Ухвала суду № 119797785, 17.06.2024, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3786/24

провадження 2/216/1939/24

УХВАЛА

іменем України

17 червня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Кузнецова Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Максименко А.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності,

в с т а н о в и в:

До Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності.

30 травня 2024 року ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

13 червня 2024 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання права особистої власності приватної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання зустрічної позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

До неналежно оформленої зустрічної позовної заяви застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 194 ЦПК України).

Ознайомившись з зустрічною позовною заявою, приходжу до висновку, що подана до суду позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175 та 177 ЦПК України, а саме:

- всупереч вимогам п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК позивач за зустрічним позовом зазначила ціну позову лише за спірну квартиру, тобто ціна позову в частині визнання права власності на 1/2 частку транспортного засобу не зазначена.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Так, механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року №358.

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Однак, позивачем в зустрічній позовній заяві не визначено ринкової вартості майна, яке є предметом позову, відповідно до вимог наведеного Закону України, зокрема, не подано звіт про оцінку ринкової вартості спірного автомобіля.

Таким чином, позивачу необхідно визначитися із зазначенням ціни позову та сплатити судовий збір у розмірі, що визначається згідно дійсної вартості спірного майна, з урахуванням положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Разом з тим, позивач в позовній заяві просить суд: 1) визнати квартиру АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_2 ; 2) визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку транспортного засобу, автомобіля марки HYUNDAI ELANTRA, 2013 року випуску, з об`ємом двигуна 1591 см.куб. днз АЕ63085НІ, в порядку поділу спільного сумісного майна набутого в період шлюбу з ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до суду:

- позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024» установити на 2024 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року 3028 гривні.

Як вбачається з матеріалів зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 було заявлено до відповідача дві позовні вимоги майнового характеру, та за жодну не сплачено судовий збір.

Відповідно до акту Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.06.2024 вбачається що в матеріалах зустрічної позовної заяви відсутній додаток доказ сплати судового збору.

Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: ГУК у Дніпропетровський області/Ц-М р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA448999980313121206000004652, код класифікації доходів бюджету: 22030101 «Судовий збір».

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Разом з тим, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. В обґрунтування клопотання відповідач зазначає що, дана справа потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин, а саме: обсягу спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, джерела і часу його придбання.

Крім того, частиною 1, 3 статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Пунктом 1 частини 4 статті 274 ЦПК України зазначено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. (ч. 6 ст. 279 ЦПК України)

Таким чином, суд не вбачає правих підстав для розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності, в порядку загального позовного провадження, оскільки нормами ЦПК України не заборонено розгляд справи про поділ майна подружжя у спрощеному позовному провадженні, також в клопотанні відповідача не наведено жодних підстав, які б перешкоджали розглядати справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тому заяву слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 4, 175, 177, 185, 260, 274, 277 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання права особистої власності приватної власності, - залишити без руху з наданням часу позивачу для усунення недоліків, а саме: не більше десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Клопотання відповідача ОСОБА_2 про розгляд цивільної справи в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