Рішення № 119845548, 12.06.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/979/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пекного А.С.,

секретаря Шестакової А.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 та його представників Трусова А.С., Шарандака А.А.,

представників відповідача Дмитрієнко К.В., Лисого С.О., Симонової Г.М.,

свідків Болюха А.В., Вдовиченка В.В., Хлєвної В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діють адвокати Трусов Анатолій Сергійович та ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 11.12.2023 № 3130 «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області» в частині звільнення зі служби в поліції начальника сектору превенції Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 19.12.2023 року за №1739 о/с по особовому складу про звільнення зі служби в поліції заступника начальника відділу поліції - начальника сектору превенції Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 , за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);

- поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору превенції Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь підполковника поліції ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 19.12.2023 року до дня поновлення на роботі;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору превенції Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області та стягнення на його користь середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу за один місяць;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області внести відповідні виправлення до трудової книжки стосовно звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 .

Ухвалою від 25.01.2024 провадження у справі відкрито та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 15.02.2024 справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.03.2024 об 11:00 год.

Призначене на 06.03.2024 об 11:00 год підготовче засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням о 10:40 год у м. Одесі повітряної тривоги.

Ухвалою від 07.03.2024 підготовче засідання призначено на 11:00 год 21 березня 2024 року.

У підготовчому засіданні 21.03.2024 оголошено перерву до 11:00 год 26 березня 2024 року.

Ухвалою від 26.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 квітня 2024 року об 11:00 год. Також цією ухвалою викликано свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Судове засідання, призначене на 10 квітня 2024 року фізично не відбулось у зв`язку з оголошеними в м. Одесі повітряними тривогами та неприбуттям учасників справи і свідків, що з огляду на варварські ракетні обстріли м. Одеси (та й всієї території України) з боку російської федерації суд визнав поважними причинами неявки.

У зв`язку з наведеним ухвалою від 10.04.2024, постановленою в порядку письмового провадження, відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 11:00 год 01 травня 2024 року та повторно викликано свідків.

Першого травня 2024 року в судовому засіданні заслухано вступні слова учасників справи та пояснення позивача, допитано свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , надалі задоволено клопотання представника позивача та оголошено перерву в судовому засіданні до 14:00 год 13.05.2024.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в цілому надали показання щодо обставин подій, які відбувались 15.11.2023, аналогічні тим, які вони надавали під час службового розслідування, як і свідок ОСОБА_3 .

Судове засідання 13.05.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, наступною датою судового засідання визначено 10.06.2024 о 14:00 год.

В судовому засіданні 10.06.2024 оголошено перерву до 11:00 год 12.06.2024.

Дванадцятого червня 2024 судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Заслухавши учасників справи, розглянувши надані ними документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 07.08.1999 по 06.11.2015, в Національній поліції України з 07.11.2015 по день звільнення, з 22.06.2021 займав посаду начальника сектору превенції Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, має спеціальне звання підполковник поліції.

З матеріалів справи видно, що 15.11.2023 в першій половині дня до Управління головної інспекції ГУНП в Одеській області з Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшла інформація щодо можливого перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння начальника сектору превенції Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 .

Тієї ж доби працівниками УГІ ГУНП в Одеській області (підполковник поліції ОСОБА_6 , майор поліції ОСОБА_7 та старший лейтенант поліції ОСОБА_8 ) було здійснено виїзд до Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, проте там підполковник поліції ОСОБА_9 був відсутній.

В подальшому працівники УГІ ГУНП в Одеській області о 13:23 зв`язались з останнім по телефону і з`ясовано, що він знаходиться у медичному центрі Пепеляшко «ME of Ukraine» за адресою: АДРЕСА_1 , куди звернувся за медичною допомогою у зв`язку із поганим самопочуттям.

Прибувши до зазначеного медичного закладу, працівниками УП ГУНП в Одеській області приблизно о 14:00 виявлено підполковника поліції ОСОБА_10 , який лежав під крапельницею та перебував у поліцейському однострої, без табельної вогнепальної зброї.

Цього ж дня підполковнику поліції ОСОБА_11 у зазначеному медичному закладі сформовано висновок про тимчасову непрацездатність №3H73-8HAX-628E-8A69, на підставі якого оформлено електронний листок непрацездатності №9703911-2018233700-1, відповідно до якого період тимчасової непрацездатності позивача становить з 15.11.2023 по 20.11.2023.

Надалі 20.11.2023 створені медичний висновок №5ВНХ-5А53-К93Н-32К6 та листок непрацездатності №9703911-2018326097-1, відповідно до якого період тимчасової непрацездатності позивача продовжений з 20.11.2023 по 23.11.2023.

В подальшому працівниками УГІ ГУНП в Одеській області було запропоновано позивачу пройти попередній огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest», на що він погодився.

За результатами вказаного огляду у підполковника поліції ОСОБА_10 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (максимальний результат 1,84 проміле).

Крім цього підполковнику поліції ОСОБА_11 було запропоновано прослідувати до КНП «Роздільнянська багатопрофільна лікарня» для проведення огляду на стан сп`яніння, на що останній надав згоду.

Надалі за результатами медичного огляду, згідно висновку вищевказаного медичного закладу від 15.11.2023 №84, було підтверджено факт перебування підполковника поліції ОСОБА_10 у стані алкогольного сп`яніння, результат - 1,42 проміле.

З метою перевірки зазначених відомостей наказом ГУНП в Одеській області від 16.11.2023 №2913 призначено службове розслідування (термін якого продовжено наказом ГУНП в Одеській області від 30.11.2023 № 3044).

Наказом ГУНП в Одеській області від 16.11.2023 № 1564 о/с підполковника поліції ОСОБА_10 було відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування.

У ході службового розслідування дисциплінарною комісією вивчено зібрані матеріали і відомості про дисциплінарний проступок, а саме: копія тест-квитанції газоаналізатора «Drager Alcotest» від 15.11.2023 № 395, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.11.2023 №84, відеозаписи, зроблені посадовими особами УГІ ГУНП в Одеській області на місці вчинення правопорушення, відеозаписи з камер зовнішнього відеоспостереження Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області. Опитані працівники УГІ ГУНП в Одеській області, які проводили огляд на стан сп`яніння підполковника поліції ОСОБА_10 за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest», інші поліцейські. Відібрані письмові пояснення від підполковника поліції ОСОБА_10 , його безпосереднього та прямих керівників.

Дев`ятого грудня 2023 року начальником ГУНП в Одеській області затверджено висновок службового розслідування за відомостями, зазначеними у доповідній записці керівництва УГІ ГУНП в Одеській області від 16.11.2023, яким з-поміж іншого запропоновано:

- службове розслідування за відомостями, викладеними в доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_12 за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, у тому числі неналежного виконання службових обов`язків начальником сектору превенції вказаного підрозділу поліції підполковником поліції ОСОБА_13 , що призвело до перебування останнього 15.11.2023 на службі у стані алкогольного сп`яніння, а також для вивчення його службової діяльності та ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останнього, можливого укриття зазначеного факту керівництвом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області закінчити;

- за вчинення грубого дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 4, 6, 13, 14 частини 3 статті 1, частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 7 розділу IV «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України», затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.01.2014 № 1700-VII, абзаців 2 та 3 пункту 1, абзацу 7 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пункту 2.1 розділу II Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 №1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУЩІ в Одеській області», підпунктів 2, 3 пункту 2 наказу ГУНП в Одеській області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до підполковника поліції ОСОБА_1 (0042076), начальника сектору превенції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

За змістом указаного висновку, службовим розслідуванням установлено наступне.

15.11.2023 об 11:37 год на особистий телефонний номер старшого уповноваженого Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_14 з невідомого йому телефонного номера надійшло текстове повідомлення з інформацією щодо можливого перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння підполковника поліції ОСОБА_10 .

Зазначену інформацію було передано до УГІ ГУНП в Одеській області, співробітники якої - інспектор відділу підтримки підполковник поліції ОСОБА_6 , старший інспектор з особливих доручень відділу підтримки майор поліції ОСОБА_7 та т. в. о. інспектора відділу підтримки старший лейтенант поліції ОСОБА_8 приблизно о 12:00 год прибули до Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, однак у зазначеному підрозділі поліції підполковник поліції ОСОБА_9 був відсутній, хоча відповідно до стройової записки особового складу Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області станом на 15.11.2023, цього ж дня підполковник поліції ОСОБА_9 перебував на службі.

В подальшому вказаними співробітниками УГІ ГУНП в Одеській області було з`ясовано, що підполковник поліції ОСОБА_9 виїхав з капітаном поліції ОСОБА_15 та лейтенантом поліції ОСОБА_16 до селища Щербанка по робочим питанням.

Прибувши о 13:21 до зазначеного населеного пункту, працівники УГІ ГУНП в Одеській області знайшли місце перебування капітана поліції ОСОБА_15 та лейтенанта поліції ОСОБА_17 , однак підполковника поліції ОСОБА_10 на місці не було.

Зв`язавшись о 13:23 з позивачем по телефону було з`ясовано, що він знаходиться у медичному центрі Пепеляшко «ME of Ukraine» у смт. Лиманське Роздільнянського району Одеської області, куди звернувся за медичною допомогою у зв`язку із поганим самопочуттям.

