Ухвала суду № 119847074, 19.06.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 червня 2024 року Чернігів Справа № 620/6548/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ЖитнякЛ.О., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 25.04.2024 №23-дс ''Про накладення дисциплінарного стягнення'', яким застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Суд ухвалою від20.05.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду від представника Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшов відзив на позов, в якому представник заперечує проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та просить проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Згідно з п.20 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Так, особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження передбачені ст.262 КАС України. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Обгрунтовуючи подане клопотання, представник відповідачів зазначає, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін порушує його право на судовий розгляд, оскільки значно звужує обсяг прав порівняно з іншими подібними справами, розгляд яких проводиться за правилами загального позовного провадження.

З цього приводу суд зазначає, що під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, учасники справи не позбавлені права заявляти заяви по суті справи та клопотання з процесуальних питань.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, враховуючи, що дана справа є справою незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає заперечення представника відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження необґрунтованими, а тому клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 167, 195, 260, 262, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Головного управління ДПС у Чернігівській області про розгляд справи у порядку загального позовного провадження залишити без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О. Житняк