Вирок № 119854767, 17.06.2024, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/1666/23

Провадження №1-кп/463/198/24

В И Р О К

іменем України

17 червня 2024 року Личаківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

та захисника ОСОБА_4

в м. Львові у відкритому судовому засіданні, розглянувши у формі спеціального судового провадження кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023140110000072 від 13.02.2023 року про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Волноваха,Донецької області, зареєстрованогоза адресою: АДРЕСА_1 , громадянинаУкраїни,раніше несудимого,увчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений ОСОБА_5 у період з 29.03.2022 р. по 08.04.2022 р., будучи громадянином України, перебуваючи на посаді командира відділення 94 ДПРЧ 11 ДПРЗ ДСНСУ у Донецькій області, знаходячись на території окупованого зс рф м. Волновахи, Донецької області, діючи умисно, ігноруючи передбачений Конституцією України громадянський обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, з метою добровільного зайняття посади в незаконних правоохоронних органах так званої «донецької народної республіки», створеної на тимчасово окупованій території України, під час вторгнення військ російської федерації на територію Донецької області і активних бойових дій на території Волноваської міської територіальної громади, умисно не вибув з іншими працівниками 94 ДПРЧ 11 ДПРЗ ГУ ДСНС у Донецькій області на підконтрольну Україні територію та пішов на співпрацю з державою - агресором та її окупаційною владою і шляхом подачі особистої заяви та пакету документів відповідно до наказу № 741 від 08.04.2022 року добровільно зайняв посаду у правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території України, а саме - «Командира отделения 71 пожарно-спасательной части государственного бюджетного учреждения «пожарно-спасательный отряд г. Волноваха Министерстве по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий донецкой народной республики» в АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.7 ст.111-1 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 будучи належним чином повідомлений про призначене підготовчі судове засідання та судові засідання на сайті Личаківського районного суду м. Львова та газеті «Урядовий кур`єр» в судові засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, тому за клопотанням прокурора ухвалою суду від 06.09.2023 року вирішено здійснювати спеціальне судове провадження на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023140110000072 від 13.02.2023 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.

Інтереси обвинуваченого ОСОБА_5 як на досудовому слідстві так і під час здійснення спеціального судового провадження представляє захисник ОСОБА_4 .

Суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України доведена наступними доказами.

Згідно листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України, та заяви-анкети № 5167722, від 23.09.2020 р. (том 1, а.с. 182,184) ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України. 07.10.2020 за заявою ОСОБА_5 Волноваським відділом ГУДМС України в Донецькій області повторно оформлено паспорт громадянина України в зв`язку з непридатністю для використання попереднього документу.

Як вбачається із заяви - анкети від 23.09.2020 року для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (т.1а.с.184), ОСОБА_5 сам зазначав, що він є громадянином України, був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії Присяги служби цивільного захисту України (т.2, а.с.14) вбачається, що ОСОБА_5 28.12.2016 року вступаючи на службу цивільного захисту склав Присягу і урочисто поклявся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим.

З витягу з наказу № 308 від 29.05.2018 року (т.1 а.с.194) вбачається, ОСОБА_5 призначений на посаду пожежного-рятувальника 11 державної пожежно-рятувальної частини головного управління ДСУ з НСА у Донецькій області, йому присвоєно спеціальне звання молодший сержант служби цивільного захисту.

Наказом від 12.09.2019 р., № 219 (том 2, а.с. 1) ОСОБА_5 призначено командиром відділення 94 державної пожежно-рятувальної частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наказом від 16.09.2019 р. присвоєно звання прапорщик служби цивільного захисту (Том 2, а.с. 2)

Згідно з наказом від 14.03.20022 р. № 68, в зв`язку із введенням воєнного стану в Україні та проведенням активних бойових дій, вимушеним залишенням меж Донецької області прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_5 визначено таким, що перебуває у тимчасовому підпорядкуванні начальника ГУ ДСПН України у Дніпропетровській області.

Рапортом від 28.03.2022 р. на ім`я начальника ГУ ДСПН України у Дніпропетровській області ОСОБА_5 доповів, що з 29.03.2022 р. припинив виконання завдань визначених начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається із Висновку службового розслідування від 30.05.2022 року за фактом надходження інформації щодо співробітників 11 державного пожежно-рятувального загону (далі 11 ДПРЗ) Головного управління ДСНС України у Донецькій області з окупаційною владою (т. 1 а.с.201-233) комісією встановлено, що командир відділення 94 державної пожежно-рятувальної частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 залишився на непідконтрольній українській владі території та добровільно працює на окупаційну владу у так званому «МЧС ДНР», чим порушив Присягу та контракт, вимоги законодавства України, а тому підлягає звільненню із займаної посади.

