Рішення № 119825579, 19.06.2024, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/257/24

Провадження №2/155/157/24

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19.06.2024 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Санакоєв Д.Т., при секретарі судового засідання Федонюк О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом виконавчого комітету Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2024 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітніх дітей та стягнення аліментів на їх утримання.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 в червні 2023 року прибула на територію Берестечківської міської ради та взята на облік як внутрішньо переміщена особа, проживала в гуртожитку ПТУ №27 м. Берестечко. ОСОБА_1 є матір`ю двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька ОСОБА_2 записані відповідно до ст.135 СК України. Батьком ОСОБА_3 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який відбуває покарання у Синельниківській виправній колонії призначене вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області. Органом опіки та піклування Берестечківської міської ради встановлено, що матір дітей, свідомо ухилилася від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своїх дітей, за що неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, неодноразово залишала дітей без нагляду, у тому числі у нічний час, не турбувалась про їх стан здоров`я. Позивач вказує ,що з відповідачем було проведено ряд профілактичних бесід щодо належного виконання батьківських обов`язків по відношенню до дітей та недопущення повторних ситуації в майбутньому, попереджено про можливе притягнення до адміністративної відповідальності. Проте Відповідач до порад працівників Служби не прислухалась, чим створює небезпечні для малолітніх дітей умови, не дбає про їх загальний розвиток, не прививає навички гігієни, не вчить позитивної поведінки у родинному та соціальному середовищі. Вважає, що відповідач самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, по відношенню до своїх малолітніх дітей, так як залишила їх самих на призволяще, в результаті чого 15.09.2023 року дітей було вилучено із сім`ї матері та тимчасово влаштовано у сім`ю ОСОБА_5 . З моменту тимчасового влаштування дітей у іншу сім`ю, ОСОБА_1 жодного дня їх не відвідала, життям, здоров`ям, потребами та проблемами дітей не цікавилась, до служби у справах дітей з будь-яких питань стосовно дітей не зверталася.

На підставі викладеного просить позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути аліменти на утримання дітей у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, до досягнення повноліття.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 05.02.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача у клопотанні від 24.04.2024 року просить уточнити позовні вимоги в частині стягнення аліментів, а саме просить стягувати аліменти на утримання дітей в розмірі по 3000 грн на дитину але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Ухвалою від 24.04.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явилися, однак до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у тому числі шляхом розміщення оголошення про виклик в суд на офіційному вебпотралі «Судова влада України», в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, будь яких заяв, клопотань чи заперечень не подала, правом на відзив на позов не скористалась.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи оцінивши додані до неї письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.9) та фактично проживає як внутрішньо переміщена особа в АДРЕСА_2 (а.с.12).

Із долучених до матеріалів справи 07.03.2024 року доказів вбачається, що ОСОБА_6 внаслідок укладення шлюбу 25 лютого 2012 року змінила прізвище на « ОСОБА_7 », актовий запис №8 складений виконавчим комітетом Ясногірської селищної ради міста Краматорська Донецької області (а.с.88).

В подальшому ОСОБА_8 внаслідок укладення шлюбу 17 січня 2014 року змінила прізвище на « ОСОБА_9 », актовий запис №2 складений виконавчим комітетом Андріївської селищної ради Слов`янського району Донецької області (а.с.89, 90).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 04.11.2023 року, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_10 та ОСОБА_6 (а.с.13). Відомості про батька згідно витягу №00003911105 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян записані за вказівкою матері згідно з ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України (а.с.28).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 04.11.2023 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.15).

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі від 17.01.2014 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 17.01.2014 року (а.с.90).

Із відповіді ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)» Міністерства Юстиції України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відбуває покарання за вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13.10.2022 року за ч.1 ст.125, ст.126-1 у виді позбавлення волі строком 3 роки 10 днів. Початок строку 04.08.2023 року, кінець строку 14.08.2026 року (а.с.31-36).

Згідно витягу електронної обліково-статистичної картки дитини ОСОБА_2 29.06.2010 року було взято на облік як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах, у зв`язку із ухиленням батьків, осіб, які їх заміняють, від виконання своїх обов`язків. Коментар: рішення виконкому Шахтарської міської ради від 21.07.2010 року №357 «Про тимчасове влаштування малолітньої ОСОБА_2 до державного закладу на повне державне утримання». 29.12.2010 року знято з обліку через зникнення підстав взяття на облік (а.с.48).

Згідно витягу електронної обліково-статистичної картки дитини ОСОБА_2 11.10.2018 року було взято на облік як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах, у зв`язку із ухиленням батьків, осіб, які їх заміняють, від виконання своїх обов`язків. 24.01.2019 року знято з обліку через зникнення підстав взяття на облік (а.с.49).

Матеріали справи містять докази неодноразового притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч.2 ст.184 КУпАП, а також за ч.1 ст.173-2 КУпАП де потерпілою була її донька ОСОБА_2 що підтверджується відповідними копіями постанов які набрали законної сили (а.с.29, 30, 37-39).

Згідно довідок Берестечківського ліцею №1-29/174 та 1-29/176 від 11.10.2023 року ОСОБА_2 навчається в 8-Б класі, а ОСОБА_3 в 1-Б класі (а.с.40, 44).

Відповідно до копії Акту обстеження умов проживання встановлено, що в с. Рогожани Володимирського району Волинської області проживають та мають постійне місце реєстрації ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_11 та син ОСОБА_3 . Умови проживання незадовільні, в квартирі брудно, антисанітарія, скрізь розкидані речі. За результатами проведено профілактичну роботу, на матір було складено адміністративний протокол та попереджено про недопущення подібних випадків та необхідність наведення чистоти (а.с.45-47).

Згідно копії Акту обстеження умов проживання від 30.08.2023, було встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 проживають та мають постійне місце реєстрації ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_11 та син ОСОБА_3 . Матір дітей зловживає алкоголем, неодноразово була помічена сусідами у стані сильного алкогольного сп`яніння. Матері надано консультацію щодо формування навичок відповідального батьківства, ведення здорового життя, дотримання санітарно-гігієнічних норм (а.с.53).

Відповідно до акту проведення оцінки рівня безпеки дитини, який проводився 01.09.2023 року вбачається, що дитина ОСОБА_2 повідомила, що в ніч на з 31.08.2023 року по 01.09.2023 року вона з братом перебувала у будинку за адресою АДРЕСА_2 самостійно. 01.09.2023 матір взяла молодшого брата і пішла у невідомому напрямку. У дитини наявні ознаки стресу, тривоги. Дитина мала кволий вигляд, була невиспана та втомлена від госпіталізації відмовилась, повідомила, що її матір протягом кількох днів вживає алкогольні напої. Соціальні виплати матір витрачає на свої потреби, тютюнові вироби та алкоголь. На момент здійснення огляду матері не було, місце її перебування та малолітнього сина було не відоме. Дитина просить прихистку та допомоги. За результатами проведення оцінки зроблено висновок про небезпечний рівень безпеки дитини та необхідність вжиття негайних дій у межах сім`ї, зокрема проведення оцінювання потреб дитини та сім`ї. Вжито заходів, повернуто матір та дитину (а.с.63-68).

Згідно Акту обстеження умов проживання та протоколу бесіди від 08.09.2023, було встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 проживають та мають постійне місце реєстрації ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_11 та син ОСОБА_3 . Напередодні (ввечері) сусіди чули шум та крики у помешканні, встановлено, що ввечері 07.09.2023 року у будинку зібрались друзі матері, розпивали алкоголь. Матір попереджено про адміністративну відповідальність за невиконання батьківських обов`язків, проведено профілактичну бесіду та вирішили припинити вживати алкоголь, беззаперечно виконувати рекомендації фахівця, налаштувати власний побут, навести лад у помешканні, доцільно використовувати кошти (а.с.55, 56).

Відповідно до акту проведення оцінки рівня безпеки дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_3 , який проводився 15.09.2023 року вбачається, що діти звернулися до служби у справах дітей та просять про допомогу, оскільки їх матір ОСОБА_1 протягом декількох днів вживає алкогольні напої, а в ніч з 14 на 15 вересня 2023 року ночували у будинку самі. У дітей наявні ознаки тривоги та страху. Діти мали кволий вигляд, посили їсти. Повідомили, що матір протягом двох днів не готувала їжу. Взуття сина не придатне до носіння. Зі слів дітей матір залишила їх на призволяще. Малолітня ОСОБА_12 повідомила, що 14.09.2023 року вона разом із своєю подругою перебували у будинку невідомого чоловіка у с. Піски, де були інші дорослі чоловіки та їх матір,усі вони розпивали алкогольні напої. Один із чоловіків пропонував дівчаткам сексуальні послуги, проте діти вчасно втекли від насильства. Під час обстеження матір була відсутня у помешканні. За результатами проведення оцінки зроблено висновок про дуже небезпечний рівень безпеки дітей та негайне відібрання дітей у матері. Малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тимчасово влаштовано у сім`ю місцевої жительки м. Берестечко (а.с.58-62).

Відповідно до копії протоколу №37 15 вересня 2023 року на засіданні з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Берестечківської міської ради розглядались питання стану виконання батьківських обов`язків ОСОБА_13 , відносно малолітніх дітей, який визнано неналежним та вирішено за доцільне вилучити та тимчасового влаштування малолітніх дітей у сім`ю громадян України (а.с.69-70).

Згідно виписок стаціонарного хворого №626 та №626 КП «Берестечківська міська лікарня», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 18.09.2023 року по 26.09.2023 року перебували на стаціонарному лікуванні з діагнозом гострий бронхіт. За час перебування на стаціонарному лікуванні мати не цікавилась станом здоров`я і не відвідувала дітей (а.с.50, 51).

Відповідно до копії наказу служби у справах дітей Берестечківської міської ради №58 від 26.09.2023 року малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як таких, що залишилися без батьківського піклування тимчасово влаштовано в сім`ю місцевих жителів (а.с.71).

