Рішення № 119812206, 18.06.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2024 р. справа № 300/1487/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) в інтересах якої діє адвокат Круць В.М. (далі представник позивача) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у застосуванні з 15.01.2024 року показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної з 15.01.2024 пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером і перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та з 01.02.2015 отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).Пенсійним органом, за зверненням ОСОБА_1 , з 15.01.2024 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при цьому відповідач повторно застосував показник середньої заробітної плати (доходу) який був застосований при первинному призначенні пенсії за вислугу років у 2015 році.Позивач уважає такі дії відповідача протиправними, оскільки, переведення з одного виду пенсії на інший може здійснюватися лише в межах одного закону. У тому ж випадку, коли особа отримує пенсію, призначену за нормами іншого закону, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, здійснене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший. Таким чином, вважає, що при обчисленні її пенсії за віком, відповідач повинен був призначити пенсію за віком, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, відповідно до положення частини 2 статті 40 Закон № 1058-IV.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.03.2024 відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.23-24).

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали, суд витребував у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву (а.с.27-31). Так, у відзиві представник відповідача вказала, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може бути враховано заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (за умови, якщо її призначають вперше) і за наявності в особи 24 місяці страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі. Зазначила, що право вибору призначення одного з видів пенсійного забезпечення було використано позивачем при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». У подальшому можливе тільки переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058. Отже, застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки у відповідача відсутні. Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими, тому просить відмовити у їх задоволенні.

Також представником відповідача на виконання вимог пункту 5 резолютивної частини ухвали суду від 05.03.2024 про відкриття провадження долучено до відзиву копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , 04.08.2015 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ).

На підставі заяви від 15.01.2024, ОСОБА_1 , переведено на пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.

ГУ ПФУ в Луганській області листом №687-410/Н-02/8-1200/24 від 07.02.2024 повідомило позивача про те, що відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058 передбачено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.Згідно з частиною другою статті 40 Закону № 1058, нова середня заробітна плата для обчислення застосовується виключно в разі переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, при набутті страхового стажу 24 місяці. За наданою заявою від 15.01.2024 про переведення з одного виду пенсії на інший, подану засобами вебпорталу, яку опрацьовано за принципом екстериторіальності (відповідно до пункту 4.2 постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування), та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області позивача, з 15.01.2024 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на загальних умовах. Враховуючи норми частини третьої статті 45 Закону, при обчисленні заробітної плати для розрахунку пенсії ОСОБА_1 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) - 7405,03 грн, який враховувався при призначенні пенсії за вислугу років.Пенсію обчислено відповідно до норм чинного законодавства, підстави для перегляду її розміру відсутні.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач через уповноваженого представника звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).

Згідно частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

За Законом №1788-XII призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років (стаття 6 Закону №1788-XII).

З 01.01.2004 принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Пунктом 16 Розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж (ч.1 ст.8 Закону №1058-IV).

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором (стаття 10 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

В частині 1 статті 45 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У силу вимог частини 2 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Пунктом 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Частиною 3 статті 45 Закону №1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першої статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З системного аналізу наведених норм слідує, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на 3 види пенсій, які призначені за Законом №1058-ІV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

У випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема згідно із Законом №1788-ХІІ, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV, здійснене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки мова не йде про різні види виплат в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 31.03.2015 у справі № 21-612а14.

Як вже встановлено судом вище, ОСОБА_1 з 04.08.2015 отримувала пенсію за вислугу років згідно Закону №1788-XII, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії, ніж Законом №1058-ІV.

Після досягнення пенсійного віку, за результатами розгляду заяви позивача, їй з 15.01.2024 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV вперше.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце призначення позивачу пенсії за віком за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV.

Так, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом №1788-XII, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин, міститься в постановах Верховного Суду України від 23.10.2018 в справі №317/4184/16, від 13.12.2018 в справі №185/860/17, від 06.02.2019 в справі №333/1856/17, від 15.08.2019 в справі №263/16495/16-а, від 11.09.2019 в справі №363/1493/17, від 17.07.2020 в справі №335/13894/16-а, від 24.06.2021 у справі №243/8903/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 в справі № 577/2576/17.

Суд зазначає, що порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений статтею 40 Закону №1058-ІV.

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Суд зазначає, що за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулася вперше у 2024 році, як наслідок має право на призначення пенсії за віком за правилами Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки відповідно до вимог частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV.

З метою запобігання порушення права позивача на належну їй пенсію, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав, суд уважає необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком з 15.01.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.

Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції до платіжної інструкції №4833-0638-0277-0461 від 29.02.2024 позивач сплатила 1211,20 грн судового збору за подання до суду цього позову.

Таким чином, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Також згідно позовної заяви представник позивача просить стягнути з відповідача 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представник позивача на підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу надав суду такі документи: договір про надання правової допомоги від 21.02.2024, укладений між позивачем та адвокатом Круцем В.М. (а.с.14); додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги від 21.02.2024 (а.с.15); ордер серії АТ №11061276 (а.с.17); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №974 від 27.12.2013 (а.с.16); квитанцію до прибуткового касового ордеру №29/02/24 від 29.02.2024 на суму 15000 грн. (а.с.18).

Разом із тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом пропорційності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оцінюючи характер наданої адвокатом Круць В.М. правничої допомоги, суд вказує на те, що представник позивача не надав відомостей (акт наданих послуг), щодо часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу, заявлений до відшкодування за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним із складністю справи.

Таким чином, суд, зважаючи на:

- зміст позовної заяви;

- час, який необхідно затратити кваліфікованому юристу на підготовку усіх матеріалів цієї адміністративної справи;

- незначну складність даної адміністративної справи;

- наявність судової практики з аналогічних спорів;

- наявність заперечень відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу та підсумовуючи свої міркування з цього приводу, вважає справедливим відшкодуванням позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу є 2000 грн.

Враховуючи зазначене, слід стягнути на користь позивача з відповідача, як суб`єкта владних повноважень, за рахунок його бюджетних асигнувань 2000,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у застосуванні з 15.01.2024 року показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної з 15.01.2024 пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код юридичної особи 21782461) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер2336214185), адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код юридичної особи 21782461), адреса: вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.