Рішення № 119845131, 19.06.2024, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 червня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/442/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач), в якій після уточнення позовних вимог просить:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не переведення позивача ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області перевести позивача ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, згідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що починаючи з 2000 року по 06.11.2015 позивач проходила службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 перебувала на службі в Національній поліції України, а саме в Лисичанському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.

В зв`язку з суттєвим погіршенням стану здоров`я, медична військово лікарська комісія ДУ «ТМО МВС України по Луганській області», після обстеження, винесла рішення від 05.02.2021 № 14/2021, згідно якого позивача було визнано непридатною для подальшого проходження служби.

26.02.2021 на підставі наказу № 101 о/с від 22.02.2021 Головного управління Національної поліції в Луганській області позивача було звільнено з роботи через хворобу, за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно витягу з наказу ГУНП в Луганській області № 101 о/с від 22.02.2021 «По особовому складу», вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні дорівнює: 20 років 06 місяців 19 днів, у пільговому обчисленні: 06 років 08 місяців 04 дні. Пільгове обчислення вислуги років було здійснено на підставі послужного списку та відомостей про участь в антитерористичній операції.

З 27.02.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області було призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, відповідно до пункту "б" статті 20 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", як працівнику Національної поліції України.

Враховуючи те, що на момент звільнення позивач мала вислугу 27 років 02 місяці 23 дні, 03 червня 2021 року остання звернулась до ГУНП в Луганській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

09.06.2021 позивач отримала рішення про відмову в призначенні пенсії від 04.06.2021 № 99, згідно якого відповідач відмовив в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, у зв`язку з відсутністю календарної вислуги років 25 календарних років і більше.

Не погодившись із протиправною відмовою, позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та рішенням суду у справі №360/2995/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зобов`язано призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відповідно до вислуги років за пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 27.02.2021 (з дня призначення пенсії), зарахувавши до вислуги років для призначення пенсії період з 28.12.2014 по 30.04.2018 безпосередньої участі в антитерористичній операції на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, загальною вислугою років для призначення пенсії 27 років 02 місяці 23 дні, здійснивши перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.

Головним управлінням Пенсійного фонду в Луганській області рішення суду у справі 360/2995/21, яке вступило в законну силу 16.11.2021, було виконано частково лише в жовтні 2022 року, тобто майже через рік.

Станом на теперішній час позивач отримує пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років, однак борг щодо суми невиплаченої пенсії не погашено.

25.03.2024 позивач звернулась до ГУПФУ в Луганській області із заявою, в якій просила на підставі наявних у пенсійному фонді документів, розглянути заяву та перевести з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.

19.04.2024 позивачем отримано лист від ГУПФУ в Луганській області № 1200-0201-9/9205 від 10.04.2024 та рішення від 03.04.2024, на підставі яких відмовлено у переводі з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», звернулася до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 09.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, через підсистему «Електронний суд» надіслав відзив від 21.05.2024 №1200-0902-7/13538, в якому зазначив наступне.

Наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 22.02.2021 № 101 о/с «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_1 (0120933), старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 3 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, звільнено за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) з 26.02.2021 з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 20 років 06 місяців 19 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 06 років 08 місяців 04 дні, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає 20 років, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 04 діб та за 50 днів невикористаної додаткової відпустки, як матері, яка має двох дітей віком до 15 років, встановивши відсоток премії за лютий 2021 року 35,9%. 05.04.2021 ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання одержаних під час виконання обов`язків військової служби відповідно виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 146787, з терміном інвалідності по 30.04.2022.

11.05.2021 Головне управління Національної поліції в Луганській області надіслало на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області документи для призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .

Відповідно до подання про призначення пенсії від 11.05.2021 та витягу з наказу про звільнення від 22.02.2021 № 101 о/с вислуга позивача в календарному обчислені складає 20 років 06 місяців 19 днів. За довідкою Головного управління Національної поліції в Луганській області від 10.03.2021 № 8897/111/35-2021 до календарної вислуги років позивача зарахований увесь час проходження служби в ОВС України з 07.08.2000 по 06.11.2015 та Національній поліції України з 07.11.2015 по 26.02.2021. Таким чином, загальна вислуга років у календарному обчисленні за час служби в ОВС України та НП України склала - 20 років 06 місяців 19 днів. Протоколом за пенсійною справою № 1213011658 (HПУ) - ОСОБА_1 від 27.02.2021 позивачу вперше з 27.02.2021 призначено пенсію по інвалідності 3 групи внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням військової служби відповідно до пункту б статті 20 Закону № 2262-ХІІ.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та з 27.02.2021 отримувала пенсію по інвалідності, призначену відповідно Закону № 2262-ХІІ по лінії Національної поліції України у розмірі 40% грошового забезпечення, має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення від 20.04.2016 серія НОМЕР_1 .

03.06.2021 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 04.06.2021 № 99 ( ОСОБА_1 ) «Про відмову в перерахунку пенсії» позивачу відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років за особистою заявою від 03.06.2021 у зв`язку з відсутністю календарної вислуги років 25 календарних років і більше.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі № 360/2995/21, що набрало законної сили 16.11.2021, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відповідно до вислуги років за пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 27.02.2021 (з дня призначення пенсії), зарахувавши до вислуги років для призначення пенсії період з 28.12.2014 по 30.04.2018 безпосередньої участі в антитерористичній операції на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, загальною вислугою років для призначення пенсії 27 років 02 місяці 23 дні, здійснивши перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.

З урахуванням висновків суду, викладених у рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі № 360/2995/21, вислуга років позивача, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, складає 27 років 02 місяці 23 дні.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі № 360/2995/21 Головним управлінням у жовтні 2022 року ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності з 27.02.2021 (з дня призначення пенсії) в розмірі пенсії за вислугу років згідно з пунктом а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відповідно до вислуги років за пунктом а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, з урахуванням загальної вислуги років для призначення пенсії 27 років.

25.03.2024 за вх.№2557/9 відповідачем зареєстровано лист Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області 25.03.2024 № 0200-0217-9/30214, яким за належністю направлено заяву позивача від 25.03.2024 про призначення пенсії за вислугу років та заяву довільної форми від 25.03.2024 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років.

Відповідач зазначив, що в пенсійній справі ОСОБА_1 міститься виключно подання Головного управління Національної поліції в Луганській області від 11.05.2021 про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності. Інших документів, у тому числі подання про призначення пенсії за вислугою років, від Головного управління Національної поліції в Луганській області після 11.05.2021 до відповідача не надходило.

У справі № 360/2995/21 питання щодо призначення з 27.02.2021 ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262- ХІІ не розглядалось. У мотивувальній частині рішення Луганського окружного адміністративного суду 29.06.2021 у справі № 360/2995/21 суд дійшов висновку, що є всі підстави для призначення позивачу пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відповідно до вислуги років за пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 27.02.2021 (з дня призначення пенсії), здійснивши перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат, оскільки на дату звільнення 26.02.2021 позивач мала вислугу 25 календарних роки і більше, а саме: 27 років 02 місяці 23 дні.

Відповідач також зазначив, що до заяви від 25.03.2024 ОСОБА_2 додала заяву довільної форми від 25.03.2024, паспорт громадянина України та картку фізичної особи-платника податків. Інших документів, окрім зазначених, до заяви від 25.03.2024 позивачем не додано. Враховуючи зазначене, розглянувши заяву позивача від 25.03.2024 про призначення пенсії за вислугу років з доданими до неї документами; електронну пенсійну справу заявниці, беручі до уваги, що вислуга років позивача в календарному обчислені складає 20 років 06 місяців 19 днів, що не відповідає вимогам, встановленим до мінімального розміру вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ (25 календарних років і більше), відповідач 03.04.2024 прийняв рішення «Про відмову в призначенні пенсії» ( ОСОБА_1 ), яким відмовив ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років за відсутністю необхідної календарної вислуги для призначення пенсії згідно пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ та відсутністю додаткових документів, які дають право на подальше підвищення пенсії.

На підставі викладеного, відповідач вважає, що діяв правомірно, а тому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 6 травня о 2024 року №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення від 20.04.2016 серія НОМЕР_1 .

Позивач є внутрішньо переміщеною особою з фактичним місцем проживання АДРЕСА_2 .

З 07.08.2000 по 06.11.2015 проходила службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 перебувала на службі в Національній поліції України, з яких з 28.12.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2016 по 30.04.2018 позивач безпосередньо брала участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Луганської області, що у пільговому обчисленні складає 06 років 08 місяців 04 дні.

Даними КП «ДСС» підтверджується, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 по справі №60/2995/21 позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 04.06.2021 № 99 ( ОСОБА_1 ) «Про відмову в призначенні пенсії».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відповідно до вислуги років за пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 27.02.2021 (з дня призначення пенсії), зарахувавши до вислуги років для призначення пенсії період з 28.12.2014 по 30.04.2018 безпосередньої участі в антитерористичній операції на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, загальною вислугою років для призначення пенсії 27 років 02 місяці 23 дні, здійснивши перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Державного бюджету України судовий збір в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі № 360/2995/21 залишено без змін.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі № 360/2995/21 Головним управлінням у жовтні 2022 року здійснено перерахунок пенсії, а саме з 27 лютого 2021 року (з дня призначення пенсії) призначено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років згідно з пунктом а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відповідно до вислуги років за пунктом а статті 13, з урахуванням загальної вислуги років для призначення пенсії 27 років.

25.03.2024 позивач звернулась до відповідача з заявою, в якій просила перевести з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років.

03.04.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області винесено рішення про відмову в призначенні пенсії ( ОСОБА_1 ), оскільки відповідно до інформації наявної в електронній пенсійній справі, на день звільнення 26.02.2021 календарна вислуга років ОСОБА_1 складає 20 років 06 місяців.

З розрахунку пенсії по інвалідності від 01.05.2024 по пенсійній справі №1213011658 ОСОБА_1 вбачається, що основний розмір пенсії: 40% грошового забезпечення у розмірі 5153,54 грн, з урахуванням індексації: 7592,2 грн, за розрахунком за вислугу років основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 27) у розмірі: 9018,7 грн, з надбавками розмір пенсії становить 16890,86 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд дійшов наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша статті 46 Конституції України).

В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію та членів їх сімей визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) поліцейські (пункт б статті 1-2 Закону № 2262-XII).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Умови призначення пенсії за вислугу років визначено статтею 12 Закону № 2262-XII.

Так, згідно пункту «а» статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Статтею 17 Закону №2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.

У вказаній нормі не відокремлено в окремий вид служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, періоди служби особи, яка безпосередньо брала участь в Антитерористичній операції та час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Згідно статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393», (набрала чинності 19.02.2022 та була чинною на момент звернення позивача з заявою про переведення на інший вид пенсії 25.03.2024) (далі Постанова № 393), установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду, служба в Національній поліції.

Підпунктом «а» пункту 3 Постанови № 393 (в редакції, чинній до 19.02.2022) було передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Разом з тим, порядок обчислення календарної вислуги на пільгових умовах зазнав певних змін.

Зокрема, як вже зазначив суд раніше, постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» (набрала чинності з 19.02.2022) внесені зміни до пункту 3 Постанови № 393, а саме передбачено зарахування на пільгових умовах певних періодів до вислуги років лише для визначення розміру пенсії.

Суд зауважує, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393», Закон № 2262-XII і Постанова № 393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» усунуто розбіжності між Законом № 2262-XII та Постановою № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Враховуючи те, що на час звернення позивача з заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років законодавство не передбачає врахування вислуги років обрахованою у пільговому обчисленні для призначення пенсії, а вислуги років позивача у календарному обчисленні недостатньо для призначення їй такого виду пенсії, суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно відмовив у призначенні ОСОБА_1 пенсії

за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки суду повністю узгоджуються з останньою правовою позицією Верховного Суду, що сформована у постанові від 31.08.2023 у справі №200/4951/22. Відступу від неї станом на час розгляду даної справи Верховним Судом не зроблено. Визначальним моментом у цій постанові Верховний Суд акцентував саме на даті звернення особи з заявою про призначення пенсії.

Посилання на відповідну практику Верховного Суду (№805/3923/18-а, № 480/4241/18), наведену позивачем у позові, суд вважає не релевантною, оскільки зазначена практика була сформована до внесення Кабінетом Міністрів України змін до пункту 3 постанови № 393 та ґрунтувалася на тому, що до 19.02.2022 пункт 3 зазначеної постанови, як раз і передбачав зарахування на пільгових умовах до вислуги років для призначення пенсій особам.

Після 19.02.2022 посилання на зазначену судову практику Верховного Суду до осіб, які звернулись з заявами про переведення на інший вид пенсії, вже під час дії змін до пункту 3 постанови № 393 не є актуальним.

Щодо доводів позивача про те, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі №360/2995/21, яке набрало законної сили, вже встановлена та обставина, що стаж позивача у календарному обчисленні становить 27 років 02 місяці 23 дні, а тому відповідач дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності у позивача станом на час звільнення необхідного стажу для призначення їй пенсії за вислугою років згідно із пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі №809/1185/16 сформував наступну правову позицію: «Преюдиція це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

При цьому, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.

Водночас, для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами, визначеними процесуальним законодавством.[...]

При цьому, Верховний Суд наголошує, що спростування належними і допустимими доказами обставин, встановлених іншим судом у судовому рішенні, у даному випадку не порушує принципу верховенства права та правової визначеності як елемента верховенства права [...]».

Матеріалами справи підтверджено, що предметом розгляду справи №360/2995/21 було рішення від 04.06.2021 № 99 Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову у призначенні позивачу пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

У мотивувальній частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі № 360/2995/21 суд дійшов висновку, що є всі підстави для призначення позивачу пенсії саме по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відповідно до вислуги років за пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 27.02.2021 (з дня призначення пенсії), здійснивши перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат, оскільки на дату звільнення 26.02.2021 позивач мала вислугу 25 календарних роки і більше, а саме: 27 років 02 місяці 23 дні.

Оскільки вказаним рішенням надавалась оцінка обставинам, що виникли саме у лютому 2021 року та законодавству, що було чинне на той момент, а у даній справі станом на дату звернення позивача з заявою про переведення на інший вид пенсії - 25.03.2024 - діюче законодавство змінилось, тому рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі № 360/2995/21 не має преюдиційного значення для суду при розгляді даної справи.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність свого рішення, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 226, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова