Рішення № 119838305, 18.06.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1567/24

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Харитонова Геннадія Геннадійовича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення коштів

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

від позивача: Данильченко О.О.;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Харитонова Геннадія Геннадійовича, в якому просить суд стягнути заборгованість за Договором еквайрингу № 20230704094033 від 03.07.2023 в загальній сумі 7 709 509, 50 грн.

Ухвалою суду від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13.05.2024.

Ухвалою суду від 13.05.2024 підготовче засідання відкладено до 03.06.2024.

17.05.2024 від Фізичної особи-підприємця Харитонова Геннадія Геннадійовича надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів, в якому просить суд:

- витребувати в Головного слідчого управління НП України відомості щодо притягнення осіб до кримінальної відповідальності (наявності підозри) по кримінальному провадженні № 12023041230002065, а також витребувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

17.05.2024 від Фізичної особи-підприємця Харитонова Геннадія Геннадійовича надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 03.06.2024 в клопотанні Фізичної особи-підприємця Харитонова Геннадія Геннадійовича про витребування доказів відмовлено. В клопотанні Фізичної особи-підприємця Харитонова Геннадія Геннадійовича про зупинення провадження у справі відмовлено. Закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 18.06.2024.

В судове засідання 18.06.2024 з`явився представник позивача, відповідач до судового засідання не з`явився.

В ході судового засідання 18.06.2024 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 18.06.2024 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору еквайрингу № 20230704094033 від 03.07.2023 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 7 709 509, 50 грн.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог зазначаючи, що всі дії з проведення банківських транзакцій відбулися, у зв`язку з вчиненням шахрайських дій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

03.07.2023 між Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (далі позивач, Банк) та Фізичною особою-підприємцем Харитоновим Геннадієм Геннадійовичем (далі відповідач, Клієнт) укладено Договір надання послуг Еквайринг шляхом підписання Заяви про приєднання № 20230704094033 до Умов та Правил надання послуги Еквайринг.

Вищезазначеною заявою ФОП Харитонов Г.Г., на підставі ст. 634 ЦК України, приєднався до розділів "1.1. Загальні положення", "3.6.1. Еквайринг", "3.1.2. Умови та правила розрахунково-касового обслуговування" Умов та правил надання банківських послуг (далі Умови та Правила) Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі Банк), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір еквайрингу (далі - Договір), прийняв всі права та обов`язки, встановлені у цьому Договорі та зобов`язався належним чином їх виконувати.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Клієнт (Торговець) доручає, а Банк (Еквайр) за винагороду, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймає на себе обов`язок забезпечити технологічне, інформаційне обслуговування Клієнта і проведення розрахунків з ним за операціями, які здійснені між Клієнтом та користувачем з використанням Електронних платіжних засобів (далі Платників).

Строк відшкодування 1 день (пункт 1.3 Договору).

Відповідно до пункт 1.7 Договору, Сторони узгодили, що реєстрація торгових точок, зміна інформації щодо них, підключення та відключення до послуги Еквайринг здійснюється щодо торгових точок Клієнта.

Інші права та обов`язки Сторін, відповідальність Сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору, порядок внесення змін та припинення Договору містяться у підрозділі 3.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms (пункт 1.9 Договору)

Відповідно до пункт 1.10 Договору, Клієнт підтверджує, що на дату укладання цього договору видом його діяльності є Салон краси. В разі зміни виду діяльності Клієнт зобов`язується повідомляти про це Банк та надати Банку підтвердження такої зміни в строк до 10 (десяти) днів.

Згідно з пунктом 1.11 Договору Сторони узгодили, що сплата Клієнтом комісійної винагороди Банку за цим Договором здійснюється шляхом ініціювання Банком дебетового переказу.

Підписанням цієї Заяви про приєднання, Клієнт надає згоду на проведення Банком дебетового переказу по сплаті винагороди Банку, по сплаті винагороди із сум відшкодувань Клієнту, по сплаті коштів у розмірі Транзакцій за заявками на повернення по Платіжним засобам, суму задоволених фінансових претензій CHARGEBACK і Претензій Платників по Платіжним засобам Банку по Транзакціях, здійснених Клієнтом, з усіх поточних рахунків Клієнта, відкритих в Банку, а також тих, що будуть відкриті в майбутньому, в національній валюті України та/або в іноземній валюті в розмірі, еквівалентному сумі винагороди, відповідно до тарифів та термінів, визначених цим Договором, протягом строку його дії.

Дебетовий переказ на сплату винагороди Банку здійснюється як за рахунок власних коштів Клієнта, так і за рахунок кредитних коштів Банка.

Сторони узгодили, що:

- згода, надана в цьому Договорі, містить точну суму платіжної операції, що дорівнює сумі заборгованості Клієнта перед Банком (комісійної винагороди тощо), визначеної тарифами Банку, та договорами, укладеними з Клієнтом та платіжною інструкцією на дату виконання платіжної операції.

Згідно умов Договору від 03.04.2023, ФОП Харитонов Геннадій Геннадійович, ЄДРПОУ НОМЕР_1 зареєстрував три мерчанта (торгові точки), а саме:

- S1OS05UZ дата реєстрації 03.07.2023;

- S1OS068X дата реєстрації 24.07.2023;

- S1OS068R дата реєстрації 24.07.2023.

За період з 07.07.2003 по 08.08.2023 за вказаними мерчантами (торговими точками) були проведені транзакції на загальну суму 7 709 509, 50 грн, за якими відповідачем отримано відшкодування згідно умов Договору та які в подальшому було скасовано платниками.

Так, по мерчанту S1OS05UZ проведено транзакції на загальну суму 1 287 220, 50 грн, за якими операції було скасовано.

По мерчанту S1OS068X проведено транзакції на загальну суму 3 913 000 грн, за якими операції було скасовано.

По мерчанту S1OS068R проведено транзакції на загальну суму 2 509 289 грн, за якими операції було скасовано.

АТ КБ «Приватбанк» встановлено, що на поточному рахунку відповідача грошові кошті відсутні, таким чином, у позивача відсутня можливість застосувати договірне списання та погасити заборгованість відповідача.

Враховуючи викладене, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за Договором еквайрінгу внаслідок операції відшкодування коштів у сумі 7 709 509, 50 грн.

Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України ч. 1 ст. 175 (далі - ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до п.п. 8, 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи; електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Згідно ч. 4 ст. ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин.

Проаналізувавши зазначене та наданий позивачем витяг з он-лайн сервісу перевірки кваліфікованого електронного підпису, суд дійшов висновку, що сторонами підписано відповідний кредитний договір із дотриманням вищевказаних положень Закону, а тому є таким, що укладений у письмовій формі. Доказів протилежного учасниками справи суду подано не було.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17; у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 916/548/19).

Так, із змісту договору вбачається, що при його укладенні сторонами було погоджено усі істотні умови договору.

Як вбачається, укладений між сторонами Договір надання послуг Еквайринг шляхом підписання Заяви про приєднання № 20230704094033 до Умов та Правил надання послуги Еквайринг, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження повернення відповідачем позивачу коштів у сумі 7 709 509, 50 грн.

Відповідно до пункту 10 частини 1 Закону України «Про платіжні послуги» еквайринг платіжних інструментів (далі - еквайринг) - платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі.

Пунктами 39, 40 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постанова Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164, встановлено, що, еквайринг здійснюється еквайром на підставі договору, укладеного з оператором платіжної системи (у разі еквайрингу платіжних інструментів цієї платіжної системи) та/або емітентом платіжних інструментів, та/або отримувачем, з урахуванням вимог законодавства України та цього Положення. Еквайр зобов`язаний під час здійснення еквайрингу платіжного інструменту передавати платіжну інструкцію відповідно до вимог законодавства України та нормативно-правових актів з питань здійснення безготівкових розрахунків. Еквайр та інший надавач платіжних послуг, який бере участь у здійсненні платіжної операції, зобов`язані супроводжувати платіжну операцію інформацією в обсягах, передбачених статтею 14 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон про ПВК/ФТ). Унікальний ідентифікатор може бути додатковою інформацією, що супроводжує платіжну операцію, до інформації, визначеної статтею 14 Закону про ПВК/ФТ. Еквайр/інший надавач платіжних послуг під час надання платіжної послуги користувачу не є платником або отримувачем за платіжною операцією, що ініційована користувачем на користь отримувача через еквайра/іншого надавача платіжних послуг. Еквайр за кожною виконаною платіжною операцією, включаючи операцію, здійснену за участю іншого надавача платіжних послуг, зобов`язаний володіти інформацією про платника (повний номер платіжного інструменту/найменування суб`єкта господарювання, номер рахунку суб`єкта господарювання і код за ЄДРПОУ) та отримувача (повний номер платіжного інструменту/найменування суб`єкта господарювання, номер рахунку суб`єкта господарювання і код за ЄДРПОУ).

Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка стаття 1068 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрував три мерчанта (торгові точки): S1OS05UZ дата реєстрації 03.07.2023; S1OS068X дата реєстрації 24.07.2023; S1OS068R дата реєстрації 24.07.2023.

За період з 07.07.2003 по 08.08.2023 за вказаними мерчантами (торговими точками) були проведені транзакції на загальну суму 7 709 509, 50 грн, за якими відповідачем отримано відшкодування згідно умов Договору та які в подальшому було скасовано платниками.

Однак, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати наданих послуг в результаті проведення операції відшкодування коштів в розмірі 7 709 509, 50 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Дослідивши надані учасниками справи докази, суд вбачає невиконання ФОП Харитоновим Г.Г. своїх зобов`язань за договором у розмірі 7 709 509, 50 грн.

Щодо посилання відповідача, що всі дії відбулися шляхом шахрайського заволодіння його персональними даними, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 зроблено висновок, що: «встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Отже, саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».

При цьому, ОСОБА_1 не заперечується той факт, що він особисто розголосив свої персональні дані третім особам та надав доступ до додатків «Телеграм» «Дія» та «Приват24», що сприяло незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Відповідне підтверджується талоном-повідомленням єдиного обліку № 9090 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач безпосередньо після вчинення невстановленою особою шахрайських дій, мав би звернутися на лінію 3700 АТ КБ «ПриватБанк» та до правоохоронних органів та повідомити про вчинення шахрайства у відношенні його платіжного засобу.

Спірні операції були здійснені із введенням особистої та контрольної інформації, відповідальність за охоронність якої несе клієнт.

Відповідачем не доведено, що списання грошових коштів з карткових рахунків відповідача відбулося не за його волею, у зв`язку з чим він не повинен нести відповідальності за такі операції.

Наявність кримінального провадження № 12023041230002065 не є беззаперечним доказом відсутності вини відповідача.

Крім того, господарський суд зазначає, що у разі винесення вироку суду при розгляді вищезазначеного кримінального провадження, відповідач не позбавлений права звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

З урахуванням викладено, надані позивачем докази є більш вірогідними.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості послуг «Еквайринг» вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 92 514, 11 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 114, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Харитонова Геннадія Геннадійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за договором еквайрингу № 20230704094033 від 03.07.2023 у розмірі 7 709 509, 50 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 92 514, 11 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19.06.2024

Суддя В.І. Ярошенко