30 вересня 2023 року із ОСОБА_1 було проведено бесіду про наслідки неналежного виконання батьківських обов`язків, недопущення вчинення жорстокого поводження та насильницьких дій щодо дітей. Роз`яснено про права та обов`язки матері. Вирішено налаштувати власний побут, навести лад у помешканні, припинити вживати алкогольні напої, приводити у помешкання сторонніх осіб у стані алкогольного сп`яніння та розпивати алкогольні напої, влаштовувати бійки та дебоші (а.с.54).

Матеріали справи також містять заяву від 06.10.2023 року на адресу Горохівського районного суду засвідчену у присутності начальника ССД Берестечківської міської ради та старшого оперуповноваженого ВП №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, із змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 дає згоду на позбавлення її батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та просить суд розглядати справу без її участі. Позовні вимоги органу опіки та піклування Берестечківської міської ради підтримує повністю (а.с.54).

Відповідно до характеристики ЗЗСО Берестечківський ліцей від 11.10.2023 року №01-03/187 ОСОБА_2 позитивно характеризується, опікуни приділяють належну увагу вихованню дитини, цікавляться успіхами та поведінкою (а.с.40).

Відповідно до характеристики ЗЗСО Берестечківський ліцей від 11.10.2023 року №01-03/187 ОСОБА_3 позитивно характеризується, опікуни приділяють належну увагу вихованню дитини, цікавляться успіхами та поведінкою, дитина має усе необхідне для навчання (а.с.42).

Згідно довідок №29/01-1197 та №29/01-1197 від 31.10.2023 року інших братів чи сестер у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не має (а.с.19, 20).

11 грудня 2023 року рішенням виконавчого комітету Берестечківської міської ради №125 вирішено вважати неналежним виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 та затверджено висновок Служби у справах дітей Берестечківської міської ради від 29 листопада 2023 року відповідно до якого з метою захисту законних прав та інтересів дітей, забезпечення умов для їх належного утримання, виховання та повноцінного розвитку вважається доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно доньки ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3 (а.с.72-78).

Згідно Акту обстеження умов проживання від 24.01.2024 року №24 ОСОБА_1 проживає із співмешканцем за адресою АДРЕСА_3 , не працює, зловживає спиртними напоями, авторитетом серед жителів громади не користується (а.с.57).

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі N 522/10703/18 (провадження N 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі N 760/468/18 (провадження N 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі N 638/16622/17 (провадження N 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі N 522/21914/14 (провадження N 61-8179св19).

Пунктами 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше) є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Отже, законом визначено, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо та є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналізуючи наведені факти та обставини, суд приходить до переконання, що обставини, на які посилається позивач у своєму позові, є достовірними та такими, що не викликають у суду сумніву.

Відповідачем порушено право її дітей на рівень життя, достатній для їх фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, яке гарантоване ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" і яке підлягає захисту на підставі п.2 ч.1 ст.164 СК України.

Відповідач байдужа до життя та здоров`я своїх дітей, самоусунулась від їх виховання, не проживає разом, не зустрічається з ними, не цікавиться їх життям, матеріальної допомоги не надає, що підтверджується наданими суду доказами.

Суд наголошує, що постійні зміни умов проживання в негативну сторону, відсутність піклування, неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки негативно впливають на фізичне та психологічне здоров`я дітей.

Однак, позбавлення батьківських прав носить також превентивний характер, що дає змогу іншим батькам переосмислити відносини з дітьми і стати на шлях виправлення задля збереження повноцінної сім`ї.

З урахуванням найкращих інтересів дитини, оскільки беззаперечним є факт свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками по відношенню до дітей, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Так, згідно з ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

При визначенні розміру аліментів, відповідно до ст.182 СК України, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платників аліментів, наявність чи відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інші обставини. При цьому, відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум становить для дітей віком дітей віком до 6 років - 2563 гривні та для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;

Перевіривши обставини обумовлені статтею 182 СК України, визначаючи розмір аліментів, вважаю що дану вимогу необхідно задовольнити та визначити розмір аліментів на утримання неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно і до досягнення дітьми повноліття, оскільки позивачем для підтвердження уточненої позовної вимоги не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач має змогу сплачувати аліменти в заявленому розмірі та не стане для неї непомірним тягарем.

Відповідно до вимог ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Стягнення аліментів слід розпочати з дня звернення позивач із позовом до суду, а саме з 02 лютого 2024 року.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачений ним відповідно до платіжної інструкції №224 від 13 лютого 2024 року судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру подану юридичною особою в розмірі 3028,00 грн., а також стягнути на користь держави судовий збір за позовну вимогу майнового характеру про стягнення аліментів в розмірі 1211,20 грн.

На підставі ст.180-182, 190, 191 СК України, ст.1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов виконавчого комітету Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав стосовно малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в користь особи або на рахунок установи, під опікою якої перебуватимуть діти до досягнення ними повнолітня.

Стягнення аліментів розпочати з 02 лютого 2024 року.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в сумі платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області сплачений судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір за позовну вимогу майнового характеру 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Виконавчий комітет Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області, місцезнаходження: м. Берестечко, вул. Шевченка, 2, Луцький район, Волинська область, (код ЄДРПОУ 04051262);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована як ВПО за адресою: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання АДРЕСА_5 .

Рішення в повному обсязі складено 19 червня 2024 року.

Cуддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв