Ухвала суду № 119808944, 14.06.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21587/24

Провадження № 2/761/7844/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О. розглянувши матеріали позовної заяви Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва, в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно

В С Т А Н О В И В :

В червні 2024 року Перший заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва, в інтересах Київської міської ради звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою до відповідача: ОСОБА_1 в якій просив суд:

-витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, нежитлову будівлю, літ. ?Б?, загальною площею 71, 6 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна: 1478767880000), яка зареєстрована за ОСОБА_1 , як громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, нежитлова будівля, літ ?А?, загальною площею 59,2 кв.м. по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2139076980000);

-скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буджиганчук Є.Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 53459764 від 05 серпня 2020 року про державну реєстрація права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, нежитлова будівля, літ ?А?, по АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2139076980000) з одночасним закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об?єкт нерухомості з реєстраційним номером: 2139076980000 а скасування реєстраційного номеру об?єкту: 2139076980000.

Так, подана позивачем заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна ( п.2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ).

За аналізом наведених правових норм, суддя вказує на те, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов?язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб`єкта оціночної діяльності.

Так, позивачем заявлено вимогу про витребування нерухомого майна ( нежитлової будівлі ). На підтвердження вартості спірного нерухомого майна суду не було надано жодного доказу.

Крім того, позивачем також заявлено вимогу немайнового характеру про скасування рішення державного реєстратора.

При зверненні до суду з вищезазначеним позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 6 056, 00 грн.

Відповідно до Постанови Великої палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі за № 923/199/21, питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України ?Про прокуратуру?, який набрав чинності 15 липня 2015 року. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону України ?Про прокуратуру?, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб?єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб?єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов?язки, пов?язані з розподілом судових витрат.

Відповідно до ст. 2 Закону України " Про судовий збір ", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України " Про судовий збір " ).

З 01 січня 2024 року, згідно із Законом України " Про Державний бюджет України на 2024 рік " прожитковий мінімум для працездатних осібстановить 3 028, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України " Про судовий збір ", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 3028, 00 грн.).

З урахуванням викладеного та доказів (судовий збір при звернення до суду з вищезазначеним позовом сплачено у розмірі 6 056, 00 грн.), які надані з боку позивача, позовна вимога немайнового характеру оплачена у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України " Про судовий збір ", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного позивачу необхідно сплати суму судового збору за вимоги майнового характеру у розмірі, передбаченому Законом України " Про судовий збір ", про що надати суду оригінал квитанцій.

А тому, потрібно подати нову редакцію позовної заяви в якій зазначити ціну позову та надати звіт про оцінку вартості спірного нерухомого майна (станом на момент звернення до суду з вищезазначеним позовом), та з урахуванням встановленої вартості об?єкту нерухомого майна, здійснити розрахунок ставки судового збору відповідно до ЗУ ?Про судовий збір? та провести доплату судового збору.

Згідно наявних у матеріалах позовної заяви доказів, судовий збір за вимоги майнового характеру сплачено у розмірі 3 028, 00 грн., що не відповідає розміру дійсної вартості спірного майна.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011 Код класифікації доходу бюджету 22030101 Призначення платежу *.

Враховуючи те, що позивач не позбавлений можливості усунути викладені зауваження, суд відповідно до ст. 185 ЦПК України, вважає вірним залишити заяву без руху і надати першому заступнику керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва, в інтересах Київської міської ради строк для виправлення зазначених недоліків.

Враховуючи наведене та керуючись ст.185 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва, в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно - залишити без руху та надати йому строк для виправлення зазначених в ухвалі суду недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною і повертається стороні заявника.

Суддя: О.О. Кондратенко