Рішення № 119877225, 20.06.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 року Чернігів Справа № 620/5618/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:.

-визнати протиправним та скасувати протокол Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 10.10.2023 № 195, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пунткту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб";

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з 11.12.2017.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 24.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем в межах встановленого ухвалою суду строку подано до суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає, що підстав для призначення пенсії позивачу не має, оскільки у позивача відсутня необхідна вислуга років в календарному обчисленні.

Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому статтею 262 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ МВС України та був звільнений зі служби наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 325 о/с від 11.12.2017.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі № 620/17469/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо оформлення та направлення необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, із урахуванням висновків суду.

На виконання вищезазначеного рішення суду Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подання про призначення пенсії за вислугою років, передбаченоїпунктом "а"статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", з долученням до нього передбаченого законодавством пакету документів.

Листом від 12.10.2023 №2500-0203-8/68329 відповідач повідомив позивача, що оскільки на момент звільнення зі служби відсутня календарна вислуга, підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно достатті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"відсутні (а.с. 11).

Не погодившись з діями відповідача щодо відмови упризначенні пенсії за вислугою років, передбачену пунктом "а" частини 1статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Частиною 2статті 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 46 Конституції Українивизначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пунктом 6 частини 1статті 92 Конституції Українивизначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначаєЗакон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року(надалі - Закон №2262-ХІІ).

За змістом частин 1, 2статті 1 Закону №2262-ХІІ, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цимЗакономпри наявності встановленої цимЗакономвислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цимЗаконом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цимЗаконом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 1-2 Закону №2262-ХІІ, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські.

Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним упунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2цього Закону (крім осіб, зазначених участині третійстатті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі службиз 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

Відповідно достатті 17-1 Закону №2262-ХІІ, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цимЗаконом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (далі Порядок № 393)та ним передбачено зарахування до вислуги років окремих періодів служби у пільговому обчисленні.

Статтею 17 Закону № 2262-XIIвизначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, астаттею 17-1 Закону № 2262-XIIвстановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

ОтжеЗаконом № 2262-XIIпередбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Порядком №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Згідно з частиною 2статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Спір у цій справі стосується наявності у позивача права на отримання пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ. При цьому ключовим питанням у справі є визначення вислуги років для набуття позивачем права на отримання пенсії за вислугу років.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 (справа №805/3923/18-а) відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування нормЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу єЗакон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізаціюЗакону №2262-ХІІі положенням цьогоЗаконуне суперечить.

Крім того Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18 зазначив, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступає від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.

Таким чиномЗакон №2262-ХІІ, як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років, передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення уЗаконі №2262-ХІІвислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині четвертійстатті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Таким чином передбаченаЗаконом №2262-ХІІкалендарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

У свою чергу передбаченістаттею 17-1 Закону №2262-ХІІ, пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку №393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

При цьому таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію заЗаконом №2262-ХІІ.

З матеріалів справи вбачається, зокрема з Витягу з наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 27.06.2019 № 193 о/с, календарна вислуга років позивача складає 21 рок 09 місяців 15 днів; пільгова вислуга років складає 26 років 11 місяців 10 днів (а.с. 7).

Отже позивач набув право на отримання пенсії за вислугу років відповідно довимог Закону №2262-ХІІ.

З огляду на викладене вище, суд дійшоввисновку, що, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за вислугу років за умовами, що визначені пунктом "а" частини 1 статті 12 Закону №2262-XIІ, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначеніКонституцієютаЗаконом України №2262-ХІІ.

Визначаючись щодо дати, з якої відповідач зобов`язаний призначити пенсію позивачу за пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-XII суд зазначає, що згідно пункту «б» частини 1 статті 50 Закону №2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, зокрема, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

Частиною 3 статті 50 Закону №2262-XII встановлено, що пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Оскільки позивач звертався до Головного управління Національної поліції у Чернігівській області із заявою від 11.05.2021, в якій просив оформити і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області необхідні документи для призначення пенсії, то саме з 11.05.2021 необхідно призначити пенсію.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позовзадовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати протокол Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 10.10.2023 № 195, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пунткту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з 11.05.2021.

В задоволенні решти вимог відмовти.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).

Суддя В.В. Падій