Відповідно до протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних інформаційних систем, в тому числі електронної пошти (т.2 а.с.97-131) органом досудового розслідування в установленому законом порядку отримано інформацію із облікового запису користувача «ДН МЧС» і у папці «Входящие» виявлені електронні листи, в тому числі з наступними користувачами « ІНФОРМАЦІЯ_4 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 », Докучаевск МЧС», « ІНФОРМАЦІЯ_6 », « ІНФОРМАЦІЯ_7 », «Казначейство ДНР», «ОД « НОМЕР_2 ». Серед іншого у всіх листуваннях виявлено файл у форматі «Word» із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Результат за допомогою функції «printscreen» скопійовано та додано до тексту протоколу також було збережено вкладений файл під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 .docx»

З долученого до вказаного вище протоколу документу, з назвою «Приказ № лс от 08.04.2022 по личному составу министерства по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий донецкой народной республики (МЧС днр) вбачається, що « ОСОБА_6 назначено на должность командира отделения 71 пожарно-спасательной части государственного бюджетного учреждения «Пожарно-спасательный отряд г. Волноваха министерства по делам гражданской обороны, чрезвычайных ситуаций и ликвидации последствий стихийных бедствий донецкой народной республики, присвоив ему специальное звание прапорщик службы гражданской защиты с 08 апреля 2022 года. Основание: заявление ОСОБА_5 , приказ ГУ ГСЧС Украины в Донецкой области от 16.09.2019 № 225 л/с.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що до 24.02.2022 року проходив службу у НОМЕР_3 державній пожежно-рятувальній частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із ОСОБА_5 . В остання бачились з обвинуваченим на робочому місці, 24 лютого 2022 р., в день повномасштабного вторгнення рф на територію України. Після незаконної окупації м. Волноваха, він ще певний період, до 10.05.2022 р., перебував на окупованій території та йому відомо, що обвинувачений перейшов на службу в пожежну частину під управлінням окупаційної влади. Також зазначив, що окуповану територію можна було залишити без особливих перешкод, або просто звільнитись і не переходити на службу в органи окупаційної влади. На його думку обвинувачений зайняв посаду добровільно за власним бажанням.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду повідомила, що обвинувачений є її рідним братом. Після повномасштабного вторгнення її брат з дружиною, сином та мамою залишили м. Волноваху та виїхали в Дніпропетровську область, однак через декілька місяців повернулись у м. Волноваха. З обвинуваченим вона після його повернення на окуповану територія перестала спілкуватись, де він працює їй не відомо.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в України», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. за № 453/37789, затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року і до них віднесено Волноваську міську територіальну громаду. Із загально доступних джерел відомо, що АДРЕСА_1 було окуповано російськими військами 11 березня 2022 року.

Таким чином, винуватість обвинуваченого у скоєному є доведена повністю.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України кваліфіковано правильно, оскільки він, будучи громадянином України, добровільно зайняв посаду у правоохоронному органі створеному на тимчасово окупованій території України - так званому « ІНФОРМАЦІЯ_10 » в АДРЕСА_1 .

Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 06 вересня 2023 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, визначено здійснювати у спеціальному судовому провадженні відповідно до ч.3 ст.323 КПК України, у відсутності обвинуваченого, оскільки він на неодноразові виклики у судові засідання не з`явився і переховується на непідконтрольній території Україні. Отже, судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia), який показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.

Інформація про виклик обвинуваченого в усі судові засідання, підлягала публікуванню у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Личаківського районного суду м. Львова, відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

З наведеного вбачається, що обвинувачений належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився та не був доставлений, в зв`язку з чим у суду не було підстав для проведення судового розгляду згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України з участю обвинуваченого.

При цьому, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, та так само свідчать про наявність у нього наміру ухилитись від кримінальної відповідальності. В той же час, ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію останніми його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п.3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), та як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, сприяє забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом.

Так, з метою дотримання прав та законних інтересів обвинуваченого ОСОБА_5 та на виконання вимог ч. 3 ст. 323 КПК України, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , що був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області.

Оскільки ч. 4 ст. 46 КПК України передбачає, що захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим та враховуючи, що судовий розгляд здійснюється за відсутності обвинуваченого (in absentia), суд забезпечив захиснику право користуватись усіма правами обвинуваченого передбаченими КПК України.

З огляду на вказане, суд вважає, що були здійснені всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченим та з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення.

Водночас, захисник належним чином приймала участь у реалізації права на захист обвинуваченого під час судового розгляду, брала участь у дослідженні письмових доказів, допиті свідків та висловила свою позицію з приводу недоведеності вини останнього у даному кримінальному провадженні, посилаючись на те, що органом досудового розслідування не проведено допит обвинуваченого і не з`ясовано обставини чому він залишився на окупованій території та чи добровільно погодився зайняти посаду в правоохоронних органах на окупованій території.

Разом з тим, суд аналізуючи отримані докази, вважає, що така позиція захисту спростовується наданими прокурором доказами, зокрема показами свідків.

Так, з матеріалів кримінального провадження та показань свідків вбачається, що обвинувачений, будучи громадянином України, обіймаючи посаду командиром відділення 94 державної пожежно-рятувальної частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно вступив на службу цивільного захисту та відповідно склав присягу на вірність українському народові. Таким чином, він усвідомлював, що як громадянин України, проходячи службу цивільного захисту на посаді пожежника - рятувальника, зобов`язаний згідно зі ст. 68 Конституції України неухильно дотримуватися Конституції України та законів України.

В той же час, з матеріалів кримінального провадження та показань свідків відомо, що ОСОБА_5 прийняв зайняв посаду працівника незаконного правоохоронного органу, а саме командира отделения 71 пожарно-спасательной части государственного бюджетного учреждения «Пожарно-спасательный отряд г. Волноваха министерства по делам гражданской обороны, чрезвычайных ситуаций и ликвидации последствий стихийных бедствий донецкой народной республики, створеного представниками держави-агресора на території тимчасово окупованого району Донецької області.

Також з матеріалів кримінального провадження та показань свідка встановлено, що більшість працівників 11 ДПРЧ ГУ ДСНСУ у Донецькій області після окупації російськими окупаційними військами залишили окуповану територію і вибули на підконтрольну Україні територію і підрозділ продовжив виконувати свої завдання.

А тому цими доказами підтверджено, що обвинувачений свідомо, добровільно не залишив окуповану територію України та добровільно зайняв посаду в незаконних правоохоронних органах. При цьому він усвідомлював, що є громадянином України, що складав присягу і урочисто поклявся завжди залишатися відданим українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим.

Добровільно зайнявши посаду у правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, обвинувачений також усвідомлював, що цим він допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади та приймає участь в реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора.

Призначаючи покарання обвинуваченому, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Обставини, які пом`якшують покарання, відсутні. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення ним злочину з використанням умов воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, об`єктом якого стали суспільні відносини, пов`язані зі збройною агресією російської федерації та національною безпекою України, особу винного, який раніше не судимий, за місцем проходження служби до часу вчинення кримінального правопорушення характеризувався позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного, особу обвинуваченого, а також враховуючи те, що обвинувачений вчинив даний злочин умисно, усвідомлюючи свої дії, які полягли у колабораційній діяльності, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади на певний строк та конфіскацією всього майна.

Крім цього оскільки ОСОБА_5 скоїв особливо тяжкий злочин у відповідності до вимог ст. 54 КК України суд вважає за необхідне позбавити його звання - прапорщик служби цивільного захисту.

Саме таке покарання буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання, передбаченій ст. 50 КК України, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10 січня 2023 року обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення строку дії.

На думку суду підстави для зміни обраного обвинуваченому запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, відсутні.

В зв`язку з призначенням додаткового покарання у виді конфіскації майна, накладений ухвалою слідчого судді від 13.01.2023 р. арешт майна ОСОБА_5 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 12 (дванадцять) років з конфіскацією всього майна.

Строк відбуття покарання засудженому обчислювати з дня приведення вироку до виконання, тобто із дня фактичного взяття його під варту.

Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звання - прапорщик служби цивільного захисту.

Обраний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою безстроково та без визначення застави - залишити без змін.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду через суд, який ухвалив вирок.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1