Рішення № 119875036, 20.06.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2024 р. справа № 300/8776/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Кардаш В`ячеслав Анатолійович до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській областіпро визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) в інтересах якої діє адвокат Кардаш В.А. (далі представник позивача) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.12.2023 №262240017705 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, її десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, її десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначеннявідповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, рішеннямГоловного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.12.2023 №262240017705 ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні вказаної заяви у зв`язку з тим, що у позивача відсутній стаж за вислугу років, а робота у центрах соціального обслуговування Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі Перелік №909) не передбачена, в зв`язку з чим пенсійний орган не знайшов підстав для виплати позивачу грошової допомоги.Представник позивача звертає увагу, що на спірні правовідносини поширюється дія Постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963, якою затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників. Таким чином, уважає протиправною відмову відповідача у виплаті ОСОБА_1 такої допомоги.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 29.12.2023 відкрив провадження в цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.8-9).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву (а.с.33-35). Так, у поданому відзиві представник відповідача заперечила щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Вказала, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування грошової допомоги при виході на пенсію особа має дотриматися таких вимог: станом на день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення; пенсія має призначатися особі вперше; станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж на зазначених вище посадах (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років). Звертає увагу суду на те, що оскільки Територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Переліком №909 не передбачені, робота на посадах педагогічних працівників та соціальних робітників у зазначених центрах не дає права на пенсію за вислугу років та встановлення одноразової грошової допомоги. Відтак на думку представника відповідача, вказана обставина позбавляє позивача на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, згідно п. 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

Відповідно до копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого ХарківськимРУ ГУ МВС України в м.Києві26.11.1996, який міститься у матеріалах справи, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 24).

Згідно із записами трудової книжки позивачки серії НОМЕР_2 від 05.08.1982 (а.с.18-23) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

02.08.1982 прийнята на посаду вихователя в д/з №41 (наказ по д/з №41 №2 від 02.08.1982);

30.08.1988 звільнена згідно наказу по д/з №41 №164 від 30.08.1988;

31.08.1988 прийнята на посаду вихователя в д/з 325 (наказ №137к від 20.09.1988);

15.06.1992 призначена на посаду завідуючої д/з №325 (наказ 39к від 02.06.1992);

31.03.1993 звільнена відповідно до наказу 26к від 08.07.1993;

01.04.1993 призначена завідуючою д/з 325 (наказ 122/1-к від 31.03.1993);

21.08.1993 переведена на посаду вихователя (наказ №416-к від 18.08.1993);

25.02.1998 звільнена із займаної посади згідно з наказом №211-к від 25.02.1998;

01.03.1999 призначена на посаду вихователя школи-дитячого садка «Всесвіт» (наказ №42 від 26.02.1998);

17.07.2000 звільнена з посади вихователя шляхом переводу на посаду вихователя дзо №5;

18.07.2000 призначена на посаду вихователя в ДЗО №5 (наказ по дзо №5 №93 від 18.07.2000);

17.07.2002 звільнена згідно з наказом №79 від 01.07.2002;

01.10.2002 призначена в ДНЗ №5 Дарницького району м. Києва на посаду вихователя (наказ №128 від 01.10.2002);

31.12.2003 звільнена відповідно о наказу №178 від 25.12.2003;

12.01.2004 призначена на посаду вихователя відділення соціально-медичної реабілітації дітей з органічним ураженням центральної нервової системи та розумово відсталих дітей Територіального центру соціального обслуговування одиноких малозабезпечених пенсіонерів та інвалідів Печерського району м.Києва (наказ №3-К від 12.01.2004);

02.05.2022 переведена на посаду соціального робітника відділення соціальної допомоги (наказ №35-к від 02.05.2022);

03.10.2022 переведена за її згодою на посаду вихователя відділення надання соціальних та реабілітаційних послуг для дітей з інвалідністю (наказ №81-к від 30.09.2022).

ОСОБА_1 29.11.2023 звернулася до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії-призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішенням від 01.12.2023 №262240017705 відмовило позивачу в проведенні перерахунку пенсіїу зв`язку з тим, що Територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Переліком №909 не передбачені, робота на посадах педагогічних працівників та соціальних робітників у зазначених центрах не дає права на пенсію за вислугу років та встановлення одноразової грошової допомоги (а.с.17).

Не погоджуючись з відмовою відповідача щодо виплати грошової допомоги, позивач, через уповноваженого представника, звернулася до суду з метою захисту порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керується приписами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також бере до уваги положення законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 24 Закону №1058 страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина 2 статті 24 Закону №1058).

Приписами пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058 визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній на час призначення позивачці пенсії), передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.

Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 за №1191 (далі - Порядок №1191), до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (надалі, також Перелік №909).

Пунктом 5 Порядку №1191 передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (30 років для жінок) роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.

Як з`ясовано судом та підтверджується рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.12.2023 №262240017705, ОСОБА_1 29.11.2023 звернулася із заявою про призначення грошової допомоги в розмірі десяти мінімальних пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Доказів отримання позивачемраніше будь-якого іншого виду пенсії відповідачами не надано.

До спеціального страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи з 12.01.2004 по 02.05.2022у Територіальному центрі соціального обслуговування одиноких малозабезпечених пенсіонерів та інвалідів Печерського району м.Києва.

Досліджуючи наявність правових підстав для врахування до спеціального страхового стажу позивачки, що дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи з 12.01.2004 по 02.05.2022, суд зазначає таке.

Згідно з положеннями статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наданою копією трудової книжки, ОСОБА_1 у період з 12.01.2004 по 02.05.2022 працювала на посадівихователявідділення соціально-медичної реабілітації дітей з органічним ураженням центральної нервової системи та розумово відсталих дітей (денне перебування). 02.05.2022 позивачка переведена посаду соціального робітника відділення соціальної допомоги. 03.10.2022 переведена за її згодою на посаду вихователя відділення надання соціальних та реабілітаційних послуг для дітей з інвалідністю.

Так, Переліком №909,установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, зокрема:

у дошкільних навчальних закладах всіх типів: директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи;

у дитячих будинках, дитячих трудових та виховно-трудових колоніях, дитячих приймальних пунктах і приймальниках-розподільниках для неповнолітніх, логопедичних пунктах і стаціонарах, школах-клініках:директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної частини або роботи, вчителі, вихователі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, майстри виробничого навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;

у дитячих клініках, поліклініках, лікарнях, санаторіях, диспансерах, будинках дитини, дитячих відділеннях в лікарнях, санаторіях, диспансерах і установах для виконання покарань: учителі, вихователі, логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги".

Відповідно до пунктів 2, 4 Приміток, Переліку №909, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ. При призначенніпенсії за вислугуроківзазначеним у цьомупереліку особам допускаєтьсяпідсумовування стажу за періодиїхроботи у закладах і установахосвіти, охорониздоров`я та соціальногозахисту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 за №963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який відносить посаду, зокрема, "вихователь" до педагогічних посад.

Як уже відзначалось, пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено право на пенсію за вислугу років працівників освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вирішуючи спори, пов`язані із застосуванням постанови №909, дійшла висновків про недопустимість формальних (дискримінаційних) підходів органів ПФУ при розгляді відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909.

Така позиція Великої Палати Верховного Суду була висловлена у постанові від 13.02.2019 у справі №233/4308/17.

Виходячи з наведеного, вихователь є педагогічним працівником, тобто працівником освіти, а тому стаж роботи ОСОБА_1 на посадівихователя у Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг), повинен зараховуватися до її пільгового стажу у розумінні пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ навіть попри те, що зазначена посада, заклад, установа, прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.

Вимоги пунктів 5-7 Порядку №1191 передбачають, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.

Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Враховуючи наведене, беручи за основу висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 13 лютого 2019 року у справі №233/4308/17 (номер провадження 11-1100апп18), суд приходить до висновку, що у позивача наявний необхідний спеціальний стаж роботи (більше 30 років), займані нею посади відносяться до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, ОСОБА_1 працювала на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.

Зважаючи на викладене та на встановлене в ОСОБА_1 право на нарахування та виплату спірної допомоги, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, згідно з пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є протиправною.

Відтак, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача, необхідно скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №262240017705 від 01.12.2023 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, врахувавши при цьому періоди роботи у Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на посаді вихователя з 12.01.2004 по 02.05.2022 до спеціального стажу за вислугу років згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення.

За наведених підстав та вказаних правових норм, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявною в матеріалах справи квитанцією №8011-7603-8322-9839 від 21.12.2023 підтверджується сплата позивачем судового збору за звернення до суду із цим позовом у розмірі 1073,60 грн (а.с.31).

Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано.

Враховуючи приписи ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача 1073,60 грн, сплачених судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №262240017705 від 01.12.2023 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії призначенні грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088),адреса: вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.