Рішення № 119814500, 17.06.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 497/2594/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті та до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області як територіальний орган Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно господарського штрафу

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті та до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області як територіальний орган Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно господарського штрафу, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

- скасувати постанову начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Костянтина Миронова №ПЩ021421 від 16.10.2023 року, якою Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності в розмірі 17 000 грн. за ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. Позивач зазначає, що придбав для власних потреб щебень, який перевозив на власному транспортному засобі Volvo, д.н.з. НОМЕР_1 з причепом д.н.з. НОМЕР_2 до його дому за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується товарно-транспортною накладною №1 від 02.09.2023 р. Прямуючи дорогою з міста Одеси до міста Болграда позивача було зупинено співробітниками укртрансбезпеки. На їх вимогу надати документи, позивачем було надано посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та товарно-транспортну накладну. Проте, співробітниками Укртрансбезпеки було складено постанову за ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вище вказане є підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

До Болградського районного суду Одеської області 07.11.2023 р. надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно господарського штрафу.

Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 16.11.2023 р. у справі відкрито провадження та призначено судове засідання на 22.12.2023 р. на 11.00 годину.

Ухвалою суду від 13.12.2023 року задоволено клопотання відповідача про надання можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням її власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 22.12.2023 року адміністративну справ за №497/2594/23 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно господарського штрафу передано за предметною підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2024 р. у справі №497/2594/23 призначено головуючого суддю Бжассо Н.В.

Ухвалою суду від 08.02.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 04.04.2024 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області як територіальний орган Державної служби України з безпеки на транспорті. Розгляд справи розпочато спочатку.

Від представника Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов до суду відзив, в якому зазначено, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначає, що 02.09.2023 співробітником Укртрансбезпеки відповідно до направлення від 25.08.2023 № 35/В на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, зупинено транспортний засіб марки VOLVO/GENERAL TRAILERS, державний номерний знак НОМЕР_3 / НОМЕР_4 . Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ. Здійснення перевезення вантажів за відсутності документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, а саме: відсутня тахокарта до аналогового тахографу за 02.09.2023 (транспортний засіб обладнано аналоговим тахографом) Відсутність усіх необхідних документів, визначених положеннями Закону № 2344-ІІІ, на момент проведення рейдової перевірки, знайшла своє відображення в акті від 02.09.2023 АР № 016031. Позивач в позові не заперечує відсутності у нього на момент перевірки тахокарти. Крім того, позивач не заперечує, що він здійснював відповідне перевезення, про те зазначає, що останнє ніби-то здійснювалось для власних потреб. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження здійснення позивачем внутрішніх перевезень для власних потреб водій надав видаткову накладну, а не внутрішню накладну на переміщення ресурсів в середині підприємства. Позивач в позові зазначає, що він придбав щебінь, а не здійснює перевезення раніше наявних у нього матеріальних цінностей. Варто зазначити, що накладна - документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Варто зазначити, що скасування винесеної щодо Позивача постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу фактично створить ситуацію, за якої автомобільні перевізники, що порушують вимоги законодавства про автомобільний транспорт, уникають відповідальності, наслідком чого є виникнення відчуття безкарності, яке в подальшому заохочує і провокує їх на нові порушення.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, яка обґрунтована наступним. Зокрема, позивач вказує, що з інформацією, викладеною у відзиві він не погоджується та вважає, що відповідач 1 навмисно намагається маніпулювати думкою суддів з самого початку розгляду даної справи, тому слід не враховувати інформацію зазначену в відзиві під час прийняття рішенням суддею за наступних обставин. 10.01.2024 року рахунку позивача були списані грошові кошти в розмірі 19000.00 (дев`ятнадцять тисяч) гривень на рахунок, отримувачем якого значиться БОЛГРАД.ВІД.ДЕРЖ.ВИКОН.СЛУЖ У БОЛГР, що підтверджується платіжною інструкцією №О1АС06BSPH (надалі - платіжна інструкція від 10.01.2024 року). 01.03.2024 року ОСОБА_1 було складено заяву на ім`я начальника Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Івашинського В`ячеслава Івановича, в якій позивач просив повернути грошові кошти у сумі 19000 грн. Надалі позивачу було повідомлено, що списані з його рахунку грошові кошти в розмірі 19 000.00 гривень можуть будуть повернуті йому виключно в разі набрання законної сили рішення судом по даній справі, яким буде скасовано протиправну постанову №ПШ021421. З огляду на вище викладене позивач підтримує свої позовні вимоги.

Вирішуючи дану справу, суд зазначає про наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону №2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пп. 2, 19 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань - здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; - здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №2344-ІІІ:

- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно зі статтею 33 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ Кабінет Міністрів України 08.11.2006 прийняв постанову №1567, якою затвердив Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок №1567). Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема:

- наявність визначених статтею 39 та 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з положеннями статті 34 Закону №2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен, зокрема:

- виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

- забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

- забезпечувати безпеку дорожнього руху.

Таким чином, положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок з забезпечення дотримання вимог чинного законодавства у сфері перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Відповідно до статті 18 Закону №2344-ІІІ визначено, зокрема, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до вимог статті 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Формулювання «інші документи, передбачені законодавством» передбачає необхідність звернення до інших нормативно-правових актів, якими регулюються ті чи інші суспільні відносини в сфері перевезень, для визначення необхідних для здійснення внутрішніх вантажних перевезень документів. Відтак, перелік документів, наведений у статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», не є вичерпним.

Таким чином, положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а на водія пред`явлення для перевірки відповідних документів.

Відповідно до положень пункту 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Так, підставою для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт та застосування адміністративно-господарського штрафу стала відсутність на момент проведення перевірки обов`язкових при здійсненні перевезень документів, а саме: відсутня тахокарта до аналогового тахографу за 02.09.2023 року (транспортний засіб обладнано аналоговим тахографом).

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення №340), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (пункт 1.2).

За змістом абзацу 2 пункту 6.1 Положення №340 водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Вимоги Положення №340 поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (пункт 1.3).

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб позивача оснащено аналоговим тахографом.

Таким чином, з огляду на зазначені вище норми, використання тахокарт до аналогового тахографа чи особистої картки водія до цифрового тахографа є щоденним обов`язком водія під час керування транспортним засобом. У свою чергу, на перевізника покладено обов`язок забезпечити водія необхідною кількістю тахокарт чи чинною особистою карткою.

Натомість, посадовими особами Укртрансбезпеки під час проведення рейдових перевірок здійснюється перевірка наявності документів на встановлений тахограф (зокрема, належним чином заповнених тахокарт до аналогового тахографа у визначеній законодавством кількості (поточний день та 28 попередніх днів), обов`язкова наявність яких визначається відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ.

Як встановив суд, на момент перевірки позивач не надав державному інспектору заповнені відносно нього тахокарти.

Таким чином, ненадання водієм на момент проведення перевірки заповнених тахокарт до аналогового тахографа у визначеній кількості (за поточний день та попередні 28 днів) або бланку підтвердження діяльності водія є самостійною підставою для застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ.

Отже, не пред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, а тому відповідачем було правомірно складено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Щодо твердження позивача про те, що в день перевірки він перевозив на власному транспортному засобі Volvo, д.н.з. НОМЕР_1 з причепом д.н.з. НОМЕР_2 до його дому щебень для власних потреб, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є фізичною особою-підприємцем, видом економічної діяльності якого є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Як було зазначено вище, у розумінні ст. 1 Закону № 2344-ІII автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Вантажні перевезення, згідно цієї ж статті Закону - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі Правила № 363), врегульовано, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1 Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Тому позивач повинен був 02.09.2023 року мати всі необхідні документи, в тому числі тахокарту, враховуючи, що законодавством встановлено обов`язок водія мати та надавати при перевірці перевіряючим документи. Проте, позивач не дотримався даної норми законодавства.

Відтак, враховуючи зазначене, суд робить висновок, що позовні вимоги не належать до задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 255,257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті та до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області як територіальний орган Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно господарського штрафу.

Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач 1 - Державна служба України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, Київська обл., 03150, код ЄДРПОУ 39816845).

Відповідач 2 - Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області як територіальний орган Державної служби України з безпеки на транспорті (пл. Дерев`янка, 1, кабінет 203, м. Одеса, Одеська обл., 65008, код ЄДРПОУ: 39816845).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 17.06.2024 року.

Суддя Н.В. Бжассо