Рішення № 119867216, 30.05.2024, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

30 травня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/499/21

За позовом Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз, м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача Фізичної особи підприємця Михайлицької Надії Вікторівни, с. Сторожниця Закарпатської області

про стягнення 68 905,65 грн вартості необлікованого об`єму природного газу,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Іваниш Д.П.

представники:

Позивача не з`явився

Відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз, м. Ужгород Закарпатської області звернулось до суду з позовом до відповідача Фізичної особи підприємця Михайлицької Надії Вікторівни, с. Сторожниця Закарпатської області про стягнення 68 905,65 грн вартості необлікованого об`єму природного газу.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.06.2021 (суддя Ремецькі О.Ф.) відкрито провадження у справі №907/499/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику уповноважених представників сторін спору. Встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 15.07.2021 постановлено розгляд справи №907/499/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.09.2021.

У підготовчих засіданнях 07.09.2021, 28.09.2021 та 20.10.2021 судом за участю уповноважених представників проголошувались перерви.

Ухвалою суду від 17.11.2021 підготовче засідання відкладалося з підстав, наведених в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 07.12.2021 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 25.01.2022.

Ухвалою суду від 25.01.2022 судове засідання відкладалося з підстав, наведених в ухвалі суду.

В судовому засіданні 17.02.2022 судом за участю уповноважених представників сторін проголошувалась перерва.

Ухвалами суду від 22.03.2022, 12.05.2022, 24.05.2022 та 29.06.2022 судові засідання відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 21.07.2022 задоволено самовідвід судді Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф. від розгляду справи №907/499/21.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2022 справу №907/499/21 розподілено судді Ушак І.Г.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.07.2022 суддею Ушак І.Г. прийнято справу №907/499/21 до свого провадження зі стадії розгляду справи по суті та призначено судове засідання на 09.09.2022.

У судовому засіданні 09.09.2022 за участі уповноважених представників сторін судом проголошувалась перерва.

Ухвалою суду від 24.01.2023 судове засідання у справі відкладалося з підстав, наведених в ухвалі суду.

У зв`язку із припиненням повноважень головуючої судді Ушак І.Г., розпорядженням керівника апарату Господарського суду Закарпатської області №02-02/87/23 від 20.03.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи №907/499/21.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Закарпатської області від 20.03.2023 справу №907/499/21 розподілено судді Пригарі Л.І.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.04.2023 суддею Пригара Л.І. прийнято справу №907/499/21 до свого провадження зі стадії повторного проведення підготовчого провадження з метою з`ясування усіх обставин справи, об`єктивного, повного та всебічного розгляду справи, дотримання рівності сторін та змагальності процесу; призначено підготовче засідання на 10.05.2023.

Ухвалами суду від 10.05.2023, 22.06.2023 та 07.09.2023 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

У підготовчому засіданні 17.10.2023 судом за участю уповноважених представників сторін проголошувалась перерва.

Ухвалами суду від 04.12.2023 та 07.02.2024 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.03.2024 закрито підготовче провадження у справі №907/499/21 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 18.04.2024. Явка уповноважених представників учасників процесу в судове засідання судом визнана на власний розсуд.

Ухвалою суду від 18.04.2024 судове засідання у справі відкладено на 30.05.2024.

Поданим через підсистему Електронний суд клопотанням б/н від 30.05.2024 (вх. №02.3.1-02/4429/24 від 30.05.2024) представник позивача просить розглянути справу за його відсутності; заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Ухвалою суду від 18.04.2024 явка учасників справи в судове засідання 30.05.2024 судом була визнана на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.

Згідно із приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач покликається на те, що 29.07.2020 працівниками АТ Закарпатгаз на об`єкті відповідача, що знаходиться за адресою: с. Баранинці, вул. Енергетиків, 22, виявлено порушення на ринку природного газу, яке передбачене та кваліфікується Кодексом ГРМ як пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим (підпункт 4 пункту 2 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРМ).

Як стверджує позивач, вказане порушення, у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, зафіксовано актом про порушення №173 від 29.07.2020.

Покликаючись на положення глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, позивач зазначає, що вищенаведений акт про порушення 20.10.2020 розглянуто та задоволено комісією АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз із розгляду актів про порушення; оператором ГРМ перераховано об`єм спожитого газу за номінальною потужністю газового обладнання з 20.06.2020 (дата початку прострочення періодичної повірки) до 29.07.2020 (29.07.2020 обмежено газопостачання шляхом опломбування крану перед редуктором).

Як зазначає позивач у позовній заяві, перерахований до сплати об`єм природного газу становить 17 141,01 куб.м., а його вартість, яку відповідач повинен був компенсувати оператору ГРМ АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз складає суму 68 905,65 грн.

На підставі положень пункту 12 глави 5 Розділу 11 Кодексу ГРМ, зазначену вартість донарахованого об`єму природного газу пред`явлено до сплати відповідачу окремим платіжним рахунком шляхом надіслання такого рекомендованим поштовим відправленням разом із вимогою №11734 від 17.11.2020.

Водночас позивач зазначає, що попри отримання відповідачем платіжного рахунку та вимоги, останньою вартість донарахованого об`єму природного газу у розмірі 68 905,65 грн позивачу компенсовано не було, що, у свою чергу, і стало підставою для звернення АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз до суду з позовом про стягнення вищевказаної суми у примусовому порядку.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Представник відповідача на адресу суду надіслала відзив на позовну заяву б/н від 12.08.2021 (вх. №02.3.1-02/5876/21 від 17.08.2021), в якому, на противагу доводів позивача, зазначає про те, що в долученому останнім до матеріалів справи Додатку №4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання №094274KWAIDP027 від 01.02.2017, міститься підпис, що не належить ФОП Михайлицькій Н.В.; крім того, у графі підпису відсутні прізвище та ініціали споживача.

У зв`язку з наведеним, представник відповідача вважає, що застосування позивачем при здійсненні розрахунку об`ємів та вартості необлікованого природного газу показника потужності, зазначеного у вищевказаному Додатку №4, є некоректним; більше того, в означеному Додатку показник потужності 18 м3/год вказаний у якості максимальної потужності, тоді як при розрахунку такий застосовано в якості номінального показника.

Вказує представник відповідача також і на те, що положеннями Цивільного кодексу України встановлені види представництва, а саме, за законом, комерційне, за довіреністю, однак, жоден із наведених видів представництва не може бути застосованим при визначенні представником ФОП Михайлицької Н.В. Скворцова В.В.

Покликаючись на положення підпункту 2 пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, представник відповідача стверджує, що доданий до позовної заяви акт про порушення №173 від 29.07.2020 не містить дати і орієнтовного часу проведення засідання комісії, на якому такий буде розглядатися; більше того, позивач, призначаючи вказаний комісійний розгляд на 20.10.2020, свідомо позбавив ФОП Михайлицьку Н.В. права на участь в останньому та надання відповідних пояснень із приводу складеного акту про порушення, оскільки лист із запрошенням відповідача взяти участь у засіданні комісії був отриманий відповідачем 20.10.2020, тобто в день проведення останнього.

За твердженням представника відповідача, із загального обсягу електроенергії, спожитого ФОП Михайлицькою Н.В. за період із 20.06.2020 по 29.07.2020 в обсязі 1650 кВт, при орієнтовно однакових потужностях споживання фарбувально-сушильної камери з одного боку та іншого устаткування з іншого боку, розрахункова кількість електроенергії, спожита фарбувально-сушильною камерою (зокрема, теплогенераторним блоком в її складі), становитиме не більше 50% від загального обсягу, а саме, 825 кВт/год.

Відтак, представник відповідача зазначає, що виходячи із чисельного значення спожитого фарбувально-сушильною камерою об`єму електроенергії, вбачається за можливе визначити максимально можливий період безперервної роботи газового обладнання камери та газового пальника зокрема, що складає: 825 кВт/год:15,35 кВт = 53,75 год (53 год. 45 хв.); при застосуванні максимально можливої потужності газового пальника (18м3/год), максимальний об`єм газу, що міг бути спожитий обладнанням відповідача, складає: 53,75 год * 18м3/год = 967,5 м3.

ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ

Представник позивача через канцелярію суду подала відповідь на відзив б/н від 26.08.2021 (вх. №02.3.1-02/6090/21 від 27.08.2021), за змістом якої вказує на те, що в силу приписів пункту 1 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, при здійсненні донарахування об`єму та вартості необлікованого природного газу має враховуватись потужність встановленого, а не задекларованого в заяві-приєднання, газоспоживчого обладнання; водночас вказана потужність (189 кВт/год) зазначена в акті перевірки ВОГ та системи газопостачання споживача, що не є побутовим №812 від 10.03.2020, акті про порушення та протоколі щодо направлення ЗВТ на повірку і врахована в акті-розрахунку як номінальна.

За твердженням представника позивача, відповідач, який зобов`язаний здійснювати експлуатацію власного газового обладнання відповідно до виконавчо-проектної документації, не надав доказів іншої (меншої, ніж ту, що зазначена в акті-розрахунку) потужності газоспоживчого обладнання.

Зазначає представник позивача також і про те, що чинний Кодекс ГРМ не передбачає обов`язку оператора ГРМ долучати/зазначати в акті про порушення, протоколі про демонтаж лічильника на повірку/експертизу документів (та їх переліку), які би підтверджували, в розумінні цивільного законодавства, представництво уповноваження підписанта цих документів діяти від імені власника об`єкта споживання природного газу.

На переконання представника позивача, у відзиві на позов не наведено жодних доводів про те, що підписант акту про порушення/демонтаж лічильника газу незаконно проник у домоволодіння споживача чи неправомірно отримав доступ до його лічильника/заволодів ним; із цього приводу споживач до правоохоронних органів не звертався та не оскаржував в інший спосіб дії підписанта акту про порушення/демонтаж лічильника.

Відтак, представник позивача вказує на відсутність підстав вважати, що власник об`єкта споживання природного газу не уповноважував підписанта акту про порушення/демонтаж лічильника газу на вчинення цих дій.

Як стверджує представник позивача, Кодекс ГРМ не пов`язує проведення засідання комісії із фактом отримання адресатом запрошення на останнє; за таких обставин, відсутність в акті про порушення дати та часу засідання комісії ніяк не може вплинути на права та законні інтереси відповідача чи порушити їх, а також не виключає його обов`язок щодо компенсації вартості донарахованих через порушення об`ємів природного газу.

Водночас представник позивача зауважує, що при здійсненні донарахування об`єму та вартості необлікованого природного газу застосовано виключно ті складові, які передбачені пунктом 1 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, а саме, номінальна потужність газового обладнання та період, за який здійснюється розрахунок; при цьому, Кодекс ГРМ не пов`язує визначення вказаних складових розрахунку із особливостями експлуатації газового обладнання чи експлуатації допоміжного/супутнього електрообладнання та не передбачає врахування специфіки роботи об`єкта газоспоживання.

Представник відповідача через канцелярію суду подала заперечення на відповідь на відзив б/н від 06.09.2021 (вх. №02.3.1-02/6332/21 від 06.09.2021), в якому зазначає про безпідставність тверджень позивача щодо застосування при здійсненні донарахування об`єму та вартості необлікованого природного газу показника 189 кВт/год, оскільки в розрахунку АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз фігурує саме показник потужності 18 мз/год, вказаний у Додатку №4.

За твердженням представника відповідача, гр. ОСОБА_1 , згідно зі своїми трудовими обов`язками, не здійснює нагляду за роботою газового обладнання, водночас доступ до лічильника газу є безперешкодним, оскільки не передбачає допуску до закритих приміщень.

На переконання представника відповідача, відсутність в акті про порушення обов`язкових для нього реквізитів свідчить про те, що останній не може бути належним доказом факту порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором розподілу природного газу.

Представник відповідача наголошує, що позивачем жодним чином не обґрунтовано кількість годин роботи газового обладнання та не доведено, що графік роботи об`єкта споживача становить саме 24 години на добу, як це застосовано при розрахунку.

В поданих через канцелярію суду письмових поясненнях б/н від 20.09.2021 (вх. №02.3.1-02/6734/21 від 22.09.2021) представник позивача, серед іншого, зауважує про те, що акт про порушення складено у відповідності до положень глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, зокрема, у присутності представника споживача, останній містить усі реквізити, передбачені встановленою Кодексом ГРМ примірною формою акта про порушення.

Як стверджує представник позивача, розрахунок проведено у відповідності до положень розділу ХІ Кодексу ГРМ, за наявним в експлуатації на місці перевірки приєднаним обладнанням, потужність якого вказана в акті, підписаному споживачем; водночас у Додатку №4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання, встановлено режим роботи ГСО 24 год/добу.

Відтак, представник позивача вказує, що кількість годин роботи по днях становить: - за період із 20.06.2020 по 30.09.2020: 11 днів х 24 год = 264 год; - за період із 01.07.2020 по 29.07.2020: 29 днів х 24 год = 696 год; загальна кількість годин = 960 год.

Представник позивача наголошує, що кіловат-година (кВт/год) це позасистемна одиниця вимірювання кількості виробленої або спожитої енергії, а також виконаної роботи, а кубічний метр (куб.м.) об`єм газу, приведений до стандартних умов.

Представник відповідача через канцелярію суду подала письмові пояснення б/н від 19.10.2021 (вх. №02.3.1-02/7432/21 від 19.10.2021), за змістом яких, серед іншого, стверджує про те, що обов`язок зазначення дати і часу засідання комісії в акті про порушення передбачений конкретними положеннями Кодексу ГРМ, у зв`язку із чим дана графа і наведена в Додатку 16; водночас Кодекс ГРМ не вказує на те, що затверджена форма акту про порушення носить рекомендаційний характер та є примірною.

У поданих через канцелярію суду письмових поясненнях б/н від 06.09.2022 (вх. №02.3.1-02/4615/22 від 08.09.2022) представник відповідача, покликаючись на лист НКРЕКП №7121/16.3.2/7-22 від 27.07.2022, зауважує про те, що позивачем порушено вимоги п. 8 гл. 5 розд. ХІ Кодексу ГРМ в частині незазначення в акті про порушення дати і часу засідання комісії з розгляду актів про порушення; останнім не було забезпечено присутність споживача на засіданні та не надано НКРЕКП інформацію і копії документів, згідно з якими визначено суму, що стягується з відповідача в рамках судового розгляду.

Надісланим на електронну адресу суду клопотанням б/н від 09.05.2023 (вх. №02.3.1-02/3398/23 від 09.05.2023; аналогічне за змістом клопотання надійшло на адресу суду засобами поштового зв`язку 15.05.2023) представник позивача просить долучити до матеріалів справи, зокрема, паспорт лічильника GMS та свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №1083 від 19.08.2018, з якого вбачається дата повірки лічильника відповідача GMS G16/40, заводський номер 036448, 2 роки тому, акт приймання-передачі природного газу №ЗК00060254 від 30.06.2020 за червень 2020 року, з якого вбачається, що об`єм розподіленого природного газу та виробничо-технологічні втрати за червень 2020 року складають 115,13 куб.м, акт приймання-передачі природного газу №3К00062961 від 31.07.2020 за липень 2020 року, згідно з яким об`єм розподіленого природного газу та виробничо-технологічні втрати по договору становлять 23,86 куб.м. (всього 138,99 куб.м.), а також довідку АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз №09-05/2023 від 09.05.2023 щодо ціни природного газу, яка за червень 2020 року становила 3,67190 грн, а за липень 2020 року 4,14899 грн.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Спірні правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією, врегульовані Законом України Про ринок природного газу, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП №2494 від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, постановою НКРЕП №2498 від 30.09.2015 Про затвердження Типового договору розподілу природного газу.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі НКРЕКП), відповідно до Закону України Про ринок природного газу, постановою від 30.09.2015 року №2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (надалі Кодекс ГРМ), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Пункт 1 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначає, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

За приписами статті 40 Закону України Про ринок природного газу, розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

На підставі пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2498 (далі Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

На виконання вимог ст. 40 Закону України Про ринок природного газу, постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829) затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі Договір), який є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1. Договору); умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України Про ринок природного газу і Кодексу газорозподільних систем (п. 1.2. Договору); договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3. Договору); за умовами договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п. 2.1. Договору).

За матеріалами справи судом встановлено, що 01.02.2017 відповідачем підписано Заяву-приєднання №094274KWAIDP027 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), внаслідок чого між Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз (оператором ГРМ, позивачем у справі) та Фізичною особою підприємцем Михайлицькою Надією Вікторівною (споживачем, відповідачем у справі) укладено Договір розподілу природного газу №094274KWAIDP027 від 01.02.2017 (далі Договір).

Пунктом 7.4. Договору встановлені обов`язки споживача, зокрема: - здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором; - своєчасно повідомляти оператора ГРМ про всі зміни щодо персоніфікованих даних в заяві-приєднанні та/або позаштатної роботи комерційного вузла обліку (лічильника газу); - забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об`єкти чи земельну ділянку представникам оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов`язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо; - забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та акта розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін; - дотримуватись інших вимог цього Договору та Кодексу газорозподільних систем; - на вимогу оператора ГРМ у десятиденний строк сплатити операторові ГРМ компенсацію за порушення, які передбачені пунктом 3 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.

За змістом пункту 8.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 ст. 18 Закону України Про ринок природного газу, приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання. Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб`єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу.

За положеннями пунктів 1, 5 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ, власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ). Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб`єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах. Засоби вимірювальної техніки, які є складовими комерційного ВОГ, підлягають періодичній повірці відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням вимог глав 7 та 8 цього розділу.

У главі 7 розділу X Кодексу ГРМ встановлений порядок періодичної повірки ЗВТ по об`єктах споживачів, що не є побутовими, відповідно до якого власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов`язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.

Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен: 1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого оператор ГРМ має опублікувати на своєму вебсайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати; 2) забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування; 3) у разі якщо повірка ЗВТ буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного ЗВТ споживач завчасно має письмово повідомити оператора ГРМ та забезпечити присутність представника оператора ГРМ під час монтажу повіреного ЗВТ.

За приписами пункту 8 глави 7 розділу Х Кодексу ГРМ, у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ цього Кодексу.

Пунктом 41 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №374 від 04.06.2015, лічильники газу та пристрої перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) віднесено до категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають обов`язковій повірці, та на які поширюється сфера дії Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність, повірка засобів вимірювальної техніки сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність встановлено, що періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).

Приписами ч. 1, 2 та 4 ст. 8 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність визначено, що у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (даті - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Згідно із пунктом 5.9. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005, власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку та порушення правил його експлуатації, а також за використання засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) з вичерпаним терміном повірки.

Таким чином, відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства та умов Типового договору розподілу природного газу, відповідач, як споживач, що не є побутовим, зобов`язаний здійснювати належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та своєчасно здійснювати організацію проведення їх періодичної повірки.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.03.2019 у справі №922/1838/17.

На підставі підпункту 4 пункту 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ, пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, належить до порушень, внаслідок яких оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого газу споживачу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Положеннями пунктів 1 та 2 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред`явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.07.2020 в ході обстеження працівниками AT Закарпатгаз газового обладнання відповідача було встановлено пропущення останнім строку періодичної повірки ЗВТ лічильника газу GMS, тип G16, заводський №36448, про що складено акт про порушення №173 від 29.07.2020, підписаний уповноваженим представником споживача Скворцовим В.В.

На підставі пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Судом встановлено, що акт про порушення №173 від 29.07.2020, у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, розглянуто та задоволено комісією АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз з розгляду актів про порушення, про що свідчить наявний у матеріалах справи витяг із рішення комісії від 20.10.2020. Оператором ГРМ перераховано об`єм спожитого газу за номінальною потужністю газового обладнання з 20.06.2020 (дата початку прострочення періодичної повірки) до 29.07.2020 (29.07.2020 обмежено газопостачання шляхом опломбування крану перед редуктором). Перерахований до сплати необлікований об`єм природного газу становить 17 141,01 куб.м., а його вартість складає суму 68 905,65 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом приписів ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 59 Закону України Про ринок природного газу, суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Донарахування об`єму природного газу у зв`язку з виявленим порушенням є одним із засобів обліку протранспортованого природного газу, що передбачений Кодексом ГРМ, який, згідно з умовами Договору розподілу природного газу, поширюється на його сторін.

Необґрунтованими є доводи представника відповідача про те, що підпис, котрий міститься в Додатку №4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання №094274KWAIDP027 від 01.02.2017, не належить ФОП Михайлицькій Н.В., оскільки вищевказаний Додаток є невід`ємною частиною заяви-приєднання №094274KWAIDP027 від 01.02.2017, факт підписання якої відповідачем не оспорюється. Більше того, в ході підготовчого провадження у справі ФОП Михайлицька Н.В. (безпосередньо чи в особі уповноваженого представника) не була позбавлена права клопотати перед судом про призначення почеркознавчої експертизи з метою встановлення обставини належності чи неналежності їй наявного в Додатку №4 підпису, однак, таким правом остання не скористалася. Водночас посилання на відсутність у графі підпису прізвища та ініціалів споживача спростовуються тим, що такі вказані у пункті 1 Додатку №4 Назва об`єкта споживача.

Судом відхиляються також і доводи представника відповідача про некоректність здійсненого позивачем розрахунку необлікованого об`єму природного газу, оскільки при проведенні останнього, зокрема, застосовано номінальну (а не максимальну, як стверджує представник відповідача) потужність газоспоживчого обладнання (18 куб.м./год) та робочий режим останнього тривалістю 24 години на добу, що вказані самою ж ФОП Михайлицькою Н.В. у Додатку №4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання №094274KWAIDP027 від 01.02.2017. Будь-яких доказів, які би вказували на своєчасне повідомлення відповідачем оператора ГРМ про зміну номінальної потужності та режиму роботи ГСО, що належать до персоніфікованих даних, які містяться в заяві-приєднанні, ФОП Михайлицькою Н.В. суду не надано.

Не заслуговують на увагу і доводи представника відповідача про невідповідність акта про порушення №173 від 29.07.2020 формі, розміщеній у Кодексі ГРМ, із огляду на наступне.

Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, є підзаконним нормативно-правовим актом та в додатку 16 (в редакції на момент складення акта про порушення №173 від 29.07.2020) містить примірну форму акта про порушення, в якому зазначається: найменування оператора ГРМ та його структурного підрозділу; місце складання; дата складання; номер акту; ким та за участю кого складений; назва, опис, місцезнаходження об`єкта та встановлені порушення; показання лічильника (ЗВТ); заходи щодо відновлення роботи ВОГ, усунення під`єднання, відключення, пломбування тощо; заходи з ліквідації виявлених порушень і термін їх виконання; інша необхідна інформація та вимоги; додатки; дата, місце розгляду акту комісією оператора ГРМ, їх контактний телефон; відомості про осіб, які склали акт та ознайомились з ним; зауваження споживача (його представника) до акта.

Чинний Кодекс ГРМ не обмежує позивача правом вносити до запропонованої форми акта про порушення свої доповнення, якщо, при цьому, дотримана його загальна форма. Так, суд зазначає, що складений працівниками АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз акт про порушення №173 від 29.07.2020 в пункті №10 містить вказівку на те, що про дату і час засідання комісії оператора ГРМ із розгляду вказаного акта споживач буде повідомлений додатково. Адреса проведення комісії: м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2; тел.: (0312) 61-94-31.

Водночас складений АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз акт про порушення містить усі реквізити, передбачені встановленою Кодексом ГРМ примірною формою акту про порушення, а те, що Товариством використовується в роботі більш конкретизована форма акту про порушення, ніж визначена у примірному додатку до Кодексу, жодним чином не порушує та не суперечить нормам Кодексу.

Наявним у матеріалах справи листом №11649 від 07.10.2020, надісланим на офіційну юридичну адресу відповідача, підтверджується факт письмового повідомлення останньої про дату, час і місце розгляду акта про порушення №173 від 29.07.2020 комісією АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз з розгляду актів про порушення, із огляду на що доводи представника відповідача у цій частині є необґрунтованими.

Більше того, в силу приписів Кодексу ГРМ, споживач має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення, відмовитися від його підписання, а також оскаржити об`єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу в результаті задоволення акта про порушення в судовому порядку.

У даному контексті суд звертає увагу, що акт про порушення №173 від 29.07.2020 підписаний представником споживача Скворцовим В.В. без будь-яких зауважень та заперечень; рішення комісії, яким задоволено акт про порушення не оскаржено відповідачем у подальшому в судовому порядку, що дає підстави для висновку про фактичну згоду останнього з відомостями, наведеними в означеному акті.

Крім того, із наявного у матеріалах справи акту перевірки ВОГ та системи газопостачання споживача, що не є побутовим №812 від 10.03.2020, підписаним представником споживача Скворцовим В.В., попереджено споживача про необхідність до 15.06.2020 провести державну повірку лічильника газу.

Водночас із протоколу №292/07/20 від 29.07.2020 щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу/періодичну/позачергову повірку, підписаного без-будь яких зауважень та заперечень представником споживача, вбачається, що датою останньої повірки лічильника було зазначено дату 15.06.2018.

Критично суд оцінює і посилання представника відповідача на недоведеність позивачем факту наявності у Скворцова В.В. повноважень на підписання акта про порушення від імені споживача, оскільки Верховний Суд у постановах від 17.02.2020 у справі №906/941/18, від 17.02.2021 у справі №914/375/18 вказав, що перебування на об`єкті споживача особи, яка має доступ до закритих його приміщень та допустила представників Оператора ГРМ на об`єкт для проведення перевірки, не може вважатися неуповноваженою особою.

Крім того, при здійсненні донарахування об`єму та вартості необлікованого природного газу застосовуються виключно ті складові, які передбачені п. 1 гл. 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, а саме, номінальна потужність газового обладнання та період, за який здійснюється розрахунок; при цьому, Кодекс ГРМ не пов`язує визначення вказаних складових розрахунку із особливостями експлуатації газового обладнання чи експлуатації допоміжного/супутнього електрообладнання та не передбачає врахування специфіки роботи об`єкта газоспоживання, що спростовує доводи представника відповідача в цій частині.

Помилковими є посилання представника відповідача на лист НКРЕКП №7121/16.3.2/7-22 від 27.07.2022 як на доказ неправомірності здійсненого оператором ГРМ визначення обсягу необлікованого природного газу з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

За змістом ч. 1, 5 ст. 21 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Регулятор розглядає скарги споживачів щодо порушення їхніх прав та інтересів суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, а також вирішує спори, що виникають між суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, з питань: 1) доступу/приєднання до електричних, теплових та газових мереж, нафто- та продуктопроводів, мереж централізованого водопостачання і водовідведення; 2) дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов; 3) якості товарів і послуг, що надаються споживачам у сферах енергетики та комунальних послуг; 4) інших питань, розгляд яких віднесено законом до компетенції Регулятора. Регулятор розглядає скарги споживачів відповідно до Закону України Про звернення громадян. За результатами розгляду скарги, вирішення спорів Регулятор приймає рішення про: 1) припинення порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідній сфері; 2) припинення порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, ліцензійних умов; 3) накладення штрафу на суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у встановленому порядку; 4) припинення розгляду звернення заявника. Рішення Регулятора надається суб`єкту господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, шляхом надсилання або вручення під розписку. Рішення, прийняте Регулятором у ході досудового розгляду спору, є обов`язковим до виконання учасниками спору і може бути оскаржене в суді.

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформляються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

За приписами ст. 58 Закону України Про ринок природного газу визначено, що Регулятор забезпечує розгляд скарг на дії суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів) і вирішення спорів між суб`єктами ринку природного газу в порядку, що затверджується Регулятором. Відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів Регулятор протягом визначеного строку приймає рішення, обов`язкові для виконання суб`єктами ринку природного газу, яких воно стосується. Такі рішення підлягають розміщенню на веб-сайті Регулятора, крім тих частин рішення, що містять конфіденційну інформацію.

У даному контексті слід відзначити, що лист НКРЕКП №7121/16.3.2/7-22 від 27.07.2022 не є постановою або розпорядженням Регулятора, не носить обов`язкового характеру для виконання суб`єктами ринку природного газу, а тому, він не є безумовним доказом неправомірних дій відповідача.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №904/7926/21.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Види оперативно-господарських санкцій закріплено статтею 236 Господарського кодексу України, згідно із частиною першою якої у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов`язання управненою стороною зі звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов`язання другою стороною; відмова від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов`язання від прийняття подальшого виконання зобов`язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов`язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин зі стороною, яка порушує зобов`язання. При цьому цей перелік оперативно-господарських санкцій, не є вичерпним; сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції (частина друга статті 236 Господарського кодексу України).

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання (стаття 237 Господарського кодексу України).

З викладеного вбачається, що оперативно-господарські санкції можуть полягати в односторонній відмові від господарського зобов`язання (повністю або частково) або в односторонній зміні його умов. Оперативно-господарські санкції застосовуються відповідною особою - стороною зобов`язання в односторонньому порядку, а їх перелік та порядок вжиття визначаються виключно положеннями договору, укладеного між сторонами. Мета застосування зазначених санкцій - припинення або запобігання повторенню порушень зобов`язання шляхом оперативного впливу на правопорушника. Оперативно-господарські санкції застосовуються виключно за рішенням управненої сторони й спрямовані на корегування подальшої поведінки порушника господарського зобов`язання в майбутньому.

Одностороннє визначення однією стороною господарського зобов`язання розміру боргу іншої сторони зазначеному не відповідає. Отже ані рішення комісії з розгляду актів про порушення, ані акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості, ані рахунок на його оплату не є оперативно-господарською санкцією, що свідчить про безпідставність доводів відповідача в цій частині.

Нарахування вартості необлікованого об`єму природного газу, здійснені оператором ГРМ, не є ні збитками у розумінні законодавства, яке регулює правовідносини у сфері ринку природного газу, ні оперативно-господарською санкцією в розумінні господарського законодавства, а є платою за поставлений природний газ (аналогічної позиції притримується і Верховний Суд у постановах від 12.03.2020 у справі №914/766/17, від 27.04.2020 у справі №914/2471/17, від 01.07.2020 у справі №914/2285/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку про виникнення у відповідача обов`язку щодо компенсації позивачу вартості перерахованого об`єму природного газу в розмірі 68 905,65 грн. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав. Аргументи відповідача не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 2270 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Михайлицької Надії Вікторівни, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз, вул. Погорєлова, будинок 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 05448610) суму 68 905,65 грн (Шістдесят вісім тисяч дев`ятсот п`ять гривень 65 коп) вартості необлікованого об`єму природного газу, а також 2270 грн (Дві тисячі двісті сімдесят гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 20.06.2024.

Суддя Пригара Л.І.