Прибувши до зазначеного медичного закладу, працівниками УГІ ГУНП в Одеській області приблизно о 14:00 виявлено підполковника поліції ОСОБА_10 , який лежав під крапельницею та перебував у поліцейському однострої, без табельної вогнепальної зброї, із зовнішніми ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей.

Цього ж дня позивачу у зазначеному медичному закладі сформовано висновок про тимчасову непрацездатність від 15.11.2023 № ЗН73-8НАХ-628Е-8А69.

В подальшому о 14:45 працівниками УГІ ГУНП в Одеській області позивачу було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest», на що він погодився.

За результатами вказаного огляду у підполковника поліції ОСОБА_10 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (згідно тест-квитанції від 15.11.2023 №395 результат 1,84 проміле.

Крім цього, позивачу було запропоновано прослідувати до КНП «Роздільнянська багатопрофільна лікарня» за адресою: вул. Єврейська, 1, м. Роздільна, Одеська область, для проведення огляду на стан сп`яніння, на що останній надав згоду.

Надалі за результатами медичного огляду, згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вищевказаного медичного закладу від 15.11.2023 № 84, підполковник поліції ОСОБА_9 15.11.2023 о 16:25 знаходився у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту газоаналізатора медичних працівників - 1,42 проміле.

Під час проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією вивчено відеофайли з нагрудного відеореєстратора (бодікамери) посадових осіб УГІ ГУНП в Одеській області, за 15.11.2023, у частині що стосується огляду на стан алкогольного сп`яніння підполковника поліції ОСОБА_10 та з`ясовано, що:

- о 12:02 працівники УГІ ГУНП в Одеській області зайшли до адміністративної будівлі Роздільнянського РВП ГУНП, де їх зустрів заступник начальника Роздільнянського ВРП ГУНП підполковник поліції ОСОБА_18 , який повідомив, що позивач відсутній у приміщенні зазначеного підрозділу поліції, так як виїхав до селища Степове по робочим питанням з працівниками дізнання;

- о 13:21 працівники УГІ ГУНП в Одеській області знайшли місце перебування поліцейських, з якими позивач поїхав з Роздільнянського РВП ГУНП, при цьому останній був відсутній. Під час спілкування дільничний офіцер капітан поліції ОСОБА_15 повідомив, що його разом із дізнавачем лейтенантом поліції ОСОБА_16 на своєму особистому автомобілі привіз підполковник поліції ОСОБА_9 для відпрацювання матеріалів кримінального провадження за статтею 125 КК України. Після цього майор поліції ОСОБА_7 зв`язався по телефону з позивачем, який повідомив, що знаходиться в лікарні у селищі Лиманське;

- о 13:52 працівники УГІ ГУНП в Одеській області прибули до медичного центру «Пепеляшко» у селищі Лиманське, де їх зустріли лікарі, які показали місце перебування позивача. Зайшовши до палати, працівниками УГІ ГУНП було виявлено позивача, який лежав на ліжку у однострої поліцейського, при цьому до його вени було під`єднано крапельницю. Позивач зазначив, що у нього підійнялася температура, у зв`язку з чим він звернувся до вищевказаного медичного закладу, повідомивши у телефонному режимі про вказаний факт полковника поліції Шматка, сказав, що він відчув погане самопочуття дві години тому. У свою чергу лікарі наголосили, що позивач здав позитивний тест на наявність захворювання «COVID-19», тому йому було відкрито лікарняний;

- о 14:40 працівники УГІ ГУНП в Одеській області пропонують позивачу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest», на що він погодився. За результатами огляду у підполковника поліції ОСОБА_10 о 14:42 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (1,68 проміле). Із зазначеним результатом він не погодився, після чого виявив бажання пройти огляд повторно на місці спілкування та о 14:45 позивач пройшов повторний огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest», результат якого 1,84 проміле. Після цього позивач, не погодившись із результатом, виявив бажання проїхати до медичного закладу у місто Роздільна для огляду на стан алкогольного сп`яніння. Перебуваючи у салоні службового автомобіля, позивач повідомив працівникам УГІ ГУНП про те, що у медичному центрі «Пепеляшко» він полоскав рот нашатирним спиртом (мова оригіналу: «Давалі нашатирний спірт, ополасковать рот»);

- о 14:50 працівники УГІ ГУНП в Одеській області разом з позивачем прямують до м.Роздільна, під час цього він ще раз повідомляє про те, що лікарі дали йому якийсь розчин прополоскати рот після крапельниці. Надалі позивач повідомив, що напередодні вживав алкогольні напої - пляшку пива, водночас вживання алкогольних напоїв 15.11.2023 заперечив;

- о 15:12 працівники УГІ ГУНП в Одеській області разом з позивачем прибули до Роздільнянської ЦРЛ, у цей час він пред`явив роздрукований на папері листок непрацездатності;

- о 16:25 за результатом огляду медичним працівником позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння (1,42 проміле), з чим останній був незгоден та у спілкуванні з лікарями повідомив, що в лікарні у селищі Лиманське медичні працівники давали йому аміак та хлор для полоскання ротової порожнини, після чого лікарі Роздільнянської ЦРЛ роз`яснили, що такі речовини не застосовуються для ополіскування рота і є небезпечними для людського організму. Надалі медичний огляд підполковника поліції ОСОБА_10 був завершений.

З цього дисциплінарна комісія виснувала, що підполковник поліції ОСОБА_9 15.11.2023 перебував у стані алкогольного сп`яніння, при цьому був одягнений у однострій поліцейського, до того ж намагався вжити заходів з метою уникнення відповідальності, зокрема відкриттям лікарняного у селищі Лиманське та, можливо, полосканням ротової порожнини.

За висновком дисциплінарної комісії, за результатами неодноразового тестування на стан алкогольного сп`яніння підполковника поліції ОСОБА_10 за допомогою газоаналізаторів, концентрація парів етилового спирту протягом тривалого часу була досить велика, що ставить під сумнів його твердження щодо невживання напередодні алкоголю.

Крім того, під час проведення службового розслідування досліджено відеозаписи з камер спостереження, які розташовані на адміністративній будівлі Роздільнянського РВП ГУНП та поруч з черговою частиною у холі зазначеного підрозділу поліції, за 15.11.2023 у період з 08:00 до 14:00, та які стосуються перебування у вказаному підрозділу поліції підполковника поліції ОСОБА_10 .

Переглянувши ці відеофайли, дисциплінарна комісія установила, що:

- о 08:28:10 до Роздільнянського РВП ГУНП під`їхав автомобіль «Renault Sandero», номерний знак НОМЕР_1 , який належить підполковнику поліції ОСОБА_11 . В подальшому о 08:29:40 останній прямує до входу зазначеного підрозділу поліції та о 08:29:54 підполковник поліції ОСОБА_9 зайшов до холу адміністративної будівлі Роздільнянського РВП ГУНП;

- о 10:38:00 до Роздільнянського РВП ГУНП під`їхав автомобіль «Renault Sandero», номерний знак НОМЕР_1 , який належить підполковнику поліції ОСОБА_11 . Надалі з пасажирського місця вийшла майор поліції ОСОБА_19 , водночас зазначений транспортний засіб розвернувся та о 10:40:30 поїхав в іншому напрямку;

- о 11:45 до Роздільнянського РВП ГУНП прибули працівники УГІ ГУНП в Одеській області.

На підставі проведеного аналізу наявних відеофайлів дисциплінарною комісією встановлено, що позивач 15.11.2023 перебув на службі, а саме в приміщенні адміністративної будівлі Роздільнянського РВП ГУНП з 08:29 до 10:00.

У ході службового розслідування дисциплінарною комісією відібрані письмові пояснення у співробітників УГІ ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 , майора поліції ОСОБА_21 та підполковника поліції ОСОБА_22 , які підтвердили вищевказаний перебіг подій та зазначили, що ними 15.11.2023 у позивача було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей. Запропонувавши останньому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» та у КНП «Роздільнянська БПЛ» РМР, на що він погодився, було встановлено, що позивач 15.11.2023 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Також дисциплінарною комісією відібрано письмові пояснення у полковника поліції ОСОБА_23 , який пояснив, що 15.11.2023 приблизно о 08:30 він прибув до Роздільнянського РВП ГУНП, у цей момент підполковник поліції ОСОБА_9 уже був на робочому місці, при цьому останній не скаржився на погане самопочуття. Крім цього від підполковника поліції ОСОБА_10 не було чути запаху алкоголю, річ його була чітка, хода стійка, жодних ознак алкогольного сп`яніння у нього не було. Надалі о 09:00 всі керівники зібралися у кабінеті начальника Роздільнянського РВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_24 на нараду, під час якої обговорювалися робочі питання. На нараді підполковнику поліції ОСОБА_11 керівництвом було доручено завдання для супроводження кримінальних справ сектору дізнання, після чого підполковник поліції ОСОБА_9 разом із начальником дізнання Роздільнянського РВП ГУНП майором поліції ОСОБА_19 поїхали до Роздільнянської ЦРЛ отримати довідки по кримінальній справі (яка саме ОСОБА_25 не пам`ятає). Через деякий час разом із дізнавачем лейтенантом поліції ОСОБА_26 та дільничним капітаном поліції ОСОБА_15 підполковник поліції ОСОБА_9 направилися для опрацювання матеріалів по кримінальній справі за статтею 125 КК України до с. Щербанка Роздільнянського району Одеської області. Приблизно о 11:30 до Роздільнянського РВП ГУНП прибули працівники УГІ ГУНП в Одеській області, які почали шукати підполковника поліції ОСОБА_10 . Згодом полковник поліції ОСОБА_25 повідомив працівникам УГІ ГУНП в Одеській області, що підполковник поліції ОСОБА_9 перебуває у с. Щербанка по робочим питанням. Після цього працівники УГІ ГУНП в Одеській області повідомили, що хочуть провести огляд на стан сп`яніння підполковника поліції ОСОБА_10 . Надалі полковник поліції ОСОБА_25 зателефонував позивачу дізнатися його місцезнаходження, останній повідомив, що знаходиться у с. Щербанка. Під час спілкування з підполковником поліції ОСОБА_13 , він не міг зрозуміти і пояснити чому його шукають працівники УГІ ГУНП в Одеській області. Тієї ж доби приблизно о 13:00 позивач повідомив полковнику поліції ОСОБА_27 , що він перебуває на лікарняному в медичному закладі в селищі Лиманське Роздільнянського району Одеської області, оскільки погано себе почуває. Після цього позивач о 13:06 надіслав на телефон полковника поліції ОСОБА_23 фото листа непрацездатності. Про огляд на стан сп`яніння підполковник поліції ОСОБА_9 полковнику поліції ОСОБА_27 не повідомляв, так як на той час він ще не зустрівся з працівниками УГІ ГУНП в Одеській області. Чому підполковник поліції ОСОБА_28 поїхав в лікарню саме до селища Лиманське полковнику поліції Шматку невідомо. Приблизно о 15:00 відповідальний тієї доби від керівництва Роздільнянського РВП ГУНП повідомив полковнику поліції ОСОБА_27 , що працівникам УГІ ГУНП в Одеській області потрібне направлення на огляд до медичного закладу на стан сп`яніння ОСОБА_10 , у зв`язку з чим до Роздільнянської багатопрофільної лікарні було доставлено бланк направлення. В подальшому приблизно о 17:00 підполковник поліції ОСОБА_9 прибув до Роздільнянського РВП ГУНП та повідомив, що пройшов в медичному закладі огляд на стан сп`яніння, результат 1,42 проміле. Полковнику поліції ОСОБА_27 підполковник поліції ОСОБА_9 повідомив, що крім лікарських засобів 15.11.2023 він нічого не вживав, при цьому у той момент від підполковника поліції ОСОБА_10 запаху алкоголю чути не було, натомість останній не повідомляв які саме медичні препарати вживав. Згодом підполковник поліції Кириленко покинув приміщення Роздільнянського РВП ГУНП, на вечірній нараді о 18:00 його вже не було. Крім цього полковник поліції ОСОБА_25 зазначив, що за час перебування на своїй посаді в стані алкогольного сп`яніння підполковника поліції ОСОБА_10 не бачив, колеги по службі також такої інформації полковнику поліції ОСОБА_27 не повідомляли.

Опитаний під час службового розслідування підполковник поліції ОСОБА_18 у письмових поясненнях вказав, що 15.11.2023 приблизно о 08:00 він проходив коридорами Роздільнянського РВП ГУНП та бачив підполковника поліції ОСОБА_10 , який на той час уже знаходився на робочому місці. Надалі о 09:00 всі керівники зібралися на нараду у кабінеті начальника Роздільнянського РВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_24 . Під час наради підполковник поліції ОСОБА_9 не скаржився на погане самопочуття, при цьому від останнього не було чути запаху алкоголю, річ його була чітка, хода стійка, жодних ознак алкогольного сп`яніння у нього не було. Після наради підполковник поліції ОСОБА_9 разам із начальником сектору дізнання Роздільнянського РВП ГУНП майором поліції ОСОБА_19 поїхали до Роздільнянської багатопрофільної лікарні отримати довідки по кримінальній справі (якій саме підполковник поліції ОСОБА_18 не пам`ятає). Через деякий час разом із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_16 та капітаном поліції ОСОБА_15 підполковник поліції ОСОБА_9 направився по робочим питанням до с. Щербанка. В подальшому підполковнику поліції ОСОБА_29 стало відомо про те, що підполковник поліції ОСОБА_9 поїхав до лікарні в с. Лиманське. Приблизно о 11:30 до Роздільнянського РВП ГУНП прибули працівники УГІ ГУНП в Одеській області, які згодом почали шукати підполковника поліції ОСОБА_10 , однак останнього в кабінеті не було. Згодом підполковнику поліції ОСОБА_18 стало відомо, що працівники УГІ ГУНП в Одеській області знайшли підполковника поліції ОСОБА_10 в лікарні у с. Лиманське, крім цього працівник УГІ ГУНП - підполковник поліції ОСОБА_6 повідомив про те, що було проведено огляд на стан сп`яніння підполковника поліції ОСОБА_10 за допомогою спеціального приладу «Драгер» та попросив щоб до Роздільнянської ЦРЛ привезли бланк направлення на медичний огляд, що було зроблено. Приблизно о 17:00 підполковник поліції ОСОБА_9 прибув до Роздільнянського РВП ГУНП та повідомив, що пройшов огляд на стан сп`яніння у вищевказаній лікарні, результат 1,42 проміле. Водночас останній повідомив, що крім лікарських засобів (які саме не називав) 15.11.2023 нічого не вживав, при цьому під час спілкування від підполковника поліції ОСОБА_28 запаху алкоголю чути не було.

В ході службового розслідування опитано т. в. о. начальника Роздільнянського РВП ГУНП полковника поліції ОСОБА_30 , який зазначив, що 15.11.2023 о 09:00 він провів нараду з керівниками Роздільнянського РВП ГУНП, на якій було визначено пріоритетні завдання та доручено підполковнику поліції ОСОБА_11 спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_16 та капітаном поліції ОСОБА_15 виїхати по робочим питанням до с. Щербанки. На той час підполковник поліції ОСОБА_31 у підполковника поліції ОСОБА_10 ознак алкогольного сп`яніння не виявляв.

Крім того, у ході службового розслідування дисциплінарною комісією було опитано начальника сектору дізнання Роздільнянського РВП ГУНП майора поліції ОСОБА_19 , яка пояснила, що 15.11.2023 приблизно о 09:00 вона побачила підполковника поліції ОСОБА_10 на нараді керівників Роздільнянського РВП ГУНП, на якій було вказано про необхідність відпрацювання матеріалів по кримінальному провадженні за статтею 125 КК України у с. Щербанка та надання запиту до Роздільнянської ЦРЛ. Після цього майор поліції ОСОБА_19 оговорила подальші дії з підполковником полюції ОСОБА_13 , та в подальшому приблизно о 10:00 останні направилася до зазначеної лікарні, при цьому запаху алкоголю від підполковника поліції ОСОБА_10 майор поліції ОСОБА_19 не чула. Надалі приблизно о 10:30 підполковник поліції ОСОБА_9 привіз на своєму автомобілі до Роздільнянського РВП ГУНП майора поліції ОСОБА_19 . Останній підполковник поліції ОСОБА_9 повідомив, що буде їхати до с. Щербанка разом з лейтенантом поліції ОСОБА_16 та капітаном поліції ОСОБА_15 для відпрацювання (супроводу) матеріалів кримінального провадження за статтею 125 КК України. Того ж дня приблизно о 16:00, повернувшись до Роздільнянського РВП ГУНП, лейтенант поліції ОСОБА_32 повідомила майору поліції ОСОБА_19 , що опрацювала матеріали за статтею 125 КК України та про те, що до лейтенанта поліції ОСОБА_17 дзвонили працівники УГІ ГУНП в Одеській області, які шукали підполковника поліції ОСОБА_10 , однак чому саме не пояснила, лише дуже сильно хвилювалася. Згодом майору поліції ОСОБА_19 стало відомо від когось із колег, що працівники УГІ ГУНП провели освідування підполковника поліції ОСОБА_10 , який за результатом огляду 15.11.2023 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Також дисциплінарною комісією було відібрано письмові пояснення у позивача, який повідомив, що 15.11.2023 приблизно о 07:30 прибув на службу до Роздільнянського РВП ГУНП. Він зазначив, що ввечері 14.11.2023 випив ковток пива, однак після цього йому стало погано, у зв`язку з чим приблизно о 20:00 його донька зателефонувала до лікаря для консультації. В подальшому лікар приїхав до підполковника поліції ОСОБА_10 та виявив у нього ознаки коронавірусу, після чого від руки прописав медичні препарати, зокрема Корвалол. Вранці 15.11.2023 приблизно о 05:30 стан підполковнику поліції ОСОБА_10 погіршився, оскільки була висока температура, однак він все рівно пішов на роботу. Надалі о 09:00 всі керівники зібралися у кабінеті начальника Роздільнянського РВП підполковника поліції ОСОБА_24 на нараду, де було оговорено робочі питання та плани на робочий день. Після наради приблизно о 10:00 разом з лейтенантом поліції ОСОБА_16 та капітаном поліції ОСОБА_15 позивач поїхав на своєму автомобілі «RENAULT SANDERO», номерний знак НОМЕР_1 , до с. Щербанка по супроводу однієї із кримінальних справ за статтею 125 КК України. Прямуючи до зазначеного населеного пункту, стало зле, після чого він випив медичний препарат «Корвалол» та попросив капітана поліції ОСОБА_15 сісти за кермо вищевказаного транспортного засобу. Прибувши об 11:00 до с. Щербанки, лейтенант поліції ОСОБА_32 відпрацьовувала матеріали, у свою чергу підполковник поліції ОСОБА_9 попросив капітана поліції ОСОБА_15 поїхати до найближчого населеного пункту - смт Лиманське, оскільки підполковнику поліції ОСОБА_11 стало гірше та піднялася температура. Приблизно о 12:30 вони прибули до с. Лиманське, де позивачу повідомили, що у нього наявні ознаки коронавірусу та зробили експрес-тест, який виявився позитивним. Надалі позивачу лікарі поставили крапельницю приблизно на 1,5 години та зробили уколи, водночас точну назву препаратів він не пам`ятає. Приблизно о 15:00 до лікарні у смт Лиманське прибули працівники УГІ ГУНП в Одеській області, які запропонували позивачу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився після крапельниці, оскільки знав, що йому нічого приховувати. Разом з тим, після крапельниці лікар наполіг прополоскати ротову порожнину солонуватим розчином, схожим на слабкий нашатирний спирт. Пройшовши огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат склав 1,84 проміле, що дуже здивувало позивача, оскільки він того дня не вживав алкогольні напої, у зв`язку з цим він забажав пройти освідування повторно в медичному закладі. Надалі в Роздільнянській ЦРЛ позивач пройшов медичний огляд, однак знову за результатом виявлений стан сп`яніння, водночас чому був такий результат йому не зрозуміло. Після цього приблизно о 17:00 позивач прибув до Роздільнянського РВП ГУНП, де поспілкувався з керівництвом, після чого поїхав додому лікуватися, так як 15.11.2023 в смт Лиманське йому приблизно о 12:00 було відкрито лікарняний. По зазначений факт позивач одразу повідомив свого безпосереднього керівника полковника поліції ОСОБА_23 .

Дисциплінарною комісією також відібрані пояснення у дізнавача сектору дізнання Роздільнянського РВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_5 та дільничного офіцера поліції сектору превенції Роздільнянського РВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_4 .

Так, лейтенант поліції ОСОБА_5 пояснила, що 15.11.2023 приблизно о 11:00 в Роздільнянському РВП ГУНП побачила підполковника поліції ОСОБА_10 , після чого разом з останнім та капітаном поліції ОСОБА_15 на автомобілі позивача поїхали по робочим питання до с. Щербанка. Водночас під час спілкування з позивачем, від нього не було чути запаху алкоголю. Виїхавши з м. Роздільна, позивач повідомив, що у нього запаморочення голови, тому за кермо автомобіля сів капітан поліції ОСОБА_15 . Прибувши до с. Щербанка, лейтенант поліції ОСОБА_5 займалася відпрацюванням матеріалів по кримінальному провадженні за статтею 125 КК України, а у цей час капітан поліції ОСОБА_15 за вказівкою позивача повіз останнього на його автомобілі в лікарню до смт Лиманське. Згодом капітан поліції ОСОБА_15 повернувся до с. Щербанка разом з дільничним офіцером поліції ОСОБА_33 на автомобілі останнього марки «BMW». Разом з цим, капітан поліції ОСОБА_15 не повідомляв лейтенанту поліції ОСОБА_34 про стан позивача. До Роздільнянського РВП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_32 повернулася разом із капітаном поліції ОСОБА_15 та дільничним офіцером поліції ОСОБА_33 .

Аналогічні пояснення надав також дільничний офіцер поліції сектору превенції Роздільнянського РВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_4 , який підтвердив вищевказаний перебіг подій та додатково зазначив, що 15.11.2023 він не відчував запаху алкоголю від підполковника поліції ОСОБА_28 .

Дисциплінарною комісією 16.11.2023 та 27.11.2023 до медичного центру Пепеляшко «ME of Ukraine» надіслано запити щодо надання інформації про те, чи звертався за медичною допомогою до зазначеної медичної установи 15.11.2023 підполковник поліції ОСОБА_9 та чи проводилися з останнім медичні (лікувальні) процедури.

Медичною установою було відмовлено у наданні інформації щодо звернення за медичною допомогою підполковника поліції ОСОБА_10 , посилаючись на лікарську таємницю.

16.11.2023 до КНП «Роздільнянська БПЛ» Роздільнянської міської ради надіслано запит щодо надання інформації про те, чи звертався за медичною допомогою до зазначеної медичної установи у період з 13.11.2023 по 16.11.1013 підполковник поліції ОСОБА_9 .

24.11.2023 до УГІ ГУНП надійшов лист з КНП «Роздільнянська БПЛ» Роздільнянської міської ради (вх. № 6141), згідно якого підполковник поліції ОСОБА_9 за період з 13.11.2023 по 16.11.2023 на стаціонарному, амбулаторному лікуванні не знаходився, однак 15.11.2023 о 16:25 останній був доставлений до зазначеного медичного закладу у супроводі поліції для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Водночас згідно висновку КНП «Роздільнянська БПЛ» Роздільнянської міської ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 15.11.2023 №84, підполковник поліції ОСОБА_9 тієї ж доби о 16:25 знаходився у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту - 1, 42 проміле.

Під час службового розслідування підполковник поліції ОСОБА_9 , лейтенант поліції ОСОБА_32 та капітан поліції ОСОБА_15 погодилися пройти дослідження на поліграфі.

При проведенні цього дослідження підполковнику поліції ОСОБА_11 були доставлені такі питання:

- 15.11.2023 Ви прийшли на роботу в стані алкогольного сп`яніння?

- 15.11.2023 Ви вживали алкогольні напої під час робочого дня?

- 15.11.2023 Ви вживали заходів щодо укриття факту перебування на службі у стані алкогольного сп`яніння?

- За останній рік до 15.11.2023 Ви приходили на роботу у стані алкогольного сп`яніння?

За результатами поліграфічного дослідження (довідка поліграфолога від 0 5.12.2023 № 39) встановлено, що підполковник поліції ОСОБА_9 на всі питання відповів «ні», проте під час відповідей на вищевказані питання виявлено значимі психофізіологічні реакції, що може свідчити про свідоме приховування інформації.

Лейтенанту поліції ОСОБА_34 під час проведення опитування з використанням поліграфу були поставлені такі питання:

- 15.11.2023 ОСОБА_1 перебував на роботі в стані алкогольного сп`яніння?

- За останній рік до 15.11.2023 Ви бачили ОСОБА_1 на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння?

За результатами поліграфічного дослідження (довідка поліграфолога №40 від 07.12.2023) встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_32 на всі питання відповіла «ні», проте під час відповідей на вищевказані питання виявлено значимі психофізіологічні реакції, що може свідчити про свідоме приховування інформації.

Разом з тим, за результатами поліграфічного дослідження (довідка поліграфолога від 07.12.2023 №41) встановлено, що капітан поліції ОСОБА_15 під час тестування всіляко намагався своєю поведінкою спотворити результати опитування (зафіксована поведінкова протидія при проведені тестування), що може свідчити про свідоме приховування інформації.

На підставі оцінки наведених обставин дисциплінарна комісія дійшла висновку, що до письмових пояснень капітана поліції ОСОБА_15 , лейтенанта поліції ОСОБА_17 та підполковника поліції ОСОБА_10 у частині перебування останнього 15.11.2023 на службі у стані алкогольного сп`яніння, необхідно ставитися критично, а поведінка цих осіб свідчить про намагання ввести в оману дисциплінарну комісію, з метою уникнення позивачем відповідальності за порушення службової дисципліни.

Оцінивши зібрані матеріали, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що підполковник поліції ОСОБА_9 15.11.2023 перебував на службі у стані алкогольного сп`яніння, при цьому останній намагався приховати зазначений факт. Водночас підполковник поліції ОСОБА_9 , лейтенант поліції ОСОБА_32 та капітан поліції ОСОБА_15 своїми діями не сприяли проведенню службового розслідування.

Також дисциплінарною комісією під час службового розслідування встановлено, що до моменту прибуття працівників УГІ ГУНП до Роздільнянського РВП ГУНП (12:04) підполковник поліції ОСОБА_9 про погіршення свого самопочуття нікому з поліцейських не скаржився та керівництву не повідомляв.

З цього дисциплінарна комісія зробила такі висновки:

- підполковник поліції ОСОБА_9 лише приблизно о 13:00 15.11.2023, ймовірно з метою уникнення відповідальності за перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння, звернувся до приватного медичного закладу;

- саме по собі знаходження підполковника поліції ОСОБА_10 , вдягненого в однострій, який перебував в стані сильного сп`яніння в медичному закладі, нанесло значної шкоди авторитету органів Національної поліції, представником яких він є;

- позивач своїми діями, пов`язаними з перебуванням на службі у нетверезому стані та вчиненні дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, дискредитував звання поліцейського і такі дії завдають органу поліції шкоди у вигляді підриву ділової репутації, та можуть мати негативні наслідки у вигляді зниження рівня довіри населення до органів поліції, що є неприпустимим у відповідності до положень частини 3 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію».

Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією обставин, які пом`якшують відповідальність підполковника поліції ОСОБА_10 , не встановлено, натомість визнано обставинами, що обтяжують відповідальність - вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, дисциплінарна комісія у підсумку дійшла висновку, що підполковник поліції ОСОБА_9 вчинив грубий дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 6, 13, 14 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, пункту 7 розділу IV «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України», затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.01.2014 № 1700-VII, абзаців другого та третього пункту 1, абзацу сьомого пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 2.1 розділу II Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області», підпунктів 2, 3 пункту 2 наказу ГУНП від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», що виразилось в особистій недисциплінованості, недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, вчиненні дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, не сприянні керівникові в дотриманні службової дисципліни, перебуванні на службі у нетверезому стані. Ба більше, підполковник поліції ОСОБА_9 допустив порушення Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, перешкоджав та не сприяв у проведенні службового розслідування.

На підставі висновку службового розслідування, пунктом 1 наказу начальника ГУНП в Одеській області від 11 грудня 2023 року №3130 за вчинення грубого дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 6, 13, 14 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, пункту 7 розділу IV «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України», затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.01.2014 № 1700-VII, абзаців другого та третього пункту 1, абзацу сьомого пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 2.1 розділу II Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області», підпунктів 2, 3 пункту 2 наказу ГУНП від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника сектору превенції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

За змістом наказу, дисциплінарний проступок ОСОБА_1 виразився в тому, що він 15.11.2023 перебував на службі у стані алкогольного сп`яніння і аж до моменту прибуття працівників УГІ ГУНП в Одеській області до Роздільнянського РВП ГУНП о 12:04 про погіршення свого самопочуття нікому з поліцейських не скаржився та керівництву не повідомляв, при цьому намагався приховати зазначений факт, звернувшись приблизно о 13:00 до приватного медичного закладу, ймовірно з метою уникнення відповідальності за перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння.

До того ж, підполковник поліції ОСОБА_9 , лейтенант поліції ОСОБА_32 та капітан поліції ОСОБА_15 проявили нещирість під час надання пояснень та своїми діями не сприяли проведенню службового розслідування.

Водночас, у разі висвітлення у засобах масової інформації вищезазначеної події, це могло набути суспільного резонансу та негативно вплинути на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до правоохоронних органів.

З-поміж медичних працівників зазначена подія сприймалася як така, що дискредитувала працівників Національної поліції України та вплинула на формування негативної думки про стан дисципліни та законності в органах поліції, виконання поліцейськими покладених на них функцій та завдань.

Отже, підполковник поліції ОСОБА_9 своїми діями, пов`язаними з перебуванням на службі у нетверезому стані та вчиненні дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, дискредитував звання поліцейського.

Такі дії завдають органу поліції шкоди у вигляді підриву ділової репутації, та можуть мати негативні наслідки у вигляді зниження рівня довіри населення до органів поліції, що є неприпустимим у відповідності до положень частини 3 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію».

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що підполковник поліції ОСОБА_1 вчинив грубий дисциплінарний проступок, що виразилось в особистій недисциплінованості, умисному невиконанні норм діючого законодавства України, перебуванні 15.11.2023 на службі у нетверезому стані, несприянні керівникові в дотриманні службової дисципліни. Підполковник поліції ОСОБА_1 вчинив дії, які підірвали авторитет Національної поліції України та допустив порушення Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, перешкоджав та не сприяв у проведенні службового розслідування.

За своєю суттю скоєний підполковником поліції ОСОБА_1 дисциплінарний проступок підриває довіру та авторитет Національної поліції України з-поміж громадян та є несумісним із проходженням надалі служби в поліції, учинений унаслідок особистих низьких морально-ділових якостей останнього та неналежного контролю за його поведінкою з боку керівництва Роздільнянського РВП ГУНП.

Наказом начальника ГУНП в Одеській області від 19.12.2023 №1739 о/с «По особовому складу» відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції з 19.12.2023 заступника начальника відділу поліції - начальника сектору превенції Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 .

Уважаючи, що дисциплінарне стягнення застосовано безпідставно, позивач оскаржив вказані накази до суду.

Протиправність оскаржуваних наказів позивач мотивує тим, що дисциплінарного проступку не вчиняв, а висновки службового розслідування не відповідають дійсним обставинам справи.

Так, позивач вказує, що 14.11.2023 року після служби, повернувшись додому о 19:30 він відчув погане самопочуття, що виразилось у слабкості, сильній втомі, яка згодом переросла у головний біль та біль у м`язах. Через неможливість додзвонитися власному сімейному лікарю, доньці позивача довелось викликати свого. Після огляду сімейним лікарем у позивача діагностували підвищений ацетон та порекомендовано приймати ліки. Оскільки всі аптеки в м. Роздільна не працюють після 19 години, а в домашній аптечці у позивача окрім «Корвалолу» нічого не було, довелось прийняти те, що було. При цьому, жодних алкогольних напоїв ОСОБА_1 не приймав. З ранку о 09:30 15.11.2023 позивач прибув на службу до Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області та знов почував себе зле і вимушений був знову прийняти ліки «Корвалол». В цей день, ОСОБА_1 також не приймав жодних алкогольних напоїв.

Того ж дня, близько 10 години від керівництва Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області надійшло усне розпорядження щодо невідкладного виїзду до с. Щербанка по відпрацюванню заяви потерпілого за фактом скоєння злочину, передбаченого статтею 125 Кримінального кодексу України. При цьому ні о 9 годині під час прибуття позивача на службу, ані о 10 годині під час виїзду на завдання по розпорядженню керівництва, не було жодної підозри та жодного повідомлення щодо стану нібито алкогольного сп`яніння позивача.

У зв`язку з погіршенням стану здоров`я капітану поліції ОСОБА_4 довелось відвезти позивача до найближчої лікарні, а саме Медичний центр Пепеляшко «Me of Ukraine», де на підставі медичного огляду із використанням експрес-тесту було діагностовано «COVID-19» та під`єднано до крапельниці. При цьому позивачу був відкритий лікарняний (оформлено медичний висновок та листок непрацездатності).

Отже, позивач наголошує, що реальна причина, за якої він звернувся до медичного закладу по допомогу, пов`язана саме із захворюванням на «COVID-19», натомість відповідач під час службового розслідування прибіг до перекручування обставин, висвітливши їх таким чином, що ОСОБА_1 нібито звернувся до лікарні саме через стан алкогольного сп`яніння та з метою приховування такого стану від інших співробітників поліції.

Не зважаючи на явну хворобу, виявлений діагноз «COVID-19» хворобу та тяжкий стан, не дивлячись на оформлений листок непрацездатності, співробітники УГІ ГУНП в Одеській області в ультимативній формі змусили позивача пройти тест на стан алкогольного сп`яніння, як за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» так й в КНП «Роздільнянська багатопрофільна лікарня» і сумнівні результати обох тестів було покладено в основу службового розслідування та висновків про вчинення дисциплінарного проступку.

У зв`язку з цим позивач звертає увагу на те, що результати проведених тестів на стан сп`яніння не можуть вважатись достовірними, оскільки їх проведено з порушенням установленої законодавством процедури.

Так, посадові особи ГУНП в Одеській області під час проведення освідування та проведення службового розслідування керувались Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/73, а повинні були користуватись положеннями Тимчасової інструкції про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп`яніння, затвердженою заступником Міністра охорони здоров`я СРСР № 06-14/33-14 від 01.08.1988.

Таким чином, проведення освідування позивача співробітниками УГІ ГУНП в Одеській області та лікарем КНП «Роздільнянська багатопрофільна лікарня», не відповідає вимогам щодо проведення таких медоглядів та посадовими особами Відповідача безпідставно взято до уваги під час проведення службового розслідування результати тесту №395 (квитанція) від 15.11.2023 року та висновок №84 від 15.11.2023.

Отже, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стали не вивчені та недоведені у передбаченому законом порядку обставини, та відповідно недоведена вина позивача.

З посиланням на викладене ОСОБА_1 просить задовольнити позов.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, за змістом якого він не погоджується із доводами позивача та уважає позовні вимоги необґрунтованими. Зазначає, що проведеним службовим розслідуванням в повному обсязі встановлено обставини вчинення позивачем грубого дисциплінарного проступку, який полягав у порушенні вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 6, 13, 14 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, пункту 7 розділу IV «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України», затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.01.2014 № 1700-VII, абзаців другого та третього пункту 1, абзацу сьомого пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 2.1 розділу II Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області», підпунктів 2, 3 пункту 2 наказу ГУНП від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», що виразилось в особистій недисциплінованості, недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, вчиненні дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, не сприянні керівникові в дотриманні службової дисципліни, перебуванні на службі у нетверезому стані, перешкоджанні і не сприянні у проведенні службового розслідування.

У відзиві відповідач покликається на обставини, зазначені у висновку службового розслідування.

Вказує, що оцінивши зібрані матеріали в сукупності, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що 15.11.2023 підполковник поліції ОСОБА_9 перебував на службі у стані алкогольного сп`яніння, при цьому останній намагався приховати зазначений факт. Також дисциплінарною комісією ГУНП під час службового розслідування встановлено, що до моменту прибуття працівників УГІ ГУНП до Роздільнянського РВП ГУНП (12:04) підполковник поліції ОСОБА_9 про погіршення свого самопочуття нікому з поліцейських не скаржився та керівництву не повідомляв. Системний аналіз усіх зібраних в межах службового розслідування доказів дозволив дисциплінарній комісії дійти висновку, що підполковник поліції ОСОБА_9 лише приблизно о 13:00, ймовірно, з метою уникнення відповідальності за перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння, звернувся до приватного медичного закладу. Між тим, саме по собі знаходження підполковника поліції ОСОБА_10 , вдягненого в однострій, який перебував в стані сильного сп`яніння в медичному закладі, нанесло значної шкоди авторитету органів Національної поліції, представником яких є підполковник поліції ОСОБА_9 .

Відповідач уважає, що Головним управлінням Національної поліції в Одеській області належним чином з`ясовано обставини, які мали значення для прийняття спірних рішень, наведено мотиви, з яких зроблено висновки про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку з посиланням на відповідні докази, відтак правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, і такий захід дисциплінарного впливу застосовано обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований. Відтак, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби позивача, як крайнього заходу дисциплінарного впливу є співмірним вчиненому позивачем проступку. Матеріали справи не містять жодного доказу порушення процедури проведення службового розслідування відносно позивача.

Крім того, відповідач у відзиві детально та розлого аналізує і спростовує окремі вислови з доводів позовної заяви, як то посилання на діагностування «підвищеного ацетону», часу роботи аптек в м. Роздільна, показань для вживання препарату «Корвалол», часу прибуття позивача 15.11.2023 до Роздільнянського РВП ГУНП, переліку осіб, які транспортували позивача до Медичного центру Пепеляшко «Ме of Ukraine», оцінки дій працівників УГІ ГУНП в Одеській області як «зухвалих» та упереджених, порушення процедури проведення медичного огляду.

Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач у відповіді на відзив з посиланням на норми КАС України, Закону України «Про судову експертизу», Наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» звертає увагу на те, що результати перевірок на поліграфі мають орієнтовне значення, а висновки мають ознаки вірогідності, тому пояснення із посиланнями на довідки із поліграфічного дослідження не є належними та беззаперечними доказами у справі, а тим більше свідчення про те, що позивач свідомо приховував інформацію.

На доводи відповідача щодо не повідомлення керівництва про стан свого здоров`я позивач відповів, що це жодним чином не спростовує або виключає факт погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 15.11.2023. Також наголошує, що оформлення медичної документації щодо тимчасової непрацездатності вважається єдиним та офіційним підтвердженням та належним повідомленням керівництва ГУНП про стан здоров`я підлеглого. Зазначає, що звинувачення відповідача щодо свідомого та цілеспрямованого піддавання загрозі інфекційного зараження більше ста осіб особового складу є безпідставними, оскільки про поставлений діагноз «COVID-19» позивач дізнався лише 15.11.2023 після проведення відповідного тест-аналізу.

Аргументи відповідача щодо суперечності обставин захворювання позивач розцінює як такі, що зроблені поза компетенцією відповідача, оскільки він тим самим перебрав на себе повноваження сімейного лікаря та самостійно, на власний розсуд інтерпретував симптоми позивача та методи і засоби лікування. Позивач наголошує, що наведення обставин вживання позивачем лікарського препарату «Корвалол», як спиртовмісного лікарського засобу, не ставиться ним у єдиний причинно-наслідковий зв`язок позитивного результату огляду на стан алкогольного сп`яніння, адже помилковість такого висновку, у тому числі й протиправність дій відповідача щодо прийняття будь-яких рішень на його підставі, підтверджуються й іншими обставинами, такими як:

захворювання позивача на «COVID-19», офіційно підтвердженого результатами тесту;

перебування позивача на лікарняному задовго до прибуття УГІ ГУНП в Одеській області до медичного закладу, де знаходився позивач;

відсутність будь-яких ознак алкогольного сп`яніння на час прибуття та перебування позивача в медичному закладі, що підтверджується копією листа від 16.01.2024 ФОП ОСОБА_35 ;

проведення дослідження на стан алкогольного сп`яніння під час офіційного перебування позивача на лікарняному, поза службою (час отримання висновку про тимчасову непрацездатність 15.11.2023 о 13 годині 05 хвилин; час проведення дослідження 15.11.2023 о 15 годині 45 хвилин та о 16 годині 25 хвилин).

Однак, не зважаючи на те, що позивач перебував в лікарні вже з підтвердженим діагнозом на тяжку хворобу, що супроводжувалось рядом симптомів, наявності офіційного висновку тимчасової непрацездатності, представники відповідача своїми діями змусили ОСОБА_1 пройти дослідження на стан алкогольного сп`яніння з використанням газоаналізатора «Drager Alcotest».

Також позивач вважає, що результати його огляду на стан алкогольного сп`яніння є неналежними і недопустимими доказами. Позивач повторює, що покликання відповідача на норми Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція №1452/735) та внутрішніх наказів діяльності ГУНП в Одеській області №2387, 2432 є хибними, оскільки вказана інструкція та накази не поширюється на правовідносини, що є предметом розгляду у даній справі.

Зазначає, що відповідно до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, Газоаналізатор «Drager Alcotest 6810» не містить оцінки відповідності та державної реєстрації та відповідно до наказу МОЗ України від 10.02.2010 № 95, строк дії свідоцтва приладу «Drager Alcotest 6810» про державну реєстрацію №7261/2007 від 10.02.2010, вичерпаний 10.02.2015. Таким чином, огляд позивача на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою технічного приладу марки «Drager Alcotest 6810», який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України.

Крім того, враховуючи, що самі працівники УГІ ГУНП в Одеській області зазначають в документах час коли було встановлено знаходження позивача на службі нібито у нетверезому стані 15.11.2023 року об 11 годині 37 хвилин із СМС-повідомлення невідомого абонента, а огляд проведено 15.11.2023 о 15 годині 45 хвилин та о 16 годині 25 хвилин, тобто пізніше двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, то його результати є недійсними, виходячи з правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.10.2018 року за результатами розгляду справи №806/2272/16.

Позивач наголошує, що належним та беззаперечним доказом перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння мав бути відповідний висновок за результатами медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, в якому б було встановлено, що позивач перебував в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння під час несення служби.

Водночас, жодний із результатів огляду позивача на стан алкогольного сп`яніння не містить посилань на те, що останній перебував у відповідному стані саме під час несення служби, адже такі висновки були отриманні під час перебування позивача на лікарняному, поза службою, та зі спливом більше двох годин з моменту виявлення підстав для проведення такого дослідження.

У підсумку позивач наполягає на задоволенні позову.

Відповідач подав заперечення на відповідь, в яких наголосив, що інформація, яка була подана представником позивача у позові, стрімко трансформувалась та видозмінилась у вигідній для позивача площині, тобто проаналізувавши відзив, сторона позивача вирішила змінити фактичні обставини на свою користь, що може свідчити або про певне приховування інформації, або про завідомо неправдивий виклад обставин, або про інші фактори, які лягли в основу непередбачуваності позиції сторони.

На думку відповідача, більша частина відповіді на відзив будується виключно на описі обставин певного дня без надання жодних доказів на підтвердження тієї, чи іншої обставини, при цьому представник позивача перекручує викладену у відзиві позицію та відображає її у викривленому виді.

Щодо поліграфічного дослідження, проведеного в рамках службового розслідування, відповідач вказує, що у розумінні статті 72 КАС України зазначене дослідження відноситься до письмового доказу, який є частиною зібраних в ході службового розслідування матеріалів, на підставі яких у сукупності членами дисциплінарної комісії приймається рішення про притягнення або не притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Щодо не повідомлення керівництва про стан свого здоров`я, відповідач відзначає, що ним у відзиві не надавалась оцінка стану здоров`я позивача через його не повідомлення безпосереднього керівника. У той же час, позивач як працівник ГУНП в Одеській області, був ознайомлений із Правилами внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затвердженими наказом ГУНП в Одеській області № 1000 від 24.04.2023, відповідно до яких вихід працівника поліції за межі адміністративної будівлі органу (підрозділу) поліції або залишення ним іншого визначеного місця несення служби в робочий час, як зі службових, так і з особистих питань відбувається з відома його безпосереднього керівника (прямого керівника, старшого наряду, іншої уповноваженої особи). До моменту відвідування позивачем медичного центру, місцем несення служби останнього було визначено с. Щербанка, де він у складі групи відпрацьовували відповідні матеріали. У відповідності до вимог наказу № 1000 ОСОБА_1 був зобов`язаний повідомити безпосереднього керівника про намір відвідати медичний центр через погіршення стану здоров`я, чого ним зроблено не було, що свідчить про свідоме ігнорування відомчих наказів та порушення службової дисципліни позивачем.

Також вказує, що медичний висновок не є належним офіційним документом про перебування позивача на лікарняному, із змісту такого висновку не є можливим встановити на яку саме особу він виданий, як і час відкриття лікарняного.

У зв`язку з цим відповідач заперечує довід позивача про те, що медичний висновок сформований об 11:15 год 15.11.2023, адже він фізично не встиг би прибути до медичного центру у час відкриття лікарняного (навіть без урахування часу прийому та проведення відповідних обстежень).

Доводи позивача про те, що відповідач перейняв на себе повноваження сімейного лікаря, останній спростовує з посиланням на те, що таке твердження є не обґрунтованим та базується виключно на світосприйнятті окремої особи. Крім того, говорячи про певні призначення лікаря, представник позивача обмежується лише окремими фразами та доводами, при цьому у додатках як до позову, так і до відповіді на відзив відсутні будь-які докази на підтвердження зазначеним обставинам.

Відповідач знов акцентує увагу на розбіжностях у часі виклику сімейного лікаря, робочого часу аптек в м. Роздільна, допущених позивачем у позові та відповіді на відзив, з чого висновує, що це ставить під сумнів реальні обставини у даній справі, викладені стороною позивача.

Також відповідач зазначає, що відсутність ознак перебування у стані алкогольного сп`яніння не рівнозначне поняттю не перебування у стані алкогольного сп`яніння, а тому лист від 16.01.2024 від ФОП ОСОБА_35 не спростовує того факту, що позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому позивача ніхто не змушував проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, як безпосередньо біля медичного центру ФОП Пепеляшко, так й у медичному закладі, а проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння працівниками УГІ ГУНП в Одеській області відбулося б значно раніше, якби позивач не уникав цього. Окрім того, такий огляд відбувся протягом двох годин з моменту виявлення стану алкогольного сп`яніння позивача саме працівниками УГІ ГУНП в Одеській області, оскільки надсилання анонімного повідомлення це не беззаперечний доказ перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння.

Із посиланням на положення Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, затвердженого наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 100 від 19.02.2002, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», наказу Державної служби України з лікарських засобів від 29.12.2014 № 1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів», лист заступника директора Українського медичного центру сертифікації МОЗ України № 45 від 18.01.2018 у відповідь на запит Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, відповідач доводить, що використання медичних виробів Газоаналізатори «Драгер Alcotest 6810», які були завезені та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10 лютого 2010 року по 10 лютого 2015 року, є можливим, а закінчення терміну дії свідоцтва означало припинення можливості їх ввезення та ведення в експлуатацію, але не впливало на вироби, які вже були введені в експлуатацію використовувались у практиці.

У додаткових письмових поясненнях відповідач, з посиланням на неузгодженість при надані свідками своїх пояснень та відповідях на запитання представників, вказує, що на момент подій 15.11.2024, у свідків була інша версія подій, аніж у судовому засіданні, що відбулось 01.05.2024, а отже вони намагались усіляко приховати правду та дійсні обставини справи.

До таких протиріч у показаннях відповідач відніс наступне:

- згідно із здійсненим 15.11.2023 відеозаписом з боді-камери працівників УГІ ГУНП в Одеській області свідок ОСОБА_4 вказує, що до с. Щербанка їх привіз ОСОБА_1 та що позивач сам залишив с. Щербанку на автомобілі, у той час як в судовому засіданні повідомив, що саме він був за кермом автомобіля на шляху до с. Щербанка та до с. Лиманське, куди відвіз позивача;

- свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказували різний порядок дій кожного з них після того, як прибули до с. Щербанка, у тому числі щодо того, де був ОСОБА_1 після прибуття в автомобілі чи виходив з нього, щодо місця знаходження осіб, за викликом яких вони прибули, щодо того, де саме на задньому сидінні сиділа свідок ОСОБА_5 в автомобілі.

Також відповідач з посиланням на згаданий відеозапис вказує, що 15.11.2023 з 13:20 працівники УГІ ГУНП в Одеській області в с. Щербанка розпочали відеозапис та приблизно на 12 секунді даного відео ОСОБА_4 вказує, що ОСОБА_1 залишив с. Щербанка десь годину тому (тобто приблизно о 12:20), що підтверджує той факт, що позивач не міг відкрити лікарняний об 11 годині, як зазначалось ним у судовому засіданні. Окрім того, час коли позивач покинув с. Щербанка узгоджується із часом, коли працівники УГІ ГУНП в Одеській області почали вчиняти дії для пошуку останнього, прибувши до м.Роздільної та часом, коли безпосередній керівник позивача - ОСОБА_36 , - здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_1 та повідомив, що його шукають, що опосередковано вказує на ту обставину, що у подальшому ОСОБА_1 відкрив лікарняний з метою уникнення відповідальності за порушення ним службової дисципліни.

При вирішенні цього спору суд виходить з такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Статтею 2 Закону №580-VIII передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно із статтями 3, 8 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України.

Основні обов`язки поліцейського закріплені частиною 1 статті 18 Закону №580-VIIІ, згідно якої поліцейський зобов`язаний, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

Згідно із статтею 64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

За правилами частин 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначені Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджено Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі Дисциплінарний статут, Статут).

Частинами першою, другою статті 1 Статуту унормовано, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до пунктів 1, 4, 6, 13, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

З метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706, затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція).

Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Згідно із абзацами 2, 3 пункту 1 та абзацу 7 пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Ці Правила прийняті відповідно до статті 37 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до якої центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, затверджує загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування у випадку необхідності розробляють та забезпечують виконання галузевих кодексів чи стандартів етичної поведінки їх працівників, а також інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб, які здійснюють діяльність у сфері їх управління.

Згідно із статтею 38 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

За змістом статей 11, 12 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

При цьому дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Крім того, відповідно статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У статті 14 Дисциплінарного статуту, з-поміж іншого, визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Приписами частин першої та п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту встановлено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 15 Статуту, кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування. Посадові особи, які перешкоджають діям дисциплінарної комісії, притягаються до відповідальності в порядку, встановленому законодавством.

Приписами частин першої та п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту встановлено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 15 Статуту, кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування. Посадові особи, які перешкоджають діям дисциплінарної комісії, притягаються до відповідальності в порядку, встановленому законодавством.

За змістом статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Згідно із статтею 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Ці положення Закону деталізовані в Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі Порядок ).

Зокрема, пунктом 4 розділу V Порядку визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 7 розділу IV Порядку передбачено, що кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування. Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.

Пунктами 2 - 9 розділу VI Порядку визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, в тому числі: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; пояснення поліцейського та інших осіб щодо обставин справи, документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначається, зокрема, висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.

Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

За правилами статті 21 та частин 1-2 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Суд констатує, що проведення службового розслідування та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було здійснено під час дії воєнного стану в Україні.

У зв`язку з цим суд також враховує, що Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану» (статті 26 - 31) згідно із Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» №2123-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 01.05.2022.

Так, статтею 26 Дисциплінарного статуту установлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.

Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування.

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

Статтею 27 Дисциплінарного статуту установлено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації. За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення. Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) на час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану унормовано статтею 28 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої у період дії воєнного стану на час проведення службового розслідування за рішенням керівника, який його призначив, на поліцейського, стосовно якого було прийнято рішення про відсторонення від виконання службових обов`язків (посади), може бути покладено тимчасове виконання обов`язків за іншою посадою.

Рішення про покладення тимчасового виконання обов`язків приймається з обов`язковим урахуванням обставин можливого вчиненого дисциплінарного проступку та його тяжкості, а також можливості відстороненого поліцейського під час тимчасового виконання обов`язків за іншою посадою впливати на хід проведення службового розслідування. У разі прийняття рішення про покладення на відстороненого поліцейського тимчасового виконання обов`язків за іншою посадою службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби в нього не вилучаються.

Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану встановлені статтею 29 Дисциплінарного статуту.

Так, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.

Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.

У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом`якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.

Із наведених правових норм слідує, що службова дисципліна полягає у дотриманні (виконанні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного поліцейського, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників.

Обов`язок дотримуватися етичних, правових і службово-дисциплінарних норм поведінки, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв`язку між ним та дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків унаслідок вчинення поліцейським певних дій чи бездіяльності.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду дисциплінарного стягнення.

Отже, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено, в чому полягали незаконні дії особи, до яких негативних наслідків це призвело, встановити причинно-наслідковий зв`язок між такими негативними наслідками та протиправними діями особи.

Надаючи оцінку доводам сторін щодо правомірності прийняття оскаржуваних позивачем наказів, суд перш за все зауважує, що виходячи з приведених вище законодавчих приписів, службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

При цьому в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд звертає увагу, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Присяги є обов`язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов`язків чи у позаслужбовий час, що пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції України.

Працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов`язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов`язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби.

У даному випадку підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції слугував висновок службового розслідування від 09.12.2023, яким встановлено порушення позивачем службової дисципліни.

Згідно із цим висновком, дисциплінарною комісією установлено наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку, який фактично та у стислому вигляді полягав у тому, що він:

- перебував на службі 15.11.2023 у стані алкогольного сп`яніння, при цьому намагався приховати зазначений факт, звернувшись до приватного медичного закладу,

- своїми діями не сприяв проведенню службового розслідування та намагався ввести в оману дисциплінарну комісію.

Тобто, позивачем були порушені вимоги пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 6, 13, 14 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, пункту 7 розділу IV «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України», затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018, статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.01.2014, абзаців другого та третього пункту 1, абзацу сьомого пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, а також:

- пункту 2.1 розділу II Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області», відповідно до якого поліцейські повинні дотримуватись Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179;

- підпунктів 2, 3 пункту 2 наказу ГУНП від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», відповідно до яких особовому складу ГУНП наказано сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені та вчинені порушення, у тому числі іншими працівниками поліції, не допускати випадків перебування на службі в стані сп`яніння, уживання спиртних напоїв у робочий час та під час поводження з вогнепальною зброєю, керування транспортом у нетверезому стані.

Спір у цій справі виник у зв`язку із накладенням на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виявився у порушенні службової дисципліни та полягав у перебуванні на службі у стані алкогольного сп`яніння.

У контексті обставин цього спору суд звертає увагу на те, що висновки відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку базувались, перш за все, на результатах дослідження на стан алкогольного сп`яніння з використанням газоаналізатора «Drager Alcotest» та медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, а по-друге, на окремих неузгодженостях у поясненнях осіб, опитаних у ході службового розслідування.

З приводу виявлення у позивача стану алкогольного сп`яніння як базису дисциплінарного проступку, який ставиться йому у провину, суд зазначає таке.

Як видно з матеріалів справи, дослідження на стан алкогольного сп`яніння з використанням газоаналізатора «Drager Alcotest» проводилось 15.11.2023 о 14:42 та о 14:45, а медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений того ж дня о 16:25.

При цьому в ході службового розслідування фактично встановлено та під час судового розгляду відповідачем не спростовано, що 15.11.2023 до зазначеного часу о 13:05 позивачу сформовано медичний висновок про тимчасову непрацездатність №3H73-8HAX-628E-8A69, на підставі якого оформлено електронний листок непрацездатності №9703911-2018233700-1, відповідно до якого період тимчасової непрацездатності позивача становить з 15.11.2023 по 20.11.2023.

Отже, на момент дослідження та медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не перебував і не міг перебувати на службі, позаяк був у стані тимчасової непрацездатності.

Суд звертає увагу на те, що за змістом приписів пункту 16 частини 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (із змінами); пункту 2 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 328 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 323); наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01 червня 2021 року № 1066 «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 за № 1005/6196 та затверджених ним Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я та Інструкції по роботі з медичними висновками про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я та листками непрацездатності на період дії перехідної моделі; Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 №455, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 за № 1005/6196, Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 №532/274/136-ос/1406, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 17.11.2004 за №1456/10055, Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 036/о «Журнал реєстрації листків непрацездатності», затвердженій наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.02.2012 № 110, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за № 685/20998, Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.04.2008 № 189, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04.07.2008 за №589/15280 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.06.2021 №1066), єдиним офіційним документом, що дозволяє бути відсутнім на роботі у зв`язку із хворобою (є підставою для звільнення від роботи) є листок непрацездатності, який із 01 жовтня 2021 року формується виключно програмними засобами Електронного реєстру листків непрацездатності як електронний документ на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність, сформованого в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я.

Медичний висновок про тимчасову непрацездатність №3H73-8HAX-628E-8A69 та сформований 15.11.2023 на його підставі електронний листок непрацездатності №9703911-2018233700-1 є офіційними документами, які підтверджують тимчасову непрацездатність позивача та дозволяють йому бути відсутнім на роботі у зв`язку із хворобою.

Ці документи є чинними, що не спростовано відповідачем, як не спростовано ним у встановленому законодавством порядку і підставу їх оформлення захворювання позивача на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2.

При цьому безпосередніх доказів того, що до моменту оформлення листка непрацездатності позивач був у стані алкогольного сп`яніння матеріали службового розслідування не містять.

Зокрема, жоден з опитаних в ході службового розслідування працівників поліції, у тому числі й керівники позивача, не підтвердив, що позивач знаходився у стані алкогольного сп`яніння або мав відповідні ознаки.

Досліджені дисциплінарною комісією та надані і оглянуті судом відеозаписи з камер спостереження Роздільнянського РВП ГУНП та КНП «Роздільнянська БПЛ» Роздільнянської міської ради не дозволяють зробити висновок, що зафіксована на них поведінка позивача свідчить про перебування в стані алкогольного сп`яніння.

Окремі суперечності в поясненнях опитаних працівників Роздільнянського РВП ГУНП, на думку суду, ніяким чином не підтверджують саме обставин перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння, оскільки стосуються виключно того, коли приблизно свідки разом з позивачем виїхали та прибули до с. Щербанка, на якому з місць заднього сидіння автомобіля знаходилась під час поїздки свідок ОСОБА_5 , хто і де знаходився по прибутті до вказаного населеного пункту до того, як позивач разом з ОСОБА_4 рушили до с.Лиманське.

При цьому допитані як свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в цілому надали показання щодо обставин подій, які відбувались 15.11.2023, аналогічні тим, які вони надавали під час службового розслідування, як і свідок ОСОБА_3 .

Поведінка ж ОСОБА_4 при спілкуванні з працівниками УГІ ГУНП в Одеській області в с. Щербанка 15.11.2023, на якій акцентують увагу представники відповідача, не покладалась дисциплінарною комісією в основу своїх висновків, а тому не береться до уваги і судом.

Що ж до довідок про результати опитування ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з використанням поліграфа, то вони не можуть бути взяті до уваги, позаяк в цих довідках зазначено, що результати опитування не мають будь-якої доказової сили, носять вірогідний та орієнтовний характер, є одним із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраних даних.

Слід зауважити, що дисциплінарна комісія наділена багатьма повноваженнями з метою встановити факти та обставини правопорушення, в тому числі проводити опитування, оцінювати пояснення поліцейського, витребовувати та вивчати документи та інші докази, отримувати консультації спеціалістів, користуватися базами даних тощо. Комісія встановлює, чи був факт порушення та чи винен у ньому поліцейський, а також визначає вид стягнення до поліцейського, у випадку, коли він визнається комісією винним.

У даному ж випадку відсутні прямі і безпосередні докази того, що позивач був у стані алкогольного сп`яніння саме під час перебування на службі.

Отже, суд вважає, що висновки відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку ґрунтуються лише на припущеннях, а не на безпосередніх доказах, що суперечить статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», статтям 12, 14, 19 Дисциплінарного статуту.

З огляду на встановлені обставини справи та наявні письмові докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку, що при прийнятті наказу від 11.12.2023 № 3130 «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області» в частині звільнення зі служби в поліції начальника сектору превенції Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Дисциплінарним статутом та Порядком, у зв`язку з чим він є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій підлягають задоволенню.

У зв`язку з цим підлягають задоволенню й похідні вимоги про визнання протиправним і скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 19.12.2023 року за №1739 о/с, яким реалізовано наказ від 11.12.2023 № 3130, а також про поновлення позивача на посаді начальника сектору превенції Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області та стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу.

При цьому, оскільки позивача звільнено з 19.12.2023, то цей день є останнім днем проходження ним служби в поліції, а відтак поновленню на посаді позивач підлягає не із зазначеної дати, як він просить у позові, а з дня, наступного за днем звільнення, тобто з 20.12.2023.

Щодо стягнення з ГУНП в Одеській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу Законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з частиною 1 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції, та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.

Згідно з пунктом 15 Розділу 1 зазначених Порядку та умов при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду.

Відповідно до пункту 6 Розділу 3 вказаних Порядку та умов поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 3 Порядку визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Згідно з пунктом 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до пункту 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до довідки про доходи №126 від 29.01.2024, грошове забезпечення позивача за два календарні місяці перед звільненням склало 54238,34 грн.

Тобто, середньоденне грошове забезпечення позивача складало 889,15 грн (54238,34 грн / 61 день).

Позивача звільнено з 19.12.2023, судом рішення приймається 12.06.2024, а відтак кількість днів вимушеного прогулу становить 172 дня.

Виходячи з наведеного, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу з 20.12.2023 по 12.06.2024 становить 152 933,80 грн.

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є відповідно обов`язком роботодавця, а не працівника, то сума середнього грошового забезпечення за затримку розрахунку при звільненні визначена судом без утримання такого податку та інших обов`язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець.

Згідно із пунктами 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді начальника сектору превенції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Щодо вимоги зобов`язати ГУНП в Одеській області внести відповідні виправлення до трудової книжки стосовно звільнення позивача, то вона не підлягає задоволенню, оскільки виходячи із змісту затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», такі дії є наслідком прийняття відповідачем наказу про поновлення на роботі, який на даний час ще не винесений.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідачем не доведено в повній мірі правомірність прийнятих ним наказів, які оскаржені позивачем.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат за правилами статті 139 КАС України не здійснюється у зв`язку з їх відсутністю.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 11 грудня 2023 року №3130 в частині застосування до підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника сектору превенції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 19 грудня 2023 року № 1739о/с в частині звільнення з 19 грудня 2023 року зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника сектору превенції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору превенції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з 20 грудня 2023 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, Одеська область, місто Одеса, вул. Академіка Філатова, будинок 15-А, код ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.12.2023 по 12.06.2024 в сумі 152933 (сто п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот тридцять три) грн 80 (вісімдесят) коп, з відрахуванням податків та зборів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення з частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) на посаді начальника сектору превенції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з 20 грудня 2023 року та в частині стягнення на його користь заробітної плати за один місяць, з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 18.06.2024 року.

Суддя А.С. Пекний