Вирок № 11982094, 02.11.2010, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 1-40/2010 рік

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2010 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Поляниці М. М.

секретарів судового засідання Ковалів А.В., Барабаш В.М.

за участю: представника державного обвинувачення Кравець В.В.

підсудного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, одруженого, на утриманні 2 малолітніх дітей, освіта середня, громадянина України, непрацюючого відповідно до ст.89 КК України не судимого, обраний запобіжний захід підписка про невиїзд, у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Злочин вчинив при наступних обставинах.

ОСОБА_2 08 січня 2010 року біля 1825 год. керуючи автомобілем марки ВАЗ 21093 реєстраційний номер НОМЕР_2 по вул. Д. Галицького в м. Болехові в напрямку м. Стрий, Львівської області, допустив порушення вимог пунктів 1,10, 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме грубо порушуючи правила безпеки руху в темну пору доби в умовах недостатньої видимості, не врахував дорожню обстановку, маючи обєктивну можливість виявити ОСОБА_3, яка в цей час переходила проїжджу частину автодороги, не вжив заходів для негайної зупинки транспортного засобу і на правій смузі вчинив наїзд на потерпілу, яка отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді краєвого перелому головки правої малогомілкової кістки без зміщення.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав та пояснив наступне.

8 січня 2010 року біля 1830 год він рухався на автомобілі НОМЕР_1 в напрямку м. Стрий. Крім нього в автомобілі була дружина та малолітній син. Підїжджаючи до пішохідного переходу, що по вул. Д.Галицького в м. Болехові ( в районі лісокомбінату) пригальмував, після чого продовжив рух. Побачивши, що через дорогу навпроти магазину «Міні-маркет» перебігає пішохід він застосувавши екстрене гальмування повернув автомобіль маючи намір об'їхати потерпілу однак не зумів і зачепив правою стороною автомобіля, оскільки відстань між автомобілем і ОСОБА_4 була надзвичайно мала. Потерпілу відвезли в лікарню на таксі. Простоявши біля 30 хв. на місці ДТП на прохання дружини поїхали в лікарню вияснити стан здоров'я потерпілої. Цивільний позов визнає частково. Ним в добровільному порядку відшкодовано 3000 грн. завданої шкоди. На його думку у даній ДТП є частково і вина ОСОБА_3, як пішохода, яка переходила дорогу у невстановленому місці. Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.

Крім визнання вини, винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України, у повному обсязі доведена зібраними та ретельно дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_3 яка в судовому засіданні показала, що 8 січня 2010 року біля 18 год. направляючись в магазин переходила автодорогу. На середині дороги побачила, що на швидкості їде автомобіль та чути звук гальмування. Налякавшись звуку гальмування зупинилась, однак автомобіль, який рухався на великій швидкості не встиг зупинитися і вдарив її передньою частиною бампера. Від удару вона впала і втратила свідомість. Просить підсудного не позбавляти волі. Цивільний позов просить задоволити у повному обємі оскільки одяг пошкоджений і вона його не може носити, також внаслідок удару був пошкоджений стільниковий телефон. Крім того їй завдана значна моральна шкода, оскільки вона тривалий час перебувала на лікуванні, була позбавлена можливості вести звичний спосіб життя.;

- показами свідка ОСОБА_5 яка суду показала, що разом з чоловіком і сином повертались з кладовища. В Болехові перед пішохідним переходом, що на перехресті вулиць Д.Галицького і О Кобилянської ОСОБА_2 пригальмував і продовжив дальше рух. Вона повернулась до дитини і в цей час почула, що чоловік почав різко гальмувати і побачила потерпілу перед самим автомобілем. ОСОБА_2 намагався обїхати потерпілу однак не зміг, внаслідок чого остання впала на дорогу. Прочекавши працівників міліції біля 30 хв. вона настояла, щоб поїхати в лікарню і дізнатися стан здоров'я ОСОБА_3 Разом з чоловіком виховують двоє дітей.

- оголошеними в судовому засіданні у відповідності до ст.306 КПК України показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з яких вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 переходила автодорогу у невстановленому місці ( поряд знаходився пішохідний перехід). Підсудний ОСОБА_2 керуючи автомобілем застосував гальмування, однак не зумів уникнути наїзду на потерпілу, яка знаходилась на середині проїжджої частини дороги. (а.с.59,80);

- постановою від 22 лютого 2010 року про порушення кримінальної справи по факту дорожньо-транспортної пригоди внаслідок якої ОСОБА_3 спричинено середнього ступеня тілесні ушкодження, за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України в. (а.с.1)

- постановою від 24 червня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_9 за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України (а.с.5).

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, з якого встановлено, що ДТП мала місце по вул. Д.Галицького в м. Болехові напроти магазину «Мнін-маркет» (а.с.13-32);

- висновками експерта від 01 березня 2010 р. за №92/60Е в якому зазначено, що у потерпілої ОСОБА_3 мались тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, збійні рани в правій лобно-скроневій ділянці, що відноситься до ушкоджень легких з короткочасним розладом здоровя; краєвий перелом головки правої малогомілкової кістки без зміщення відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоровя, і не є небезпечними для життя в момент спричинення. Рубці в ділянці обличчя природнім шляхом не згладимо. ( а.с.54-56);

- висновком експерта від 17 червня 2010 року за №09/17-117 з якого встановлено, що ОСОБА_2 при виникненні небезпеки повинен був керуватися п. 12.2,12.3 та п. 1.10 ( в частині визначення поняття «небезпека для руху і виконання його вимог) Правил дорожнього руху. Підсудний володів технічною можливістю попередити дану ДТП шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з заданого моменту виникнення небезпеки для руху рухаючись з заданою так і допустимою швидкістю Причиною настання ДТП з технічної точки зору стало невиконання ОСОБА_2 технічних вимог пунктів 12.3 та 1.10 ( в частині визначення поняття «небезпека для руху і виконання його вимог) ПДР. (а.с.74-78)

Оцінивши докази в сукупності, суд приходить до висновку, що органами досудового слідства протиправному діянню підсудного за ч.1 ст.286 КК України дана правильна кримінально-правова оцінка.

Призначаючи покарання підсудному суд, відповідно до ст. ст. 65,66,67 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини справи, що помякшують та обтяжують відповідальність.

Вивченням особи підсудного встановлено, що він у відповідності до ст.89 КК України є особою не судимою на обліку у психоневрологічному та наркологічному кабінеті не перебуває, характеризується позитивно (а.с.84,88-90). Має на утриманні двох малолітніх дітей: синів ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає з дружиною, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, не працює (а.с.92).

При призначенні покарання суд також враховує конкретні обставини події, а саме, що потерпіла ОСОБА_3 не дотрималась вимог п.п. 4.7,4.8,4.14 а) Правил дорожнього руху, а саме, переходила автодорогу у невстановленому місці не зважаючи на те, що в зоні видимості ( на відстані 30 м від місця ДТП) розташований пішохідний перехід (а.с.24). Не впевнилась у безпечності переходу автодороги, (відсутність транспортних засобів).

Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, що помякшують покарання, суд, відносить підсудному визнання вини, часткове відшкодування потерпілій заподіяної шкоди в сумі 3000 грн. сприяння розкриттю злочину, те, що на його утримання знаходиться двоє малолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному суд не знаходить.

Приймаючи до уваги дані про особу підсудного, стан його здоровя, характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, наявність помякшуючих обставин, що обумовлюють меншу суспільну небезпеку та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, суд вважає за можливе обрати, щодо підсудного покарання, яке б відповідало скоєному та його особі у вигляді мінімального штрафу встановленого санкцією ч.1 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Підставами для такого висновку суду, служить те, що після вчинення злочину, підсудний, правильно та обєктивно оцінює свою поведінку, щиро розкаюється у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував заподіяну шкоду, має на утриманні 2 малолітніх дітей, дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.

Підстав для зміни запобіжного заходу підсудному не має.

Заявлений прокурором Долинської міжрайонної прокуратури цивільний позов в інтересах держави в особі Болехівської центральної міської лікарні про стягнення витрат на лікування ОСОБА_3 слід задоволити, оскільки витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають згідно ст.931 КПК України відшкодуванню у повному обсязі 532.93 грн., на підставі даних бухгалтерії лікувального закладу, де потерпіла перебувала на лікуванні (а.с.81,83).

Заявлений потерпілою ОСОБА_3 цивільний позов на суму 6949,99 тис. грн. що становить вартість витрат на проведення лікування та матеріальну шкоду ( пошкодження одягу, телефону) та 50 тис. грн.. заподіяної моральної шкоди підлягає до часткового задоволенню.

Згідно ст.1166 ЦК України в звязку з тим, що вина підсудного у заподіянні шкоди повністю доведена, потерпілою представлено документально підтверджених витрат на лікування на суму 1544,99 грн. така сума завданої шкоди підтверджена матеріалами справи та встановлена судом (а.с.128-129). Позов частині відшкодування вартості світера, дублянки, рукавиць, зимових чобіт на суму 5055 грн. не підлягає до задоволення. Підставою для такого висновку суду служить те, що згідно висновку експерта за №84/6607-МК від 26.03.2010 року будь яких пошкоджень на одязі ( шапці, дублянці, світері, рукавицях) не виявлено. На вказаних речах виявлені накладення піску і глини. (а.с.64-66). Також не підлягає стягненню і вартість стільникового телефону в сумі 350 грн. оскільки, він не був оглянутий слідчим, не був визнаний речовим доказом на досудовому слідстві. Також про пошкодження телефону на досудовому слідстві не заявляла потерпіла.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 50 тис. грн. підлягають до часткового задоволення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги те, що внаслідок протиправної дій підсудного потерпіла отримала травму середньої важкості, цим враховує характер, обсяг, тривалість фізичних і моральних страждань, істотність і наслідки вимушених змін у її життєвих стосунках. Крім того суд враховує, що в ході судового розгляду ОСОБА_2 частково відшкодував завдану потерпілій моральну шкоду в сумі 3 тисячі грн. За таких обставин а тому на користь ОСОБА_3 слід стягнути 2 тисячі грн.. заподіяної моральної шкоди. В решті позову на суму 45 тисяч грн.. відмовити.

У відповідності до ст. 224 КПК підлягає стягненню з підсудного вартість витрат на проведення судової автотехнічної експертизи в сумі 516 грн (а.с.73)

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України. Речові докази, які передані на зберігання потерпілій а саме: шерстяну шапку чорного кольору з нашивками, пару шкіряних рукавиць чорного кольору, шкіряну дублянку чорного кольору, повернути власнику і володільцю ОСОБА_3 (а.с.104).

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 323,324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд,

з а су д и в .

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 статті 286 Кримінального кодексу України призначити покарання у виді штрафу розміром 3400 (три тисячі чотириста) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишити попередньо обраний підписка про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2:

на користь Болехівської центральної міської лікарні (розрахунковий рахунок 371110150010000 в УДК Івано-Франківської області МФО 836014, код ЗКПО 01993440 КФК 2501230) 532 (пятсот тридцять дві) грн. 93 коп. витрат на лікування потерпілої ОСОБА_3;

на користь потерпілої ОСОБА_3 1544,99 (одна тисяча пятсот сорок чотири) грн. 99 коп. заподіяної матеріальної шкоди, 2000 ( дві тисячі) грн. моральної шкоди та 1000 (одну тисячу) грн. за надання правової допомоги адвокатом. В решті позову на суму 50405 (пятдесят тисяч чотириста пять ) грн. відмовити.

На користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 25574765 МФО 836014 УДК в Івано-Франківській області на розрахунковий рахунок 31255272210165 банк одержувач УДК Івано-Франківської області для НДЕКЦ при УМВС) за проведення експертиз за №09/17-117 від 17 червня 2010 року 516 (пятсот шістнадцять) грн. витрат по проведенню експертизи.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 (пятнадцяти ) діб учасниками процесу з часу його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляції через Болехівський міський суд.

Суддя Поляниця М.М.