Рішення № 119884091, 17.06.2024, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2048/24

Номер провадження 2/585/660/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання Петренко Л.П.

Справа № 585/2048/24, провадження № 2/585/660/24

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув у залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представники позивача ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності від 07.12.2023, ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності від 02.11.2022

Представник відповідача адвокат Лобовкін Олександр Олександрович, який діє на підставі Ордеру серії АЕ №1287668 від 05.06.2024.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшла позовна заява ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 29.10.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3244882, укладений сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ якого забезпечується клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаного при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений Клієнтом шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання і направляється Клієнту на номер мольного телефону, повідомленого останнім Товариству. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну карту Клієнта, зазначений ним в особистому кабінетів. Кредит вважається наданим в день перерахування коштів Клієнту товариством. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись цих правил, які є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України.

19.10.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем укладено Договір факторингу №19102023, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура України» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 19.10.2023 до указаного Договору факторингу позивач набув право вимоги до відповідача в сумі 47381,06 грн., з яких 7411,51 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, та 39969,55 сума боргу за процентами.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, остання жодних платежів на погашення суми боргу не здійснювала ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок позивача. Посилаючись на норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, просить стягнути в судовому порядку указану суму боргу з відповідача та понесені судові витрати.

У відзиві на позов представник відповідача зазначає, що відповідач не отримувала жодних коштів за спірним кредитним договором і позивачем не долучено до матеріалів справи доказів, які б підтвердили отримання його довірителькою кредитних коштів. Посилаючись на позицію Верховного суду (справа 206/6401/18) від 12.01.2022 зазначає, що на підтвердження укладення договору позики та його умов має бути представлена розписка про отримання коштів позичальником або інший документ, який посвідчує передання йому позики. Договір є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей і може співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг. Відсутність доказів перерахування грошових коштів ОСОБА_1 вказує на не доведеність факту наявності в неї обов`язку з повернення грошових коштів, так і в цілому на неукладеність договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3244882 від 29.10.2022. Крім цього, у розрахунку позивача відсутня формула розрахунку, пояснення щодо методу розрахунку, результатом яких стали суми, наведені у таблиці.

Як передбачено п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Відтак, надання позивачем необґрунтованого розрахунку, невказання в ньому формули розрахунку, відсутність будь-яких пояснень щодо методу розрахунку, щодо арифметичних дій, результатом яких стали суми, які позивач просить стягнути, а тим паче відсутність навіть вихідних даних, на підставі яких здійснюється розрахунок свідчить про невиконання позивачем обов`язку доказування, а також про порушення вимог ЦПК щодо форми та змісту позовної заяви, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Слід зауважити, що пункт 9.9. Кредитного Договору зазначає наступне « Підписуючи цей Договір, Клієнт підтверджує, що: він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», розміщені на Вебсайті та затверджені наказом №67-ОД від 14.06.2021, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язуються неухильно їх дотримуватися» Відтак, можна констатувати, що Правила надання грошових коштів у позику є частиною Договору про надання фінансового кредиту №3244882. Однак, позивачем не додано до позовної заяви таких Правил надання грошових коштів у позику, у зв`язку з чим неможливо повною мірою встановити зміст положень (норм, правил, домовленостей), якими регулюються правовідносини сторін, що також вказує на необґрунтованість позову.

Більше цього, оскільки позивач стверджує, що відповідні Правила надання коштів у позик, розміщені на сайті Товариства то неможливо встановити, з якою саме редакцією таких правил погодився Споживач при підписанні Договору.

Також відповідач вважає, що позивачем не доведено укладення саме кредитного, а не будь-якого іншого Договору, та не доведено з якими саме умовами погодилася відповідач, а отже стягнення коштів та нарахування відсотків за нібито користування кредитом є безпідставним.

Також, звертає увагу суду, що ТОВ "ФК "ЄАПБ" не надано належних достовірних та достатніх доказів придбання ним права вимоги у первісного кредитора.

Звертає увагу суду, що витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу № 19102023 від 19 жовтня 2023 не підписаний ані з боку (ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнта), ані з боку ТОВ "ФК "ЄАПБ" (Фактора), замість підписів вказані прочерки, а також на зазначену витягу з реєстру боржників відсутні печатки Фактора та Клієнта, що викликає сумнів у факті підписання вказаним Сторонами зазначеного витягу та реєстру боржників вцілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Також відповідно до ч. 2 ст. 1082 ЦК України, Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Відтак, зазначені норми ЦК України порушені Позивачем, оскільки ним не надано доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Крім цього, в п. 3.2., 3.3. зазначеного Договору факторингу не вказана загальна сума прав вимоги, що відступаються за ним, так само як і не вказана ціна продажу за Договором. На місці, де мали б бути вказані ці суми в Договорі наявні пробіли).

Вказаний факт свідчить про неукладеність вищезазначеного Договору факторингу з огляду на відсутність в ньому істотних умов такого Договору ціни продажу та загальної суми прав вимоги, що за ним відступаються.

Таким чином, відсутність у договорі факторингу №19102023 від 19.10.2023 загальної суми прав вимоги, що відступаються за ним, та ціни продажу за Договором вказує на неукладеність вказаного договору факторингу.

Окремо звертає увагу суду, що позивачем не додано до позовної заяви жодних доказів здійснення оплати за вищезазначеним договором факторингу, що також вказує на відсутність факту переходу прав вимоги за ним до ТОВ "ФК "ЄАПБ".

Відсутність доказів переходу права вимоги до ТОВ "ФК "ЄАПБ" як до Фактора за договором факторингу №19102023 від 19.10.2023, та неукладеність такого договору з огляду на недосягнення згоди щодо всіх істотних умов Договору є самостійною підставою, через яку у задоволенні позову необхідно відмовити.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 10.06.2024, представник позивача зазначив, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Із матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб - сайті первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв`язку на зазначений ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс - коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який Відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.

Законом України «Про електрону комерцію» визначено, що саме Договором оферти визначається технологія (порядок) укладення договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору, спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту), технічні засоби ідентифікації сторони. Саме у Договорі оферти первісним кредитором було чітко визначено, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Саме відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора. Індивідуальна частина оспорюваного договору про надання фінансового кредиту містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі та строк його повернення, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник погодився на укладення договору саме такого змісту.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа….» Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що спростовує доводи Відповідача викладені в відзиві на позовну заяву.

Для укладення кредитного договору та договору позики в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариств позичальником власноруч.

Таким чином оспорюваний Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісними кредиторами не були би укладені. Доказів протилежного відзив на позовну заяву не містить.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року. Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Щодо доказів отримання відповідачем кредиту, то ТОВ «ФК «ЄАПБ» повідомляє, що не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення відповідачем кредитних (позичкових) коштів за укладеними з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», договорів, щодо яких виник спір, з тих причин, що не є первісним кредитором (позикодавцем), а дані документи відповідно до п.35 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. Згідно ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта є банківською таємницею. У відповідності до умов укладеного договору, кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану власноручно позичальником при укладанні договору. Позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі, які були передані ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладеного Договору Факторингу. Однак, з метою надання вичерпної інформації по справі та у відповідності до умов Договору Факторингу, позивачем ініційовано запит до ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на надання інформації щодо надання (перерахування) коштів позичальнику, а також додаткових розрахунків заборгованості. Станом на 07.06.2024 позивачем від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» отримано детальні розрахунки заборгованості та докази, що підтверджують надання (перерахування) коштів відповідачу за укладеними кредитними договорами, а тому, просять долучити до матеріалів справи: - Копію листа від ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 27.02,2024 (який безпосередньо здійснював переказ коштів на банківські карти позичальників), як оператора надавача послуг з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, яким повідомлено про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 29.10.2022 12:28:26, здійснено перерахування коштів на суму 9000,00 грн., за маскою картки НОМЕР_1 Відповідача, за номером транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 324488216674035706, за призначенням платежу: зарахування на карту НОМЕР_1 та копію розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3244882 від 29.10.2022. У розрахунку міститься інформація щодо проведення відповідачем оплат в сумі 6330,00 грн., відповідні кошти розподілені на погашення тіла боргу, відсотків, відповідно до умов договору та Правил надання грошових коштів у позику. Вищевказані оплати є підтвердженням визнання відповідачем заборгованості за Кредитним договором, відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2019 року у справі № 526/405/13.

Надані додаткові розрахунки заборгованості за договором є складеними первісним кредитором, і жодним чином не суперечать розрахунку заборгованості, доданим до позовної заяви. Відповідачем не надано суду і не представлено належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить, відповідно до ст. 81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких, відповідно до законодавства. Самим відповідачем факт отримання грошових коштів за Кредитними договорами в відзиві не спростовується належними доказами.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами, то сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Учасник справи має право подати до суду власний розрахунок або, згідно ч. 1 ст. 106 ЦПК України, висновок експерта, складений на його замовлення. Тобто, якщо відповідач не згодний з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, чи ставить під сумнів правильність розрахунку заборгованості, він має право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої подачі його на розгляд суду.

Щодо відступлення права вимоги до відповідача, то з метою повного та всебічного розгляду справи та дослідження доказів, які можуть мати значення у справі, позивач долучає до матеріалів справи належним чином завірені копії: - Виксерокопіювання (витяг) з Реєстру боржників від 19.10.2023, як доказ передачі заборгованості відповідача, копію платіжної інструкції №20375 від 24.10.2023, копію договору факторингу №19102023 від 19.10.2023 (повний текст), з аналізу яких вбачається, що Договір факторингу укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цього договору та ніяким чином не порушує права та законні інтереси відповідача.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

У позовній заяві позивач просить проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача (а.с.3).

10 травня 2024 судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.49).

Клопотання про інший порядок розгляду справи до суду не надходило.

Відповідачу позовна заява з додатками та ухвала про відкриття провадження у справі направлена за зареєстрованим місцем проживання (а.с.50).

Указані документи отримані (а.с.53).

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

29.10.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 3244882 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Кредитний договір), який підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (у відповідності з п.9.7., п. 10 Кредитного договору).

У відповідності до умов договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні договору.

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІТС Товариства.

У Кредитному договорі № 3244882 від 29.10.2022 укладеному з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передбачено:

1.2. Тип кредиту кредит. Сума кредиту складає: 9000,00 гривень.

1.3. Строк кредиту 360 днів.

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком No1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

1.4 Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:

1.4.1 Стандартна процента ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

1.4.2. Знижена процентна ставка становить 0,01% в день та застосовується відповідно до наступних умов.. Якщо Клієнт до 28.11.2022 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для Клієнта лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором. 2.1.

Порядок та умови надання кредиту визначені розділом 2 укладеного Договору.

Так, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.

2.2. Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Договору.

Порядок обчислення процентів, порядок їх зміни та економічна сутність і база розрахунку процентів визначені в розділі 3 укладеного Договору (а.с.4-12).

Електронним підписом позичальника 29.10.2022 12:26:53 підписано Паспорт споживчого кредиту, який долучений до матеріалів справи і який містить основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти (а.с.13-14).

Додатком №1 до укладеного Договору є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.15).

19.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №19102023 (далі Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №1, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору .

Відповідно до п.3.3 Ціна продажу за Договором становить 328201,23 грн. (а.с.87-91).

Відповідно до Реєстру боржників від 19.10.2023 до Договору факторингу № 19102023 від 19.10.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 47381,06 грн Прізвище, ім`я та по батькові останньої, номер кредитного Договору, сума заборгованості містяться під №1052. (а.с.16-18, 19, 20, 83-85).

