Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/30543/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Підприємства «Флагман» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ: 22447546; адреса: вул. Космонавтів, 14, м. Одеса, 65080) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 44005631; адреса: вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -
ВСТАНОВИВ:
07 листопада 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Підприємства «Флагман» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (сформована в системі «Електронний суд» 07.11.2023 року) до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:
- визнати противоправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000422/1 від 08.06.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000854.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 07.11.2023 року, адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 13.11.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17 січня 2023 року між Підприємством «Флагман» у формі ТОВ (м. Одеса, Україна, покупець) та ADIX GROUP SP ZOO SP K (м. Лодзь, Польща, продавець) укладено контракт на поставку товару № 17012023, відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити товар, а покупець сплатити його вартість й отримати його відповідно до умов укладеного контракту, поставка товару здійснюється на умовах поставки FCA у редакції Інкотермс 2020, географічним пунктом доставки погоджено м. Лодзь, Польща (склад продавця). Позивач вказує, що підприємство шляхом залучення третіх осіб ТОВ «Глобал Оушен енд Ленд» та з метою митного оформлення отриманого товару подало до митного органу наступні документи: контракт на поставку товару № 17012023 від 17.01.2023 року; проформа інвойс № 65/01/2023 від 17.01.2023 року з перекладом на українську мову; комерційний інвойс № 722/05/2023 від 29.05.2023 року з перекладом на українську мову; сертифікат про походження товару, який видано в ЄС, № PL/MF/AS 0183828 від 29.05.2023 року з перекладом на українську мову; сертифікат якості № 1 від 29.05.2023 року з перекладом на українську мову; пакувальний лист № 29/05/2023 від 29.05.2023 року з перекладом на українську мову; заява про відсутність ГМО № 180 від 29.05.2023 року; договір № 27052023 від 27.05.2023 про надання транспортно-експедиторських послуг із перевезення; довідка про транспортні витрати № 1 від 29.05.2023 року; SWIFT повідомлення на загальну суму поставки від 23.01.2023 року; договір про надання послуг митного брокера № МБ-000005/21 від 31.05.2021 року; міжнародна товаро-транспортна накладна (СMR) від 29.05.2023 року. Позивач вважає, що заявлена підприємством митна вартість базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавались обчисленню, проте, позивачем від митного органу було отримано повідомлення про необхідність протягом 10 днів надати: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову. Позивач зазначає, що 07.06.2023 року підприємством були надані митному органу наступні документи: лист вих. №202 від 07.06.2023 року з аргументацією незаконності дій державного інспектора; лист вих. №203 від 07.06.2023 року з копіями документів: каталог виробника з перекладом на українську мову; інформація біржових організацій про вартість товару або сировини у формі електронного онлайн витягу; митна декларація країни відправлення з перекладом на українську мову; інформація з мережі інтернет; додаткові документи щодо транспортування товару (платіжна інструкція № 398 від 30.05.2023 року (на повну вартість перевезення), заявка-замовлення про надання транспортно-експедиторських послуг № 1 від 27.05.2023 року, рахунок-фактура № 54 від 29.05.2023 року, договір оренди автотранспортного засобу без екіпажу № 26/05 від 26.05.2023 року); виписка з бухгалтерської документації, що включає копії платіжного доручення на повну вартість поставки № 7 від 20.01.2023 року та заяви на купівлю іноземної валюти № 5 від 20.01.2023 року. Відповідач видав рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000422/1 від 08.06.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500500/2023/000854. Позивач вважає, що винесене рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є протиправним та таким, що не відповідає нормам Митного кодексу України. Так, щодо посилань митного органу на те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо вартості навантажувально-розвантажувальних робіт, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, позивач зазначає, що поставка імпортованого позивачем товару відбулась на умовах базису FCA (Польща, м. Лодзь), що відповідає умовам пункту 2.1 контракту. Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2020 щодо поставки товару на умовах FCA, вартість навантажувально-розвантажувальних робіт є такою, що включена до ціни товару, якщо сторонами не погоджено інше (пункти А.6 и В.6 умов поставки FCA за Інкотермс 2020). Пунктом 3.3. розділу 3 контракту прямо встановлено, що ціна, яка підлягає сплаті за товар, включає вартість витрат на розміщення в транспортний засіб безпосередньо в місці поставки, а також інших витрат (за наявності). Таким чином, позивач посилається на те, що витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим, не додаються при визначенні митної вартості товару. Що стосується посилань митного органу на те, що до митного оформлення було надано договір № 27052023 від 27.05.2023 року з ФОП ОСОБА_1 , але відповідно до автотранспортної накладної перевізником є ОСОБА_2 , позивач вказав на те, що підприємством укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг із перевезення № 27052023 від 27.05.2023 року з ФОП ОСОБА_1 , у відповідності до п. 1.2 якого, виконавець для виконання взятих на себе зобов`язань має право на власний розсуд залучити третіх осіб, які будуть безпосередньо здійснювати перевезення вантажу. Саме так і було здійснено з боку ФОП ОСОБА_1 , залучено ФОП ОСОБА_2 для перевезення товару позивача, тому, в автотранспортній накладній (CMR) зазначено ФОП ОСОБА_2 . До митного оформлення надавався договір оренди автотранспортного засобу без екіпажу № 26/05 від 26.05.2023 року між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 . Щодо посилань митного органу на те, що у рахунку-фактурі № 54 від 29.05.2023 року на перевезення виділена вартість винагороди експедитора, але не зазначено на яку частину маршруту ця винагорода призначається, позивач вказує, що рахунок-фактура - це бухгалтерський документом, який був складений на виконання договору про надання транспортно-експедиторських послуг із перевезення та виставлявся в рамках саме договору про надання транспортно-експедиторських послуг, такі послуги, включають, як перевезення вантажу, так і додаткові послуги, які надаються експедитором, плата за належне виконання договору про надання транспортно-експедиторських послуг - це винагорода експедитора, тобто, винагорода за комплекс послуг, які включають не тільки послуги перевезення, а й додаткові послуги (наприклад збір та оформлення документів для розмитнення вантажу, сплату мита та інших платежів, які забезпечують збереження вантажу до передачі його замовнику), такі послуги не можуть бути обумовлені маршрутом, саме тому у рахунку-фактурі у графі винагорода експедитора не зазначено частину маршруту, це просто суперечить суті договору та діючому законодавству України, яке регулює відносини пов`язані з наданням експедиторських послуг. Щодо посилань митного органу на те, що у наданому витягу з біржі відсутня інформація щодо біржової установи та періоду за який надається інформація, позивач зазначив, що національним законодавством не регламентовано форму та порядок надання інформації з біржі, витяги з біржі - це онлайн інформація, яка береться з професійних сайтів, носить рекомендаційний характер та є додатковим доказом вартості товару, у витягу з біржі, яку надав позивач є посилання на такий сайт, який є загальнодоступним для всіх і робітники митного органу мали змогу встановити дані, про які зазначили у рішенні, це не є конфіденційною інформацією. Щодо доводів митного органу про те, що в експортній декларації відсутнє посилання на контракт № 17012023 від 17.01.2023, автотранспортну накладну та вказана вартість не відповідає зазначеній вартості у інвойсі №722/05/2023 від 29.05.2023 року, позивач зазначив, що нормами діючого законодавства України не передбачено вимог щодо порядку заповнення експортерами Польщі митної декларації країни відправлення, це документ, який було складено за нормами та правилами встановленими в країні продавця. Щодо відсутності посилання на контракт та автотранспортну накладну, позивач вказав, що ці графи не є обов`язковими для заповнення, митний орган може перевірити легітимність документу, а саме митної декларації країни відправлення. Що стосується вартості, яка вказана в інвойсі № 722/05/2023 від 29.05.2023 року та експортній декларації, позивач зазначив, що сума у вказаних документах є однаковою, але зазначена у різних валютах, яка є еквівалентною до курсу НБУ на день складання документів. Крім того, позивач вважає, що митним органом помилково використані дані митної вартості іншої МД при прийняті рішення про коригування митної вартості товару позивача, оскільки митним органом не враховано обставини щодо різних пунктів доставки товару, а також різні умови поставки, значну різницю в коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування. Все вищезазначене, на думку позивача, свідчить про те, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови є протиправними і підлягають скасуванню.
30.11.2023 року відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заперечуючи проти позову, Одеська митниця зазначила, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до митниці подано митну декларацію № 23UA500500019318U7 від 06.06.2023 року. Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № 23UA500500019318U7 від 06.06.2023 року, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000422/1 від 08.06.2023 року, а саме: у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо вартості навантажувально-розвантажувальних робіт, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; до митного оформлення було надано договір № 27052023 від 27.05.2023 року з ФОП ОСОБА_1 , але відповідно до автотранспортної накладної перевізником є ОСОБА_2 . Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписки з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми - виробника товару; експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову. 08.06.2023 року декларантом додатково надіслано витяг з біржи, договір оренди автотранспортного засобу, експортна декларація, заявка на купівлю валюти, заявка на перевезення, інтернет витяг, каталог, платіжна інструкція, платіжне доручення, рахунок фактура та був наданий лист про те, що додаткові документи надаватися не будуть. Відповідач зазначає, що декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано, а саме: у рахунку фактурі на перевезення виділена вартість винагороди експедитора, але не зазначено на яку частину маршруту ця винагорода призначається; у наданому витягу з біржи відсутня інформація щодо біржової установи та періоду за який надається інформація; договір оренди автотранспортного засобу не дає пояснень, чому в автотранспортній накладній зазначено в якості перевізника ОСОБА_2 ; у експортній декларації відсутнє посилання на контракт № 17012023 від 17.01.2023 року, автотранспортну накладну та вказана вартість товару не відповідає зазначеній вартості у інвойсі № 722/05/2023 від 29.05.2023 року. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Відповідач вказує, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості резервний метод, з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС і встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення є більшим. Відповідач посилається на те, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи, у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Таким чином, відповідач вважає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товару і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому, відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
До відзиву представником відповідача подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 18.06.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 17.01.2023 року між Adix Group Sp ZOO SP K (Польща, продавець) та Підприємством «Флагман» у формі ТОВ (Україна, покупець) укладено контракт на поставку товару № 17012023 (а.с.35-40).
Згідно п. 1.1 контракту, продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти й оплатити товар відповідно до погоджених сторонами параметрів якості та кількості, що додаються. Узагальнююче найменування: гібіск виду Hibiscus Sabdariffa родини Мальвових, що висушено природнім способом без подальшого оброблення, кількість 13,000 т.
Відповідно до п. 2.1 контракту, поставка товару здійснюється морських транспортом на умовах поставки FCA Інкотермс 2020. Географічним пунктом доставки погоджено: м. Лодзь, Польща, склад продавця.
Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 контракту передбачено, що ціна товару встановлена на рівні 2444 євро/т. Загальна сума даного контракту складається з вартості товару, що постачається продавцем покупцеві і складає 31720 євро. Ціна включає вартість: тари (упаковки) та пакувальних матеріалів і робіт, пов`язаних із пакуванням, витрат на маркування, витрат на розміщення в транспортний засіб безпосередньо в місці поставки, витрат на митне оформлення в режимі експорту, витрат на видання товаросупровідних документів, в тому числі, інших витрат (за наявності). До ціни витрати на страхування не включено (страхування не здійснюється).
06.06.2023 року декларантом Підприємства «Флагман» у формі ТОВ подано до митного органу електронну митну декларацію № 23UA500500019318U7 щодо товару:
- № 1 квіти гібіскуса, сушені, цілі, якість ручна зборка, розм. 30-60 мм, сортова чистота 98% - 13000 кг, використовується для приготування напою шляхом кип`ятіння чи заварювання, не в первинній упаковці, не є генетично модифікованим організмом або продукцією, умови поставки FCA.
Відомості про вартість:
- перший метод визначення митної вартості (за ціною контракту);
- складові митної вартості: загальна сума товару за рахунком складає 31720 євро (1240052,16 грн.); транспортні витрати 37000 грн.; загальна митна вартість 1277052,16 грн.
Разом з митною декларацією декларантом було подано, зокрема: сертифікат якості № 1 від 29.05.2023 року; пакувальний лист № 29/05/2023 від 29.05.2023 року; рахунок-проформа № 65/01/2023 від 17.01.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № 722/05/2023 від 29.05.2023 року; автотранспортна накладна від 29.05.2023 року; сертифікат про походження товару від 29.05.2023 року; платіжний документ від 20.01.2023 року; довідка щодо вартості перевезення № 1 від 29.05.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 17012023 від 17.01.2023 року; договір про надання послуг митного брокера № МБ-000005/21 від 31.05.2021 року; договір (контракт) про перевезення № 27052023 від 27.05.2023 року (а.с.35-40, 42-74).
Під час контрою митної вартості митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: у наданих до митного оформлення документах (контакті, інвойсі, пакувальному листі) відсутні дані щодо вартості навантажувально-розвантажувальних робіт, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; до митного оформлення надано договір № 27052023 від 27.05.2023 року з ФОП ОСОБА_1 , але відповідно до автотранспортної накладної перевізником є ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митним органом запропоновано декларанту надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, каталоги, специфікації фірми виробника товару, експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову.
Повідомленнями від 07.06.2023 року позивачем надано митному органу пояснення щодо відсутності розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, а також направлено митному орану: каталоги з перекладом на українську мову, інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини у формі електронного онлайн витягу, інформацію з мережі Інтернет, митну декларацію країни відправлення № 23PL361010Е1324424 від 29.05.2023 року з перекладом на українську мову, документи щодо транспортування товару (платіжна інструкція № 398 від 31.05.2023 року, заявка-замовлення про надання транспортно-експедиторських послуг № 1 від 27.05.2023 року, рахунок-фактура № 54 від 29.05.2023 року, договір оренди автотранспортного засобу без екіпажу № 26/05 від 26.05.2023 року), документи щодо оплати товару (платіжна інструкція в іноземній валюті № 7, заява на купівлю іноземної валюти № 5 від 20.01.2023 року) (а.с.75-92).
08.06.2023 року Одеською митницею прийнято рішення № UA500500/2023/000422/1 про коригування митної вартості товарів, яким скориговано митну вартість товарів та визначено за резервним методом, а саме 3,16 доларів США за одиницю, загальна сума 41080 доларів США (а.с.97-98).
Підставою для коригування митної вартості відповідачем зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
В рішенні вказано, що у наданих до митного оформлення документах (контакті, інвойсі, пакувальному листі) відсутні дані щодо вартості навантажувально-розвантажувальних робіт, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Також, в рішенні зазначено, що до митного оформлення надано договір № 27052023 від 27.05.2023 року з ФОП ОСОБА_1 , але відповідно до автотранспортної накладної перевізником є ОСОБА_2 .
Крім того, митний орган в рішенні про коригування митної вартості послався на спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів.
В рішенні про коригування митної вартості відповідач вказав, що декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, каталоги, специфікації фірми виробника товару, експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову, та 08.06.2023 року декларантом додатково надіслано витяг з біржи, договір оренди автотранспортного засобу, експортна декларація, заявка на купівлю валюти, заявка на перевезення, Інтернет витяг, каталог, платіжна інструкція, платіжне доручення, рахунок фактура.
Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що декларантом не подані документи згідно з переліком і відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, розбіжності не спростовані.
Відповідач в рішенні про коригування митної вартості послався на те, що: у рахунку фактурі на перевезення виділена вартість винагороди експедитора, але не зазначено, на яку частину маршруту ця винагорода; у наданому витягу з біржи відсутня інформація щодо біржової установи та періоду, за який надається інформація; договір оренди автотранспортного засобу не дає пояснень, чому у автотранспортній накладній зазначено в якості перевізника ОСОБА_2 ; у експортній декларації країни відправлення відсутнє посилання на контракт, автотранспортну накладну та вказана вартість товару, яка не відповідає зазначеній вартості у інвойсі № 722/05/2023 року від 29.05.2023 року.
Згідно рішення про коригування митної вартості, з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС і встановлено, що рівень митної вартості є більшим, а саме: по товару № 1 3,16 дол. США/кг (МД від 18.04.2023 року № UA100060/2023/408092), ніж заявлено декларантом 2,68 дол. США/кг.
У зв`язку з прийняттям Одеською митницею вказаного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000854 (а.с.99-100).
Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів і карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).
Згідно ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Суд зазначає, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судами статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема, але не виключно, у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 820/140/18, від 19 лютого 2019 року у справі № 814/1888/16, від 17 січня 2023 року у справах №№ 0440/5532/18, 160/7901/18, від 14 вересня 2023 року у справі № 817/1799/16, від 31 січня 2024 року у справі № 821/189/18, від 15 лютого 2024 року у справах №№ 815/5838/17, 640/29559/20.
Проте, в оскаржуваному рішенні відповідача не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано, які саме складові митної вартості є непідтвердженими.
З оскаржуваного рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товару не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості на підставі поданих документів позивачем.
Так, витребовуючи у позивача додаткові документи та доходячи висновку про неможливість розмитнення товару позивача за ціною договору, відповідач в оскаржуваному рішенні вказав, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Однак, відповідач у рішенні про коригування митної вартості належним чином не обґрунтовував вказаний висновок.
В рішенні відповідача відсутні посилання, які саме складові заявленої позивачем митної вартості є непідтвердженими, на думку відповідача.
Також, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач вказав на те, що декларантом подано не всі витребувані документи для підтвердження митної вартості.
Водночас, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Проте, у спірному випадку відповідач не обґрунтував, в чому полягає недостатність наданих позивачем документів для визнання задекларованої вартості за ціною контракту.
Так, 06.06.2023 року декларантом Підприємства «Флагман» у формі ТОВ подано до митного органу електронну митну декларацію № 23UA500500019318U7 щодо товару № 1: квіти гібіскуса, сушені, цілі, якість ручна зборка, розм. 30-60 мм, сортова чистота 98% - 13000 кг, використовується для приготування напою шляхом кип`ятіння чи заварювання, не в первинній упаковці, не є генетично модифікованим організмом або продукцією, умови поставки FCA.
Позивачем застосовано перший метод визначення митної вартості (за ціною контракту).
В МД визначено, що загальна сума товару за рахунком складає 31720 євро.
Визначена в МД ціна товару відповідає ціні товару, яка вказана в наданих до митного оформлення проформі інвойсі № 65/01/2023 від 17.01.2023 року та інвойсі № 722/05/2023 від 29.05.2023 року і складає 31720 євро.
Також, у спірному випадку до митної вартості позивачем додані транспортні витрати щодо доставки товару з Польщі до кордону України.
На підтвердження понесених транспортних витрат позивачем митному органу надано: договір № 27052023 від 27.05.2023 року про надання транспортно-експедиторських послуг із перевезення, який укладений позивачем з ФОП ОСОБА_1 ; довідку № 1 від 29.05.2023 року про транспортні витрати на суму 37000 грн., яка складена ФОП ОСОБА_1 .
Загальна митна вартість склала 1277052,16 грн. (загальна сума товару за рахунком складає 31720 євро за курсом 39,0937 = 1240052,16 грн., транспортні витрати 37000 грн.).
Посилаючись на наявність розбіжностей у поданих позивачем до митного оформлення документах, відповідач зазначив, що:
- у наданих до митного оформлення документах (контакті, інвойсі, пакувальному листі) відсутні дані щодо вартості навантажувально-розвантажувальних робіт, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
- до митного оформлення надано договір № 27052023 від 27.05.2023 року з ФОП ОСОБА_1 , але відповідно до автотранспортної накладної перевізником є ОСОБА_2 .
Суд не може погодитись з висновком митного органу щодо наявності суттєвих розбіжностей у поданих позивачем до митного оформлення документах та вважає, що вказані відповідачем обставини не можуть бути підставою для коригування митної вартості товару у спірному випадку, з огляду на викладене.
Що стосується витрат на проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, суд зазначає наступне.
Так, згідно п. 6 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Тобто, у разі включення до ціни товару вартості витрат на навантаження, вивантаження, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
До митного оформлення декларантом подано контракт №17012023 від 17.01.2023 року, укладений між Adix Group Sp ZOO SP K (Польща, продавець) та Підприємством «Флагман» у формі ТОВ (Україна, покупець), згідно п. 1.1 контракту, продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти й оплатити товар відповідно до погоджених сторонами параметрів якості та кількості, що додаються. Узагальнююче найменування: гібіскус виду Hibiscus Sabdariffa родини Мальвових, що висушено природнім способом без подальшого оброблення.
Відповідно до п. 2.1 контракту, поставка товару здійснюється морських транспортом на умовах поставки FCA Інкотермс 2020. Географічним пунктом доставки погоджено: м. Лодзь, Польща, склад продавця.
Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 контракту передбачено, що ціна товару встановлена на рівні 2444 євро/т. Загальна сума даного контракту складається з вартості товару, що постачається продавцем покупцеві і складає 31720 євро. Ціна включає вартість: тари (упаковки) та пакувальних матеріалів і робіт, пов`язаних із пакуванням, витрат на маркування, витрат на розміщення в транспортний засіб безпосередньо в місці поставки, витрат на митне оформлення в режимі експорту, витрат на видання товаросупровідних документів, в тому числі, інших витрат (за наявності).
Тобто, у спірному випадку поставка здійснювалась на умовах FCA Інкотермс 2020 та витрати на розміщення товару в транспортний засіб безпосередньо в місці поставки (навантаження) включаються в ціну товару.
В свою чергу, згідно умов поставки FCA (Free Carrier) франко-перевізник (назва місця) Інкотермс 2020, відправник виконує свої зобов`язання, передаючи товар, що пройшов митне очищення для експорту, перевізнику, вказаному покупцем, у названому місці чи пункті.
Цим місцем може бути конкретне місце, наприклад, територія виробника, термінал, склад чи будь-який інший узгоджений пункт.
При цьому, відправник відповідальний за забезпечення навантаження продукції на територію, локація якої заздалегідь узгоджена, далі можливі ризики, згідно з нормами FCA, переходять від вантажника до замовника.
Визначення ціни FCA включає, в тому числі, вантажні витрати, продавець несе відповідальність за витрати на завантаження товару на транспортний засіб, будь-то на власній території, на терміналі або в іншому місці за взаємною згодою.
Таким чином, у спірному випадку не є важливим, які витрати на навантаження сплачені постачальником товару, оскільки, враховуючи умови зовнішньоекономічного контракту, вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.
У спірному випадку у фактурну вартість товару вже включені витрати на навантаження, тому, для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.
Додаткові витрати на навантаження товару позивач не поніс, а тому, посилання відповідача на неможливість перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є безпідставними.
Щодо наданих до митного оформлення документів щодо транспортних витрат, суд зазначає наступне.
Так, разом з митною декларацією декларантом було подано договір № 27052023 від 27.05.2023 року про надання транспортно-експедиторських послуг із перевезення, який укладений позивачем з ФОП ОСОБА_1 , а також довідку № 1 від 29.05.2023 року про транспортні витрати на суму 37000 грн. щодо доставки товару до кордону України по маршруту переміщення товару АДРЕСА_1 , яка складена ФОП ОСОБА_1 .
Позивачем до митної вартості додані наведені транспортні витрати на суму 37000 грн.
Зазначені обставини не заперечуються відповідачем та митний орган не посилається на наявність будь-яких розбіжностей щодо транспортних витрат, які включені до митної вартості.
Разом з цим, відповідач зазначив, що до митного оформлення надано договір №27052023 від 27.05.2023 року з ФОП ОСОБА_1 , але відповідно до автотранспортної накладної перевізником є ОСОБА_2 .
Досліджуючи міжнародну транспорту накладну від 29.05.2023 року, суд зазначає, що в ній дійсно наявне посилання на ФОП ОСОБА_2 в якості перевізника.
Однак, суд вважає, що зазначені обставини не суперечать укладеному позивачем договору про надання транспортно-експедиторських послуг із перевезення з ФОП ОСОБА_1 та не свідчать про непідтвердження заявленої митної вартості товару, до якої включені транспортні витрати.
Так, як вірно зазначено позивачем, пунктом 1.2 договору № 27052023 від 27.05.2023 року про надання транспортно-експедиторських послуг із перевезення, який укладений позивачем з ФОП ОСОБА_1 , визначено, що виконавець для виконання взятих на себе зобов`язань за договором має право на власний розсуд залучати третіх осіб, які будуть безпосередньо здійснювати перевезення вантажу.
Таким чином, залучення ФОП ОСОБА_1 іншого ФОП для безпосереднього здійснення перевезення вантажу позивача відповідає умовам укладеного з позивачем договору.
Крім того, суд звертає увагу на те, що міжнародна транспортна накладна (CMR) від 29.05.2023 року містить дані щодо постачальника товару, адреси завантаження, товаросупровідних документів (інвойс, пакувальний лист), вантажоодержувача, найменування товару, його кількості, вартість та ці дані CMR відповідають даним наданим до митного оформлення контракту, інвойсам, пакувальному листі тощо.
Додатково позивачем до митного органу, на виконання його вимог, були надані заявка-замовлення ФОП ОСОБА_1 про надання позивачу транспортно-експедиторських послуг по договору № 27052023 від 27.05.2023 року, рахунок-фактура № 54 від 29.05.2023 року щодо вартості транспортно-експедиторських послуг за договором № 27052023 від 27.05.2023 року, який виписаний ФОП ОСОБА_1 позивачу, платіжна інструкція від 30.05.2023 року № 398 щодо перерахування позивачем коштів за транспортно-експедиторські послуги ФОП ОСОБА_1 , а також разовий договір оренди автотранспортного засобу без екіпажу № 26/05 від 26.05.2023 року, укладений ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , який підтверджує, що ФОП ОСОБА_1 було залучено транспортний засіб ФОП ОСОБА_2 для здійснення перевезення вантажу позивача (дані щодо номерних знаків сідлового тягача та напівпричепу відповідають даним CMR, згідно якої транспортувався товар позивача та яка надавалась до митного оформлення (ДАФ ВХ4265НІ/ВХ2350ХF)).
З огляду на викладене, суд вважає, що у митного органу не було підстав для неприйняття до уваги наданих до митного оформлення транспортних документів та документів, що підтверджують витрати на транспортування товару, які включені у митну вартість.
Що стосується посилань відповідача на наявність розбіжностей у додатково наданих на вимогу митного органу документах позивача, суд зазначає наступне.
Додатково позивачем до митного органу, на виконання його вимог, був наданий, зокрема, рахунок-фактура № 54 від 29.05.2023 року щодо вартості транспортно-експедиторських послуг за договором № 27052023 від 27.05.2023 року, в якому зазначено вартість винагороди експедитора, яка складає 7000 грн., а також вартість транспортних послуг по маршруту переміщення товару м. Лодзь, Польща п/п Ягоди-Дорохуськ м/п Ягодин, яка складає 30000 грн.
Відповідач посилається на те, що у цьому рахунку-фактурі на перевезення виділена вартість винагороди експедитора, але не зазначено, на яку частину маршруту ця винагорода.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що у спірному випадку позивачем до митної вартості товару додатково до його ціни додані транспортні витрати на суму 37000 грн., які включають в себе винагороду експедитора на суму 7000 грн. та вартість транспортних послуг по маршруту переміщення товару на суму 30000 грн.
Тобто, позивачем винагорода експедитора включена до вартості транспортних послуг у повному обсязі.
За таких обставин, доводи відповідача про те, що у рахунку-фактурі на перевезення виділена вартість винагороди експедитора, але не зазначено, на яку частину маршруту ця винагорода, жодним чином не можуть свідчити про заниження позивачем митної вартості товару з огляду на те, що така винагорода включена до вартості транспортних послуг у повному обсязі на 7000 грн.
Також, доводи відповідача про те, що в додатково наданій митному органу експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає даним щодо вартості товару, які зазначені в інвойсі № 722/05/2023 року від 29.05.2023 року, суд вважає необґрунтованими, оскільки вартість товару в експортній декларації країни відправлення № 23PL361010Е1324424 від 29.05.2023 року визначена у польських злотах.
В свою чергу, пунктами 1.1, 3.1, 3.2 контракту № 17012023 від 17.01.2023 року, який укладений між Adix Group Sp ZOO SP K (Польща, продавець) та Підприємством «Флагман» у формі ТОВ (Україна, покупець), передбачено, що кількість товару (гібіскус (висушена квітка)) складає 13,000 т. Ціна товару встановлена на рівні 2444 євро/т. Загальна сума даного контракту складається з вартості товару, що постачається продавцем покупцеві і складає 31720 євро.
В проформі інвойсі № 65/01/2023 від 17.01.2023 року та інвойсі № 722/05/2023 від 29.05.2023 року визначено, що вартість товару складає 31720 євро, кількість 13000 кг, 2,44 євро/кг.
Крім того, до митного оформлення позивачем надавались платіжна інструкція № 7 від 20.01.2023 року щодо перерахування Adix Group Sp ZOO SP K суми 31720 євро та SWIFT повідомлення від 23.01.2023 року щодо перерахування вказаних коштів у сумі 31720 євро 20.01.2023 року.
Ціна товару, визначена в контракті та інвойсах, відповідає даним МД та іншим супровідним документам, що спростовує доводи митного органу.
Посилання митного органу на те, що в експортній декларації країни відправлення відсутнє посилання на контракт, автотранспортну накладну є безпідставними, оскільки в експортній декларації країни відправлення № 23PL361010Е1324424 від 29.05.2023 року визначені дані щодо продавця, покупця, найменування товару, номер транспортного засобу, який перевозить товар, які відповідають даним наданим до митного оформлення контракту та транспортній накладній.
Що стосується посилань митного органу на те, що у наданому витягу з біржи відсутня інформація щодо біржової установи та періоду, за який надається інформація, суд зазначає, що такі посилання відповідача взагалі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей у поданих позивачем до митного оформлення документах та не свідчать про заниження позивачем митної вартості товару.
Що стосується посилань відповідача на те, що митним органом було здійснено порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, що міститься в АСМО «Інспектор» та ЄАІС і встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Обставина, що подібний товар розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, детально це обґрунтовано позивачем у позовній заяві, з чим суд погоджується.
Отже, митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості у т.ч. за резервним методом визначення митної вартості.
Висновки суду відповідають усталеній практиці Верховного Суду у даній категорії справ (зокрема, але не виключно, постанови від 07 серпня 2018 року у справі № 815/3400/17, від 23 квітня 2019 року у справі № 810/1479/16, від 11 лютого 2021 року у справі № 826/8228/16, від 10 червня 2021 року у справі № 815/6854/17, від 15 червня 2021 року у справі № 804/2584/16, від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18).
Проте, відповідачем не обґрунтовано наявність підстав для застосування резервного метода визначення митної вартості у спірному випадку, що призвело до коригування митної вартості у бік збільшення та додаткового донарахування ПДВ та мита позивачу на суму 84468,94грн.
Так, відповідач не навів у рішенні про коригування митної вартості товару інформації щодо товару, з яким здійснюється порівняння, та пояснень щодо самих коригувань.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митним органом не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.
Враховуючи, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним та таким, що порушує право позивача на сплату митних платежів у сумі, що відповідає задекларованій за першим методом вартості товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню, адже відповідачем всупереч вимог ч. 2 ст.77 КАС України не доведена його законність та обґрунтованість.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови, то суд вважає, що така вимога також підлягає задоволенню, як похідна, позаяк саме на підставі рішення про коригування митної вартості відповідачем була прийнята оскаржувана картка відмови.
Отже, позовні вимоги Підприємства «Флагман» у формі ТОВ є такими, що підлягають задоволенню, а доводи відповідача суд відхиляє з вищенаведених мотивів.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн.
Керуючись ст. ст. 134, 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Підприємства «Флагман» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ: 22447546; адреса: вул. Космонавтів, 14, м. Одеса, 65080) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 44005631; адреса: вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови задовольнити.
Визнати противоправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000422/1 від 08.06.2023 року.
Визнати противоправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000854 від 08.06.2023 року.
Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Підприємства «Флагман» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 22447546) витрати зі сплати судового збору у сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян
Судове рішення № 119814491, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 18.06.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/30543/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: