Єдиний державний реєстр судових рішень
Шаргородський районний суд
Вінницької області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2024 року
м. Шаргород
Справа № 152/188/22
Провадження № 2/152/172/24
Шаргородський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Соколовської Т.О.,
з участю:
секретаря судового засідання Ансілевської Я.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача
ОСОБА_1 адвоката Грушко Ж.Д.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача адвоката Мартинюка Я.С.,
представника Шаргородської
міської ради як органу опіки та
піклування Бабій С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргород в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Грушко Жанна Вячеславівна, до ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області як органу опіки та піклування, про визначення способу участі батька у вихованні дитини та встановлення графіка зустрічей з дитиною,
встановив:
I. Стислий виклад позиції позивача
01.03.2022 адвокат Грушко Ж.В. звернулася до Шаргородського районного суду Вінницької області в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області як органу опіки та піклування, про визначення способу участі батька у вихованні дитини та встановлення графіка зустрічей з дитиною.
Рішенням Шаргородського районного суду від 06.06.2023 в задоволенні позову відмовлено. Постановою Вінницького апеляційного суду від 12.10.2023 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грушко Ж.В. залишено без задоволення, а рішення суду від 06.06.2023 без змін.
Постановою ВС від 31.01.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 06.06.2023 та постанову Вінницького апеляційного суду від 12.10.2023 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т.3 а.с. 96 102).
Відповідно до вимог ст.14 ЦПК України справу передано в провадження судді Соколовської Т.О. ( т.3 а.с. 113).
У позовній заяві від 01.03.2022 ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОСОБА_3 не чинити йому перешкод у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити способи участі у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_4 , встановивши наступний графік: перші та треті вихідні кожного місяця, без присутності матері з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів з урахуванням епідеміологічної ситуації у Луганській області; у святкові дні та дні народження сина, батько обов`язково зустрічається з дитиною та спільно проводить з нею час кожного непарного року без присутності матері; спільний відпочинок влітку з дитиною батьки вирішують самостійно між собою, враховуючи рівність їх прав та обов`язків, а також виходячи з найкращих інтересів дитини; тимчасовий виїзд дитини за межі України з одним із батьків з метою її оздоровлення та відпочинку може здійснюватися за попередньою домовленістю між батьками; у разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу, погоджену між батьками дату, враховуючи інтереси дитини, стан її здоров`я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини; необмежене спілкування з дитиною особисто засобами телефонного та електронного зв`язку з урахуванням режиму дня дитини, з огляду на те, що після виїзду улітку 2021 року до Сполучених Штатів Америки відповідач спочатку стала обмежувати, а потім перешкоджати позивачу брати участь у вихованні сина, не відповідає на телефонні дзвінки, не надає інформацію про розвиток та стан здоров`я дитини, тобто перешкоджає побаченню та спільному проведенню дозвілля з сином, таким чином порушуючи його права та права малолітнього сина.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
21.03.2024 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Грушко Ж.В. на електронну адресу суду надійшла заява про проведення судових засідань в режимі відеоконференції (т.3 а.с. 124 127).
25.03.2024 від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Мартинюка Я.С. на електронну адресу суду надійшла заява про відкладення підготовчого засідання (т.3 а.с. 132 135).
08.04.2024, 11.04.2024 від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Мартинюка Я.С. на електронну адресу суду надійшли клопотання про участь відповідача та його представника у судових засіданнях в режимі відеоконференції (т.3 а.с. 145 146, 151 152).
26.03.2024 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Грушко Ж.В. на електронну адресу суду надійшла заява про залишення без розгляду позовних вимог в частині зобов`язання ОСОБА_3 не чинити перешкод у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.3 а.с. 143).
26.03.2024 та 10.06.2024 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Грушко Ж.В. на електронну адресу суду надійшли заява про уточнення позовних вимог та додаткові пояснення у справі (т.3 а.с. 141, 187 188).
16.04.2024 представник Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області як органу опіки та піклування ОСОБА_5 подала до суду заяву про проведення підготовчого засідання у її відсутності (т.3 а.с.159).
14.05.2024 представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Мартинюк Я.С. надіслав на електронну адресу суду додаткові пояснення у справі (т.3 а.с.177 178).
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суддіШаргородського районногосуду Вінницькоїобласті Соколовської Т.О.від 01.03.2024цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Грушко Жанна Вячеславівна, до ОСОБА_2 , з участю Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області як органу опіки та піклування, про визначення способу участі батька у вихованні дитини та встановлення графіка зустрічей з дитиною прийнято до свого провадження, призначено підготовче засідання (т.3 а.с.117).
Ухвалою суду від 22.03.2024 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_6 про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції (т.3 а.с. 130 131).
Ухвалою суду від 09.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Мартинюка Я. С. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції ( т.3 а.с.147).
Ухвалою суду від 11.04.2024 визначено участь відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката Мартинюка Я.С. у судових засіданнях в режимі відеоконференції (т.3 а.с. 156 157).
16.04.2024 судом постановлено ухвали про прийняття до розгляду заяви адвоката Грушко Ж.В. про уточнення позовних вимог, залишення без розгляду позовних вимог в частині зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкод у вихованні та спілкуванні батька з малолітнім сином ОСОБА_4 , закриття підготовчого провадження (т.3 а.с.165 - 168).
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин
У цій справі суд встановив, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 09.06.2013 до 11.02.2015.
Від шлюбу у сторін даного цивільно-правового спору ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Гибалівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області 12.12.2013 ( т.1 а.с.39).
Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 11.02.2015 шлюб між сторонами розірвано, відновлено ОСОБА_7 дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » (т.1 а.с.45 46).
27.07.2019 відповідач одружилася з ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим округом Вілльямсон штату Теннессі США 27.07.2019, про що зроблено запис у Книзі реєстрації шлюбів 84, сторінка 426, 25 лютого 2020 року ( т.1 а.с.55).
Рішенням Суду справедливості округу Вільямсом, штату Теннессі міста Франклін у справі №20CV-50176 змінено ім`я заявника ОСОБА_10 на повне ім`я ОСОБА_11 , встановивши, що зміна здійснюється без жодних шахрайських мотивів, не для незаконних або протиправних цілей, тощо ( т.1 а.с.50).
Рішенням виконкому Шаргородської міської ради «Про зміну прізвища дитини» за №172 від 12.08.2021, надано дозвіл ОСОБА_2 на зміну прізвища її малолітнього сина ОСОБА_4 в актовому записі №31 від 12.12.2013, зареєстрованому виконавчим комітетом Гибалівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, з « ОСОБА_12 » на прізвище матері « ОСОБА_13 » ( т.1 а.с.41).
З копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.09.2021 вбачається, що у актовий запис про народження дитини внесено відомості про зміну прізвища дитини з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 », а також змінено прізвище матері з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 », при цьому, інші відомості не змінені ( т.1 а.с.82).
Дитина сторін ОСОБА_14 проживає з матір`ю ОСОБА_2 в Сполучених Штатах Америки, м. Аррінгтон, штат Теннессі, є учнем початкової школи Коледж Грошв ( т.1 а.с.83-84).
З інформації Шаргородської міської ради про зареєстроване місце проживання відповідача від 03.03.2022 за №290 вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ( т.1 а.с.20).
Таким чином суд встановив, що відповідач ОСОБА_2 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_3 , виданим 08.06.2021 органом 0540, проживає в США на підставі Green Card або United States Permanent Resident ( т.1 а.с.42).
Шаргородською міською радою як органом опіки та піклування подано до Шаргородського районного суду висновок «Про визначення способу участі батька у вихованні дитини та встановлення графіка зустрічей з дитиною» від 10.03.2022, з якого вбачається, що оскільки ОСОБА_2 з дитиною проживає в США, то орган опіки та піклування не може вирішувати вказаний спір та покладається на судовий розсуд ( т.1 а.с.37-38).
Спір про місце проживання дитини між сторонами відсутній.
26.03.2024 та 10.06.2024 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Грушко Ж.В. на електронну адресу суду надійшли заява про уточнення позовних вимог та додаткові пояснення у справі, які підтриманні позивачем ОСОБА_1 та його представником - адвокатом Грушко Ж. В. в судовому засіданні і відповідно до яких позивач ОСОБА_1 просить суд встановити наступний графік його участі у вихованні дитини:
- батько спілкуєтьсяз дитиноюза їїбажанням увихідний день-неділя о19:00год.,за Київськимчасом (з урахуваннямрізниці часуміж Україноюта СполученимиШтатами Америки) за допомогою відеозв`язку (присутність матері лише за бажанням дитини);
- про період перебування дитини на території України (дату прибуття та вибуття) мати повідомляє батька не пізніше ніж за тиждень до її прибуття в Україну;
- під час перебування дитини в Україні не менше 1/3 такого періоду дитина проводить з батьком за її бажанням (за присутності чи без присутності матері) або не менше, ніж 1/3 такого періоду дитина бачиться з батьком у погоджені з матір`ю дні та час;
-під часперебування дитинив Українісвяткові дніта днінародження сина,батько обов`язково зустрічається з дитиною та спільно проводить з нею час;
- під час перебування дитини в Україні питання спільного відпочинку влітку дитини з батьком вирішується між батьками, враховуючи рівність їх прав та обов' язків, а також виходячи з найкращих інтересів дитини;
- тимчасовий виїзд дитини за межі України з одним із батьків з метою її оздоровлення, відпочинку та проживання може здійснюється за нотаріально засвідченої згоди батька;
- у разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу, погоджену між батьками дату, враховуючи інтереси дитини, стан її здоров' я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини, як під час перебування дитини на території України, так і за її межами.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Мартинюк Я.С. в письмових додаткових поясненнях від 14.05.2024 та в судових засіданнях позовні вимоги визнали частково.
Під час розгляду справи судом сторони погодили графік участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого
- батько спілкується з дитиною за її бажанням у вихідний день неділю о 19: 00 годині за київським часом (з урахуванням різниці часу між Україною та Сполученими Штатами Америки) за допомогою відео зв`язку ( присутність матері за бажанням дитини);
- під час перебування дитини на території України батько зустрічається з дитиною щосуботи або щонеділі за її бажанням (присутність матері за бажанням дитини);
- під час перебування дитини на території України в державні свята та дні народження сина, батько зустрічається з дитиною та спільно проводить з нею час за домовленістю між батьками та за згодою дитини (присутність матері за бажанням дитини);
- у разі, якщо під час перебування на території України дитина захворіла і хвороба припадає на день зустрічі з батьком, зустріч підлягає перенесенню на іншу, погоджену між батьками дату (за бажанням дитини), враховуючи інтереси дитини, стан її здоров`я, та потребу в повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.
Врешті позовних вимог ОСОБА_2 та їїпредставник адвокат Мартинюк Я.С.позов не визнають.
Представник Шаргородської міської ради як органу опіки та піклування Бабій С.В. в судовому засіданні підтримала висновок «Про визначення способу участі батька у вихованні дитини та встановлення графіка зустрічей з дитиною» від 10.03.2022, відповідно до якого орган опіки та піклування при вирішенні даного цивільно правового спору покладається на судовий розсуд.
Відповідно до частин першої та другоїстатті 171 СК Українидитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
З досягненням віку 10 років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі.
Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Дитина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 суду повідомив, що бажає спілкуватися збатьком по телефону за допомогою відеозв`язку, один, два рази на місяць та зустрічатися і спілкуватися під час його перебування в Україні.
Суд враховує висловлену думку дитиною, яка в сукупності з фактичними обставинами справи, належною правовою оцінкою зібраних у справі доказів сприятиме правильному вирішенню спору про визначення способу участі батька у вихованні дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб.
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини щодо здійсненнябатьком права на виховання сина, зокрема, щодо визначення способу участі батька у вихованні дитини, які регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України, ЗУ «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, що ратифікованаПостановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991, і є частиною національного законодавства України.
Відповідно до частин першої,другої статті 24Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних таінших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до статті 51Конституції України та статті 5Сімейного кодексуУкраїни сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
У преамбулі Конвенції про права дитини від 20.11.1989, що ратифікована Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991, і є частиною національного законодавства України, визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.
Згідно статтей 3,18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікованапостановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІі набула чинності для України 27.09.1991), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Стаття 1 ЗУ «Про охорону дитинства»визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Згідностатті 8 ЗУ «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3статті 11 ЗУ «Про охорону дитинства»).
Статтею 12ЗУ «Проохорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зістаттею 141СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (стаття 157 СК України)
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, очевидно має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суд враховувує принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю переважають інтереси батьків.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 11.07.2017 у справі «М. С. проти України» та від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України», Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 01.07.2020 у справі №138/96/17, дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Отже, визначаючи спосіб участі одного із батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 15 ЗУ «Про охорону дитинства»дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
За нормами частини 2 статті141, статтей153,157СК Українирозірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
У п.54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №569/18837/19 зробив висновок про те, що, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини. Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, у судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови ПВС України від 12.06.2009 №2 «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).
При цьомусуд враховуєпозиції ЄСПЛ щодоаргументації судовихрішень,закріплені,зокрема врішенні «Бендерськийпроти України»від 15.11.2007,в якомунаголошується,що «правоможе вважатисяефективним,тільки,якщо зауваженнясторін насправді«заслухані»,тобто належнимчином вивченісудом (п.33рішення від21.03.2000у справі«Дюлоранс протиФранції»;пп.32 35рішення від07.03.2006у справі«Донадзе протиГрузії»).
VІ.Висновки суду
В судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач, з урахуванням інтересів спільної дитини частково погодилися із запропонованим позивачем ОСОБА_1 графіком спілкування з сином, відповідно до якого батько спілкується з дитиною за її бажанням у вихідний день неділю о 19: 00 годині за київським часом (з урахуванням різниці часу між Україною та Сполученими Штатами Америки) за допомогою відео зв`язку (присутність матері за бажанням дитини); під час перебування дитини на території України батько зустрічається з дитиною щосуботи або щонеділі за її бажанням (присутність матері за бажанням дитини); під час перебування дитини на території України в державні свята та дні народження сина, батько зустрічається з дитиною та спільно проводить з нею час за домовленістю між батьками та за згодою дитини (присутність матері за бажанням дитини); у разі, якщо під час перебування на території України дитина захворіла і хвороба припадає на день зустрічі з батьком, зустріч підлягає перенесенню на іншу, погоджену між батьками дату (за бажанням дитини), враховуючи інтереси дитини, стан її здоров`я, та потребу в повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.
Зазначений порядок та спосіб участі батька у вихованні дитини, на думку суду, сприятиме належному виконанню батьком своїх батьківських обов`язків, дотриманню його прав щодо виховання та утримання дитини, забезпечить належні умови виховання, утримання та гармонійний і здоровий розвиток дитини.
Що стосуєтьсявимог позивача ОСОБА_1 в частиніухвалення рішенняпро зобов`язаннявідповідача ОСОБА_2 повідомляти його про період перебування дитини на території України (дату прибуття та вибуття) не пізніше ніж за тиждень до її прибуття в Україну та визначення у графіку пункту, що тимчасовий виїзд дитини за межі України з одним із батьків з метою її оздоровлення, відпочинку та проживання може здійснюється за нотаріально засвідченої згоди батька, то суд вважає, що позов в цій частині задоволенню не підлягає з огляду на те, зазначені вимоги на входили в предмет та підстави позову від 01.03.2022, фактичні обставини справи не змінилися, а відповідно до вимог ч.4 ст. 49 ЦПК України, у разі скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна позоних вимог не допускається.
При ухваленні рішення у цій справі суд також враховує висновок Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №569/18837/19, в якій зазначено, що об`єктом правосуддя у справах про піклування про дитину є одвічні, гостро емоційні і постійно мінливі стосунки між батьками і їхньою дитиною, отже, остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі встановлювати сталі чутливі людські стосунки та приписувати почуття прихильності. У той же час суд у межах своїх повноважень спрямовує учасників сімейного конфлікту до його вирішення.
VІІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України, судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Питання щодо розподілу судових витрат стронами не ставилось.
Керуючись ст.ст. 4,5,7,8,10,11,12,13,81,83,89,141,258,259,263,264,265,268,273ЦПК України,на підставі ст.ст. 24,51Конституції України,ст.ст. 3,18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІі набулачинності дляУкраїни 27.09.1991),ст.ст.3,5,6,7,19,141,142,153,155, 157,158,159,171СК України, ст.1, 8, 11,12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», суд
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Грушко Жанна Вячеславівна, до ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області як органу опіки та піклування, про визначення способу участі батька у вихованні дитини та встановлення графіка зустрічей з дитиною - задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 наступний графік участі у вихованні сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- батько спілкується з дитиною за її бажанням у вихідний день неділю о 19: 00 годині за київським часом (з урахуванням різниці часу між Україною та Сполученими Штатами Америки) за допомогою відео зв`язку (присутність матері за бажанням дитини);
- під час перебування дитини на території України батько зустрічається з дитиною щосуботи або щонеділі за її бажанням (присутність матері за бажанням дитини);
- під час перебування дитини на території України в державні свята та дні народження сина, батько зустрічається з дитиною та спільно проводить з нею час за домовленістю між батьками та за згодою дитини (присутність матері за бажанням дитини);
- у разі, якщо під час перебування на території України дитина захворіла і хвороба припадає на день зустрічі з батьком, зустріч підлягає перенесенню на іншу, погоджену між батьками дату (за бажанням дитини), враховуючи інтереси дитини, стан її здоров`я, та потребу в повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне ім`я (найменування) cторін:
- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 , виданий 22.11.2005 Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;
- відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає в Сполучених Штатах Америки, м. Аррінгтон, штат Теннессі, паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 08.06.2021 органом 0540, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Шаргородська міська рада Жмеринського району Вінницької області як органу опіки та піклування, місцезнаходження: м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області, вул. Героїв Майдану, буд.224, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 04326253.
Вступна і резолютивна частини судового рішення проголошені 10.06.2024.
Головуючий суддя: Т.О. Соколовська
Судове рішення № 119799662, Шаргородський районний суд Вінницької області було прийнято 10.06.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 152/188/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: