи наявність постійного місця проживання у обвинуваченого, думку потерпілого, який просив обрати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, то суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов`язку носіння електронного засобу контролю, забезпечить можливість здійснення дієвого контролю за поведінкою обвинуваченого, виконання ним процесуальних обов`язків та для запобігання доведених у суді ризиків.

Суд також вбачає доцільним покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які суд вважає доведеними та ефективності здійснення кримінального провадження. З урахуванням усіх обставин, тому клопотання прокурора слід задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 3 ст. 314; частинами 2-3 ст. 315 статтею 316, 176-178, 183, 314-317, КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Призначити кримінальне провадження № 12024200470000401 від 27.04.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 15-ч.1 ст. 115 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Роменського міськрайонного суду на 26 червня 2024 року на 16 годину 00 хвилин.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника та потерпілого.

Клопотання прокурорапро обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із застосуванням електронного засобу контролю, терміном на 2 місяці, до 20 серпня 2024 року.

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1)прибувати за першою вимогою до суду;

2)заборонити цілодобово залишати житло за місцем свого проживання за адресою: проживання АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду;

3)носити електронний засіб контролю.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду та доставити до місця його проживання.

Копію ухвали для відому та виконання надіслати Роменському РВП ГУНП в Сумській області та Сумському СІЗО.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Роменської окружної прокуратури та Роменське РВП ГУНП в Сумській області.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту передати для виконання Роменському РВП ГУНП у Сумській області за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала в частині призначення справи до судового розгляду оскарженню не підлягає, а в частині обрання обвинуваченому запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 7 днів з моменту проголошення.

Повний текст ухвали суду проголошено 21 червня 2024 року о 08 год. 40 хв.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_9