Рішення № 119813009, 18.06.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2024 року 640/19382/18

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області щодо призначення та проведення з 18 жовтня по 26 жовтня 2018 року позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, на підставі розпорядчого документа від 16.10.2018 №763.18/01;

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2018 №3-0711/5-10/10-29/0711/09/02, якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 3 3138,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2018 №3-0711/4-10/10-28/0711/09/02, якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 66 276,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2018 №3-0711/3-10/10-27/0711/09/02, якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого пуенктом 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 92050,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2018 №3-0711/2-10/10-26/0711/09/02, якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого пункту 5 часчтини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 73 640, 00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2018 №3-0711/1-10/10-25/0711/09/02, фізичну особу-підприємця ФОП ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штрафу сумі 66 276, 00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2019 замінено відповідача - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київської області на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі також ДАБІ, відповідач).

На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 прийнято до провадження адміністративну справу, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення порядку проведення відповідної перевірки, на підставі висновків якої прийнято оскаржувані рішення. Крім того зазначає про відсутність обставин порушення нею законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 18.10.2018 по 26.10.2018 на підставі наказу про проведення позапланової перевірки від 16.10.2018 № 215 П, направлення для проведення позапланового заходу від 16.10.2018 № 763.18/01, виданого на підставі звернення начальника Переяслав-Хмельницького гарнізону військової частини НОМЕР_1 від 04.09.2018 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проведено позапланову перевірку на об`єкті «Будівництво магазину за адресою: АДРЕСА_1 ».

За результатами перевірки складено акт від 26.10.2018 № Т-2610/1 в якому зазначено, що ФОП ОСОБА_1 поруч з тимчасовою спорудою для провадження підприємницької діяльності, що знаходиться по вул. Артилеристів у с. Дівички-1 відповідно до паспорта прив`язки тимчасової споруди від 12.07.2016 №3, виданого Відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури, виконано загально-будівельні роботи з будівництва двоповерхової будівлі магазину «Домашній» орієнтованими розмірами в плані 6,0x1,0м.

Під час проведення перевірки, документи, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою не надано.

Будівельні роботи з будівництва двоповерхової будівлі магазину «Домашній» виконано без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, на об`єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із незначними наслідками (СС1).

Будівельні роботи виконані без отримання вихідних даних забудови земельної ділянки та розроблення і погодження проектної документації.

Замовником не забезпечено здійснення авторського нагляду під час будівництва. Замовником не забезпечено здійснення технічного нагляду під час будівництва.

Станом на останній день перевірки на об`єкті відсутня та не надана для проведення перевірки виконавча документація: загальний журнал робіт, акти на закриття прихованих робіт, виконавчі схеми, чим порушено вимоги п. 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».

ФОП ОСОБА_1 двоповерхова будівля магазину «Домашній» експлуатується без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, відповідно до чинного законодавства.

Окрім вищевказаного акту за результатами перевірки винесено припис №С-2610/І від 26.10.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та припис від 26.10.2018 №С-2610/2, яким зобов`язано зупинити експлуатацію двоповерхової будівлі-магазину «Домашній» по вул. Артилеристів у с. Дівички-1, Переяслав-Хмельницький р-н, Київської області з 29.10.2018 та складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.10.2018 за №1-Л-3-2610/1, від 26.10.2018 за №1-Л- 3-2610/2, від 26.10.2018 за №1-Л-3-2610/3, від 26.10.2018 за №1-Л-3-2610/4, від 26.10.2018 за №1-Л-3-2610/5.

В подальшому було винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2018 №№3-0711/5-10/10- 29/0711/09/02, від 07.11.2018 №3-0711/4-10/10-28/0711/09/02, від 07.11.2018 №3- 0711/3-10/10-27/0711/09/02, від 07.11.2018 №3-0711/2-10/10-26/0711/09/02, від 07.11.2018 № 3-0711/1-10/10-25/0711/09/02, зміст яких детально наведено вище.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання Замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1)структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2)виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

У ч. 2 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначено що, у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553).

Згідно з п. 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до приписів п. 16-17, 21 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Пунктом 22 Порядку № 553 визначено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються у тому чисті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Постановою Кабінету Міністрів №244 від 06.04.1995, у редакції постанови Кабінету Міністрів України №735 від 02.10.2013, «Про внесення змін до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Постанова №244)

Так, відповідно до пунктів 9-10, 15 Постанови №244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно- будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Пунктами 16-17 Постанови № 244 визначено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - оправа) розглядається посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особо протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Із системного аналізу зазначених норм вбачається, що складання протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також винесення постанов по справам про правопорушення у сфері містобудівної діяльності покладено на головних інспекторів будівельного нагляду.

Керуючись, процитованим вище п. 16 Постанови № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності має бути розглянута головним інспектором будівельного нагляду протягом 15 днів з моменту винесення їм постанови.

Таким чином, під час проведення позапланової перевірки так і під час винесення оскаржуваної постанови посадові особи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області діяли на підставі у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Суд звертає увагу на те, що акт перевірки, приписи, протоколи та оскаржувані постанови були отримані позивачем особисто, про що свідчить підпис останньої у відповідних графах вказаних документів.

Крім того, як вже зазначалось, перевірка проводилась на підставі направлення для проведення позапланового заходу від 16.10.2018 № 763.18/01, яке позивач особисто отримала в перший день проведення перевірки 18.10.2018, про що свідчить підпис останньої на зворотній стороні направлення, а тому, посилання позивача на те, що вона не була ознайомлена з направленням на здійснення архітектурно-будівельного контролю не відповідає дійсності.

У позовній заяві позивач зазначає, що штрафні санкції застосовані з порушенням строку притягнення до відповідальності.

Згідно з ч. 11 ст. 2 Закону «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Окрім того, даний строк притягнення до відповідальності кореспондується з нормою п. 6 Постанови № 244. Відповідно до даного пункту днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Враховуючи те, що день виявлення правопорушення є дата складання акту перевірки - 26.10.2018, вбачається, що відповідач не порушив строки притягнення позивача до передбаченої чинним законодавством відповідальності.

Позивач особисто надала письмові пояснення, в яких зазначила, що вона в 2017 поруч з тимчасовою спорудою по вул. Артилеристів в с. Дівички-1 Переяслав-Хмельницького р-ну Київської області влаштувала двоповерхову будівлю-магазин.

Дане пояснення в сукупності з нормативним обґрунтуванням вказують на те, що посадова особа під час притягнення позивача до відповідальності не порушила строк притягнення до відповідальності. Натомість доводи позивача, що об`єкт було збудовано в період з 2013 по 2014 роки жодними документами не підтверджується, а тому не можуть взяті судом до уваги.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 1, 2 Порядків здійснення авторського та технічного наглядів під час будівництва об`єкта архітектури, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №903 від 11.07.2007 дані порядки визначають механізм здійснення авторського та технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств).

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об`єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об`єкта.

Також перевіркою встановлено, що магазин експлуатується без прийняття в експлуатацію, згідно чинного законодавства, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так, відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняти передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Підключення закінченого будівництвом об`єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних, мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Таким чином, висновки Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області щодо експлуатації об`єкту будівництва є законними та обґрунтованими, а також підтверджуються матеріалами фото фіксації, доданими до акту перевірки та матеріалів справи.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) було доведено правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень та вчинених дій.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень та дій на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення та дії відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; код ЄДРПОУ 44245840) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Балаклицький А. І.