Рішення № 119874407, 20.06.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року Справа №160/13369/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/13369/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, стосовно обмеження пенсії за вислугу років Громадянина ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 21910427, юридична адреса місця знаходження: будинок № 26, вулиця Набережна Перемоги, місто Дніпро, Дніпропетровська область, Україна, 49094) перерахувати та виплачувати Громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресом: будинок АДРЕСА_2 ) пенсію за вислугу років, яку призначено відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», без обмеження максимальним розміром, з 01 лютого 2020 року.

Позовна зайва обґрунтована посиланнями на протиправність обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/13369/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/13369/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

19 червня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив в якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що перерахунок пенсії позивача за минулий час повинен бути здійснений не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів.

Згідно положень ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-ХII).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 року у справі №160/23221/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021 року та з 01.02.2022 року на підставі довідок Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 11.05.2023 року № 3/641, №3/642, 3/643.

14 березня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром.

Листом від 26.04.2024 року №25815-13233/Л-01/8-0400/24 відповідач у проведення з посиланням на ст. 43 Закону №2262-ХІІ повідомив, що пенсія позивача перерахована, однак обмежена максимальним розміром.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Так, обмеження пенсії позивача максимальним розміром мотивоване посиланням відповідача на ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ та ст. 2 Закону №3668-VI.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнано неконституційними положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дає суду підстави для висновку про те, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18.

Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18.

З огляду на викладене, частина 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

При цьому суд враховує, що положення ст. 2 Закону №3668-VІ є аналогічними за змістом положенням ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

На момент прийняття постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 та від 24.02.2023 №168, відповідні зміни у законодавстві не мали місця. Зокрема, вищезгадані положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ та ст. 2 Закону №3668-VI не змінилися.

До того ж Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону №2262-XII, зокрема у постановах від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18, від 10.09.2021 у справі №300/633/19 та від 24.09.2021 у справі №370/2610/17.

Крім того, у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як визначено частиною п`ятою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, наведені вище висновки Верховного Суду мали бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача з 01.02.2020 року, а також враховуються судом при вирішення цієї справи.

Аналогічне ч.7 ст. 43 Закону №262-ХІІ за змістом нормативне положення міститься у ч.1 ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VI (далі - Закон №3668-VI).

Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(ІІ)/2022 у справі № 3-102/2021 (231/21, 415/21) вказане положення Закону №3668-VI визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Таким чином, наразі відсутня норма права, яка б передбачала обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром.

Також суд наголошує на тому, що в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а.

Оскільки відповідачем в цій справі фактично вчинено не дії щодо відмови у перерахунку пенсії, а надано відмову на заяву позивача, що є індивідуально-правовим актом, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині. З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії позивача з 01.02.2020 року без обмеження максимальним розміром, викладену у листі від 26.04.2024 року №25815-13233/Л-01/8-0400/24.

Враховуючи встановлену в ході розгляду цієї справи протиправність відмови відповідача у перерахунку пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, з урахуванням положень п.2 та 4 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2020 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією від 22.05.2024 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 року без обмеження максимальним розміром, викладену у листі від 26.04.2024 року №25815-13233/Л-01/8-0400/24.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 року без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 гривень (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу.

Суддя Н.В. Боженко