Ухвала суду № 119816206, 18.06.2024, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1506/24

Провадження № 1-в/545/221/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2024 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

представника адміністрації установи ОСОБА_4 ,

засудженої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві в режимі відеоконференції подання Державної установи «Надержинщинська виправнаколонія (№65)» про умовно-дострокове звільнення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Київ, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, раніше судимої:

Раніше судима:

1) 18.10.1995року Дарницьким районним судом м. Києва за ч.2 ст. 229-6,14 КК України до 2 років позбавлення волі.

2) 24.04.1999року Дарницьким районним судом м. Києва за ч.2 ст. 229-6,14 КК України до 3 років позбавлення волі.

3) 05.11.2014року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 309 КК України - штраф 850 гривень.

4) 24.03.2016року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 309,71,72КК України до 2 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07.07.2016року ч.5 ст.72 КК України зарахувано термін з 22.02.2016року по 07.07.2016року з розрахунку 1 день попереднього ув?язнення за 2 дні позбавлення волі.

5) 04.11.2016року Дарницьким районним судом м. Києва за ст. ч.2 309, ч.4 ст.70, ч.5 ст.72 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі.

6) 16.05.2019року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.2 ст.309 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі.

Засудженої: вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 17.04.2022 року за ч.2 ст.307, 69,70 КК України, який змінено вироком Київського апеляційного суду від 07.12.2020 року в частині кваліфікацій дій ОСОБА_5 за ч.2 ст.307, виключено із вироку кваліфікуючі ознаки вчинення злочину повторно , та у великому розмірі; дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.2 ст.307 КК України, за кваліфікуючою ознакою вчинення злочину особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України; та скасовано в частині призначеного покарання, призначено остаточне покарання 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна,

Початок строку 15.02.2019 року, кінець строку 13.02.2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Державна установа «Надержинщинська виправна колонія (№65)» звернулася до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_5 , посилаючись на те , що засуджена перебуває в місцях позбавлення волі та відбула 2/3 частину строку покарання, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення, тому адміністрація клопоче про умовно-дострокове звільнення засудженого за ст. 81 КК України.

Представник колонії подання підтримав, прохав задовольнити

Прокурор не заперечував проти задоволення подання, посилаючись на те, що засуджена довела своє виправлення.

В судовому засіданні засуджена та захисник підтримали подання, просили його задовольнити.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та відбув 2/3 строку покарання.

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Згідно п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно дострокове звільнення судам слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Так, ОСОБА_5 , яка раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, на шлях виправлення не стала та знову вчинила умисний злочини незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичного засобу з метою подальшого збуту -ст. 307 ч.2 КК України, за який засуджена вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 17.04.2022 року за ч.2 ст.307, 69,70 КК України, який змінено вироком Київського апеляційного суду від 07.12.2020 року в частині кваліфікацій дій ОСОБА_5 за ч.2 ст.307, виключено із вироку кваліфікуючі ознаки вчинення злочину повторно , та у великому розмірі; дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.2 ст.307 КК України, за кваліфікуючою ознакою вчинення злочину особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України; та скасовано в частині призначеного покарання, призначено остаточне покарання 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.

Встановлено, що засудженою відбута 2/3 частина строку покарання.

За весь час відбування покарання засуджена мала 3 стягнення та 6 заохочень.

Як вбачається із характеристик ДУ «Надержинщинська виправнаколонія (№65)» виданих на засуджену ОСОБА_5 , від 19.10.2021 року, 23.02.2022 року, 09.03.2023 року, засуджена за час відбування покарання не стала на шлях виправлення, характеризується посередньо ( т.1, а.о/с 171- 173, 188-190, 246-248).

Даний факт також підтверджується витягом із протоколу засідань комісії ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№65)» від 19.10.2021 року №30, згідно якого вбачається, що засуджена не стала на шлях виправлення у зв`язку із чим їй було відмовлено у зміні умов тримання у виді переведення до дільниці-соціальної реабілітації згідно ст.101 КВК України, витягом із протоколу засідань комісії ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№65)» від 23.02.2022 року №4, згідно якого вбачається, що засуджена не стала на шлях виправлення у зв`язку із чим їй було відмовлено у зміні умов тримання, представленні до суду матеріалів на заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, крім того витягом із протоколу засідань комісії ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№65)» від 09.03.2023 року №3, згідно якого вбачається, що засуджена не стала на шлях виправлення у зв`язку із чим їй відмовлено в подачі матеріалів до суду про умовно-дострокове звільнення засудженої згідно ст.81 КК України. (т.1, а.о/с 181, 198,255).

Згідно останньої характеристики від 03.04.2024 року, направленої до суду разом із поданням про умовно-дострокове звільнення від 03.04.2024 року вбачається, що ОСОБА_5 , характеризується позитивно, заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ( а.с. 1-10 ).

Відповідно до ст.6КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.

Однією із головних умов для умовно дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання.

Остання за часом характеристика від 03.04.2024 року не є беззаперечним доказом того, що ОСОБА_5 твердо стала на шлях виправлення та заслуговує на застосування умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання.

Досліджені характеристики на засуджену ОСОБА_7 свідчать про її нестабільну поведінку протягом усього періоду відбування покарання, однак позитивні зміни, які сталися у її поведінці вказують на те, що вона тільки стає на шлях виправлення.

Викладене вказує на те, що ОСОБА_5 в повній мірі не довела свого виправлення, а тому застосування до неї умовно-дострокового звільнення є передчасним.

Таким чином, суд, враховуючи дані про особу засудженої, її поведінку за весь період відбування покарання, в томі числі і за останній час, який безпосередньо передує розгляду заяви, вважає, що встановлені обставини не дають підстави вважати, що сумлінною поведінкою та ставленням до праці ОСОБА_5 довела своє виправлення і до неї може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання, а тому в задоволенні заяви необхідно відмовити.

На підставі ст. 81 КК України, керуючись ст. 537, ст.539 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_5 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд на протязі 7 діб з моменту її проголошення, а засудженимз моменту отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_1