Рішення № 119838945, 21.05.2024, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1719/23

2-а/291/13/24

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2024 року

Ружинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Митюк О.В.

за участю секретаря Герасимчук Н.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Остапчука І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 , представник позивача Остапчук Ігор Валентинович

до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Житомирській області

про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2023 року до Ружинського районного суду Житомирської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови, в якому просив суд скасувати постанову серії БАД №952182 від 26 листопада 2023 року про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Позивач в обґрунтування позову зазначив, що вважає дії відповідача неправомірними, винесену відносно нього постанову незаконною та не обгрунтованою, такою, що винесена із порушенням норм чинного законодавства, а отже є такою, що має бути скасована. Вказував, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії БАД № 952182 від 26.11.2023 року, яку склав поліцейський СРПП Бердичівського РВП старший сержант поліції ОСОБА_2 , його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 20 400 грн.

У вказаний в оскаржуваній постанові час та місці він перебував на вул.Сквирській в с.Заріччя, але транспортними засобами не керував, про що неодноразово заявляв поліцейським, так, як він позбавлений Ружинським районним судом Житомирської області прав керування транспортними засобами строком на один рік, а тому не мав права та не керував автомобілем.

Проживаючи у сільській місцевості, утримує підсобне господарство, а тому вимушений використовувати власний автомобіль для господарських потреб.

26.11.2023 року попросив знайомого ОСОБА_3 допомогти завести зерно до млина, щоб перемолоти на корм для тварин.

Близько 15 год. цього дня до нього додому прийшов ОСОБА_3 , який допоміг йому завантажити мішки із зерном до багажника його автомобіля, після чого ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля і вони поїхали до ОСОБА_4 , що проживає в АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 має власний млин і тому при необхідності він періодично звертається до нього за допомогою.

ОСОБА_4 може підтвердити, що саме ОСОБА_3 керував його автомобілем Чері Амулет.

Це також, можуть підтвердити ОСОБА_5 , що проживає в АДРЕСА_1 та ОСОБА_6 , що проживає в АДРЕСА_2 , які бачили як вони з ОСОБА_3 завантажували до багажника його автомобіля мішки із товчею та після чого саме ОСОБА_3 сів за кермо його автомобіля і вони поїхали.

За те, що ОСОБА_4 допоміг перемолоти зерно він його пригостив горілкою, яку привіз із собою. Вони розпили на трьох ( ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та він) бутилку горілки, закусили, після чого ОСОБА_3 сів за кермо його автомобіля і вони поїхали на АДРЕСА_3 , де проживає мати ОСОБА_3 .

За те, що ОСОБА_3 йому допомагав він йому дав мішок товчі, яку вони вигрузили у його матери.

Від`їхавши 10-20 метрів від будинку матери ОСОБА_3 його автомобіль втратив керування. ОСОБА_3 загальмував і вони почали шукати причину несправності. Як вияснилося, на автомобілі відкрутилася та загубилася гайка з наконечника рульової тяги.

ОСОБА_3 , який проживає недалеко від того місця, вирішив піти додому за ключами і гайкою, а він залишився в автомобілі.

На вулиці було холодно, а тому двигун автомобіля був працюючим та увімкнена система опалення.

Так як на вулиці було темно, а несправний автомобіль стояв частково на узбіччі, а частково на проїзній частині, на автомобілі було увімкнено світло фар з метою безпеки.

Через деякий час він побачив як автомобіль, що рухається у зустрічному напрямку включив проблескові маячки синього та червоного кольору, і вирішив, що світло фар його автомобіля засліплює зустрічний (поліцейський) автомобіль, а тому він переключив світло фар в режим стояночних вогнів.

Поліцейський автомобіль розвернувся позаду його автомобіля. З поліцейського автомобіля вийшли поліцейські та відразу почали його звинувачувати в тому, що на його автомобілі непрацювала підсвітка номерного знаку, після того звинуватили, що він керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, після того звинуватили в тому, що він керує автомобілєм будучи позбавленим прав керування транспортними засобами за рішенням суду.

Його заяви та пояснення відносно того, що він не керував автомобілем, а лише знаходився в автомобілі, категорично не бралися поліцейськими до уваги.

Він неодноразово заявляв поліцейським про те, що автомобілем керував ОСОБА_8 та говорив про те, що він буде телефонувати ОСОБА_9 для того, щоб той ішов до автомобіля. На що поліцейські пояснювали лише те, що він має право оскаржити їхні дії до суду.

Із цих підстав оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

11 грудня 2023 року ухвалою судді Ружинського районного суду Житомирської області, прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав викладених в позові.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився, направив мотивований відзив на позов, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, винесену уповноваженою посадовою особою, за наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.126, ч.4 ст.126 КУпАП.

Заслухавши пояснення позивача його представника, свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №952182 від 26.11.2023 року на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн., за те, що позивач, 26.11.2023 року о 19 год. 19 хв. в с.Заріччя по вул.Сквирській, керував транспортним засобом марки «Чері Амулет», д.н.з. НОМЕР_1 в якого не працювала під світка державного номерного знаку в темну пору доби, будучи позбавлений права керування транспортними засобами Ружинським районним судом строком на один рік, не надав реєстраційні документи на транспортний засіб, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.126, ч.4 ст.126 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн..

Свідок ОСОБА_6 , суду пояснив, що ОСОБА_10 не вживав з ними спиртні напої у ОСОБА_4 .. Бачив як приїхав до ОСОБА_4 ОСОБА_10 автомобілем позивача.

Свідок ОСОБА_3 , суду пояснив, що десь приблизно в листопаді 2023 року його попросив знайомий ОСОБА_1 його автомобілем допомогти завести зерно до млина, щоб перемолоти на корм для тварин. Близько 15 год. цього дня він прийшов до доми до позивача завантажити мішки із зерном до багажника його автомобіля, після чого він сів за кермо автомобіля і вони поїхали до ОСОБА_4 , що проживає в АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 має власний млин. ОСОБА_4 допоміг перемолоти зерно. ОСОБА_1 його пригостив горілкою, яку привіз із собою. Вони розпили пляшку на трьох ( ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та позивач), закусили, після чого він сів за кермо його автомобіля і вони поїхали на АДРЕСА_3 , де проживає його мати. За те, що допоміг позивачу він йому дав мішок товчі, яку вони вигрузили матери. Від`їхавши 10-20 метрів від будинку матері автомобіль втратив керування, він загальмував і вони почали шукати причину несправності. Як вияснилося, на автомобілі відкрутилася та загубилася гайка з наконечника рульової тяги. А так як він проживає недалеко від того місця, вирішив піти додому за ключами і гайкою, а в автомобілі залишився позивач, коли пішов машина була заведена, бо на дворі було холодно. Випадково в автомобілі ОСОБА_1 залишив свій телефон. Коли була поліція його не було, він нічого не бачив.

Свідок ОСОБА_5 , суду пояснила, що вона була вдома коли приїхали ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до його чоловіка перемолоти зерно. Як змололи випивали надворі, горілку привіз ОСОБА_11 , але згодом вона їх розігнала бо у чоловіка багато домашніх справ. Автомобіль яким приїхали до них належить ОСОБА_12 , а хто був за кермом вона не бачила.

Вбачається, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАД №952182 від 26 листопада 2023 року складена поліцейським СРПП Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області сержантом поліції ОСОБА_2 ..

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють ПДР, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Пунктами 2.1а та2.1ґ ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

ґ) поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до ч.1 ст.121-3КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими),з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюютьйого ідентифікацію,забрудненим номерним знаком,якщо така забрудненість недає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака звідстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката Зелена картка), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ч.4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом постановою Ружинського районного суду Житомирської області від 07.09. 2023 року громадянин ОСОБА_1 позбавлений права керування строком на 1 (один) рік за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто на момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 працівником поліції ОСОБА_2 був позбавлений права керування транспортними засобами.

Згідно зі статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За змістом статей 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, №1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що поліцейський СРПП Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області сержант поліції ОСОБА_2 є працівником органів Національної поліції, має відповідне звання, а отже оскаржувана постанова винесена ним, як посадовою особою, правомірно.

Крім того, відповідно ч. 3 п. 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З відео файлів вбачається, що відео зафіксоване на камеру відео реєстратора зі службового автомобіля поліцейських та відображає, рух автомобіля який наближається, після того як поліцейський вмикає проблискові маячки, на вимогу поліцейських звертає на узбіччя та зупиняється. Автомобіль поліцейських здійснює маневр розвороту, та під`їзджає до автомобіля ОСОБА_1 . Поліцейський підходить до автомобіля, водій сидить за кермом, двигун автомобіля ввімкнений.

Суддя критично оцінює пояснення позивача та його представника які в судовому засіданні заперечували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та не бере до уваги показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , які перебувають з позивачем в товаристських відносинах, крім того такі твердження спростовані сукупністю належних і допустимих доказів, що були безпосередньо досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 3 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Суд вважає, що позивачем не надано доказів на спростування обставин викладених у оспорюваній постанові, а висновок про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення повністю відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладено у межах, визначених санкцією ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.126, ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектором не було порушено порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та прав позивача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

В силу положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Приймаючи до уваги те, що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, а також зважаючи на подані стороною відповідача докази, суд приходить до переконання, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.126, ч. 4 ст. 126 КУпАП, а тому постанова в справі про адміністративне правопорушення, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є законною та обґрунтованою.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що наведені в позові обґрунтування, на думку суду, не є такими, з якими закон пов`язує можливість скасування постанови про притягнення позивача до відповідальності, стороною відповідача доводи та обґрунтування позову були спростовані, а тому суд вважає, що позовні вимоги не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи, в зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 241, 242, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , представник позивача Остапчук Ігор Валентинович до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 31.05.2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного протягом десяти днів.

Учасники по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, яке знаходиться за адресою: 10001, м. Житомир, вул. Старий бульвар, 5/37, ЄДРПОУ 40108625.

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, яке знаходиться за адресою: 03048, м. Київ, вул.Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646.

Суддя О. В. Митюк.