Рішення № 119831475, 04.06.2024, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3583/24

(2-о/199/159/24)

РІШЕННЯ

іменем України

04.06.2024

м. Дніпро

справа №199/3583/24

провадження №2-о/199/159/24

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

присяжних Кузьменко Н.С., Ломоносової О.О.

секретаря судового засідання Костючик В.В.

учасники справи:

заявник ОСОБА_1

заінтересована особа Міністерство оборони України

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство оборони України про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, -

за участі учасників справи:

представника заявника - адвоката Шестірікова А.В.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

В обґрунтування заяви зазначила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 . У подальшому, 14.05.1980 шлюб було розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 загинув під час виконання бойових завдань по захисту України на території Бахмутського району Донецької області.

Так, 03.08.2023 ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її сина ОСОБА_3 .

Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23.02.2024 заявниці було призначено виплату в розмірі 1/2 частини від 15 000 000,00 гривень, при цьому, решта суми підлягає виплаті батькові загиблого.

Утім, після розірвання шлюбу ОСОБА_2 вів аморальний спосіб життя, зловживав алкогольними напоями, із сином та колишньою дружиною не спілкувався, проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , останні відомості про нього датуються 1989 роком, після цього за місцем реєстрації та проживання не з`являвся, на зв`язок не виходив.

Визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім необхідне заявниці для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю сина ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 , який є батьком померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 безвісно відсутнім з 01 січня 1990 року.

У судовому засіданні адвокат Шестіріков А.В. підтримав заяву та просив її задовольнити з підстав викладених у ній. Пояснив, що відповідно до довідки від 03.05.2024 гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхав до ростовської області після чого жодних даних про його місце перебування немає.

Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України до суду не з`явився, надавши письмові пояснення по справі, де зазначив, що визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім не дає підстав для розподілу частки одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_3 . Просив суд провести розгляд справи за його відсутності, врахувавши надані письмові пояснення.

Суд, вислухавши представника заявника, допитавши свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Ухвалою суду від 13 травня 2024 року відкрито провадження по цивільній справі та витребувано:

-з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) відомості персоніфікованого обліку (розгорнуту виписку з облікової картки застрахованої особи), інформацію про виплати пенсії чи інших доходів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за період з січня 1990 року по час надання відповіді (з зазначенням відомостей про час здійснення таких виплат, у разі їх наявності);

-з СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49083, м. Дніпро, вул. Новоселівська, буд. 17) наявні відомості про те, чи заводилася розшукова справа щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

-з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26) відомості про виїзд за межі території України та в`їзд на територію України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за період з січня 1990 року по час надання відповіді;

-з Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: пр. Слобожанський, буд. 15, м. Дніпро, 49081) відомості щодо реєстрації актів цивільного стану (народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерті) на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та у разі наявності зобов`язати надати відповідні витяги, інформацію надати за період з січня 1990 року по час надання відповіді;

-з Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (місцезнаходження: вул. Старокозацька, буд. 58, м. Дніпро, 49000) інформацію щодо місця реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , а також у разі відсутності реєстрації, будь-яку наявну інформацію щодо реєстрації (а.с.38).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №944 (а.с.11).

01.03.2023 ОСОБА_3 загинув від артилерійського обстрілу на території Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання по захисту України, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис №330 (а.с.13,14).

03.08.2023 ОСОБА_1 звернуласядо ІНФОРМАЦІЯ_4 іззаявою провиплату одноразовоїгрошової допомогиу зв`язкуіз загибеллюїї сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , головного сержанта 1 аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону.

Пунктом 2 Постанови Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, зокрема - військовослужбовців ЗСУ, яким був син заявниці - ОСОБА_3 , виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно вищенаведеної норми право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Як убачається з витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23 лютого 2024 року заявниці було призначено виплату в розмірі 1/2 частини від 15 000 000,00 гривень. Решта суми підлягає виплаті іншій особі, що передбачена вищезазначеною постановою КМУ, а саме батькові загиблого ОСОБА_3 . Зазначені обставини підтверджуються і відповіддю на адвокатський запит від Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (а.с.17, 27-28).

Судом також встановлено, що останнім зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є АДРЕСА_1 . Останні відомості про ОСОБА_2 датуються 1989 роком, після цього за місцем реєстрації та проживання останній не з`являвся, на зв`язок не виходив, з сином та колишньою дружиною не спілкувався, що підтверджується також відповіддю на адвокатський запит голови квартального комітету № 4 по Індустріальному району м. Дніпра, згідно якого ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з продажем будинку у 1989 році, був знятий з реєстрації та після цього жодних даних про його місце знаходження, місце перебування чи реєстрації немає (а.с.24).

08 квітня 2024 року до ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області було подано заяву про зникнення особи - ОСОБА_2 та необхідність проведення розшуку такої особи (а.с.18-19).

Так, внаслідок проведених розшукових дій та перевірки даних про розшукувану особу, встановити місце перебування особи чи розшукати особу не вдалося, згідно довідки від 03 травня 2024 року гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхав до ростовської області після чого жодних даних про його місце перебування немає (а.с.20,21).

Крім того, в судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які показали, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вів антисоціальний спосіб життя, зловживав алкогольними напоями та не мав постійного місця проживання. Приблизно в 1989 році, точніше встановити неможливо ОСОБА_2 поїхав в Донецьку область, а звідти в м.ростов, що в росії (тоді РСФСР) з метою пошуку роботи та житла. З того часу відомості про його місцезнаходження чи проживання відсутні.

Таким чином, судом встановлено, що місце перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідоме з 1990 року.

Згідно зі ст.43ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що «безвісна відсутність» - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

При розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які стосуються розгляду справ про визнання особи безвісно відсутньою. Так, 22 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №225/882/17, провадження №61-34068св18 (ЄДРСРУ №78044509) підтвердив правові позиції стосовно підстав для визнання особи безвісно відсутньою. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі №225/1297/17 зроблено висновок, що безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до ч. 2ст. 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Також належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (ст. 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі №317/3139/15-ц, провадження №61-4241св18 (ЄДРСРУ №72641734).

З аналізу вказаних норм, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місцеперебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , безвісно відсутнім.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство оборони України про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, останнє місце реєстрації АДРЕСА_1 , що є батьком померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , безвісно відсутнім з 01 січня 1990 року.

Судові витрати віднести на заявника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дняйого проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 13 червня 2024 року.

заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_3 .

заінтересована особа Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022, місце знаходження пр. Повітрофлотський, буд.6, м. Київ, 03168.

Суддя О.Б.Подорець

Присяжні Н.С.Кузьменко

О.О.Ломоносова