Ухвала суду № 119842413, 01.06.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12842/24

1-кс/760/5748/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100090001704 від 30.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100090001704 від 30.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 30.05.2024, приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 перебував поряд із Південним залізничним вокзалом у м. Києві, що за адресою: за адресою: м. Київ, вул. Січеславська, 3 та направлявся в сторону магазину «Еко маркет», що за адресою: м. Київ, вул. Івана Огієнка, 15-А.

Проходячи по тротуару повз ресторан « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою: м. Київ, вул..Кірпи, 3, ОСОБА_5 помітив незнайомого йому раніше громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який йшов по тротуару йому за зустріч та тримав в руці мобільний телефон.

В цей час, у ОСОБА_5 раптово виник умисел на повторне відкрите викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_8 та він підійшов до потерпілого і зупинив його під приводом попросити у нього цигарку.

Після цього, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите, повторне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наблизився впритул до потерпілого ОСОБА_9 та рукою здійснив різкий ривок, яким вирвав з рук потерпілого його мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в якому знаходились сім карти з абонентськими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .

У подальшому, з метою подолання опору потерпілого щодо повернення викраденого в нього майна, ОСОБА_5 штовхнув потерпілого, внаслідок чого він впав на газон біля тротуару.

Після цього, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, завдавши потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 600 гривень

Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Лисичанськ, Луганської області, українець, громадянин України, без місця реєстрації на території України та без постійного місця проживання на території м. Києва, раніше судимий:

- 01.09.2003 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням - іспитовим терміном на 1 рік;

- 27.08.2004 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.296, ч.2 ст.296, ст.70, ст.71 до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 27.07.2007 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.187, ч.4 ст.187, ст.70, ст.71 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання 17.08.2016 року;

- 02.08.2019 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення;

- протоколом огляду місця події;

- протоколами допитів свідків;

- протоколом затримання та обшуку особи підозрюваної у вчинені злочину;

- протоколом перегляду відеозапису;

- протоколами пред`явлення особи для впізнання;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Як зазначено в клопотанні, ОСОБА_5 є обізнаним про кримінальну відповідальність за вчинений ним тяжкий злочин та може в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на потерпілого та свідків шляхом залякування, вчиняти інші кримінальні правопорушення. При цьому він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, та відповідно до ст. 12 КК України - є тяжким злочином.

Метою застосування даного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто в межах вказаного кримінального провадження існують ризики, визначені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні вказано, що на даний час у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати що, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та відповідальність, яку може понести за вчинене кримінальне правопорушення, з метою уникнення покарання ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, про можливість його переховування свідчить факт, що він немає міцних соціальних зв`язків, не працевлаштований, немає постійного джерела доходу, немає місця реєстрації на території України, раніше був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте 06.10.2016 року знятий з реєстрації місця проживання та більше ніде був зареєстрований.

Крім того, ОСОБА_5 немає постійного місця проживання на території міста Києва та він вчинив кримінальне правопорушення повторно і усвідомлюючи невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі, у випадку незатосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може зникнути та тривалий час перебувати у розшуку.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого з метою зміни останнім показань, оскільки в ході проведення досудового розслідування він буде отримувати копії документів, з яких йому стане відомо місце проживання потерпілого, що вказує на неможливість запобігти ризику, визначеному п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Одночасно, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати щоОСОБА_5 перебуваючи на волі може вчинити і інші кримінальні правопорушення, що вказує на неможливість запобігти ризику, визначеному п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як, ОСОБА_5 раніше вчиняв кримінальні правопорушення, та був засудженим, а саме:

- 01.09.2003 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням - іспитовим терміном на 1 рік;

- 27.08.2004 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.296, ч.2 ст.296, ст..70, ст..71 до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 27.07.2007 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.187, ч.4 ст.187, ст..70, ст.71 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання 17.08.2016 року;

- 02.08.2019 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.

Неможливе і застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на даний момент не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 саме такого запобіжного заходу.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні цілодобово залишати житло не зможе унеможливити спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків або вчинити інші кримінальні правопорушення.

Слідчим в клопотанні вказано, що єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Наряду з вказаним, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_5 може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, документів, електронних носіїв інформації, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадження; 4) перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого щоб не здійснити втечу. Визначаючи розмір застави слідчий суддя виходить з обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, практики ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.

Слідчий суддя при визначенні розміру застави врахував дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , сімейний та майновий стан, інші характеризуючі матеріали надані прокурором, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких. Окрім цього, суд звертає увагу на те, що на думку органу досудового розслідування ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може вчинити і інші кримінальні правопорушення, оскільки неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення та був засудженим.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя дійшов висновку про доцільність визначити підозрюваному ОСОБА_5 , як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу в розмірі, що перевищує зазначені ст. 182 КПК України межі.

З урахуванням вищенаведеного слід визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в сумі80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісто сорок) грн 00 коп., оскільки такий розмір застави, на думку слідчого судді є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого (детектива) та прокурора у кримінальному провадженні;

- не відлучатися за межі Київської області та м. Києва, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100090001704 від 30.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів взявши його під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 30 травня 2024 року.

Строк дії ухвали - до 28.07.2024 включно.

Визначити розмір застави в сумі80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісто сорок) грн 00 коп., яка може бути внесена як підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує до Солом`янського районного суду міста Києва.

У разі внесення розміру застави в сумі 242 240,00 грн, заставодавцем (підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою) негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з-під варти та покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого (детектива) та прокурора у кримінальному провадженні;

- не відлучатися за межі Київської області та м. Києва, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державного департаменту України з питань виконання покарань має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1