Рішення № 119845493, 19.06.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10199/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРСАГ УКРАЇНА" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕРСАГ УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати противоправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000005/2 від 24.02.2024 р.;

- визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000059.

Позовні вимоги мотивує тим, що 04.09.2023 р. між "Eрсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж." (Туреччина) та ТОВ "ЕРСАГ УКРАЇНА" укладено контракт № 0409. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів "Eрсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж." здійснило на адресу ТОВ "ЕРСАГ УКРАЇНА" поставку товарів. Під час декларування товарів позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картку відмови у митному оформленні випуску № UA500130/2024/000059 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 24.02.2024 р. № UA500130/2024/000005/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товарів. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "ЕРСАГ УКРАЇНА" числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом його визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 05.04.2024 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

19.04.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що 24.02.2024 р. декларантом до митниці було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів № 23UA5001300006296U0. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, який надійшов на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та всіх документів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Так, в декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов`язані особи. В той же час, виходячи з наданих документів, вони є пов`язаними особами та діють в інтересах один одного. Згідно п.3.1 зовнішньоекономічної угоди від 04.09.2023 р. № 0409 Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній в п.1.1 цього договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється продавцем, тобто провадять спільну господарську діяльність на території України. Печатка імпортера (дистриб`ютора) на специфікації від 14.02.2024 р. № 12 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 р. № 0409 підпис та печатка імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 р. № 0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки. Документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі від 14.02.2024 р. № ERS2024000000035 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару, відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем. У наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення від 15.02.2024 р. № 24352100EX00001754 зазначено відомості про фактуру від 14.02.2024 р. № V-24243160110886034118837/1, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості. В інвойсі від 14.02.2024 р. № ERS2024000000035 та специфікації від 14.02.2024 р. № 12 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту. У CMR A від 15.02.2024 р. № 772812 зазначено перевізника ФОП ОСОБА_1 , в той час як довідка про транспортні витрати від 14.02.2024 р. № 1402 видана ФОП ОСОБА_2 , а жодних договорів на перевезення чи транспортно-експедиційного обслуговування до митного оформлення не надавалося. У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи. 24.02.2024 р. декларантом надіслано додаткові документи: каталог виробника товарів від 01.01.2024 р. б/н, прайс-листи виробника товарів б/н, дату видачі якого неможливо встановити за нечіткого зображення, або взагалі від її відсутності, висновок експерта про ціну від 22.02.2024 р. № 20-37/02-2024, товарні чеки на реалізовану продукцію та платіжні інструкції до них. У наданих каталогах виробника відсутні відомості щодо цін товарів; надані прайс-листи товарів неможливо прочитати (неякісні скановані копії); наданий висновок експерта від 22.02.2024 р. № 20-37/02-2024 має інформаційний характер, а спеціальна перевірка достовірності інформації, що міститься у висновку, експертом не проводилась. Проаналізувавши товарні чеки та платіжні інструкції виявлено, що оплата за товар здійснювалася на інший розрахунковий рахунок, ніж зазначений в товарних чеках, отже встановити їх достовірність неможливо. Отже, декларантом не подано усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, розбіжності не спростовано. Тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Таким чином, оскаржувані рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні.

Ухвалою від 25.04.2024 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04.09.2023 р. між "Eрсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж." (Продавець) та ТОВ "ЕРСАГ УКРАЇНА" (Покупець) укладено контракт № 0409, за умовами якого продавець постачає, а покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби: БАДів під фірмовою назвою "ERSAG" виробництва фірми "Eрсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж." та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торговельної марки "ERSAG" Турецької Республіки, власником Ліцензії якого є Продавець. Продавець надає Покупцю статус офіційного представника на території України продукції торговельної марки "ERSAG", ця угода дії на період воєнного часу в Україні (п..1.1 контракту).

Згідно п.п.1.2, 1.4 контракту з метою виконання п.1.1 цього Договору Продавець зобов`язується передати Товар в кількості та асортименті, замовленому Покупцем, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати його. Кількість і розгорнутий асортимент Товару узгоджується Сторонами на кожну партію Товару.

Пунктами 3.1, 3.2 контракту встановлено, що Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній території функції по маркетингу, реклами та продажу Товару, що поставляється Продавцем. Покупець приймає Товар від Продавця згідно Сторонам за умовою поставки, що вказані в специфікації, що є невід`ємною частиною нього. Ціна кожного Товару буде вказана в комерційних інвойсах та специфікаціях до контракту, які додаються до кожної партії Товарів.

Покупець зобов`язується проводити оплату в міру реалізації товару, в порядку, передбаченому пп.4.5 цього Договору (п.3.4 договору).

Відповідно до п.п.4.3, 4.5 договору поставка Товару Дистриб`ютору здійснюється згідно з умов поставки, що визначено в інвойсах до поставки та специфікаціях до контракту. Участь експедитора (водія-експедитора) в прийманні-передачі товару обов`язкова. Покупець оплачує Товар, поставлений на його адресу з Турції в Україну протягом 180 діб після його отримання, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, згідно його заявок, але не раніше повної реалізації Товару.

Згідно п.4.7 контракту Продавець зобов`язується надати до 50 % дисконт на весь асортимент товарів, що постачаються Покупцю на період дії воєнного стану в Україні.

У вартість, що зазначена у специфікаціях та комерційних інвойсах входить вартість маркування, пакування та пакувальних матеріалів (п.4.8 контракту).

Пунктом 4.9 контракту передбачено, що відповідальність за страхування та навантажувальні роботи покладається на особу, що є відповідальною згідно умов поставки.

Відповідно до п.5.1 контракту кількість, асортимент та ціна Товару, що поставляється Покупцеві, фіксується в специфікаціях до контракту та інвойсах, які формуються відповідно до заявки Покупця.

За приписами п.5.2 контракту якість Товару має відповідати затвердженим в Україні стандартам і підтверджуватись сертифікатами якості та іншими документами, передбаченими чинним законодавством. Документи, які підтверджують якість Товару, Продавець передає Покупцеві у момент передачі партії Товару. Продавець зобов`язується надати разом з кожною партією Товару, яка замовлена Покупцем, такі документи: сертифікат якості; державний реєстр або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи; комерційний інвойс; транспортний документ відповідно до характеру перевезень; сертифікат походження товару; експортна декларація.

14.02.2024 р. сторонами узгоджено кількість, асортимент та ціну товару, що поставляється, на загальну суму 72805,22 дол. США у специфікації № 12.

На виконання умов контракту "Eрсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж." поставлено ТОВ "ЕРСАГ УКРАЇНА" товар.

24.02.2024 р. декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № 23UA5001300006296U0. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) від 14.02.2024 р. № ЕRS2024000000035; автотранспортну накладну від 15.02.2024 р. № А 772812; міжнародний санітарний сертифікат від 14.02.2024 р. № 24-20-000491; сертифікат про походження товару від 15.02.2024 р. № Z 0878406; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 13.10.2021 р. № 14520003600-0490; довідку про транспортні витрати від 14.02.2024 р. № 1402; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 04.09.2023 р. № 0409; додаткову угоду до контракту від 08.09.2023 р. № 1; специфікацію від 14.02.2024 р. № 12; сертифікат відповідності від 08.11.2021 р. № UA.046.С.00003-21; копію експортної декларації країни відправлення від 15.02.2024 р. № 24352100ЕХ00001754.

За результатами перевірки МД № 23UA5001300006296U0 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 24.02.2024 р., в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувано додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклад декларації країни відправлення українською мовою.

24.02.2024 р. позивачем додатково надано виписку з бухгалтерської документації у вигляді товарних чеків за січень 2024 року, платіжні доручення та банківські чеки за січень 2024 року, фірмовий каталог виробника, прайс-лист виробника на 2023 рік, рахунки ТЕО, висновок експерта про ціну від 22.02.2024 р. № 20-37/02-2024, переклад на українську мову експертної декларації.

24.02.2024 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000005/2, відповідно до якого визначено вартість товару № 1 - 28,2614 дол. США/кг, товару № 2 - 13,3651 дол. США/кг, товару № 3 - 3,4229 дол. США/кг, товару № 4 - 13,8483 дол. США/кг, товару № 5 - 19,7955 дол. США/кг, товару № 6 - 7,8383 дол. США/кг, товару № 7 - 1,5983 дол. США/кг, товару № 8 - 22,213 дол. США/кг, товару № 9 - 6,3329 дол. США/кг, товару № 10 - 8,3222 дол. США/кг, товару № 11 - 3,2735 дол. США/кг, товару № 12 - 5,0612 дол. США/кг, товару № 14 - 6,9307 дол. США/кг, товару № 15 - 32,1127 дол. США/кг, товару № 16 - 35,5767 дол. США/кг, товару № 17 - 99,2149 дол. США/кг.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності, ознаки підробки та не подано всі документи, які підтверджують митну вартість товару, зокрема:

1. в декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов`язані особи. В той же час, виходячи з наданих документів, вони є пов`язаними особами та діють в інтересах один одного. Також виходячи з п.3.1 зовнішньоекономічної угоди від 04.09.2023 р. № 0409 Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній в п.1.1 цього договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється продавцем, тобто провадять спільну господарську діяльність на території України;

2. печатка імпортера (дистриб`ютора) на специфікації від 14.02.2024 р. № 12 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 р. № 0409 підпис та печатка імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 р. № 0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки;

3. документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі від 14.02.2024 р. № ERS2024000000035 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару, відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем;

4. в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення від 15.02.2024 р. № 24352100EX00001754 зазначено відомості про фактуру від 14.02.2024 р. № V-24243160110886034118837/1, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості;

5. в інвойсі від 14.02.2024 р. № ERS2024000000035 та специфікації від 14.02.2024 р. № 12 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту;

6. у CMR A № 772812 від 15.02.2024 р. зазначено перевізника ФОП ОСОБА_1 , в той час як довідка про транспортні витрати від 14.02.2024 р. № 1402 видана ФОП ОСОБА_2 , а жодних договорів на перевезення чи транспортно-експедиційного обслуговування до митного оформлення не надавалося.

З огляду на вищевикладене, відповідно до ч.3 ст.53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості митним органом було витребувано додаткові документи, зазначені в ст.53 МК України 24.02.2024 р. декларантом надіслано додаткові документи: каталог виробника товарів від 01.01.2024 р. б/н, прайс-листи виробника товарів б/н, дату видачі якого неможливо встановити за нечіткого зображення, або взагалі від її відсутності, висновок експерта про ціну від 22.02.2024 р. № 20-37/02-2024, товарні чеки на реалізовану продукцію та платіжні інструкції до них. В наданих каталогах виробника відсутні відомості щодо цін товарів; надані прайс-листи товарів неможливо прочитати (неякісні скановані копії); наданий висновок експерта від 22.02.2024 р. № 20-37/02-2024 має інформаційний характер, а спеціальна перевірка достовірності інформації, що міститься у висновку, експертом не проводилась. Проаналізувавши товарні чеки та платіжні інструкції виявлено, що оплата за товар здійснювалася на інший розрахунковий рахунок, ніж зазначений в товарних чеках, отже встановити їх достовірність неможливо. 24.02.2024 р. листом від 24.02.2024 р. № 2402.1 декларант повідомив митний орган, що інші додаткові документи не має можливості надати. В рамках проведення консультацій з декларантом відповідно до ч.5 ст.55 МК України повідомлено, що митну вартість товарів, заявлену до митного оформлення, буде скориговано, оскільки всі наявні розбіжності не скасовані та не подані всі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості товару № 1 у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, а саме 28,2614 дол. США/кг (UA500130/2023/002604 від 06.02.2023 р.), товару № 2 - 13,3651 дол. США/кг (UA500130/2023/002604 від 06.02.2023 р.), товару № 3 - 3,4229 дол. США/кг (UA500130/2023/002604 від 06.02.2023 р.), товару № 4 - 13,8483 дол. США/кг (UA500130/2023/004596 від 02.03.2023 р.), товару № 5 - 19,7955 дол. США/кг (UA500130/2023/006086 від 21.03.2022 р.), товару № 6 - 7,8383 дол. США/кг (UA500130/2022/020566 від 24.10.2022 р.), товару № 7 - 1,5983 дол. США/кг (UA500130/2023/0004596 від 02.03.2023 р.), товару № 8 - 22,213 дол. США/кг (UA500130/2023/006086 від 21.03.2023 р.), товару № 9 - 6,3329 дол. США/кг (UA500130/2023/002604 від 06.02.2023 р.), товару № 10 - 8,3222 дол. США/кг (UA500130/2023/002604 від 06.02.2023 р.), товару № 11 - 3,2735 дол. США/кг (UA500130/2023/002604 від 06.02.2023 р.), товару № 12 - 5,0612 дол. США/кг (UA500130/2023/002604 від 06.02.2023 р.), товару № 14 - 6,9307 дол. США/кг (UA500130/2023/002604 від 06.02.2023 р.), товару № 15 - 32,1127 дол. США/кг (UA500130/2023/004596 від 02.03.2023 р.), товару № 16 - 35,5767 дол. США/кг (UA500130/2023/006086 від 21.03.2023 р.), товару № 17 - 99,2149 дол. США/кг (UA500130/2023/004596 від 02.03.2023 р.).

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 24.02.2024 р. № UA500130/2024/000005/2, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000059.

Вважаючи дані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що подані документи містять розбіжності, ознаки підробки та не подано всі документи, які підтверджують митну вартість товару:

- з наданих документів вбачається, що продавець та покупець є пов`язаними особами та діють в інтересах один одного, а в декларації відображено, що вони не є пов`язаними особами;

- печатка імпортера (дистриб`ютора) на специфікації від 14.02.2024 р. № 12 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 р. № 0409 підпис та печатка імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 р. № 0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки;

- не надано документів щодо витрат на пакування, маркування, завантаження, відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем;

- в копії митної декларації країни відправлення наявне посилання на фактуру від 14.02.2024 р. № V-24243160110886034118837/1, яка до митного оформлення не надавалася;

- у додатково наданому висновку експерта щодо ціни на товар зазначено, що інформація у висновку взята з незалежних джерел, але експерт не проводив спеціальної перевірки її достовірності, вищезазначений висновок носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальним при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів;

- в інвойсі від 14.02.2024 р. № ERS2024000000035 та специфікації від 14.02.2024 р. № 12 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту;

-. у CMR A № 772812 від 15.02.2024 р. зазначено перевізника ФОП ОСОБА_1 , в той час як довідка про транспортні витрати від 14.02.2024 р. № 1402 видана ФОП ОСОБА_2 , а жодних договорів на перевезення чи транспортно-експедиційного обслуговування до митного оформлення не надавалося;

- наданий висновок експерта має інформаційний характер, а спеціальна перевірка достовірності інформації, що міститься у ньому, експертом не проводилася;

- не надано на вимогу митного органу всі документи, які були додатково витребувані митним органом.

Щодо доводів відповідача про пов`язаність продавця та покупця суд зазначає наступне.

Пунктом 1.1 контракту від 04.09.2023 р. № 0409 передбачено, що Продавець постачає, а Покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби: БАДів під фірмовою назвою "ERSAG" виробництва фірми "Eрсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж." та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торговельної марки "ERSAG" Турецької Республіки, власником Ліцензії якого є Продавець. Продавець надає Покупцю статус офіційного представника на території України продукції торговельної марки "ERSAG", ця угода дії на період воєнного часу в Україні.

Згідно п.1.2 контракту з метою виконання п.1.1 цього Договору Продавець зобов`язується передати Товар в кількості та асортименті, замовленому Покупцем, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати його.

Пунктом 3.1 контракту встановлено, що Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній території функції по маркетингу, реклами та продажу Товару, що поставляється Продавцем.

Пунктами 3.12, 3.14 встановлено, що Покупець і Продавець можуть спільно проводити на території, визначеній цим Договором, заходи, спрямовані на рекламу та інформування потенційних споживачів про особливості, якість і ціну Товару Компанії. Покупецт робить все можливе для того, щоб забезпечити продаж продукції кінцевому споживачеві в найкращому вигляді до закінчення терміну придатності.

Відповідно до п.6.1 контракту Покупець здійснює продаж Товару шляхом створення власних торгових мереж, укладення договорів на поставку Товару з покупцями, із залученням агентів для розповсюдження Товару. При укладенні договорів з покупцями Покупець діє від свого імені і за свій рахунок.

Вищевикладене свідчить про те, що схожість назв продавця та покупця по даному контракту - це умови самої угоди, з метою розповсюдження товару на території України для його швидкої реалізації (продажу) через торгівельні мережі із залученням агентів для розповсюдження товару, а не зв`язок який впливає на митну вартість.

Суд зауважує, що ані в оскаржуваному рішенні, ані у відзиві на позовну заяву відповідач не навів жодного обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару. Митним органом лише допущено припущення наявність такого взаємозв`язку, однак не доведено його впливу на митну вартість товару.

В той же час доведення впливу пов`язаності між продавцем та покупцем на ціну товару має відбуватися з урахуванням положень міжнародного договору - Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, за змістом якої саме митним органом мають бути здійсненні дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку митна вартість має бути прийнята за заявленим методом.

Стосовно операцій, визначених ч.18 ст.58 МК України, то міжнародний договір виходить з того, що це є альтернативним, іншим, а не імперативним та незмінним, засобом встановлення прийнятності ціни та лише надає можливість імпортеру показати прийнятність ціни за своєю ініціативою без проведення перевірки контролюючим органом.

Таким чином, обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, покладається на митний орган. У разі якщо митний орган не справляється з цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у ч.12 ст.58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постановах від 31.01.2018 р. у справі № 813/7272/13-а, від 05.12.2019 р. у справі № 826/3102/16, від 06.02.2020 р. у справі № 826/24776/15, від 11.05.2020 р. у справі № 826/4829/16.

Оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено вплив пов`язаності позивача та продавця на ціну товару, а зроблено лише припущення про можливий влив, то суд вважає їх безпідставними.

З приводу тверджень відповідача стосовно того, що печатка імпортера (дистриб`ютора) на специфікації від 14.02.2024 р. № 12 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 р. № 0409 підпис та печатка імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 р. № 0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що наявна в матеріалах справи специфікація від 14.02.2024 р. № 12 до зовнішньоекономічного договору від 04.09.2023 р. № 0409 містить всі необхідні реквізити, в тому числі підписи уповноважених осіб продавця та покупця, а також печатки продавця та покупця. Інформація, числові дані, які відображені у специфікації від 14.02.2024 р. № 12, відповідають інформації, вказаній у інвойсі від 14.02.2024 р. № ERS2024000000035, МД від 24.02.2024 р. № 23UA5001300006296U0 та заявленій декларантом митній вартості. Ідентичній підпису та печатку вказує на їх оригінальність, а не навпаки на підроблення, як вказує відповідач. Розміщення підпису та печатки на документі не може слугувати підставою для висновку, що такі документи підроблені.

Як зазначив позивач, специфікація від 14.02.2024 р. № 12 була скерована декларантом позивача, що є технічною вимогою для надання документа до митного оформлення. Під час митного оформлення митна декларація обмежена в якості та розмірі, у зв`язку з цим її необхідно обробити (зменшити розмір файлу), щоб це документ мав необхідний розмір для надіслання його митниці під час митного оформлення.

Враховуючи вказане, суд погоджується з доводами позивача, що зауваження стосовно застосування графічних редакторів та ознак підробки є суб`єктивним судженням відповідача, які жодним чином не впливають на заявлену митну вартість товарів.

Окрім цього, товаросупровідні документи мають відповідні кодові позначки (qr-коди), які дають змогу пересвідчитись в їх автентичності.

Стосовно ненадання документів щодо витрат на пакування, маркування, завантаження, страхування, суд зазначає наступне.

Згідно п.4.8 контракту від 04.09.2023 р. № 0409 у вартість, що зазначена у специфікаціях та комерційних інвойсах, входить вартість маркування, пакування та пакувальних матеріалів.

Відповідно до інвойсу від 14.02.2024 р. № ERS2024000000035 умови поставки FCA DENIZLI.

Згідно Правил Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів. в національній та міжнародній торгівлі) FCA (...named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (назва місця) - термін, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. При FCA поставка вважається здійсненою, а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього; б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем, нерозвантаженим з транспортного засобу продавця. Продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки.

Відповідно до ст.А9 Правил Інкотермс 2010 щодо FCA продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити упаковку товару, за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі зазвичай прийнято відвантажувати вказаний у договорі товар без упаковки. Продавець може упакувати товар таким чином, як це необхідно для його перевезення, якщо тільки покупець до укладення договору не повідомить продавця про специфічні вимоги до упаковки.

З викладеного слідує, що як за умовами контракту, так і за умовами поставки FCA обов`язок пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з пакування, маркування включено до вартості товару.

Окрім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 "Процедура митної декларації" має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої декларантом, зазначено "ZZ00" (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на маркування, упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на маркування, пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару.

Таким чином, в даному випадку вартість маркування, пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені постачальником до вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 р. у справі № 815/6794/17, від 18.12.2019 р. у справі № 160/8775/18, від 06.02.2020 р. у справі № 520/10709/18, від 16.07.2020 р. у справі № 804/3632/17, від 17.01.2023 р. у справі № 0440/5532/18, від 07.02.2023 р. у справі № 815/6775/17, від 21.03.2023 р. у справі № 815/5817/17.

Доводи відповідача про ненадання до митного оформлення документів щодо витрат на завантаження, страхування суд також відхиляє, оскільки митному органу надавалася довідка про транспортні витрати від 14.02.2024 р. № 1402, в якій відображено вартість перевезення, в яке ввійшла вартість вантажно-розвантажувальних робіт, та зазначено, що страхування товару не здійснювалося.

Щодо ненадання до митного оформлення фактури від 14.02.2024 р. № V-24243160110886034118837/1, яка зазначена в копії митної декларації країни відправлення, то суд зазначає, що ця фактура формується у ТРS розшифровується як "TEK PENCERE SISTEM", що в перекладі означає "система єдиного вікна", та є документом, який формується як внутрішній при проведенні митних процедур в країні відправлення, а тому не може надаватися покупцю, у зв`язку з чим декларант не має можливості надати такий документ митному органу. В той же час у графі 44 копії митної декларації країни відправлення від 15.02.2024 р. № 24352100ЕХ00001754 вказані реквізити рахунку-фактури від 14.02.2024 р. № ERS2024000000035 та зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 р. № 0409.

Твердження відповідача про те, що в інвойсі від 14.02.2024 р. № ERS2024000000035 та специфікації від 14.02.2024 р. № 12 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту, суд не бере до уваги, так як за умовами контракту від 04.09.2023 р. № 0409 сторони погодили дисконт (знижку) 50 % на весь асортимент товарів, що постачаються покупцю на період воєнного стану в Україні, на підставі чого було виписано інвойс від 14.02.2024 р. № ERS2024000000035. Суд зазначає, що наявність чи відсутність у рахунку-фактурі чи специфікації відомостей про дисконт (знижку) не може бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Щодо ненадання до митного оформлення документів на перевезення з ФОП ОСОБА_1 , то суд зауважує, що 20.11.2022 р. між ТОВ "ЕРСАГ УКРАЇНА" (Клієнт) та ФОП ОСОБА_2 (Експедитор" укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № 1-1122/К, відповідно до якого Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг за погодженням (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати Експедиторові, пункти відправлення та призначення, а також інші умови, пов`язані з виконанням цього Договору, встановлюються за угодою Сторін і оформлюються Заявками по формі, погодженій Сторонами в додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до пп.2.2.1 п.2.2 договору Експедитор має право укладати від свого імені договори та інші угоди з транспортними, експедиторськими та ін. організаціями для виконання своїх зобов`язань за цим договором.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що Експедитор після надання послу (виконання відповідної заявки) складає акт виконаних робіт і надає його Клієнтові. Крієнт протягом 5 календарних днів з моменту отримання Акту виконаних робіт повинен підписати його, завірити печаткою і відправити Експедитору, або надати протягом п`яти робочих днів мотивовану відмову. Після закінчення зазначеного терміну послуги вважаються наданими належним чином, а Акт виконаних робіт вважається прийнятим, підписаним сторонами і підлягає оплаті без заперечень.

Згідно п.4.10 договору Експедитор оплачує перевезення та інші послуги третіх осіб на користь, з коштів, за рахунок і за дорученням Клієнта (вантажоодержувачів, вантажовідправників та інших осіб). Кошти, що надходять на рахунок Експедитора від Клієнта, не переходять у його власність і не є виручкою, а вважаються транзитними для подальшої оплати перевезення та інших послуг третіх осіб (портів, перевізників, брокерів, експедиторських організацій тощо). У власності Експедитора залишається виключно експедиторська винагорода, розмір якої підлягає оподаткуванню у порядку, визначеному законодавством. Дана умова договору не вимагає додаткового підтвердження документами Перевізника або інших осіб.

Тобто, за умовами договору ФОП ОСОБА_2 з метою виконання зобов`язань з перевезення належного позивачу вантажу може залучати до перевезення третіх осіб. При цьому, вартість перевезення узгоджується актом виконаних робіт.

На виконання умов цього договору ФОП ОСОБА_2 було забезпечено здійснення перевезення вантажу позивача з м.Денізлі (Туреччина) - п/п Орлівка (Україна), витрати на цьому маршруті склади 154500 грн., що підтверджується довідкою про транспортні витрати від 14.02.2024 р. № 1402.

27.02.2024 р. складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 0004, згідно якого ФОП ОСОБА_2 надано позивачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 234434 грн., з яких перевезення за маршрутом м.Денізлі, Туреччина - пп Орлівка, Україна - 154400 грн., перевезення за маршрутом пп Орлівка, Україна - Одеса, Україна - 27114 грн., транспортно-експедиційне обслуговування по території України - 38620 грн., підготовка документів - 14300 грн.

Окрім цього, 20.11.2023 р. між ФОП ОСОБА_2 (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір про транспортно-експедиційні послуги № 100123-К, за умовами якого Замовник зобов`язується надати для перевезення вантажі, а Виконавець зобов`язується організувати перевезення їх автомобільним транспортом у міжміському та/або місцевому сполученні, міжнародному сполученні, за узгодженими маршрутами у визначені місця призначення та в строки, і передати одержувачам.

Відповідно до п.1.3 договору Виконавець виконує перевезення вантажів за цим Договором шляхом надання транспортно-експедиційних послуг щодо організації перевезень самостійно та/або із залученням третіх осі (інших перевізників).

На виконання умов цього договору ФОП ОСОБА_3 надано послуги з перевезення вантажу на загальну суму 181514 грн.

З вищенаведеного слідує, що саме ФОП ОСОБА_2 , із залученням ФОП ОСОБА_3 , забезпечено здійснення перевезення вантажу ТОВ "ЕРСАГ УКРАЇНА" як за кордоном, так і на території України. Обґрунтованих доводів того, яким чином, за вказаних умов, залучення перевізником позивача третьої особи до перевезення для виконання договору від 20.11.2022 р. № 1-1122/К мало вплив на вартість перевезення, відповідачем не надано. Натомість надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про вартості перевезення, і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Стосовно посилань відповідача на те, що у додатково наданому висновку експерта щодо ціни на товар зазначено, що інформація у висновку взята з незалежних джерел, але експерт не проводив спеціальної перевірки її достовірності, вищезазначений висновок носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальними при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, то суд їх відхиляє, так як фіксуючи такий висновок у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач фактично резюмує наявність обов`язку експертів здійснювати купівлю товарів, пропозиції щодо яких ним вивчалися на ринку, оскільки іншого способу перевірки достовірності цінових пропозицій аналогічного товару, окрім як реального придбання такого товару, не існує. Оскільки до обов`язків експерта при здійсненні товарознавчої експертизи не входить укладення договорів купівлі-продажу товару за кожною з пропозицій, що ним досліджена, та враховуючи, що всі документи мають інформаційний характер, відповідачем не зазначено об`єктивних підстав, за яких саме наданий позивачем висновок не може бути прийнятий до уваги під час перевірки правильності визначення митної вартості товару.

Щодо тверджень відповідача про ненадання декларантом всіх документів, які додаткового були витребувані митним органом, то суд зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено, які саме документи не надано позивачем, враховуючи те, що 24.02.2024 р. позивачем додатково надавалися виписка з бухгалтерської документації у вигляді товарних чеків за січень 2024 року, платіжні доручення та банківські чеки за січень 2024 року, фірмовий каталог виробника, прайс-лист виробника на 2023 рік, рахунки ТЕО, висновок експерта про ціну від 22.02.2024 р. № 20-37/02-2024, переклад на українську мову експертної декларації.

Суд звертає увагу на те, що відсутність конкретного переліку документів у рішення про коригування митної вартості товарів, які не надано декларантом, свідчить про безпідставність таких тверджень. При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованих товарів з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованих товарів та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товари іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 24.02.2024 р. № UA500130/2024/000005/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товару МД від 06.02.2023 р. № UA500130/2023/002604, МД від 02.03.2023 р. № UA500130/2023/004596, МД від 21.03.2023 р. № UA500130/2023/006086, МД від 24.10.2022 р. № UA500130/2022/020566.

В той же час приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив ці МД однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 24.02.2024 р. № UA500130/2024/000005/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 24.02.2024 р. № UA500130/2024/000005/2, то і прийнята на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.02.2024 р. № UA500130/2024/000059 також є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 24.02.2024 р. № UA500130/2024/000005/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.02.2024 р. № UA500130/2024/000059, а тому позовні вимоги ТОВ "ЕРСАГ УКРАЇНА" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "ЕРСАГ УКРАЇНА", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 12124,44 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРСАГ УКРАЇНА" (65080, м.Одеса, вул.Космонавтів, буд.24, кв.45, код ЄДРПОУ 42972414) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.02.2024 р. № UA500130/2024/000005/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.02.2024 р. № UA500130/2024/000059.

Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРСАГ УКРАЇНА" (65080, м.Одеса, вул.Космонавтів, буд.24, кв.45, код ЄДРПОУ 42972414) судовий збір у сумі 12124 (дванадцять тисяч сто двадцять чотири) грн. 44 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко