Ухвала суду № 119795761, 06.06.2024, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №712/1692/24

Провадження №1-кп/712/447/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62023100140000643 від 27.12.2023, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28 ч.2 ст.365, ч.1 ст.28 ч.2 ст.162 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28 ч.2 ст.365, ч.1 ст.28 ч.2 ст.162 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соснівського районного суду м.Черкаси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст.28 ч.2 ст.365, ч.1 ст.28 ч.2 ст.162 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком на 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому з метою запобігання спробам переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілу, свідків, експертів у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи тяжкість покарання, а також з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, прокурор просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Потерпіла та представник потерпілої не заперечували проти продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_6 заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби. Захисник вказав, що прокурором не доведено наявність ризиків, які були підставою для обрання та продовження вказаного запобіжного заходу. Захисник вважає, що забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 може запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням раніше визначених обов`язків. Крім того, матеріали кримінального провадження не містять достатніх доказів причетності обвинуваченого до вчинення злочинів. Додатково, обвинувачений вказав, що в літній період у нього є потреба їздити до матері в АДРЕСА_1 , допомагати по господарству.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, судом встановлено таке.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Аналізуючи положення ст.194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри, тобто відповідно до статей 194, 199 КПК України під час процедури продовження запобіжного заходу, слід ураховувати, що надання оцінки доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.

Отже, суд, на підставі розумної оцінки, вважає причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частина п`ята статті 194 КПК України передбачає, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, перелік яких наведений в цій частині.

Згідно з ч.1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК України).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується 08 червня 2024 року.

Водночас, завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту неможливо.

За час судового провадження обвинувачений не допускав неявок у судові засідання, не ухилявся та не переховувався від суду.

Відповідно до ст.178 КПК України, суд враховує те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_6 , згідно зі ст.12 КК України, віднесено до тяжких злочинів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може здійснювати вплив на потерпілу, свідків, експертів, і таким чином негативно вплинути на хід судового розгляду та встановлення об`єктивної істини в даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тяжкість покарання також збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.

На обґрунтування ризику можливого переховування обвинуваченого від правосуддя, суд надає оцінку особі обвинуваченого, який раніше не судимий, є особою молодого віку, тяжкими захворюваннями не страждає; нині тимчасово не працює, 29.02.2024 був звільнений з Управління патрульної поліції в Черкаській області.

Таким чином, суд переконаний, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби із покладенням на обвинуваченого ОСОБА_9 обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Доводи сторони захисту щодо відмови у задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, суд вважає непереконливими і необґрунтованими, оскільки стороною захисту не доведено належними та допустимими доказами зміни всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, зменшення або зникнення ризиків, які обумовлювали обрання запобіжного заходу.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених підстав, на даній стадії початку судового провадження, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 177-178, 183, 331, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відносно ОСОБА_6 задовольнити повністю.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, а саме з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, строком на 60 днів з 06червня 2024року по04серпня 2024року, включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- не відлучатися з Черкаської області без дозволу суду;

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період доби з 23 год 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_4 , зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, зокрема із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Виконання ухвали покласти на Четвертий слідчий відділ (з дислокацією у м.Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.

В період введення воєнного стану на території України дозволити обвинуваченому ОСОБА_6 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі порушення умов домашнього арешту або невиконання покладених судом обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Копію ухвали направити до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, для організації її виконання, а також прокурору Черкаської обласної прокуратури для контролю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1