На підтвердження здійснення оплати за укладеним Договором факторингу долучено платіжну інструкцію в національній валюті від 24.10.2023 №20375, з якої вбачається про перерахування ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» суми 928201,23 грн. (а.с.86).

З копії листа від ТОВ «Пейтек Україна» від 27.02.2024 як оператора надавача послуг з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, вбачається про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 29.10.2022 12:28:26, а саме про здійснення перерахування коштів на суму 9000,00 грн., за маскою картки НОМЕР_1 Відповідача, за номером транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 324488216674035706, за призначенням платежу: зарахування на карту НОМЕР_1 (а.с.75).

У наданих розрахунках заборгованості за кредитним договором № 3244882 від 29.10.2022 міститься інформація щодо проведення Відповідачем оплат в сумі 6330,00 грн. Згідно наданого розрахунку заборгованість відповідача станом на 19.10.2023 за Договором №3244882 від 219.10.2022 (позичальник ОСОБА_1 ) загальна сума заборгованості становить 53711,06 грн., з якої 6330 грн тіло кредиту, 47381,06 грн. проценти за користування кредитом (а.с. 21-28, 76-82)

ТОВ «ФК «ЄАПБ» зареєстровано як фінансова установа, що вбачається зі Свідоцтва про його реєстрацію від 28.02.2012 (а.с.29).

На підставі розпорядження №691 від 23.03.2017, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг указаному товариству видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (а.с.30).

На підставі розпорядження №529 від 04.04.2019, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (а.с.32).

До позову долучено Витяг зі Статуту позивача (а.с.36-38).

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію».

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до ч.1 ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1ст.12Закону України«Про електроннукомерцію» якщовідповідно доакта цивільногозаконодавства абоза домовленістюсторін електроннийправочин маєбути підписанийсторонами,моментом йогопідписання євикористання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Як свідчить зміст ч. 3, 5, 6, 7, 12 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону,є оригіналомтакого документа.Електронний договірукладається шляхомпропозиції йогоукласти (оферти)однією стороноюта їїприйняття (акцепту)другою стороною.Електронний договірвважається укладенимз моментуодержання особою,яка направилапропозицію укластитакий договір,відповіді проприйняття цієїпропозиції впорядку,визначеному частиноюшостою цієїстатті.Пропозиція укластиелектронний договір(оферта)може включатиумови,що містятьсяв іншомуелектронному документі,шляхом перенаправлення(відсилання)до нього. Особі,якій адресованапропозиція укластиелектронний договір(оферта),має надаватисябезперешкодний доступдо електроннихдокументів,що включаютьумови договору,шляхом перенаправлення(відсилання)до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12Закону України«Про електроннукомерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з частиною першою статті 627ЦК України відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

В абзаці 2 частини 2 статті 639ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі статті 536ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями частини 1 статті 610ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст.611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.516ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотиви суду.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для задоволення позову.

Судом встановлено, що між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису відповідача укладено Договір №3244882 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, на підставі якого відповідач отримала кредит у розмірі 9000 грн.(а.с. 4-12, 75).

Індивідуальна частина укладеного договору містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, в ній зазначено суму кредиту, дату його видачі та строк його повернення, розмір процентів, умови кредитування.

Підписуючи Договір в електронному вигляді позичальник погодилась на укладення Договору саме такого змісту.

Перша судова палата Касаційного цивільного суду у своїй правовій позиції у Постанові ВСУ № 61-20799 св 19 по справі № 561/77/19 від 16.12.2020 щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора зазначає: «……Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон). Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що спростовує доводи відповідача викладені в відзиві на позовну заяву.

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором (позикодавцем) не було б укладено.

Більше того, для укладення кредитного договору в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариств відповідачем (позичальником) особисто власноруч.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісними кредитором не був би укладений.

Доказів протилежного відповідач не надала.

Зазначене узгоджується з практикою у справах даної категорії, зокрема до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року.

Таким чином оспорюваний Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами спірного правочину, підтверджено належними та допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У разі не спростування відповідачем презумпції правомірності Кредитного договору - всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення кредитного договору, підлягають виконанню.

Щодо заперечення відповідача про отримання кредитних коштів, то факт перерахування кредиту у розмірі, передбаченому укладеним Договором, підтверджується копією листа від ТОВ «Пейтек Україна» від 27.02.2024 як оператора надавача послуг з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, з якого вбачається про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 29.10.2022 12:28:26, а саме про здійснення перерахування коштів на суму 9000,00 грн., за маскою картки НОМЕР_1 відповідача, за номером транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 324488216674035706, за призначенням платежу: зарахування на карту НОМЕР_1 (а.с.75).

Заперечуючи проти їх одержання відповідач мала змогу надати суду на підтвердження своїх заперечень належні і допустимі документальні докази того, що відповідні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, вказаний у договорі, або докази того, що вказаний картковий рахунок їй не належить, адже кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_1 не була позбавлена можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких, відповідно до законодавства. При цьому, судом враховано, що позивач, з огляду на вимоги Закону України «Про банки та банківську діяльність» щодо банківської таємниці, позбавлений можливості надати такі докази самостійно.

Але відповідачем факт отримання грошових коштів за Кредитними договорами нічим не спростовано.

Таким чином, позивачем доведено факт укладання відповідачем та первісним кредитором Кредитного договору в електронній формі, та факт отримання відповідачем кредитних коштів в порядку, та на умовах, визначених кредитним договором.

З позицією представника відповідача щодо неналежності долученого до справи розрахунку, через відсутність формули, пояснень методики його проведення, арифметичних дій, суд не погоджується, і вважає за необхідне зазначити, що у разі незгоди з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, чи у разі існування сумнів правильності такого розрахунку, відповідач мала право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої подачі його на розгляд суду (ч.1 ст. 106 ЦПК України), або заявити клопотання в суді про призначення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, або, хоча б навести власний розрахунок, чого ОСОБА_1 зроблено не було.

Крім цього, заперечуючи проти позову, стороною відповідача не долучено до відзиву доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані перед первісними, ані перед новим кредитором.

Щодо права вимоги позивача до відповідача за укладеним Договором.

Як зазначено вище, 19.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №19102023 (далі Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників від 19.10.2023 до Договору факторингу № 19102023 від 19.10.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 47381,06 грн.

Позивачем до позовної заяви надано саме витяги Договору факторингу та реєстру боржників за кредитним договором, оскільки, як пояснює представник позивача у відповіді на відзив, реєстр боржників по кожному кредитному договору містить інформацію щодо заборгованості інших фізичних осіб, що є персональними даними та не підлягають розголошенню відповідно до законодавства.

При цьому, разом з відповідь на відзив представником позивача долучено до справи Виксерокопіювання (витяг) з Реєстру боржників від 19.10.2023, як доказ передачі заборгованості відповідача, копію платіжної інструкції №20375 від 24.10.2023, копію повного тексту Договору факторингу №19102023 від 19.10.2023 (а.с.83-85, 86, 87-91), дослідивши які суд дійшов висновку про те, що Договір факторингу укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цього договору та ніяким чином не порушує права та законні інтереси відповідача, і, що позивач на підставі указаного Договору набув право грошової вимоги до відповідача за спірним Договором №3244882 від 29.10.2022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Тому доводи представника Відповідача щодо неналежності та недостовірності доказів про відступлення права вимоги за Кредитним договором є безпідставними.

Таким чином, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання за укладеним Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29.10.2022 не виконала і у передбачений в Договорі строк грошові кошти та нараховані відсотки не повернула, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку на користь позивача, який набув право грошової вимоги до відповідача.

На виконання вимог п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5,12,13,19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

Суд вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за Кредитним договором №3244882 від 29.10.2022 в сумі 47381 (сорок сім тисяч триста вісімдесят одну) грн. 06 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання його повного тексту.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код за ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 21.06.2024.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова