Ухвала суду № 119811350, 18.06.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

18 червня 2024 року Справа №200/13517/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Логойди Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, що ухвалено в адміністративній справі за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

08 червня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку (трекінг АТ «Укрпошта» 7601503895586) звернулася до суду із заявою (заява зареєстрована судом 13 червня 2024 року), в якій просила зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Заяву обґрунтовувала тим, що на теперішній час рішення суду, що ухвалено в даній справі та набрало законної сили, суб`єктом владних повноважень, не на користь якого воно ухвалено, не виконано з невідомих для неї причин.

На звернення їй представника (адвоката) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надана відповідь від 23 квітня 2024 року № 0500-0202-8/40135, в якій зазначено, що борг з 01 червня 2016 року обліковується в Головному управлінні; виплату щомісячної страхової виплати за минулий період можливо буде провести з урахуванням норм постанови Кабінетом Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 на умовах окремого порядку, після прийняття цього порядку Кабінетом Міністрів України.

Також зазначала, що відповідно до вимог законодавства України було проведено ідентифікацію її особи в органах Пенсійного фонду України. Однак рішення суду, що прийнято на її користь, не виконано відповідач страхові виплати, які їй належать згідно із законодавством України, не перераховує.

Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року та набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено: зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити виплату ОСОБА_1 страхових виплат і сплатити заборгованість по ним з дня припинення їх виплат, тобто з 01 червня 2016 року.

Під час апеляційного перегляду ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року було допущено заміну відповідача у справі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відстрочення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року, що ухвалено в даній адміністративній справі, відмовлено.

Інформація про наявність відкритого виконавчого провадження у суду відсутня.

На звернення представника заявника (адвоката) відповідачем надана відповідь від 23 квітня 2024 року № 0500-0202-8/40135, в якій зазначено, що для продовження страхових виплат, для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі № 200/13517/21 ОСОБА_1 необхідно особисто звернутися із заявою про продовження страхових виплат до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України. Борг починаючи з 01 червня 2016 року облікований в Головному управлінні. Виплату щомісячної страхової виплати за минулий період можливо буде провести з урахуванням норм постанови Кабінетом Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 на умовах окремого порядку, після прийняття цього порядку Кабінетом Міністрів України.

Розглянувши заяву суд виходить з наступного.

Спір в даній справі розглянутий і вирішений судом шляхом ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в ст. 370 цього Кодексу, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 1291 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах віднесено до процесуальних питань, що пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, і врегульовано ст. 382 розд. IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 8 ст. 382 Кодексу судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).

В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП «Фея» та інші проти України (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 1291 Конституції України.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 6 цієї Конвенції, ст. 1291 Конституції України, ст. ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не обов`язком, і таке право вирішується на розсуд суду.

Це не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 1291 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов`язання суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду, та вирішується на його розсуд) викладені в постановах Верховного Суду від 25.07.2018 року в справі №823/1265/16, від 13.05.2021 року у справі № 9901/598/19, від 30.11.2022 року в справі №360/4329/18, від 02.03.2023 року в справі №600/870/22-а.

Верховний Суд в постанові від 01 квітня 2021 року в справі №824/342/19-а також зазначив, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та достатніми доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.

Судове рішення, що прийнято в даній адміністративній справі та набрало законної сили, відповідачем протягом тривалого часу не виконувалося.

На час вирішення судом поданої заяви доказів виконання судового рішення матеріали справи не містять.

Враховуючи наведені обставини та подані заявником до суду докази, суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Встановлення строку подання звіту про виконання судового рішення (в порядку судового контролю) належить до адміністративного розсуду суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 200/13517/21 протягом одного місяця з дня набрання даною ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 18 червня 2024 року.

Суддя Т.В. Логойда