Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
07 червня 2024 року справа № 580/11478/23м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Рідзеля О.А.,
за участю:
секретаря судового засідання Мельникової О.М.,
позивача ОСОБА_1 (особисто),
представника відповідача Слинька М.Г. (у порядку самопредставництва),
розглянувши у порядку загального позовного провадження клопотання представника Черкаської міської ради про закриття провадження в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
30.11.2023 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Черкаської міської ради (далі відповідач), в якому позивач з урахуванням зменшення позовних вимог просить зобов`язати відповідача протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили укласти з позивачем довгостроковий договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7110136400-01-008-0135), площею 125 кв.м. по вул. Гагаріна у м. Черкаси біля перехрестя зі спуском Б. Хмельницького, строком на 49 років, відповідно до проекту землеустрою та технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (висновок Державної експертизи від 20.12.2006 №54010).
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Ухвалою від 23.02.2024 суд здійснив перехід із спрощеного провадження до загального, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив підготовче засідання.
04.06.2024 відповідач подав суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки справа не підсудна адміністративному суду та має розглядатися в порядку господарського судочинства.
В обґрунтування клопотання вказано, що позивач фактично має на меті захист свого майнового інтересу щодо отримання у користування земельної ділянки, шляхом зобов`язання Черкаську міську раду укласти з ним, як фізичною особою-підприємцем, довгостроковий договір оренди земельної ділянки. При цьому, вирішення цього спору стосується набуття майнового права позивача на вказану земельну ділянку, тобто цивільного права, а тому правовідносини у цій справі регулюються нормами господарського судочинства.
Отже, на переконання відповідача, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і правовідносини, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень дій чи бездіяльності є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
06.06.2024 позивач подав відзив на клопотання про закриття провадження у справі, в якому просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що виникнення спірних правовідносин зумовлено протиправними діями/рішеннями суб`єкта владних повноважень під час вирішення питань, які за законом належать до їх виключної компетенції, а тому законність таких дій/рішень(бездіяльності) органу місцевого самоврядування підлягає перевірці адміністративним судом
Водночас, під час реалізації рішення про надання дозволу на розробку чи рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки між суб`єктом владних повноважень і фізичною чи юридичною особою виникають адміністративні відносини, що пов`язані з виконанням органом місцевого самоврядування або органом державної влади управлінських функцій.
Укладення договору оренди земельної ділянки є реалізацією рішення про надання земельної ділянки в оренду. Після набуття особою права оренди дію цього рішення буде вичерпано. З цього моменту адміністративні правовідносини між суб`єктом владних повноважень та фізичною чи юридичною особою припиняються та виникають цивільні відносини між орендодавцем та орендарем.
Позивач стверджує, що оскільки причиною виникнення спору є відмова суб`єкта владних повноважень у затвердженні проекту відведення земельної ділянки для надання її у користування позивачу, речового права на земельну ділянку у позивача не виникло. До прийняття відповідачем рішення про надання земельної ділянки у користування позивачу між сторонами не виникли приватно правові майнові відносини засновані на юридичні рівності на майновій самостійності.
У судовому засіданні 07.06.2024 учасники підтримали правові позиції щодо клопотання.
Оцінивши доводи клопотання, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
За вимогами ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Суд врахував, що предметом спору у справі, що розглядається, фактично є бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо розгляду проекту землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду позивачу.
Відповідно до частин 1-2 ст.2 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Ст.80 ЗК України встановлено, що суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Абз.2 ч.1 ст.123 ЗК України передбачено, що рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
З цього приводу суд зазначає, що повноваження органів місцевого самоврядування у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97-ВР).
Статтею 24 Закону №280/97-ВР передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР визначено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу, крім випадків, передбачених цим Законом.
Як зазначено судом вище, предметом спору у справі, що розглядається, є бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо розгляду проекту землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду позивачу.
Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29 січня 2019 року у справі №910/20323/17, в якій зазначено, що укладення договору оренди в установленому законом порядку буде реалізацією рішення, а після набуття права оренди в установленому законом порядку дію цього рішення буде вичерпано, з цього моменту адміністративні правовідносини між суб`єктом владних управлінських функцій та фізичною чи юридичною особою трансформуються у цивільні правовідносини між орендодавцем та орендарем.
Отже, право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку.
З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами, та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки не притаманні адміністративним правовідносинам, натомість - притаманні цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб`єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді.
Водночас, спірні у цій справі правовідносини відносяться до публічно-правових, оскільки належать до земельних спорів з органом місцевого самоврядування, як суб`єктом владних повноважень, щодо реалізації визначений ЗК України повноважень передачі земельної ділянки і жодним чином не пов`язані із відносинами приватноправового характеру.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Тому суд дійшов висновку, що спір, який розглядається у даній справі, є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, а клопотання відповідача про закриття провадження є необґрунтованими та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.238-239, 244-245, 248, 256, 295 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання представника Черкаської міської ради від 04.06.2024 (вх. від 04.06.2024 №27672/24) про закриття провадження у справі.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ
Ухвала складена у повному обсязі 07.06.2024
Судове рішення № 119846851, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 07.06.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 580/11478/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: