Рішення № 119836555, 18.06.2024, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер: 728/1341/24

Номер провадження 2/728/398/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року Бахмацький районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючої судді Глушко О.І.

при секретарі Коваленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмачі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» про стягнення заборгованості за договором оренди,-

В С Т А Н О В И В:

27.05.2024року ОСОБА_1 звернувся досуду іззазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість з виплати орендної плати за 2023 рік у розмірі 10249 грн 21 коп, інфляційні втрати в розмірі 123 грн 47 коп та 3% річних у розмірі 124 грн 33 коп, вказуючи на те, що СТОВ «Надія», з яким укладено договір оренди земельної ділянки, в порушення п.4.3 умов даного договору, яким визначено виплату орендної плати в строк до 31 грудня кожного року, не сплатив оренду плату за 2023 рік, внаслідок чого настала також відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 28.05.2024 року відкрито провадження у справі з визначенням її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 13.06.2024 року.

Відповідачем - СТОВ «Надія» подано відзив на позов, в якому просить відмовити в позові, вказуючи на його необґрунтованість. Підтверджує наявність договору оренди земельної ділянки, належної позивачу, який укладено 07.12.2010 року з подальшим підписанням додаткової угоди від 27.07.2017 року щодо збільшення орендної плати та продовження дії Договору. Зазначає, що позивач отримував орендну плату згідно з умовами договору. Посилається на лист Торгово-промислової палати (надалі ТПП) від 28.02.2022 року за № 2024/02.0-7.1 та ч.2 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», в змісті яких ТПП підтвердила, що обставини збройної агресії, що настали з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, які не несуть відповідальності за порушення зобов`язань, в зв`язку з чим штрафні санкції після настання відповідної дати не застосовуються.

Зазначає, що відповідач позбавлений можливості своєчасно здійснювати розрахунки за своїми зобов`язаннями навіть за наявності права у іншої особи особи на їх отримання внаслідок зазначених вище непереборних обставин (війни), а також значного погіршення умов ведення господарської діяльності, що супроводжується падінням економіки, значним курсовим коливанням, неможливістю реалізувати готову продукцію за економічно обґрунтованими цінами, розірвання ланцюгів постачання та реалізації готової продукції.

В судове засідання позивач та його представник - адвокат Рябко С.О. не з`явилися. У наданій заяві просили розглядати справу без їх участі та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача - СТОВ «Надія» адвокат Пустовіт О.Ю. в судове засідання не з`явився. У наданій заяві просив розглядати справу без участі їх представника та відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві.

В зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2ст. 16 ЦК України.

Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , на підставі договору дарування за № 664 від 24.06.2022 року (дарувальник ОСОБА_2 ), являється власником земельної ділянки з кадастровим номером 7420380500:20:000:0010, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 5).

07.12.2010 року між попереднім власником земельної ділянки ОСОБА_3 (Орендодавець), та СТОВ «Надія» (Орендар), було укладено договір оренди землі № 85 (Договір), згідно з п.1.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бахмацької сільської ради, який зареєстрований у Бахмацькому районному відділі Чернігівської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК» 07.12.2010 року (а.с. 9-11).

Строк дії вказаного Договору згідно з п. 3.1 становить 10 (десять) років.

Згідно з п.п. 4.2, 4.3 Договору обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням розміру індексу інфляції; орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року оренди.

27.07.2017 року між ОСОБА_2 та відповідачем укладено Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 07.12.2010, згідно з умовами якої строк дії договору продовжено до 22.12.2024 року, встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 10249 грн 21 коп за один календарний рік або пропорційно в будь-яких частинах натуральною продукцією, товарами, роботами, послугами. Всі інші умови Договору оренди, не вказані в додатковій угоді, залишаються незмінними (а.с. 12).

28.12.2022 року між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 07.12.2010, згідно з якою розділ «Реквізити сторін» викладено в новій редакції, де «Орендодавцем» зазначено ОСОБА_4 , а «Орендарем» - СТОВ «Надія» (а.с. 12 зворот). Всі інші умови Договору оренди, не вказані в додатковій угоді, залишаються незмінними (а.с. 12 зворот).

Звертаючись до суду, позивач зазначає, що відповідач порушив умови договору та не сплатив орендну плату за 2023 рік, ігнорує його звернення з приводу погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що передбачено ч.1 ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що визначено ст. 610 ЦК України.

За приписами ч.2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі- це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є:

об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

дата укладення та строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Згідно з абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Як встановлено в судовому засіданні на час розгляду справи відповідач має невиконане зобов`язання перед позивачем за укладеним договором оренди землі щодо виплати за 2023 рік орендної плати за землю у розмірі 10249 грн 21 коп.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав йогоу строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Відповідно до п.п. 13.1, 13.2 Договору за невиконаня або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного в України законадавства. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведеде, що порушення сталося не з її вини.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, здійсненим за період з 01.01.2024 року по 27.05.2024 включно (від дня, наступного за днем, коли відповідач повинен був сплатити кошти за договором оренди по дату звернення до суду з позовом) розмір 3% річних та інфляційних втрат становить відповідно 123 грн 47 коп та 124 грн 33 коп (а.с. 8).

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання перед позивачем, а саме виплату орендної плати за 2023 рік, підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати за час прострочення виплати орендної плати в сумі 123 грн 47 коп та3% річних у сумі 124 грн 33 коп, з урахуванням положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, розміру яких відповідач не спростував.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи відповідача, зазначені у відзиві про те, що в силу непереборних обставин (війни) та погіршення умов ведення господарської діяльності відповідач був позбавлений можливості своєчасно здійснити розрахунки за своїми зобов`язаннями не заслуговують на увагу, оскільки останнім не надано відповідних доказів щодо погіршення умов ведення господарської діяльності.

Доводи відповідача з посиланням на лист ТПП від 28.02.2022 та ч.2 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» суд відхиляє, виходячи з положень ст. 629 ЦК України, відповідно до якої договір є обов`язковим для виконання сторонами. Крім того, лист ТПП має рекомендаційний характер і не є нормативно-правовим актом.

Позивачем, при зверненні до суду, сплачено судовий збір розмірі 969 грн 00 коп, відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір». Розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 6000 грн. 00 коп.

Виходячи з положень ч. 1 та ч.2 п.1ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 969 грн 00 коп в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору та з урахуванням категорії справи та об`єму роботи представника позивача (адвоката) - 3000 грн 00 коп в рахунок повернення витрат за правову допомогу, які підтверджені документально.

При цьому суд враховує, що обсяг наданих послуг адвоката не відповідає критерію реальності таких витрат, в зв`язку з чим підлягає зменшенню.

Відповідно до правової позиції, сформульованої у додатковій ухвалі КГС Верховного Суду від 21.07.2020 року у справі № 915/1654/19, яка, відповідно до положень ч. 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права, наявність договору між адвокатом і клієнтом, розрахунку послуг та підписаних актів виконаних робіт не має вирішального значення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258-259, 263 - 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доСільськогосподарського товаристваз обмеженою відповідальністю«Надія» простягнення заборгованостіза договороморенди задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарськоготовариства з обмеженоювідповідальністю «Надія»на користь ОСОБА_1 10497(десятьтисяч чотириста дев`яносто сім)грн 01коп,із яких:10249грн 21коп - заборгованість з виплати орендної плати, 123 грн 47 коп - інфляційні втрати за часпрострочення виплатиорендної плати та 124 грн 33 коп - 3% річних за прострочення виплати орендної плати.

Стягнутиз Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» на користь ОСОБА_1 3969 (три тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування судових витрат.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія», 19773 Черкаська область Золотоніський район село Кедина Гора, вулиця Шевченка, 86/5, код ЄДРПОУ 24842666.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 18.06.2024 року.

Суддя О.І. Глушко