Рішення № 119846884, 18.06.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року справа № 580/12513/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення й зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

26.12.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком №230850002302 від 30 листопада 2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії за віком період роботи ОСОБА_1 з 01.07.2000 по 31.12.2000, з 10.09.2002 по 31.12.2002 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10 серпня 1982 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 28 листопада 2023 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що звернулась за призначенням пенсії за віком, проте рішенням відповідача від 30.11.2023 №230850002302 у призначенні пенсії за віком відмовлено у зв`язку з відсутністю страхового стажу 29 років. Зазначає, що відповідач не зарахував до страхового стажу періодів роботи з 01.07.2000 по 31.12.2000 та з 10.09.2002 по 31.12.2002, оскільки відсутні дані да вказані періоди в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Індивідуальних відомостей про ЗО та про страхувальника ЗО) та запропонував вказані записи підтвердити додатковими документами або результатами перевірки, проведеної, в тому числі, за заявою власника трудової книжки.

Позивач зазначає, що вказані періоди роботи зазначені у її трудовій книжці, тому відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 та постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 підлягають врахуванню у її страховий стаж роботи.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до абз.1 ч. 2 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Система персоніфікованого обліку впроваджена з 01.07.2000, однак за періоди роботи позивача з 01.07.2000 по 31.12.2000, з 10.09.2000 по 31.12.2002 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.08.1982 відсутні дані персоніфікованого обліку, які б підтверджували факт роботи позивача та сплату страхових внесків. Додаткових документів, які б підтверджували факт роботи позивача та сплату страхових внесків, не надано. Вважає, що підстави для зарахування даних періодів роботи позивача до страхового стажу, необхідного для призначення пенсії, відсутні.

Ухвалою суду від 29.12.2023 позовна заява прийнята до розгляду у спрощеному позовному провадженні у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивач у справі ОСОБА_1 28.11.2023 звернулась до відділу обслуговування громадян №10 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління ПФУ в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком та надала документи, які підтверджують її страховий стаж.

За принципом екстериторіальності заява була розглянута Головним управлінням ПФУ у Львівській області та прийнято рішення від 30.11.2023 №230850002302 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 29 років.

Встановлено, що страховий стаж позивача становить 28 років 3 місяці 2 дні.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано період з 01.07.2000 по 31.12.2000, з 10.09.2002 по 31.12.2002 згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки відсутні дані за даний період в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Індивідуальних відомостях про ЗО та про страхувальників ЗО). Для зарахування записи трудової книжки доцільно підтвердити додатковими документами або результатами перевірки, проведеної, в тому числі, за заявою власника трудової книжки.

Не погоджуючись з рішенням від 30.11.2023 №230850002302 про відмову у призначенні пенсії позивач звернулась до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те. що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції і законів України, іншим? нормативно-правовими актами.

З 1 квітня 2021 року впроваджено нову технологію екстериторіального призначення/перерахунку пенсії та ухвалено постанову правління Пенсійного фонду України Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1, зареєстровану у Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за № 339/35961, згідно з якою внесено, зокрема, низку змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України.

Нова технологія екстериторіального призначення/перерахунку пенсії передбачає опрацювання заяв і прийнятих документів бек-офісами 25 головних управлінь Фонду у порядку черговості, незалежно від місць прийому заяв та місця проживання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Позивач звернулась 28.11.2023 до відділу обслуговування громадян №10 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності документи позивача розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та відповідно за результатами розгляду поданих документів прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 230850002302 від 30.11.2023, так як відсутній необхідний страховий стаж.

Закон України від 09.07.2003 № 1058 - IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (надалі - Закон № 1058) є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері пенсійного забезпечення.

Абзацом 7 ч.2 ст.5 Закону № 1058 передбачено, що виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Відповідно до ч. З ст.4 Закону №1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно ч. І ст.9 Закону №1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Відповідно до ч. 1,2, 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

Система персоніфікованого обліку була впроваджена з 01 липня 2000 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», якою доручено Пенсійному фонду разом із Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів та Державною податковою адміністрацією забезпечити з 1 жовтня 1998 впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та установлено, що починаючи з 1 липня 2002 року обчислення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000 року за даними системи персоніфікованого облік.

Згідно пункту 1 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою №794 (далі Положення №794) персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні,систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов`язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням (далі - відомості про фізичних осіб).

Пунктом 2 Положення №794 визначено, що основними завданнями персоніфікованого обліку є:

створення єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб;

створення інформаційних передумов для визначення розміру виплат за пенсійним страхуванням залежно від тривалості страхового стажу та особистого внеску фізичної особи у формування коштів цього страхування.

Згідно пункту 3 Положення №794 в основі персоніфікованого обліку лежить обов`язковість і своєчасність подання відомостей про фізичних осіб; обов`язковість використання індивідуального ідентифікаційного номера даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів.

Пунктом 5 Положення №794 передбачено, що персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі - уповноважений орган).

Згідно пункту 6 Положення №794 уповноважений орган з додержанням вимог статті 23 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) має право: своєчасно одержувати в установленому порядку від фізичних осіб та роботодавців відомості, передбачені пунктом 1 цього Положення; проводити у роботодавців перевірку достовірності поданих відомостей про фізичних осіб, зокрема перевірку фінансових та інших документів, що підтверджують зазначені відомості;

Згідно пункту 10 Положення №794 роботодавці зобов`язані в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них.

Отже пенсійні органи ведуть персоніфікований облік сплати страхових внесків у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування на підставі даних про фізичну особу, які надають роботодавці, та у подальшому використовує їх у при обрахунку страхового стажу.

Також відповідно до пункту 3 Положення № 794 починаючи з 1 липня 2002 обчислення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000 за даними системи персоніфікованого обліку.

Натомість трудова книжка відповідно до пункту 01 Порядку № 637 є основним документом, що підтверджує стаж особи до 01.07.2000.

Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 позивач з 11.04.1989 по 20.09.2001 працювала комплектувальником товарів, бухгалтером, заступником головного бухгалтера у ВАТ «Драбівське ремонтно-транспортне підприємство».

Відповідач зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 11.04.1989 по 30.06.2000 на підставі трудової книжки НОМЕР_2 ; з 01.01.2021 по 20.09.2001 на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5, проте період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2000 до страхового стажу позивача не врахований, оскільки відомості у системі персоніфікованого обліку відсутні.

Також відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 позивач 10.09.2002 прийнята тимчасово підмінною робітницею СТОВ «Хлібодар», з 01.11.2002 переведена на постійну роботу підмінної робітниці оператора по відгодівлі тварин, з 03.05.2005 звільнена з роботи за угодою сторін.

Відповідач не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 10.09.2002 по 31.12.2002, оскільки відомості у системі персоніфікованого обліку відсутні, та зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 01.01.2003 по 03.05.2005 на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5.

Відповідно до наданої позивачем до суду архівної довідки Трудового архіву Драбівської селищної ради від 01.12.2023 №569/03-01 позивачу згідно з книгою оплати працівників ВАТ «Драбівське РТП» була нарахована заробітна плата за період з червня по грудень 2000 року.

Отже ВАТ «Драбівське ремонтно-транспортне підприємство» не виконало вимоги Постанови №794 та не надавало відомостей для персоніфікованого обліку щодо заробітної плати позивача з 01.07.2000, водночас надавало щомісячні дані до системи персоніфікованого обліку починаючи з 01.01.2001.

Також СТОВ «Хлібодар» не надавало відомості для персоніфікованого обліку стосовно позивача з 10.09.2002 по 31.12.2002, проте надавало відомості до системи персоніфікованого обліку з 01.01.2003 по 03.05.2005, тобто по день звільнення.

Отже відсутність відомостей щодо позивача у системі персоніфікованого обліку за спірні періоди 01.07.2000 по 31.12.2000, з 10.09.2002 по 31.12.2002 зумовлена бездіяльністю роботодавців, внаслідок чого позивач позбавлена права на зарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу.

Зважаючи на те, що обов`язок щодо надання відомостей до системи персоніфікованого обліку покладений на роботодавців, позивач не повинна відповідати за неналежне виконання ними свого обов`язку, а отже ненадання відомостей до системи персоніфікованого обліку у спірні періоди не може бути підставою для їх неврахування при призначенні позивачу пенсії за віком.

У справах № 490/12392/16-а, № 638/5795/17, № 683/1814/16-а Верховним Судом зроблено аналогічний висновок про те, що внаслідок невиконання страхувальником обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, тому така несплата не є підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи, за які не сплачені страхові внески, до страхового стажу.

Застосувавши приписи законодавства та висновки Верховного Суду у аналогічних спорах суд дійшов висновку, що відмова відповідача зарахувати у страховий стаж позивача спірні періоди є безпідставною.

Судом встановлено, що стаж роботи позивача за період з 01.07.2000 по 31.12.2000 становить 0 р. 5 міс. 30 дн, та з 10.09.2002 по 31.12.2002 становить 0 р. 3 міс. 30 дн,.

Враховуючи, що відповідно до рішення №2308500023002 від 30.11.2023 страховий стаж позивача становить 28 р. 3 міс. 29 дн, загальний страховий стаж з врахуванням спірних періодів становить 29 р. 1 міс. 22 дн. Отже на час звернення за пенсією 28.11.2023 позивач набула права на призначення пенсії за віком.

Враховуючи вказані обставини рішення №2308500023002 від 30.11.2023 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком є безпідставним і підлягає скасуванню, тому позовна вимога в цій частині є обгрунтованою і підлягає задоволенню.

Також є обгрунтованою і підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком, оскільки у позивача наявні підстави, які дають право на призначення пенсії за віком, а саме: вік 60 років та необхідний страховий стаж 29 років.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання призначити пенсію за віком з 28 листопада 2023 року, то строки призначення пенсії за віком врегульовані статтею 45 Закону №1058, частина перша якої передбачає, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Судом встановлено, що позивач досягла віку 60 років 29.09.2022, із заявою про призначення пенсії звернулась 28.11.2023, тобто через три місяці від дати досягнення пенсійного віку, отже пенсія має бути призначена їй з дня звернення за призначенням пенсії, а саме: з 28.11.2023.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надавши оцінку наявним в матеріалах справи письмовим доказам суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Позивач сплатила судовий збір у сумі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією від 18.12.2023, отже вказані витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком №230850002302 від 30 листопада 2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) періоди роботи з 01.07.2000 по 31.12.2000 у ВАТ «Драбівське ремонтно-транспортне підприємство» та з 10.09.2002 по 31.12.2002 у СТОВ «Хлібодар» згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10 серпня 1982 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV з 28 листопада 2023 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1073 (одна тисяч сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО