Рішення № 119840466, 19.06.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1497/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Умеренкова Анатолія Ростиславовича ( АДРЕСА_1 ); до Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61), Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ). про стягнення коштів у розмірі 156 985,40 грнбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фізична особа-підприємець Умеренков Анатолій Ростиславович, м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Харківського квартирно-експлуатаційного управління, м. Харків, про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги за період з з 01.11.2023 по 30.11.2023 у розмірі 156 985, 40 грн, за договором № 80 тимчасового безоплатного спільного користування нерухомим майном від 10.03.2023. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1497/24. Розгляд справи № 922/1497/24 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу у строк, протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження, надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство.

09.05.204 відповідачем надано відзив на позов (вх. № 12144), в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог через те, що Харківське квартирно-експлуатаційне управління є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується з державного бюджету та є розпорядником бюджетних коштiв виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів.

14.05.2024 позивачем надано до суду відповідь на відзив на позов (вх. № 12520), в якій зазначив, що наведені представником відповідача твердження не спростовують зазначені у позовній заяві вимоги, а доводи позивача про те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

10 березня 2023 року між Фізичною особою-підприємцем Умеренковим Анатолієм Ростиславовичем (далі - позивач, за договором - власник), Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - користувач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків (далі - відповідач, за договором - платник) був укладений договір № 80 тимчасового безоплатного спільного користування нерухомим майном, за умовами якого власник надав користувачу право на тимчасове спільне безоплатне користування належним йому нерухомим майном, загальною площею 1100 кв.м., а саме: нежитлову будівлю, приміщення, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно додатковій угоді № 3 від 08.02.2024 термін дії договору було подовжено до 29.02.2024.

Ще до підписання цього договору ФОП Умеренковим А.Р. було надано у користування військовій частині НОМЕР_1 нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , про що був складений та підписаний між ФОП Умеренковим А.Р. та командиром Військовій частині НОМЕР_1 акт приймання - передачі нерухомого майна від 15 березня 2022 року, де було зафіксовані показання засобів обліку комунальних послуг, зокрема, електролічильника та лічильника водопостачання.

З огляду на наведене, сторони договору № 80 тимчасового безоплатного спільного користування нерухомим майном вiд 10.03.2023р. погодили, що він діє з 15.03.2022 (п. 3.1 договору).

У відповідності до п. 2.2. договору, у випадку споживання користувачем будь-яких комунальних послуг під час використання ним нерухомого майна, власник набуває право на здійснення платником відшкодування (компенсації, оплати) вартості усіх витрат, спожитих користувачем комунальних послуг, про що відповідні сторони даного договору додатково укладають вiдповiднi договори відшкодування (компенсації) вартості витрат спожитих комунальних послуг.

Платник зобов`язаний відшкодувати (компенсувати, оплатити) власнику вартість всіх витрат спожитих користувачем комунальних послуг пiд час користування нерухомим майном, пiсля надання власником документів, визначених у п. 2.4 договору та у відповідних договорах відшкодування (компенсації) вартості спожитих комунальних послуг. (п. 2.3. договору).

Сторони у п. 2.4. договору погодили, що підставою для відшкодування (компенсації, оплати) платником вартості витрат спожитих користувачем комунальних послуг є виставлені рахунки постачальників (виконавців робіт, надавачів комунальних послуг), з якими у власника укладені відповідні договори. Для відшкодування вартості спожитих комунальних послуг власник зобов`язаний надавати платнику документи на підтвердження суми компенсації, обсягу та періодів споживання користувачем комунальних послуг тa копії рахунків, що виставлені власнику постачальними організаціями, які надають комунальні послуги.

На виконання вищенаведеного п. 2.4 договору № 80 від 10.03.2022, власником було підготовлено проекти договорiв вiкування комунальних витрат та відповідні акти виконаних робіт, які передбачали відшкодування витрат, що поніс позивач за спожиту електроенергію і за водопостачання та водовідведення під час користування нерухомим майном вiйськовою частиною за період з 01.11.2023 по 30.11.2023:

- Договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії разом з актом фіксації показників лічильників електричної енергії та актом виконаних робіт (наданих послуг), де було визначено суми вартості спожитої електроенергії з 01.11.2023 по 30.11.2023;

- Договір про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення, разом актом виконаних робіт, де було визначено сума до відшкодування за спожиті військовою частиною послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з 01.11.2023 по 30.11.2023.

У цих договорах та актах була визначена вартість спожитих комунальних послуг, а саме, електроенергія на загальну суму 155 264, 39 грн, водопостачання і водовідведення на загальну суму 1 721, 01 грн.

Вказані договори та акти були підписані ФОП Умеренковим А.Р. та командиром військової частини НОМЕР_1 без будь-яких застережень і зауважень.

Отже, обсяги та вартість поставленої електричної енергії та наданої послуги з централізованого водопостачання та водовідведення були погоджені користувачем.

Визначені в акті виконаних робіт, який додано до договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, обсяги та вартість поставленої електричної енергії підтверджуються відповідними актами приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунками за спожиту електроенергію, складеними постачальниками - ДПЗД «Укрінтеренерго».

Обсяги та вартість послуги з розподілу електричної енергiї/перетікання реактивної енергії підтверджуються актами про обсяги розподілено електричної енергії рахунками за перетікання реактивно електроенергії, які складені оператором системи розподілу - АТ "Харківобленерго".

Вказані в доданому до договору відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення актi виконаних робіт обсяги та вартість наданої послуги централізованого водопостачання та водовідведення підтверджується довідкою КП "Харківводоканал" по нарахуванню та сплаті абонента ФОП Умеренков А.Р., копія якої надана до позовної заяви.

Враховуючи вимоги пунктів 2.3. 2.4 договору № 72 вiд 06.03.2023р. з метою відшкодування вартості спожитої електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії перетікання реактивної енергії, а також вартості послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2023 по 30.11.2023, ФОП Умеренковим А.Р. разом з листом, який був отриманий платником 23.02.2024 вiдповiдно до штампу вхідної кореспонденції № 1176, було надано на адресу платника вищевказані проекти договорів відшкодування комунальних витрат та акти виконаних робіт, а також копії рахунків та актів приймання-передачі постачальників, які підтверджують суми компенсації, обсягу та періодів споживання користувачем комунальних послуг.

В той же час, підписувати проекти договорів та виконувати свій обов`язок з відшкодування вартості комунальних витрат, відповідач безпідставно відмовився.

Листом Харківського квартирно-експлуатаційного Управління вiд 27.02.2024 № 583/833 власнику була надана відповідь, що Харківське квартирно-експлуатаційне управління не може передати до органу Казанчейства України доручення на здійснення платежу згідно звернення ФОП Умеренкова А.Р., тому що Харківське квартирно-експлуатаційне управління є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується з державного бюджету та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання: відповідачу були направлені документи, на підставі яких підлягали відшкодуванню витрати за комунальні послуги за період з 01.11.2023 по 30.11.2023.

Натомість, зобов`язання щодо відшкодування вартості комунальних послуг, які були отримані Військовою частиною, платником не виконано.

На теперішній час залишається непогашеною заборгованість за спожиту користувачем електроенергію на загальну суму 155 264, 39 грн, за водопостачання та водовідведення на загальну суму 1 721, 01 грн, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509, ч. 3, 4 ст. 11 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на вказані норми права заявлена позивачем до стягнення з відповідача грошова сума, за договором - фактично є втратами підприємця, які він поніс, надаючи послуги відповідачу.

Проте всупереч згаданим приписам закону, положенням укладеного між сторонами договору відповідач не виконав своїх зобов`язань з відшкодування понесених позивачем втрат.

Згідно з вимогами ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Зокрема, в Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.

З огляду на зміст статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейський суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні в справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 цього рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

ЄСПЛ у пункті 48 рішення від 30 листопада 2004 року у справі "Бакалов проти України" та в пункті 40 рішення від 18 жовтня 2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Викладене повністю узгоджується з Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16.

Із змісту п. 4.1. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок) вбачається, що зобов`язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Згідно п. 2.1. Порядку розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячних планів використання бюджетних коштів відповідно до ст. 48 БК України.

Відповідно п. 2.2. Порядку, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов`язання подають до відповідного органу казначейства реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 (далі - реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт взяття бюджетного зобов`язання.

За довгостроковими бюджетними зобов`язаннями, строк дії яких перевищує один бюджетний період (довгострокові договори, більше одного року), суми в реєстрі проставляються в межах планових показників поточного бюджетного періоду на підставі даних календарного плану до довгострокового договору.

Відповідач своїм підписом в договорі взяв на себе обов`язок компенсувати позивачу суму спожитих користувачем комунальних послуг і відповідно до зазначених норм Порядку мав зареєструвати свої зобов`язання за договором для належного їх виконання.

Таким чином, посилання відповідача, як на підставу для відмови в позові, на те, що відповідач є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду - є необґрунтованими.

Щодо суми розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем за спожиті комунальні послуги за договором № 80 тимчасового безоплатного спільного користування нерухомим майном від 10 березня 2023 року, за період з 01.11.2023 по 30.11.2023, з оплати послуг електропостачання у загальному розмірі 155 264, 39 грн, з оплати послуг за водопостачання та водовідведення у загальному розмірі 1 721, 01 грн, суд приймає дані розрахунки, , як обґрунтовані та доведені матеріалами справи.

Відповідачем дана сума заборгованості за спожиті комунальні послуги за період з 01.11.2023 по 30.11.2023 у загальному розмірі 156 985, 40 грн не спростована. Доказів сплати даної суми заборгованості відповідачем або безпідставності її нарахування матеріали справи не містять.

Також, суд зазначає, що відсутність фінансування не є підставою для не сплати відповідачем даної суми заборгованості.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістомст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 ГПК Українипредметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги єобґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Інших витрат заявлено не було.

Враховуючи викладене та керуючись ст.124,129-1 Конституції України, ст. 4, 20, 46, 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди (колишня Пушкінська), 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Фізичної особи-підприємця Умеренкова Анатолія Ростиславовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; відомості про дату народження відсутні) заборгованість за спожиті комунальні послуги за договором № 80 тимчасового безоплатного спільного користування нерухомим майном від 10 березня 2023 року, за період з 01.11.2023 по 30.11.2023 у загальному розмірі 156 985,40 грн (з яких: з оплати послуг електропостачання у загальному розмірі 155 264, 39 грн; з оплати послуг за водопостачання та водовідведення у загальному розмірі 1 721, 01 грн); а також сплачену суму судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Позивач - Фізична особа-підприємець Умеренков Анатолій Ростиславович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач - Харківське квартирно-експлуатаційне управління (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди (колишня Пушкінська), 61, код ЄДРПОУ 07923280).

Повне рішення складено 19.06.2024.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/1497/24