Рішення № 119876168, 20.06.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12710/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в особі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

секретаря - Кралі І.С.,

представниці третьої особи - Белих О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-272,287 КАС України справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), третьої особи ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, вирішив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, до відповідача, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), третьої особи, ОСОБА_1 , якій позивач просить суд:

-визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) ВП №74065175 від 11.04.2024 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позивач вважає рішення про накладення штрафу за невиконання рішення суду протиправним. Позивач стверджує, що не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин невиплата нарахованих сум пенсії за умов відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів. Адже він діяв у порядку, встановленому законом: здійснив нарахування, включив нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставив безпосередню виплату пенсії у відповідну чергу.

Проведення такої виплати, на думку позивача, не може бути здійснено за рахунок власних коштів пенсійного органу, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань. Також одночасно позивач зазначав, що виконав судове рішення.

(б) Позиція відповідача

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог.

В обґрунтування заперечень зазначає, що рішення суду позивач не виконав. Так рішенням суд зобов`язав боржника здійснити перерахунок та виплату пенсії третій особі, ОСОБА_1 , основного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення з 01.02.2022 на підставі довідки, виданої УСБУ в Одеській області від 20.04.2023 із застосуванням відсоткового розміру премії 35% , з урахуванням раніше виплачених сум без обмежень. Проте відповідно до перерахунку пенсії, який доданий до листів на адресу виконавчої служби, пенсія виплачується з обмеженням її максимальним розміром, що не відповідає вимогам виконавчого документа.

(в) Позиція третьої особи

До суду від представниці третьої особи надійшли письмові пояснення, відповідно до яких третя особа не визнає позовні вимоги та просить відмовити у їх задоволенні. Третя особа вважає, що постанова про накладення штрафу є законною та обґрунтованою, оскільки незважаючи на рішення суду, при здійсненні перерахунку пенсійний орган повторно обмежив розмір належної третій особі пенсії .

ІІІ. Процесуальні дії у справі

27.05.2023 суд відкрив провадження у справі з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-273, 287 КАС України, зупинив провадження у справі до отримання витребуваних судом матеріалів виконавчого провадження.

11.06.2024 суд ухвалив поновити провадження у справі, за результатами розгляду справи ухвалив вступну та резолютивну частину рішення.

IV. Обставини, встановлені судом

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №420/26085/23 суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром при здійсненні перерахунку з 01.02.2022 на підставі довідки , виданої УСБУ в Одеській області №900 від 20.04.2023 у справі №420/11554/23 та Головне управління здійснити перерахунок і пенсію з 01.02.2022 пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром.

Рішення суду набрало законної сили 12.01.2024 та виданий виконавчий лист від 26.01.2024 .

06.02.2024 державний виконавець відкрив виконавче провадження ВП 374065175, зобов`язав позивача (боржника) виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту винесення постанови.

28.03.2024 до виконавчої служби надійшла заява боржника від 19.03.2024 про виконання рішення з розрахунком пенсії від 04.03.2024. З огляду на розрахунок боржник повторно обмежив розмір належної до виплати пенсії за рахунок припинення виплати індексації та щомісячної доплати за статус інваліда війни.

11.04.2024 відповідач поставною ВП №74065175 наклав на боржника штраф в розмірі 5100 грн. за невиконання вимог виконавчого листа №420/26085/23 від 26.01.2024.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Зміст даних спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо існування законних підстав у відповідача для застосування штрафних санкцій до позивача за невиконання рішення суду без поважних причин. Для цього суду необхідно встановити, чи були у позивача поважні причини для невиконання рішення суду.

Згідно з ч.1 ст. 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Принцип обов`язковості судових рішень також закріплений ч. 2 та ч. 3 ст.14 КАС України, якою передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Відповідно, виходячи з предмету спірних правовідносин, спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Порядок виконання рішень суду, за якими боржник повинен вчинити певні дії, встановлений ст.63 Закон №1404 - VIII. Зокрема частини 2 і 3 ст.63 Закону №1404 - VIII визначають :

[...] У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідальність за невиконання рішення суду, зокрема умови, підстави та розмір застосування штрафних санкцій встановлені в ст. 75 Закону №1404 - VIII:

1. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства в контексті цієї справи, необхідно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

Така відповідальність настає за умови, якщо судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення, потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк, тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Звертаючись до обставин цієї справи, доводи позивача зводяться до того, що пенсійний орган не в змозі виконати рішення за відсутністю бюджетного фінансування.

Однак суд звертає увагу, що підставою для винесення спірної постанови, на яку вказує відповідач, є невиконання рішення суду в контексті здійснення неналежного перерахунку пенсії в обмеженому розмірі .

Так, з огляду на перерахунки пенсії від 04.03.2024, при виконання рішенні суду пенсійний орган зменшив суму виплат, обмеживши її припиненням виплати індексації та доплати за статус інваліда війни. Щодо протиправності таких обмежень пенсії ОСОБА_1 адміністративний суд раніше робив висновки у своїх рішеннях у справі №420/6178/23 та у справі №420/18522/22.

Вирішуючи справу №420/26085/23, суд у рішенні від 12.12.2023 зобов`язав зробити розрахунок і виплатити пенсію ОСОБА_1 в повному обсязі без виключень сум індексації та доплати за статус інваліда війни. При цьому суд звертає увагу, що відповідно до попередніх розрахунків до прийняття судового рішення, яке є предметом виконання, пенсійний орган здійснював вказані виплати. Тому є незрозумілим, чому після прийняття рішення від 12.12.2023 у справі №420/26085/23 він вирішив обмежувати таким чином виплату пенсії позивачу. Одеський окружний адміністративний суд при винесенні рішення у справі №420/26085/23 чітко зазначив, що потрібно провести перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2022, проте позивач, перефразовуючи це рішення вказує, що розмір пенсії має розраховуватися станом на вказану дату, чим протиправно та навмисно обмежує суть судового рішення і спотворює його зміст. Адже з огляду на судове рішення у справі №420/26085/23 суд не звільняє пенсійний орган від обов`язку самостійно перераховувати пенсію ОСОБА_1 в повному обсязі в т.ч. за рішеннями судів та виплачувати її в належному розмірі у зв`язку із здійсненням перерахунку. Такі дії позивача, на думку суду, свідчать про його недобросовісність при виконанні рішення суду, зводячи нанівець ефективність судових рішень, які набрали законної сили. Відповідно суд погоджується з аргументами відповідача про відсутність поважних причин невиконання рішення суду.

При цьому суд не бере до уваги доводи позивача, що виконання судового рішення в повному обсязі, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету. Адже відповідач, застосувавши штрафні санкції за невиконання рішення суду, вважав невиконанням не тільки невиплату пенсії в повному обсязі, але й розрахунок пенсійного органу, який передбачає виплату пенсії в обмеженому розмірі, що суперечить змісту судового рішення.

Узагальнюючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення на ГУ ПФУ в Одеській області штрафу за невиконання судового рішення не належить до задоволення.

VI. Судові витрати

При поданні позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім), 00 грн. Даний факт підтверджується платіжним дорученням від 16.06.2023 № 0443 (а.с.35).

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки впродовж розгляду справи свідки не викликалися, експертизи не призначалися, суд не здійснює розподіл судових витрат. На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 268-273, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до ст.272 КАС України судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 20.06.2024.

Суддя Оксана БОЙКО

.