Вирок № 119863550, 18.06.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2655/21

Провадження № 1-кп/127/349/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2024 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12020020000000385 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, раніше судимого: 11.11.2019 вироком Калинівського районного суду Вінницької області за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України, з врахуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500,00 грн,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 10.11.2020 приблизно о 21 год 15 хв, керуючи автомобілем марки «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись у АДРЕСА_3 , в момент об`єктивної появи у полі його зору пішохода ОСОБА_7 , який поза межами пішохідного переходу перетинав проїзну частину дороги зліва направо по напрямку руху автомобіля, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на ОСОБА_7 , який від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 03.11.2020 №1086 пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми синців, саден та ран на голові, крововиливів в м`які тканини голови, перелому кісток склепіння та основи черепа, субарахноїдального крововиливу з ділянками забиття речовини головного мозку, набряку м`яких мозкових оболонок, набряку та набухання речовини головного мозку; закритої тупої травми грудей крововиливів в міжреберні м`язи, правобічних переломів ребер з ушкодженнями обох листків плеври та тканини легень, правобічного гемопневмотораксу, перелому правої ключиці; закритої хребетно-спинно-мозкової травми, поширеного крововиливу в зв`язковий апарат по передньо-правій поверхні хребтового стовбура в проекції 7-го шийного та 1-го грудного хребців; закритої тупої травми живота саден та осаджень на шкірі живота, крововиливів в м`які тканини живота, розривів капсули та тканини печінки, гемоперитонеуму; відкритих та закритих переломів кісток верхніх та нижніх кінцівок; ознак загального струсу тіла крововиливів в зв`язкові апарати внутрішніх органів.

Смерть ОСОБА_7 настала від вказаної сполучної травми тіла. Між даною травмою та смертю є прямий причинний зв`язок.

Водій ОСОБА_8 за вищевикладених обставин порушив вимоги п. п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та введених в дію від 01.01.2002 (далі ПДР України), відповідно до яких:

- п. 12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

- п. 12.4 - «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год».

Згідно з висновком експертизи технічного стану транспортного засобу від 26.11.2020 №836 у деталях та вузлах гальмівної системи, рульового керування та ходової частини автомобіля марки «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи від 10.12.2020 №СЕ-19/102-20/17138-IT швидкість руху автомобіля марки «BMW 320», реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_3 перед ДТП становила 94,5 км/год.

В ситуації, яка склалась, в діях водія автомобіля марки «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 з технічної точки зору вбачається невідповідність вимогам п.п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, при чому невідповідність вимогам п. 12.4 ПДР України знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював час, місце, спосіб, форму вини за інкримінованим йому злочином. Свою вину визнав у повному обсязі, підтвердив обставини його скоєння, викладені в обвинувальному акті та погодився з кваліфікацією його дій. Звертав увагу суду на те, що від самого початку визнавав свою вину в повному обсязі. Також повідомив, що 10.11.2020 приблизно о 21:15 год у темну пору доби керував автомобілем BMW 320 із реєстраційним номером Республіки АДРЕСА_3 з необережності здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 . Обвинувачений акцентував увагу суду на тому, що пішохід біг і перетинав проїзну частини дороги у не відведеному та забороненому для пішоходів місці. Тому, коли ОСОБА_7 раптово з`явився в полі його зору, одразу відбувся наїзд автомобіля на пішохода. Обвинувачений зауважив, що з цих підстав не встиг зреагувати на зміни в дорожній обстановці і не здійснював екстрене гальмування до наїзду на пішохода, а гальмувати почав відразу в момент наїзду, оскільки допустив перевищення швидкості руху автомобіля. З місця ДТП зник побоюючись фізичної розправи від перехожих громадян та боявся за свою дружину, яка на той час була вагітна.

Окрім того, ОСОБА_4 зазначив, що дійсно усвідомлює свою вину, й те, що саме через перевищення ним дозволеної швидкості руху встановленої в населених пунктах, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 . Зауважив, що відразу побоявся відповідати за свої дії та залишив місце пригоди. При цьому просив суд врахувати й те, що ці обставини взаємопов`язані із діями самого потерпілого, який перетинав проїзну частину дороги в темну пору доби поза межами пішохідного переходу та перебував у стані алкогольного сп`яніння концентрація 1,8 проміле, що за життя могло викликати алкогольне сп`яніння середнього ступеню.

Також обвинувачений звертав увагу суду на те, що не передбачав, що на проїзній частині дороги, де на невеликій відстані наявний регульований пішохідний перехід, в невстановленому місці буде перетинати дорогу потерпілий.

ОСОБА_4 наголошував на тому, що не бажав настання таких наслідків. Дуже шкодує про скоєне. Зазначив, що неодноразово просив вибачення в дочки потерпілого ОСОБА_10 . В чергове просив вибачення безпосередньо в суді. Просив суд не позбавляти його волі.

Також обвинувачений зазначив, що цивільний позов визнає на загальну суму 230000 грн. Зауважив, що якщо б потерпіла надала банківські реквізити, він би міг перераховувати кошти поступово. Наголошував на тому, що його сім`єю були відправлені кошти через ОСОБА_11 на домашню адресу ОСОБА_12 в сумах 30000 грн та 10000 грн, від отримання яких потерпіла відмовилась і ці кошти були повернені із закінченням терміну зберігання.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив суд при призначенні його підзахисному покарання врахувати добровільне з`явлення останнього до правоохоронних органів із зізнанням, щире каяття та намагання в добровільному порядку хоча б частково відшкодувати завдану потерпілій шкоду у зв`язку із смертю її батька. З врахуванням зазначеного, просив не позбавляти ОСОБА_4 волі та застосувати до останнього положення ст. 75, 76 КК України. Окрім того, просив долучити до матеріалів кримінального провадження свою письмову промову у судових дебатах.

Допитана всудовому засіданні потерпіла ОСОБА_12 суду повідомила, що є дочкою ОСОБА_7 , який загинув внаслідок даної ДТП. Про обставини загибелі батька дізналась по телефону від своєї мами. Також зазначила, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обвинувачений особисто підійшов до неї та попросив вибачення. Зауважила, що до цього часу вибачення він у неї не просив. Повідомила також, що під час досудового розслідування від імені матері та дружини обвинуваченого ОСОБА_4 їх представником на її адресу був надісланий на пошту лист з вибаченнями. Підтримала цивільний позов та просила суд стягнути із ОСОБА_4 на її користь моральну шкоду в розмірі чотирьох мільйонів гривень. Зауважила, що при житті батько підтримував фінансово не лише її, але й іншу дочку, яка навчається за кордоном, а також своїх батьків. Акцентувала увагу суду на тому, що їй не вистачає як моральної, так і матеріальної підтримки батька. Просила обрати обвинуваченому найбільш сувору міру покарання.

Представник потерпілої адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію потерпілої. При обранні обвинуваченому міри покарання просив суд врахувати, що обвинувачений ОСОБА_4 не просив вибачення в потерпілої сторони, не намагався відшкодувати завдану шкоду, після подій ДТП зник з місця ДТП і з`явився в поліцію лише на третій день після події, тобто під тиском суспільства, що жодним чином не може свідчити про його щире каяття. Відтак, просив обрати обвинуваченому міру покарання, пов`язану з позбавленням волі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомив суду, що оскільки після події ДТП пройшов значний проміжок часу, то детально пояснити нічого не може. Пам`ятає що була осінь, вечір та сутеніло. Дощу не було. Подія трапилась неподалік зупинки АДРЕСА_4 . Сам наїзд на пішохода не бачив, почув лише глухий, але чіткий звук удару. Свідок зауважив, що в той момент знаходився через дорогу від місця події. Бачив, що на пішохода наїхало авто марки «BMW» темного кольору на іноземній реєстрації. Після наїзду автомобіль зупинився, з нього вийшли хлопець та дівчина, хто з них був водієм, свідок не знає. Дані люди підійшли до тіла, подивились, потім сіли в свій автомобіль і поїхали. Свідок зауважив, що за декілька хвилин до події бачив потерпілого, який вийшов перед ним з калітки, в руці тримав порожню пластикову баклажку. Одягнений потерпілий був у темний одяг. Проїзну частину потерпілий переходив точно не по переходу, оскільки від місця наїзду до пішохідного переходу було приблизно 20 м. Також свідок повідомив, що за його участю було проведено слідчий експеримент.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду повідомив,що був свідком ДТП за участі обвинуваченого ОСОБА_4 . Зазначив, що в той момент також керував транспортним засобом, в якому знаходилось, крім нього, троє пасажирів. Дату ДТП свідок не пам`ятає. Пам`ятає, що сутеніло, була погана видимість. Сама подія сталась в районі вул. Київської. Свідок акцентував увагу суду на тому, що пішохід був одягнений в темний одяг, тому він теж його побачив в останній момент. Крім того, зауважив, що дорога в тому місці не освітлювалась. Також повідомив, що перед зупинкою знаходився світлофор, він проїхав на зелене світло, швидкість не перевищував, але наразі точно сказати не може, оскільки пройшов значний проміжок часу. Обвинувачений водій BMW рухався в попутному напрямку у правому ряду. В подальшому водій BMW випередив його і, за зупинкою громадського транспорту, здійснив наїхав на пішохода, який знаходився на проїзній частині дороги приблизно на відстані 50 м від пішохідного переходу.

Від допиту решти свідків, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування, сторони кримінального провадження відмовилися.

В ході судового розгляду судом всебічно та ретельно досліджено письмові докази надані стороною обвинувачення.

Зокрема, судом було досліджено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого відомості провчений ОСОБА_4 злочин буливнесені до ЄРДР за № 12020020000000385 від 10.11.2020.

Протокол огляду місця дорожньо-транспортної події від 10.11.2022 з долученою до нього план-схемою місця ДТП від 10.11.2020 та ілюстративною таблицею, відповідно до якого було проведено огляд відрізку дороги зі сторони вул. Гонти м. Вінниці в напрямку виїзду з м. Вінниці, яким установлено: місце дорожньо-транспортної події АДРЕСА_3 ; проїзну частину горизонтальна ділянка дороги; вид покриття асфальтобетон; загальну ширину дорожнього покриття 13,9 м, призначеного для руху в двох напрямках та окремо по напрямку проведення огляду та зустрічному напрямку; дорожню розмітку; об`єкти, розташовані на узбіччі поруч з місцем ДТП; спосіб регулювання руху на даній ділянці наявність світлофору та умови освітленості темна пора доби; сліди шин, їх параметри, наявність відділених від транспортного засобу частин деталей і інших об`єктів, сліди на дорожньому покритті та наявність на місці події слідів контактної взаємодії транспортного засобу з навколишніми предметами (об`єктами). Також було оглянуто труп ОСОБА_7 , розташований в межах правого узбіччя. З місця події були вилучені: корпус протитуманної фари; осип прозорого та жовтого скла; осип пластику чорного кольору та два кросівки чорного кольору.

Висновок експерта судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 за № 1086 від 03.11.2020, відповідно до якого, на підставі даних отриманих при секції трупа ОСОБА_7 , 1969 р. н., а також результатів судово-токсикологічної експертизи, встановлено наступне. 1. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 виявлено сполучну травму тіла у вигляді відкритої черепно-мозкової травми синців, саден та ран на голові, крововиливів в м`які тканини голови, перелому кісток склепіння та основи черепа, субарахноїдального крововиливу з ділянками забиття речовини головного мозку, набряку м`яких мозкових оболонок, набряку та набухання речовини головного мозку; закритої тупої травми грудей крововиливів в міжреберні м`язи, правобічних переломів ребер з ушкодженням обох листків плеври та тканини легень, правобічного гемопневмотораксу, перелому правої ключиці; закритої хребетно-спинномозкової травми поширеного крововиливу в зв`язковий апарат по передньо-правій поверхні хребтового стовбура в проекції 7-го шийного та 1-го грудного хребців; закритої тупої травми живота саден та осаджень на шкірі живота, крововиливів в м`які тканини живота, розривів капсули та тканини печінки, гемоперитонеуму; відкритих та закритих переломів кісток верхніх та нижніх кінцівок; ознак загального струсу тіла крововиливів в зв`язкові апарати внутрішніх органів. Смерть ОСОБА_7 настала від вказаної сполучної травми тіла. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_7 є прямий причинний зв`язок. Сполучна травма тіла виявлена у ОСОБА_7 утворилася від дії твердого тупого предмету (предметів), можливо за умов дорожньо-транспортної пригоди та, згідно з п. 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», належить до тяжких тілесних ушкоджень, як така що мала ознаки небезпеки для життя в момент спричинення. Переважно однобічна локалізація компонентів й складових сполучної травми тіла виявленої у ОСОБА_7 , їх характер та особливості вказують на те, що в момент первинного контакту його тіла з транспортним засобом він перебував у вертикальному, чи близькому до такого положенні, та був розвернутий правою половиною тіла по відношенню до нього. При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,8 проміле, що за життя могло викликати алкогольне сп`яніння середнього ступеню.

Протокол огляду трупа ОСОБА_7 від 11.11.2020.

Акт застосування службового собаки від 11.11.2020, відповідно до якого за допомогою службового собаки у Вінницькому районі в лісосмузі, яка розташована за клеверним мостом в напрямку смт Стрижавка, Вінницького району Вінницької області, СОГ ГУНП у Вінницькій області було виявлено авто марки «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яке причетне до ДТП. Крім того, неподалік від автомобіля, з лівої сторони, приблизно за 5-10 м в кущах виявлено предмет ззовні схожий на мобільний телефон.

Також судом досліджено протокол огляду місця події від 11.11.2020 з план-схемою до нього та ілюстративною таблицею, предметом якого було місце виявлення автомобіля марки «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який причетний до ДТП та сам автомобіль.

Протокол огляду транспортного засобу від 11.11.2020 з ілюстративною таблицею до нього, предметом огляду якого був автомобіль марки «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який причетний до ДТП. При огляді якого зокрема, встановлено наявність на ньому різних численних механічних пошкоджень та слідів бурого кольору ззовні схожих на кров.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.11.2020 по справі № 127/24983/20 накладено арешт на майно, а саме: транспортний засіб марки «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який поміщено на спецмайданчик ГУНП у Вінницькій області за адресою: АДРЕСА_5 .

Постановою слідчого від 11.11.2020 визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні: вилучені під час огляду місця події: корпус протитуманної фари, який поміщено в спецпакет №SUD 2100265; уламки прозорого та жовтого скла, які поміщено у спецпакет №SUD 2100266; осип уламків пластику чорного кольору, які поміщено у спецпакет №SUD 2100268; кросівки потерпілого, які поміщено у спецпакет №7264547; крім того, вилучений під час огляду трупа ОСОБА_7 одяг, а саме: куртку чорного кольору, яку поміщено у спецпакет №7260969; футболку сірого кольору та джинсові штани синього кольору, які поміщено у спецпакет №7260970, а також вилучений під час огляду місця події 11.11.2020 автомобіль марки «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який поміщено на спецмайданчик ГУНП у Вінницькій області за адресою: АДРЕСА_5 .

Окрім того, судом досліджено висновок експерта №836 від 26.11.2020 за результатами проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу, яким встановлено, що на момент експертного огляду гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля BMW 320, держ. номер FZ7279J знаходились у справному стані. У деталях та вузлах гальмівної системи, рульового керування та ходової частини вказаного автомобіля експлуатаційних несправностей, які б призвели до виникнення ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.

Висновок експерта №837 від 20.11.2020 щодо проведення судової транспортно-трасологічної експертизи, яким встановлено, що наїзд на пішохода ОСОБА_7 автомобілем марки «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_2 , стався на проїзній частині АДРЕСА_3 на правій смузі руху в напрямку виїзду з м. Вінниці, перед початком осипу скла. Встановити більш точно розташування місця наїзду на пішохода на проїзній частині з розмірною прив`язкою до елементів дорожнього облаштування (в поперечному та подовжньому напрямку) не видалось можливим в зв`язку з відсутністю в наданих експерту матеріалах суттєвих (достатніх з експертної точки зору) слідових ознак трасологічного характеру.

Висновок експерта №858 від 10.12.2020 щодо проведення судової трасологічної експертизи, яким встановлено наступне: Об`єкти дослідження, які були вилучені 10.11.2020 під час ОМП за фактом ДТП по АДРЕСА_3 , а саме: об`єкти помаранчевого кольору від №4 до №7 до розділення складали одне ціле та утворюють між собою фрагмент розсіювача покажчика повороту автомобіля; об`єкти прозорого кольору від №8 до №11 до розділення складали одне ціле та утворюють між собою фрагмент розсіювача світла фари автомобіля; об`єкти чорного кольору від №12 до №15 до розділення складали одне ціле та утворюють між собою фрагмент захисту бампера автомобіля. Суміщенні об`єкти №8-11 (фрагмент розсіювача світла фари автомобіля) та фрагменти розсіювача світла на корпусі лівої фари автомобіля «BMW», модель «320 d», д. н. з. НОМЕР_3 до розділення складали єдине ціле та утворюють між собою фрагмент розсіювача світла фари автомобіля. Суміщенні об`єкти №12-15 (фрагмент захисту бампера) та фрагмент захисту бампера автомобіля «BMW», модель «320 d», д. н. з. НОМЕР_3 до розділення складали єдине ціле та утворюють між собою нижній захист бампера автомобіля. Об`єкт №19 (фрагмент полімерної накладки, яка вкрита тканиною чорного кольору) та фрагмент полімерної накладки, яка знаходиться біля отвору на лобовому склі автомобіля «BMW», модель «320 d», д. н. з. НОМЕР_3 до розділення складали єдине ціле та утворюють між собою полімерну накладку, яка вкрита тканиною чорного кольору.

Висновок експерта №153, 154 від 14.12.2020 щодо проведення судово-медичної експертизи взуття та одягу трупа ОСОБА_7 , яким було встановлено наступне: На куртці ОСОБА_7 виявлені численні пошкодження, які за своїм характером є розривами, вони розташовані: на спинці куртки справа вверху (7 шт.); на спинці куртки в центральній частині внизу (11 шт.); численні на правій полечці куртки вверху; численні на задній поверхні правого рукава. Всі розриви на куртці утворилися внаслідок перерозтягнення її матеріалу, що є наслідком ковзання поверхонь куртки по поверхні тупого твердого предмета (предметів). Також на куртці виявлені нашарування ґрунту, підсохлого листя та трави, на задній поверхні правого рукава виявлена ділянка оплавлення матеріалу. Всі вищезазначені розриви та нашарування на куртці могли утворитися в умовах ДТП внаслідок ковзання та інтенсивного тертя матеріалу куртки о поверхню дорожнього покриття. На фуфайці ОСОБА_7 будь-яких пошкоджень не виявлено. На її поверхнях виявлені лише ділянки просякування матеріалу підсохлою речовиною бурого кольору, схожою на кров. На джинсах потерпілого виявлені пошкодження у вигляді розривів на передній половинці справа (в проекції правого колінного суглобу) (4 шт.) та на задній половинці зліва (в проекції лівого стегна) (1 шт.). Механізм утворення зазначених розривів аналогічний: перерозтягнення матеріалу штанів, що є наслідком ковзання по поверхні дорожнього покриття. Також на штанах виявлені нашарування ґрунту, підсохлого листя, трави та ділянки просякування матеріалу підсохлою речовиною бурого кольору, схожою на кров. На підошвах кросівок будь-яких слідів ковзання (у вигляді нашарувань ґрунту, потертостей матеріалу підошов) не виявлено. На носочній частині правого кросівка виявлено 2 пошкодження у вигляді ділянок розволокнень. Механізм їх утворення ковзання по поверхні тупого твердого предмета. Відповісти на питання щодо того, в якому положенні на момент наїзду перебував потерпілий (стоячому, лежачому,...), якою частиною тіла був спрямований до автомобіля в момент наїзду, перебував у стоячому положенні чи в русі, не є можливим, що пов`язано із: неспецифічним характером пошкоджень, нашарувань та просякувань на одязі та взутті (не відображають форму та малюнок окремих частин автомобіля; відсутністю слідів ковзання на підошвах кросівок. Слідів лакофарбового покриття на одязі та взутті ОСОБА_15 не виявлено.

Також судом досліджено протокол освідування ОСОБА_4 від 12.11.2020 з фототаблицею до нього, відповідно до якого освідування провадилось з метою фіксації тілесних ушкоджень, які зі слів ОСОБА_4 він отримав 10.11.2020 під час ДТП, перебуваючи за кермом автомобіля. В ході освідування встановлено наявність у ОСОБА_4 різних тілесних ушкоджень.

Протокол проведення слідчого експерименту від 12.11.2020, відповідно до якого, з метою перевірки та уточнення обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 10.11.2020 у АДРЕСА_3 , внаслідок якої загинув ОСОБА_15 , підозрюваному ОСОБА_4 було запропоновано розповісти та показати на місці пригоди відомі йому обставини. На що ОСОБА_4 погодився, однак зазначив наступне. У зв`язку із пізнім часом, а також душевними переживаннями за те що сталося не бажає виїжджати на місце ДТП та може розповісти відомі йому обставини у приміщенні кабінету слідчого під відеозапис. Хід проведення слідчого експерименту та його результати було зафіксовано на відеозапис, що долучений до даного протоколу.

Висновком експерта №3019 від 18.11.2020, за результатами проведення судово-медичної експертизи крові гр. ОСОБА_4 , яка була розпочата 13.11.2020, встановлено, що при судово-медичній експертизі крові громадянина ОСОБА_4 наявність похідних барбітурової кислоти, алкалоїдів групи опію, похідних 1,4-бензодіазепіну, фенотіазіну та фенілалкіламіну, а також тетрагідроканабінолу не виявлено.

Окрім того, висновком експерта №3304 від 14.12.2020, за результатами проведення судово-медичної експертизи крові гр. ОСОБА_4 , яка була розпочата 11.12.2020, встановлено, що при судово-медичній експертизі крові громадянина ОСОБА_4 методом газово-рідинної хроматографії, наявність метилового, етилового спиртів, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено.

Також судом досліджено протокол огляду предметів та перегляду відеозапису від 20.11.2020 з фототаблицею до нього, відповідно до якого об`єктом огляду був флеш-носій з відеозаписом події ДТП по вул. Станіславського в м. Вінниці за 10.11.2020. Оглядом встановлено, що камера своїм виглядом охоплює проїзну частину по АДРЕСА_3 . Відеофіксація проведена в темну пору доби. Встановлено як пішохід починає перетин проїзної частини по АДРЕСА_3 , зі сторони вул. в напрямку Центрального автовокзалу, до правого краю дороги в напрямку виїзду з м. Вінниці. Пішохід рухається в темпі бігу в невстановленому місці, де в подальшому в межах правої смуги руху в напрямку виїзду з міста Вінниці, на нього вчиняє наїзд автомобіль «БМВ 320». Після віддалення легкового автомобіля (зустрічного для водія БМВ), який рухається в напрямку Центрального автовокзалу в лівій смузі руху, пішохід долає відстань до наїзду за час 2,68 с. в сталому темпі бігу, не змінюючи його. На відео зафіксовано, що водій автомобіля «БМВ 320» почав гальмувати до наїзду. Також в ході огляду відеозапису встановлено, що даний автомобіль проїжджає відрізок розмітки регульованого пішохідного переходу (довжина 4,2 м) за 0,160 с. (тисячних).

Постановою слідчого від 24.11.2020 DVD-R диск сірого кольору «Verbatim», на якому знаходиться відеозапис події ДТП за 10.11.2020, визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні та долучено до матеріалів кримінального провадження.

Також судом досліджено протокол проведення слідчого експерименту від 23.11.2020, який було розпочато о 21:10 год 23.11.2020 та закінчено о 21:45 год. Слідчий експеримент проводився на місці події ДТП ділянка дороги по АДРЕСА_3 , за участі свідка ОСОБА_13 . На відеозаписі до протоколу проведення слідчого експерименту зафіксовано механізм дорожньо-транспортної пригоди.

Висновок експерта №СЕ-19/102-20/17138-ІТ від 10.12.2020 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, яким встановлено наступне: в даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля «BMW 320d», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, зміст яких викладений в дослідницькій частині. Частина питання, як повинен був діяти в даній дорожній обстановці пішохід, експертом не досліджувалось, так як спеціальних пізнань в галузі автотехніки не потрібно, і може бути вирішене органами слідства(суду) самостійно відповідно до вимог розділу 4 «Обов`язки і права пішоходів» Правил дорожнього руху України. Швидкість руху автомобіля «BMW 320d», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з врахуванням технічних величин вказаних в постанові про призначення експертизи, становила приблизно 94,5 км/год. В ситуації, яка склалася, при технічних параметрах вказаних в постанові про призначення експертизи, водій автомобіля «BMW 320d», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля до смуги руху пішохода, тобто шляхом виконання вимог п.12.4 Правил дорожнього руху України. В дорожній ситуації, що склалася, при технічних параметрах вказаних в постанові про призначення експертизи, в діях водія автомобіля «BMW 320d», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 , з технічної точки зору вбачається невідповідність вимогам п. п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, при чому невідповідність вимогам п.12.4 Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. Частина питання, чи вбачається в діях пішохода невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, експертом не досліджувалось, так як спеціальних пізнань в галузі автотехніки не потрібно, і може бути вирішене органами слідства(суду) самостійно відповідно до вимог розділу 4 «Обов`язки і права пішоходів» Правил дорожнього руху України.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно зі ст. 62 Конституції України та Рішенням Конституційного Суду України від 20.10.2001 № 12-рп/2011 обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Зазначені вище висновки експертів за проведеними по справі судовими експертизами суд вважає об`єктивними, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, які належним чином мотивовані, аргументовані та науково обґрунтовані, тому сумнівів у суду вони не викликають.

В судовому засіданні стороною захисту не заявлялись клопотання про визнання будь-якого із доказів недопустимим з підстав порушення кримінально-процесуального законодавства чи прав обвинуваченого.

Таким чином, докази, що надані стороною обвинувачення в підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, які були досліджені судом під час судового розгляду, визнаються судом належними та допустимими.

Будь-яких протиріч у досліджених доказах, що мають істотне значення для висновків суду, не встановлено. Відтак, суд вважає можливим покласти ці докази в основу обвинувального вироку, оскільки вони здобуті з дотриманням норм чинного законодавства, а також підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті. При цьому суд зауважує, що під час судового розгляду даного кримінального провадження судом були створені всі необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов`язків і здійснення прав, у тому числі і права на захист.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 377 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відтак, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, повністю доведенаматеріалами кримінального провадження. Зокрема, висновками експертів за результатами проведених в рамках даного кримінального провадження судових експертиз, протоколами проведення слідчих експериментів, відеозаписом на якому зафіксована подія ДТП, протоколами огляду місця ДТП, транспортного засобу, трупа ОСОБА_7 .

Також вина ОСОБА_4 підтверджується показаннями самого обвинуваченого, який визнав всі обставини викладені в обвинувальному акті. Показання обвинуваченого узгоджуються з показаннями допитаних судом свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не встановлено.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

При кваліфікації дій обвинуваченого, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к, відповідно до якої кваліфікація злочину це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Відповідно до загальних положеньПДР України, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, правила відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З огляду на встановлені судом обставини справи, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Відтак, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволяють ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.

На підставі вимог статті 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне: висловлену в судовому засіданні позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини та намагання хоча б частково відшкодувати завдану потерпілій шкоду); ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (відповідно до статті 12 КК України відносяться до тяжких злочинів); особливості й обставини його вчинення (злочин вчинений з необережності); особу обвинуваченого (раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, компрометуючих даних відносно нього не надходило, на обліках в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину. Також судом враховано досудову доповідь, надану 21.06.2023 ВМВ філії ДУ «Центр пробації» на виконання ухвали суду, яким зроблено висновок про те, що виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення його волі).

При призначенні ОСОБА_4 покарання, згідно зі статтею 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття та намагання в добровільному порядку хоча б частково відшкодувати завдану потерпілій шкоду.

Також суднаголошує натому,що невважає пом`якшуючоюпокарання обставиноюз`явлення ОСОБА_4 із зізнанням до органу досудового розслідування, оскільки на переконання суду, останнє було зумовлено суспільним резонансом події ДТП, відомості про яку були розміщені в різних соціальних мережах з метою встановлення особи водія, причетного до даної події та обставин ДТП. Тому на думку суду, саме під тиском суспільства та перспективою перебування у розшуку правоохоронних органів ОСОБА_4 був змушений звернутися до органу досудового розслідування.

Щире каяття проявилося у визнанні обвинуваченим факту вчинення кримінального протиправного діяння, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Намагання в добровільному порядку хоча б частково відшкодувати завдану потерпілій шкоду полягає в тому, що на адресу ОСОБА_12 ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (матір`ю та дружиною обвинуваченого), від імені ОСОБА_4 , який тоді перебував під вартою, поштою було скеровано лист з вибаченнями та пропозицією компенсувати хоча б понесені витрати на поховання батька та інші потреби, понесені у зв`язку з цими трагічними подіями, а також проханням надати картковий рахунок, на який вони могли б перерахувати кошти. Окрім того, з аналогічних підстав захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 18.11.2020 зв`язувався з ОСОБА_12 по телефону та повідомляв про наміри відшкодувати шкоду хоча б частково та просив із нею зустрічі для цього. Відповідно до копії чеку заяви на приймання переказу АТ «УКРПОШТА» від 24.09.2021 ОСОБА_16 намагалась надіслати потерпілій в рахунок відшкодування спричиненої шкоди грошовий переказ на суму 29556 грн, від отримання якого остання відмовилась.

Обставин, передбачених статтею 67 КК України, які б обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання судом також враховано порушення потерпілим ОСОБА_7 ПДР, який до того ж на момент наїзду на нього перебував в стані алкогольного сп`яніння середнього ступеню, що підтверджено експертним висновком, яким встановлено цей стан, відеозаписом, на якому зафіксована подія ДТП, де видно, що пішохід рухається в темпі бігу в невстановленому місці. Дані обставини повністю узгоджуються з показаннями допитаних судом свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які повідомили, що пішохід переходив проїзнучастину позапішохідним переходом.

На переконання суду, відповідальність пішоходів за своє життя полягає, крім іншого, в їх свідомому дотриманні правил дорожнього руху, а не нехтуванні ними. Оскільки, порушуючи правила дорожнього руху такі особи наражають на небезпеку не лише себе, але й інших учасників дорожнього руху.

За вищевикладених обставин, проаналізувавши поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , враховуючи визнання ним своєї вини, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, сімейний стан обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним злочину, форму вини, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, враховуючи позицію прокурора та потерпілої, суд дійшов переконання, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та його перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті обвинувачення з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк.

Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. При цьому, визначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Початок строкувідбування основногопокарання необхідно рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 на виконання вироку суду, який набрав законної сили, а строк додаткового покарання з моменту відбуття основного покарання.

Відповідно до протоколу затримання від 12.11.2020 ОСОБА_4 було затримано 12.11.2020 у приміщенні СУ ГУНП у Вінницькій області.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.11.2020 по справі № 127/25084/20 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якої неодноразово продовжувався судом, востаннє до 23.08.2021 включно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.08.2021 ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання. Також на підставі даної ухвали його негайно було звільнено з-під варти із зали суду. В подальшому строк дії зміненого запобіжного заходу неодноразово продовжувався судом, востаннє до 28.05.2022 включно.

Вироком від 14.06.2022 до ОСОБА_4 знову було застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком дії до 12.08.2022 включно.

Тому, відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України необхідно зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, починаючи з дня його фактичного затримання і включно по день його звільнення з-під варти.

Крім того, згідно з ч. 7 ст. 72 КК України необхідно зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання період його перебування під цілодобовим домашнім арештом з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі, починаючи з дня наступного за днем обрання даного запобіжного заходу і включно до дня припинення такого запобіжного заходу.

До набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів, до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання в нічний період доби, з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Крім того, відповідно до положень ст. 128 КПК України та ст. 1177 ЦК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

В даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_12 заявлено до обвинуваченого ОСОБА_4 цивільний позов про стягнення з останнього завданої злочином моральної шкоди у розмірі 4000000 (чотири мільйони) грн.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню з обвинуваченого на користь потерпілої, суд виходить за наступного.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Факт заподіяння шкоди доводить позивач, який повинен у підтвердження своїх доводів про заподіяння йому моральної шкоди надати докази застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків, здоров`я і відновлення стосунків з оточуючими людьми тощо.

Право на відшкодування шкоди за нормами чинного законодавства не є матеріальною гарантією, оскільки жоден закон не встановлює імперативний обов`язок компенсації. Зазначене право на відшкодування це процесуальна вимога надати можливість довести наявність шкоди, визначити її розмір та отримати через судовий розгляд цього питання відповідну компенсацію.

Також, слід враховувати п. 9 постанови Пленуму № 4, відповідно до якого, крім урахування характеру та обсягу страждань і немайнових витрат, яких зазнала особа, необхідно виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

В рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Фактично наявність спричиненої потерпілій ОСОБА_12 моральної шкоди неоспорюється обвинуваченим та його захисником, тому дана обставина не потребує доказування. Оспорюється лише її розмір.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12.07.2007).

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 752/17832/14-ц.

На переконаннясуду,розмір моральноїшкоди,яка підлягаєстягненню,має бутидостатнім насампереддля можливостівідновлення потерпілоюзвичного длянеї повноцінногота нормальногоритму життя. При цьому, моральна шкода за своїм змістом не повинна бути способом вирішення всіх майбутніх можливих побутових і не тільки проблем.

Таким чином, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд оцінює завдану потерпілій ОСОБА_12 моральну шкоду в розмірі 300000 (триста тисяч) грн.

Окрім того, згідно з ст. 124 КПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз № 836 від 26.11.2020 в розмірі 1144,15 грн; № 858 від 10.12.2020 в розмірі 1307,60 грн; № 603 від 08.09.2020 в розмірі 1144,15 грн; № СЕ-19/102-20/17138-ІТ від 10.12.2020 в розмірі 1144,15 грн, на загальну суму 4740 (чотири тисячі сімсот сорок) грн 05 коп., оскільки їхнє проведення було обумовлено розслідуванням скоєного ним злочину.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 63, 65-67, 286 КК України, ст. ст. 2, 84-86, 91, 94, 100, 124, 128, 174, 349, 371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 увчиненні злочину,передбаченого ч.2ст.286КК України,та призначитийому основнепокарання увиді 3років позбавленняволі та додаткове покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Початок строкувідбування основногопокарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання на виконання вироку суду, який набрав законної сили.

Строк додаткового покарання обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Відповідно до положень частини 5 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 12.11.2020 до 19.08.2021 включно.

Відповідно доч.7ст.72КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання період його перебування під цілодобовим домашнім арештом з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі, починаючи з 20.08.2021 до 28.05.2022 включно і з 14.06.2022 до 12.08.2022 включно.

До набрання вироком законної обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби з 22:00 год до 06:00 год, за місцем проживання, але не більше 60 діб, починаючи з 18.06.2024 до 16.08.2024 включно.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 , в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місяця свого проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_4 , у рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 300000 (триста тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судових експертиз у кримінальному провадженні на загальну суму 4740 (чотири тисячі сімсот сорок) грн 05 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.11.2020 по справі №127/24983/20 на майно, а саме: транспортний засіб марки «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Речові докази у кримінальному провадженні № 12020020000000385, а саме:

- вилучені під час огляду місця події корпус протитуманної фари, який поміщено в спецпакет № SUD 2100265; уламки прозорого та жовтого скла, які поміщено у спецпакет №SUD 2100266; осип уламків пластику чорного кольору, які поміщено у спецпакет №SUD 2100268; кросівки потерпілого, які поміщено у спецпакет №7264547, що передані на зберігання до СУ ГУНП у Вінницькій області знищити;

- вилучений під час огляду трупа ОСОБА_7 одяг: куртку чорного кольору, яку поміщено у спецпакет №7260969; футболку сірого кольору та джинсові штани синього кольору, які поміщено у спецпакет №7260970, що передані на зберігання до СУ ГУНП у Вінницькій області знищити;

- спецпакет №5284442, в якому знаходяться об`єкти дослідження до висновку №858 від 10.12.2020, а саме уламки прозорого та оранжевого кольору, а також полімерний пакет; спецпакет №5284440, в якому знаходяться об`єкти дослідження до висновку №858 від 10.12.2020, а саме уламки протитуманної фари та полімерний пакет; спецпакет №5284441, в якому знаходяться об`єкти дослідження до висновку №858 від 10.12.2020, а саме уламки чорного, сірого та білого кольору та полімерний пакет; слід одорологічного походження з водійського сидіння, який запаковано в спецпакет SUD1142483 з підписами понятих, криміналіста та слідчого; слід одорологічного походження з переднього пасажирського сидіння, який запаковано в спецпакет SUD1142484 з підписами понятих, криміналіста та слідчого, які відповідно до квитанції №3732 передані на зберігання до СУ ГУНП у Вінницькій області знищити;

- автомобіль «BMW», реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_3 , який поміщено на спецмайданчик ГУНП у Вінницькій області, що за адресою: АДРЕСА_5 , повернути законному володільцю ОСОБА_4 ;

- DVD-R диск, сірого кольору, «Vebratium», який запаковано в білий паперовий конверт та долучено до матеріалів кримінального провадження №12020020000000385, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя: