Ухвала суду № 119860255, 12.06.2024, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5410/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , поданого в рамках кримінального провадження № 12024100120000035 від 23.02.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1

У С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ УП в метрополітені ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 , як слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні, звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим з процесуальним керівником - прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , що входить в групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100120000035 від 23.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Органом досудового розслідування 04.03.2024 повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, неодруженому, на утриманні неповнолітніх дітей не має, із повною загальною освітою, офіційно не працевлаштованому зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , судимому: Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2022 року за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, згідно Ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.09.2023 замінено несплачену суму штрафу на громадські роботи строком на 50 (п`ятдесят) годин, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, а саме у незаконному носінні холодної зброї (кастет) без передбаченого законом дозволу.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.02.2024, приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись біля станції метро «Святошин» КП «Київський метрополітен» у межах Святошинського району м. Києва, на асфальті знайшов катет, який поклав у праву бокову кишеню кофти, у яку на той час був одягнений, тобто, придбав кастет та у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, розпочав носити його при собі, без передбаченого законом дозволу, до моменту вилучення працівниками правоохоронного органу.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на носіння холодної зброї (кастет) без передбаченого законом дозволу, 23.02.2024, приблизно о 14 год. 50 хв., ОСОБА_4 , утримуючи при собі холодну зброю (кастет), перебуваючи у вестибюлі станції метро «Святошин» КП «Київський метрополітен» у межах території Святошинського району м. Києва, був зупинений працівником поліції та на запитання щодо наявності речей та предметів, обіг яких обмежений або заборонений законом, повідомив, що у правій боковій кишені його кофти, яка на той час була одягнена на ньому, знаходиться кастет.

Після того, ОСОБА_4 був запрошений до кімнати поліції, що розташована на станції «Святошин» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де в присутності двох понятих, під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 , у правій боковій кишені кофти, яка на той момент була одягнена на ньому, виявлено кастет, який відноситься до контактної не клинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, виготовлений кустарним способом, який ОСОБА_4 носив при собі, без передбаченого законом дозволу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого останньому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: рапортом про виявлене кримінальне правопорушення від 23.02.2024; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.02.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 23.02.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 23.02.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 23.02.2024; висновком експерта від 27.02.2024 №СЕ-19/111-24/12402-ХЗ; іншими матеріалами в їх сукупності.

Таким чином, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до нетяжкого кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

Після вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, останньому роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 42 КПК України, після чого, вручено повістки про виклик до слідчого на наступні дати та час: 12.03.2024 об 11:00 год., 18.03.2024 об 11:00 год. та 26.03.2024 об 11:00 год., однак, останній у вказані дати та час до слідчого не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Допитаний як свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив, що із громадянином ОСОБА_4 особисто знайомий із січня 2024 року, підтримував із ним товариські відносини, зустрічались з ним періодично біля станції метро «Святошин» у м. Києві, місця проживання його не знає, під час зустрічей ОСОБА_4 повідомляв, що постійної роботи він не має, періодично виїжджає до інших регіонів України, користується номерами мобільних телефонів: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . Останній раз бачив ОСОБА_4 біля станції метро «Святошин» у м. Києві приблизно у 20-х числах березня 2024 року, де він перебуває на даний час свідку невідомо.

Допитаний як свідок ОСОБА_10 , повідомив, що він приблизно з 2000 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За адресою: АДРЕСА_1 , раніше проживали родичі ОСОБА_4 , останній приблизно 15 років за даною адресою не проживав, місце його перебування невідомо, за вказаною алресою на даний час ніхто не проживає.

Допитана як свідок ОСОБА_11 , повідомила, що вона перебуває на посаді старости Середівського старостинського округу Згурівської селищної ради Броварського району Київської області та проживає у с. Середівка тривалий час, при цьому зазначила, що ОСОБА_4 у с. Середівка не проживає близько 15 років, за його колишнім місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не проживає, місце перебування ОСОБА_4 свідку невідомо.

Таким чином, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 ігнорує виконання обов`язків підозрюваного, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України, зокрема, прибуття за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомляти про це зазначених осіб.

Крім того, досудовим розслідування встановлено, що на обліку в Броварському районному секторі філії ДУ «Центр пробації» перебуває ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був засуджений вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2022 року до покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, згідно ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.09.2023 ОСОБА_4 замінено несплачену суму штрафу на громадські роботи строком на 50 (п`ятдесят) годин. Відносно ОСОБА_4 проводяться першочергові розшукові заходи.

В ході досудового розслідування, проводилось заходи з метою встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 , однак, встановити місце перебування останнього не виявилось можливим.

22.04.2024 підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено у розшук.

Відносно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, обґрунтовано існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 не має постійного місця проживання;

- незаконно впливати на свідків чи експерта у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше судимий та має не зняту та не погашену в установленому законодавством порядку судимість.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання за вищевказаними підставами, вказавши, що ризики, за якими стосовно підозрюваного було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, є актуальними на теперішній час і жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може їм запобігти.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

У провадженні СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100120000035 від 23.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.02.2024, приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись біля станції метро «Святошин» КП «Київський метрополітен» у межах Святошинського району м. Києва, на асфальті знайшов катет, який поклав у праву бокову кишеню кофти, у яку на той час був одягнений, тобто придбав кастет та у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, розпочав носити його при собі, без передбаченого законом дозволу, до моменту вилучення працівниками правоохоронного органу.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на носіння холодної зброї (кастет) без передбаченого законом дозволу, 23.02.2024, приблизно о 14 год. 50 хв., ОСОБА_4 , утримуючи при собі холодну зброю (кастет), перебуваючи у вестибюлі станції метро «Святошин» КП «Київський метрополітен» у межах території Святошинського району м. Києва, був зупинений працівником поліції та на запитання щодо наявності речей та предметів, обіг яких обмежений або заборонений законом, повідомив, що у правій боковій кишені його кофти, яка на той час була одягнена на ньому, знаходиться кастет.

Після того, ОСОБА_4 був запрошений до кімнати поліції, що розташована на станції «Святошин» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де в присутності двох понятих, під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 , у правій боковій кишені кофти, яка на той момент була одягнена на ньому, виявлено кастет, який відноситься до контактної не клинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, виготовлений кустарним способом, який ОСОБА_4 носив при собі, без передбаченого законом дозволу.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ст. 199 КПК на слідчого суддю покладений обов`язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з`ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також оцінити чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчий суддя бере до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд крім дотримання процесуальних норм національного законодавства має перевірити обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У той же час, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Таким чином, оцінюючи обґрунтованість підозри, суд не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

А відтак, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які має вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, тому з огляду на наведені у клопотанні слідчої дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому у провину кримінального правопорушення.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що досліджені в судовому засіданні додані до клопотання документи, на даний час, свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого йому у провину кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування.

Прокурором доведено наявність ризиків, та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інші кримінальні правопорушення; переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність об`єктивних обставин для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи дане клопотання, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення, характеризуючі дані щодо особи підозрюваного. Вказане в сукупності свідчить про низький рівень правової свідомості підозрюваного, схильність до злочинної поведінки без явних для того мотивів. При цьому, аналізуючи дії підозрюваного, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що даний злочин характеризуються особливою суспільною небезпекою, що дає всі підстави вважати, що останній може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення у випадку застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні прокурором, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків, тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

Так, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного від органів досудового розслідування залишається актуальним, оскільки вивчення даних про особу підозрюваного встановлено, що він не перебуває в зареєстрованому шлюбі, не має стійких соціальних зв`язків та постійного місця проживання, а тому, під важкістю відповідальності, підозрюваний, може переховуватись від органу досудового розслідування.

Оцінюючи ризик вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід звернути увагу на позицію Суду щодо скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії).

Отже, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає, що існують певні ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .

Зазначене свідчить, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , характер та обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, під важкістю відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак прокурором доведена наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Тим самим, ризики, що наявні та існують.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, не законно впливати на свідків.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням даних про особистість підозрюваного та тяжкості кримінального правопорушення, обставин його вчинення, характер вчиненого кримінального правопорушення, соціальну небезпечність, застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту є неможливим.

Таким чином, клопотання слідчого є обґрунтованим, заснованим на законі, доводи прокурора знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, в зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що у органу досудового розслідування обґрунтовано виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , а відтак внесене клопотання підлягає задоволенню з визначенням розміру застави в сумі 3 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , поданого в рамках кримінального провадження № 12024100120000035 від 23.02.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити;

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб;

Ухвала слідчого судді діє до 09 серпня 2024 року, включно та підлягає негайному виконанню після її проголошення;

Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає направленню до державної установи «Київський слідчий ізолятор»;

Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва для внесення застави: Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо), Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089, при внесенні якої підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - звільнити;

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

-з`являтися до слідчого, прокурора або суду м. Києва за першим викликом на визначений посадовою особою час;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (за наявності);

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній Ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави;

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави;

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення;

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1