Вирок № 119872360, 20.06.2024, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

710/481/17

1-кп/703/125/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження від 04.04.2017 під №12017250300000165 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мокра Калигірка Катеринопільського району Черкаської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останні рази:

- 15 вересня 2016 року Городщенським районним судом Черкаської області за ч.1 ст.296 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 16 листопада 2020 року Шполянським районним судом Черкаської області за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців;

- 25 листопада 2020 року Шполянським районним судом Черкаської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, з угодою про визнання винуватості від 19 червня 2024 року,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_5 , будучи раніше судимим 15.09.2016 за ч. 1 ст. 296 КК України до обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном на 1 рік, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно скоїв злочин.

Так він 04.04.2017 близько 18:00 год. перебуваючи у будинку домоволодіння, що належить ОСОБА_7 по АДРЕСА_2 , на грунті раптово виникнувших неприязних відносин, діючи умисно, ножем, що знаходився у правій руці, наніс один удар в область живота ОСОБА_4 , заподіявши останньому, згідно висновку експерта № 05-6-01/115 від 27 квітня 2017 року тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення передньої черевної стінки зліва із ушкодженнями стінки тонкої кишки і брижі тонкої кишки. Вказане ушкодження виникло від дії травмуючого предмета, що мав ознаки колюче- ріжучого, можливо типу ножа, могло бути спричинено за механізмом, який вказаний у постанові, за давністю спричинення може відповідати часу події, що зазначений у постанові, і за ознакою небезпеки для життя відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані судом за ч.1 ст.121 КК України, як но, як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя у момент його заподіяння.

19 червня 2024 року начальник Шполянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні від 04.04.2017 під №12017250300000165, та обвинувачений ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_6 у цьому провадженні на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості, на укладення якої прокурору попередньо надана письмова згода потерпілим ОСОБА_4 від 10 червня 2024 року.

Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.121 КК України, обвинувачений зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, у межах висунутого йому обвинувачення у кримінальному провадженні.

Сторони угоди узгодили покарання за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. Також угодою визначено порядок та підстави складання покарань за цим вироком із покараннями, призначеними ОСОБА_5 за вироками Городищзенського районного суду Черкаської області від 15.09.2016 та Шполянського районного суду Черкаської області від 16.11.2020 та 25.11.2020, зокрема:

- на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 15.09.2016, з урахуванням вимог п. б ч. 1 ст. 72 КК України, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, та призначити остаточне покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі;

- на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання призначеного в порядку ст. 71 КК України за цим вироком та покарання за вирокок Шполянського районного суду Черкаської області від 16.11.2020 і вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 25.11.2020, який змінено ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18.02.2021, остаточно призначити покарання у виді 6 років 7 місяців позбавлення волі.

Також сторони угоди визначили порядок та підстави зарахування у строк остаточно призначеного покарання частково відбутого ОСОБА_5 покарання за попереднім вироком та строк його попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні:

- відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України зарахувати в строк остаточно призначеного покарання відбуте частково покарання за вироками Шполянського районного суду Черкаської області від 16.11.2020 та 25.11.2020;

- на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції з 24.12.2015 до 18.05.2017), зарахувати строк попереднього ув`язнення з 18.04.2017 до 11.04.2018, відбутий ОСОБА_5 в межах даного кримінального провадження № 12017250300000165 від 04.04.2017 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно з угодою обвинуваченому роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст.473 КПК України, наслідки невиконання угоди, які визначені у ст.476 КПК України, щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримав, просив її затвердити та призначити узгоджене сторонами покарання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за фактичними обставинами, вказаними у обвинувальному акті, та надав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості, просив її затвердити.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив надання своєї згоди прокурору на укладення угоди та просив її затвердити.

Суд, заслухавши позиції сторін кримінального провадження, переконався, що при укладенні угоди про визнання винуватості сторони діяли добровільно, кваліфікація дій обвинуваченого є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином, а тому згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Відповідно до вимог ч.4 ст.474 КПК України перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, а також розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

За таких обставин суд вбачає наявність усіх підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

Відповідно до ч.5 ст.65 КК України, у випадку затвердження угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_5 підлягає зарахуванню у строк відбування остаточно призначеного покарання за даним вироком частково відбуте ним покарання за вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2020 року (справа №710/1149/20) з 25 липня 2020 року по день набрання цим вироком законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КК України коли закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів і наступні його редакції в силу погіршення кримінально-правового становища особи зворотної дії не мають, до правовідносин застосовується той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Згідно з ч.5 ст. 72 КК України у редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року №838-VIII, чинною на час вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження щодо ОСОБА_5 було застосоване попереднє ув`язнення з 18 квітня 2017 року по 11 квітня 2018 року включно.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №663/537/17 від 29 серпня 2018 року, якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).

У зв`язку з викладеним, на підставі ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону №838-VІІІ від 26 листопада 2015 року) ОСОБА_5 слід зарахувати у строк відбування остаточно призначеного покарання за цим вироком строк його попереднього ув`язнення з 18 квітня 2017 року по 11 квітня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого, станом на дату ухвалення вироку, не застосовуваний. Ураховуючи, що ОСОБА_5 на даний час відбуває покарання у виді позбавлення волі, яке призначене йому за вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2020 року (справа №710/1149/20), судом не встановлено підстав для застосування щодо нього запобіжного заходу до набрання цим вироком законної сили.

Дію ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 грудня 2021 року, на підставі якої ОСОБА_5 на час розгляду даного кримінального провадження тимчасово залишено у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», слід припинити після набрання цим вироком законної сили.

Цивільного позову не заявлено.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 100, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19 червня 2024 року між начальником Шполянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні від 04.04.2017 під №12017250300000165.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст.71, п.п. б) п.1 ч.1 ст.72, ч.3 ст.78 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 15 вересня 2016 року (справа №710/876/16-к), яким ОСОБА_5 призначене покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки і на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, та визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

На підставі ч.1, ч.4 ст.70, п.п. а) п.1 ч.1 ст.72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання, призначеного у порядку ст.71 КК України за цим вироком, з покараннями, призначеними ОСОБА_5 за вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2020 року (справа №710/1149/20) у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців, та вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 25 листопада 2020 року, зміненим ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року (справа №710/951/20), у виді арешту на строк 2 місяці, визначити ОСОБА_5 до відбування остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 7 (сім) місяців.

Початок строку відбування призначеного ОСОБА_5 покарання обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Дію ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 грудня 2021 року, на підставі якої ОСОБА_5 на час розгляду даного кримінального провадження тимчасово залишено у Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор», - припинити після набрання цим вироком законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування остаточно призначеного покарання за даним вироком частково відбуте ним покарання за вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2020 року (справа №710/1149/20) з 25 липня 2020 року по день набрання цим вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону №838-VІІІ від 26 листопада 2015 року) зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування остаточно призначеного покарання за цим вироком строк його попереднього ув`язнення з 18 квітня 2017 року по 11 квітня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - кухонний ніж, який переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Шполянського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області згідно квитанцією №26, повернути за належністю ОСОБА_7 після набрання вироком законної сили.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором, захисником виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку суду у день його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1