Рішення № 119812133, 18.06.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2024 р. справа № 300/8356/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправною відмову у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 мінімальних пенсій та зобов`язання нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій, згідно п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", врахувавши періоди роботи: з 01.09.1985 по 06.06.1986, з 01.01.1992 по 11.06.2002, з 02.09.2002 по 31.05.2003, з 01.09.2003 по 31.05.2004, з 01.09.2004 по 31.05.2005, з 01.09.2005 по 31.05.2006 - до спеціального стажу за вислугу років згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач маючи 35 років педагогічного стажу, зокрема на посадах викладач по класу духових інструментів, викладач по класу валторни, заступник директора по навчально-виховній роботі, Калуської дитячої музичної школи, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з вимогою виплатити грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу 15 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак згідно листа відповідача від 13.11.2023, до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, ОСОБА_1 зараховано періоди роботи з 18.08.1986 по 31.12.1991 на посаді викладача музичної школи відповідно до Переліку N 1397 та з 21.12.2006 по 13.07.2023 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи згідно з розділом 1 "Освіта" Переліку N 909, що сукупно становить 21 рік 11 місяців 7 днів, при необхідних 35 роках, що є недостатнім для виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій. Проте, на думку представниці позивача, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, а тому стаж роботи викладачем у дитячій музичній школі повинен зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п "е" ст. 55 Закону "Про пенсійне забезпечення". З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 26.12.2023. Щодо заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування грошової допомоги при виході на пенсію особа має дотриматися таких вимог: станом на день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення; пенсія має призначатися особі вперше; станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж на зазначених вище посадах (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років). Постановою Пенсійного фонду № 23-1 від 24.11.2022 доповнено Порядок № 22-1 в частині визначення того, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, що підтверджують право на виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV. Вказаною постановою, з 24.11.2022 уточнено спосіб подання відповідних документів, однак, правове регулювання порядку звернення за грошовою допомогою не змінено. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про призначення пенсії позивач не оскаржувала, а відтак погодилася із цим рішенням, в тому числі щодо підрахунку стажу (в тому числі спеціального). Вважає, що законодавством не передбачено можливості окремого підрахунку стажу для призначення пенсії і окремого - для виплати грошової допомоги, як і не передбачено можливості врахування під час призначення допомоги іншого пільгового стажу, ніж обчислений під час призначення пенсії. Відтак, вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Калуським МРВ УМВС в Івано-Франківській області у 23.04.1996, який міститься у матеріалах справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Відповідно до записів наявної у матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.08.1985 ОСОБА_1 працював:

з 01.09.1985 по 06.06.1986 викладачем по класу духових інструментів Калуської музичної школи;

- з 18.08.1986 по 31.12.1991 викладачем по класу валторни Калуської дитячої музичної школи;

- з 01.01.1992 по 11.06.2002 викладачем по класу валторни Калуської дитячої музичної школи;

- з 02.09.2002 но 31.05.2003 викладачем духових інструментів Калуської дитячої музичної школи, за сумісництвом, працюючи одночасно начальником управління культури Калуської міської ради;

- з 01.09.2003 по 31.05.2004 викладачем духових інструментів Калуської дитячої музичної школи, за сумісництвом, працюючи одночасно начальником управління культури Калуської міської ради;

- з 01.09.2004 по 31.05.2005 викладачем духових інструментів Калуської дитячої музичної школи, за сумісництвом, працюючи одночасно начальником управління культури Калуської міської ради;

- з 01.09.2005 по 31.05.2006 викладачем духових інструментів Калуської дитячої музичної школи, за сумісництвом, працюючи одночасно начальником управління культури Калуської міської ради;

- з 21.12.2006 по 13.07.2023 заступником директора з навчально-виховної роботи Калуської дитячої музичної школи (а.с.3-5).

Вищенаведене також підтверджується, довідками управління освіти Калуської міської ради від 15.10.1986, від 25.08.2023 №58, від 05.09.2023 №59, від 26.07.22 №21, атестаційними листами атестаційної комісії та копіями наказів Калуської музичної школи (а.с.14-122).

Позивач 06.09.2023 звернувся до Калуського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою про призначення пенсії за віком з виплатою грошової допомоги (а.с.123).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області з 12.07.2023 призначено ОСОБА_1 , пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при страховому стажі роботи 43 роки 6 місяців 29 днів , що визнається сторонами.

31.07.2023 адвокат Шевченко Н.П. в інтересах позивача звернулася із адвокатським запитом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з вимогою щодо надання протоколів про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , розрахунку його стажу та заробітку для призначення пенсії, а також рішення про призначення (або про відмову у призначенні) грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій згідно п. 7-1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(а.с.124-125).

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 13.11.2023 № 0900-0202-8/571781 повідомлено адвокату Шевченко Н.П., що ОСОБА_1 , до спеціального стажу не зараховано періоди роботи у Калуській музичній школі на посаді викладача по класу валторни, викладача духових інструментів після 01.01.1992, так як, посада викладача в позашкільних закладах освіти в Переліку N 909 не передбачена, та зазначено, що до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, можна зарахувати періоди роботи з 18.08.1986 по 31.12.1991 на посаді викладача музичної школи відповідно до Переліку N 1397 та з 21.12.2006 по 13.07.2023 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи згідно з розділом 1 "Освіта" Переліку N 909, що сукупно становить 21 рік 11 місяців 7 днів, при необхідних 35 роках, що є недостатнім для виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій (а.с.126-127).

Вважаючи протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, згідно із п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі, також - Закон №1058).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 24 Закону №1058, страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина 2 статті 24 Закону №1058).

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з наступними змінами та доповненнями, визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; - не менше 28 років 6 місяців.

Згідно з положень пункту 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Зі змісту закону випливає, що право на грошову допомогу мають особи, які досягли пенсійного віку, їм призначено пенсію за віком, до цього вони не отримували будь-яку пенсію, вони працювали на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років) на таких посадах.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підстави призначення, передбаченої Законом №3668-VI, грошової допомоги та механізм її виплати врегульований підзаконними актами, зокрема "Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1191 (надалі також - Порядок №1191).

Згідно з пунктом 2 Порядку №1191, до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (надалі також Перелік №909).

Пунктом 5 Порядку №1191 передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З огляду на вищевикладене, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у нього необхідного спеціального страхового стажу роботи (35 років для чоловіків) на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.

Суд зазначає, що спірним у цій справі, є наявність/відсутність у позивача права на зарахування до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років працівнику освіти та право на отримання грошової допомоги згідно із пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зокрема періоди роботи з 01.09.1985 по 06.06.1986, з 01.01.1992 по 11.06.2002, з 02.09.2002 по 31.05.2003, з 01.09.2003 по 31.05.2004, з 01.09.2004 по 31.05.2005, з 01.09.2005 по 31.05.2006, оскільки дитяча музична школа належить до позашкільних закладів, а посади викладачів, які працюють у позашкільних навчальних закладах Переліком №909 не передбачені.

Досліджуючи наявність правових підстав для врахування до спеціального страхового стажу позивача, що дає право на пенсію за вислугу років працівника освіти та отримання грошової допомоги, періоди роботи з 01.09.1985 по 06.06.1986, з 01.01.1992 по 11.06.2002, з 02.09.2002 по 31.05.2003, з 01.09.2003 по 31.05.2004, з 01.09.2004 по 31.05.2005, з 01.09.2005 по 31.05.2006, суд зазначає наступне.

Абзацом 2 статті 56 Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідностатті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 на підтвердження наявного трудового стажу, в тому числі спеціального страхового стажу, подавав копію трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.08.1985, згідно якої в період з 01.09.1985 по 13.07.2023 працював викладачем та заступником директора Калуської дитячої музичної школи (а.с.3-5).

Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці відповідачем суду не надано, а тому такі безпідставно не взяті до уваги.

Вищенаведене також підтверджується, довідками управління освіти Калуської міської ради від 15.10.1986, від 25.08.2023 №58, від 05.09.2023 №59, від 26.07.22 №21, атестаційними листами та копіями наказів (а.с.14-122).

Переліком №909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року №1436) установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Відповідно до пункту 3 Примітки Переліку №909, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Статтею 28 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 № 1060-ХІІ (надалі, також - Закон №1060-XII) визначено, що система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Згідно зі статтею 29 Закону №1060-XII структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про позашкільну освіту" від 22.06.2000 за №1841-III (далі - Закон №1841-III), з наступними змінами та доповненнями, позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що, позашкільна освіта є складовою системи освіти.

Статтею 12 Закону №1841-III та пунктом 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 за №433 передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Суд зазначає, що в силу правового регулювання статті 21 Закону №1841-III, право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 за №963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким передбачено, що посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей, інструкторів фізкультури, методистів належать до категорії педагогічних працівників.

Суд зазначає, що на спірні правовідносини розповсюджується також дія вищезазначеного Переліку № 963, який відносить посаду, зокрема, "викладач" до педагогічних посад.

Як уже відзначалось, пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено право на пенсію за вислугу років працівників освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Таким чином, період роботи позивача на посаді викладача Калуської дитячої музичної школи підлягає зарахуванню до його стажу роботи, що у свою чергу спростовує доводи відповідача про те, що позивач не мав належного страхового стажу на посадах педагогічних працівників.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 233/4308/17.

Так, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої в постанові від 13.02.2019 у справі №233/4308/17 (номер провадження 11-1100апп18), викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що викладач позашкільного навчального закладу є педагогічним працівником цього позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладача повинен зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні статті 55 пункту "е" Закону України "Про пенсійне забезпечення" при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Виходячи з наведеного, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, а тому стаж роботи ОСОБА_1 на посаді викладача у Калуській музичній школі (Калуській дитячій музичній школі №2, Калуській дитячій музичній школі управління культури, національностей та релігій Калуської міської ради), повинен зараховуватися до стажу у розумінні пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.

Вимоги пунктів 5-7 Порядку № 1191 передбачають, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.

Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Враховуючи наведене, беручи за основу висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 13 лютого 2019 року у справі №233/4308/17 (номер провадження 11-1100апп18), суд доходить висновку, що у позивача наявний необхідний спеціальний стаж роботи (більше 35 років), займані ним посади відносяться до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.

З приводу доводів представника відповідача щодо відсутності порушень відповідачем прав позивачки, оскільки ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не приймало рішень про відмову у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (надалі Порядок № 1191).

Згідно з п. 2 цього Порядку, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону № 1788-XII, що передбачені Переліком № 909.

Пунктом 4 Порядку № 1191 визначено, що страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким, починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком, відповідно до Закону № 1058-ІV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону № 1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Як передбачено п. 6, 7 Порядку № 1191, для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону № 1058-ІV, станом на день її призначення.

Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Отже, Порядком № 1191 визначено, що одноразова допомога нараховується одночасно з призначенням пенсії та виплачується одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Звернення із окремою заявою про виплату грошової допомоги, безвідносно до заяви про призначення пенсії, чинним законодавством не передбачено.

Постановою Пенсійного фонду № 23-1 від 24.11.2022 доповнено Порядок № 22-1 в частині визначення того, щодо заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, що підтверджують право на виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV.

Вказаною постановою, з 24.11.2022 уточнено спосіб подання відповідних документів, однак, правове регулювання порядку звернення за грошовою допомогою не змінено.

Так, внесення змін до Порядку № 22-1, підтверджує висновки у про те, що окрема заява про призначення грошової допомоги не подається.

З огляду на викладене, суд вважає, що питання виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV вирішується в процесі розгляду заяви про призначення пенсії.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що листом від 13.11.2023 № 0900-0202-8/571781 повідомлено адвокату Шевченко Н.П., що ОСОБА_1 , до спеціального стажу не зараховано періоди роботи у Калуській музичній школі на посаді викладача по класу валторни, викладача духових інструментів після 01.01.1992, так як, посада викладача в позашкільних закладах освіти в Переліку N 909 не передбачена, та зазначено, що до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, можна зарахувати періоди роботи з 18.08.1986 по 31.12.1991 на посаді викладача музичної школи відповідно до Переліку N 1397 та з 21.12.2006 по 13.07.2023 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи згідно з розділом 1 "Освіта" Переліку N 909, що сукупно становить 21 рік 11 місяців 7 днів, при необхідних 35 роках, що є недостатнім для виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій (а.с.126-127).

З наведеного вбачається, що пенсійним органом, хоча і не прийняло рішення про відмову у виплаті позивачу грошової допомоги, однак у листівід 13.11.2023 № 0900-0202-8/571781надано оцінку наявності в ОСОБА_1 права на виплату такої допомоги та повідомило останнього про недостатність спеціального стажу.

Таким чином, викладена у листівід 13.11.2023 № 0900-0202-8/571781 відмова ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у виплаті позивачеві грошової допомоги також підлягає оцінці на відповідність ознакам правомірності.

Зважаючи на викладене та на встановлене в позивача право на нарахування та виплату спірної допомоги, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, згідно з пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є протиправною.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 рішення від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відтак, виплата одноразової грошової допомоги при виході на пенсію є заохоченням особи, яка працювала в закладах освіти більше 35 років.

В зв`язку із вищенаведеним, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача, необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, врахувавши при цьому періоди з 01.09.1985 по 06.06.1986, з 01.01.1992 по 11.06.2002, з 02.09.2002 по 31.05.2003, з 01.09.2003 по 31.05.2004, з 01.09.2004 по 31.05.2005, з 01.09.2005 по 31.05.2006 до спеціального стажу за вислугу років згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Решта доводів та аргументів учасниківсправи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн згідно квитанції №0.0.334004916.1 від 04.12.2023 (а.с.8).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, згідно п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, згідно п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", врахувавши при цьому періоди з 01.09.1985 по 06.06.1986, з 01.01.1992 по 11.06.2002, з 02.09.2002 по 31.05.2003, з 01.09.2003 по 31.05.2004, з 01.09.2004 по 31.05.2005, з 01.09.2005 по 31.05.2006 - до спеціального стажу за вислугу років згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачену ним суму судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Микитин Н.М.