Ухвала суду № 119866290, 20.06.2024, Миколаївський районний суд Миколаївської області

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/1230/24

Провадження № 1-кп/945/528/24

Ухвала

Іменем України

20 червня 2024 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;

прокурора ОСОБА_3 ;

захисника ОСОБА_4 ;

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання прокурора Миколаївської обласної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Вознесенськ Миколаївської області, не працюючої, не одруженої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 114-2 КК України, ч. 1 ст. 161 КК України,

встановив:

У провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 липня 2023 року за № 22023150000000311 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 114-2 КК України, ч. 1 ст. 161 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 . Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання та просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора та вказувала на те, що вона не збирається переховуватися, оскільки держава Україна має самостійно її депортувати. ОСОБА_5 вказує на те, що під час війни вона стала відлюдником, сиділа вдома та чекала. До цього, самостійно зверталася до СБУ, президента та інших органів з питання депортації ОСОБА_5 , а також позбавлення її громадянства навіть через суд. ОСОБА_5 вважає, абсолютно неправильним тримання її в умовах СІЗО. ОСОБА_5 вказує, що шкоди державі Україна вона не завдавала, а усього-на-всього шукала можливості виїхати. ОСОБА_5 просить суд обрати їй запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання чи особистої поруки. Також, повідомила суд, що з 12 року не може знайти роботу, а проживала на грошові кошти, які їй надавали батьки, брат та сестра.

Захисник підтримав думку обвинуваченого та вказав на те, що ризики зменшилися, а тому відносно обвинуваченої слід обрати домашній арешт.

Заслухавши сторін кримінального провадження та вирішуючи питання про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, судом встановлено таке.

ОСОБА_5 під час проведення досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам, у тому числі: згідно з п. 1 ст. 177 КПК України переховуватися від суду; згідно з п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 , яка має молодий вік, задовільний стан здоров`я, не має родини та утриманців.

ОСОБА_5 офіційно ніде не працевлаштована, не має постійного заробітку, а отже і стримуючих факторів від вчинення нового злочину. Зі слів ОСОБА_5 , не дивлячись на її повнолітній вік, остання перебуває на утриманні своїх батьків, брата та сестри.

ОСОБА_5 раніше не судима, однак наразі обвинувачується у вчиненні двох злочинів, які мають різний об`єкт посягання та різний рівень суспільної небезпечності.

Сторона захисту правом збирання та подання до суду документів та інших доказів, в порядку, визначеному ст. 22 КПК України, не скористалась.

З огляду на викладене, суд вважає, що є підстави вважати, що у обвинуваченого наявні ризики: переховуватися від суду, оскільки з пояснень ОСОБА_5 у судовому засіданні слідує, що вона, як до затримання так і наразі, не ототожнює себе з частиною українського суспільства, і раніше вживала та продовжує вживати заходи для залишення території суверенної України, однак з невідомих причин успіху не має. З огляду на сімейні зв`язки ОСОБА_5 , відсутність роботи, а отже і легальних джерел до існування, правосвідомих планів на майбутнє, а також те, що воєнний стан на території України продовжено, російська агресія не припинена та військовослужбовці Збройних Сил України продовжують здійснювати захист та оборону території України, у той час, як ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, як нетяжкого так і тяжкого злочину, які посягають, як на національну безпеку так і на права і свободи людини та громадянина, і покарання за тяжчий з цих злочинів, у разі визнання ОСОБА_5 винуватою, може бути призначено від п`яти до восьми років позбавлення волі, суд вважає, що у ОСОБА_5 є також ризики вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Також, суд враховує і те, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 176 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першоїцієї статті.

Пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є, серед інших, тримання під вартою.

Зазначені ризики є суттєвими, не зменшилися і продовжують існувати, і їх неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою, з огляду на імперативні положення, передбачені ч. 6 ст. 176 КПК України.

У зв`язку з викладеним суд вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 , з метою запобігання перешкоджанню кримінальному провадженню, відносно останньої слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексуУкраїни.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу.

Керуючись ч. 6 ст. 176, ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 199, 315, 369, ч. 1 ст. 372 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора Миколаївської обласної прокуратури задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії даної ухвали закінчується 27 серпня 2024 року (включно).

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Суддя ОСОБА_1

20.06.2024