Ухвала суду № 119854896, 20.06.2024, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1085/23

Провадження № 1-кп/466/224/24

У Х В А Л А

20 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі колегії суддів :

головуючого - судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

а участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17

розглянувши у відкритому судовому засіданні , в кримінальному провадженні №12022140000000081 від 16.02.2022 року , клопотання прокурора про продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України та обвинуваченого за ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_10 ,-

в с т а н о в и в :

На розгляді Шевченківського райсуду м. Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022140000000081 про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України . Прокурор звернувся до суду з клопотаннями про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинувачених, які утримуються під вартою. Зазначає, що існують ризики того що обвинувачені , перебуваючи на волі можуть : переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інші кримінальні правопорушення. Оскільки в інший спосіб не можна забезпечити належну процесуальну поведінку вказаних осіб, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлені клопотання .

В ході розгляду клопотань обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 просили суд відмовити прокурору та обрати запобіжні заходи, які не будуть пов`язані з утриманням їх під вартою, або зменшити розмір застави. Захисники також зауважили, що прокурором не доведено жодного із зазначених в клопотанні ризиків з огляду на необхідність подальшого утримання обвинувачених в ізоляції від суспільства, оскільки, на думку захисту , їх процесуальна поведінка не залежить від виду застосованого до них запобіжного заходу. Крім того, визначений судом розмір застави є непомірним для обвинувачених. Відтак, просили відмовити у задоволенні клопотань прокурора.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Згідно із ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до обвинувачених даного виду запобіжного заходу і його продовженні, на час розгляду зазначеного кримінального провадження у суді не відпали не зменшилися й виправдовують тримання обвинувачених під вартою.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 передбачають, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна, що згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК, є особливо тяжким злочином.

В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі обвинувачених оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

При цьому, судовий розгляд кримінального провадження триває, не вчинені всі необхідні дії для розгляду провадження. Крім того, обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є раніше судимими особами, дані про їх офіційне працевлаштування та джерела доходів до затримання відсутні, наведене свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Судом враховуються також твердження захисту стосовно того, що ОСОБА_8 не має намірів переховуватись від суду, оскільки у неї на утриманні є троє малолітніх дітей, які потребують її опіки. Разом з тим, на противагу цим доводам, суд вважає, що на даний час, вказані обставини не можливо віднести до тих достатніх стримуючих чинників, які у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченою дій, спрямованих на переховування від суду, або вчинення нею іншого кримінального правопорушення, тобто визнати ці обставини такими, що можуть гарантувати запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також ухвалою суду від 22.01.24 обвинуваченій було дозволено користування в умовах ДУ « Львівський слідчий ізолятор ( № 19 ) » , під наглядом адміністрації слідчого ізолятора , на платній основі (за власний кошт , ) послугами з надання доступу до телефонного зв`язку за допомогою засобів ІР-телефонії для спілкування з неповнолітніми дітьми та іншими родичами.

Також суд враховує, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

Тому суд, вважає, що тяжкість обвинувачення, хоча й не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинувачених під вартою.

На підставі наведеного, суд переконаний у необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинувачених перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Доводи сторони захисту про відсутність доказів щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурора встановлено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання обвинувачених під вартою та встановлена наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а будь-яких об`єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання та подальшого продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стороною захисту не наведено.

Суд наголошує, що на даній стадії не вправі вдаватися у кримінально-правову кваліфікацію інкримінованих обвинуваченим дій та давати оцінку обґрунтованості обвинувачення, оскільки остаточна оцінка доведеності обвинувачення у відповідності до вимог закону, буде дана лише за наслідками судового розгляду справи в суді першої інстанції, за результатами повного дослідження всіх доказів.

Даних про такий стан здоров`я осіб, який би унеможливлював продовження застосування до обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано.

Суд також враховує, що метою продовження запобіжного заходу та обрання такого є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання обвинувачених під вартою, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні буде не недієвим. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом обвинувачених до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.

Попри це, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Розмір застави, яку визначено обвинуваченим , повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на них обов`язків.

Залишаючи незмінним розмір застави, суд враховує обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , майновий та сімейний стан обвинувачених, інші дані про їх особу та ризики, існування яких суд встановив у цій ухвалі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є підставним.

Керуючись ст. ст.331,376 КПК України, суд , -

постановив :

Клопотання прокурора задовольнити . Продовжити обвинуваченому за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави в сумі 536 800 (п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот ) грн., строком на 60 діб, до 19 серпня 2024 року включно.

У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого

ОСОБА_11 наступні обов`язки :

- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;

- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважатиметься таким, що до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання даних обов`язків обвинуваченим, застава звертається в дохід держави.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з визначенням розміру застави в сумі 496 200 ( чотириста дев`яносто шість тисяч двісті ) грн., строком на 60 діб, до 19 серпня 2024 року включно.

У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні обов`язки :

- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;

- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважатиметься таким, що до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання даних обов`язків обвинуваченим, застава звертається в дохід держави.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з визначенням розміру застави в сумі 496 200 ( чотириста дев`яносто шість тисяч двісті ) грн., строком на 60 діб, до 19 серпня 2024 року включно.

У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов`язки :

- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;

- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважатиметься таким, що до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання даних обов`язків обвинуваченим, застава звертається в дохід держави.

Продовжити обвинуваченому за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 466 020 (чотириста шістдесят шість тисяч двадцять ) грн., строком на 60 діб, до 19 серпня 2024 року включно.

У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 наступні обов`язки :

- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;

- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважатиметься таким , щодо до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання даних обов`язків обвинуваченим, застава звертається в дохід держави.

Продовжити обвинуваченому за ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в 200 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 536 800 (п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот ) грн., строком на 60 діб, до 19 серпня 2024 року включно.

У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 наступні обов`язки :

- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;

- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважатиметься таким , щодо до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання даних обов`язків обвинуваченим, застава звертається в дохід держави.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з визначенням розміру застави в сумі 99 240 ( дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок ) грн., строком на 60 діб, до 19 серпня 2024 року включно.

У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинувачену ОСОБА_8 наступні обов`язки :

- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;

- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена вважатиметься такою, що до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання даних обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Скерувати ухвалу для виконання у Державну установу «Львівська установа виконання покарань (№19)».

На ухвалу протягом семи днів з дня її проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду, обвинуваченими, які знаходяться під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 20 червня 2024 року.

Судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3