Постанова № 119793059, 18.06.2024, Зміївський районний суд Харківської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 621/2106/24

Провадження 3/621/574/24

18 червня 2024 року м. Зміїв Харківської області

Суддя Зміївського районного суду Харківської області В. Філіп`єва, розглянувши матеріали відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , громадянина України, до адміністративної відповідальності не притягався,

за частиною 1 статті 126 та частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2024, о 22:04 годині, перебуваючи в с. Таранівка по вул. Зеленій, біля буд. 15, Чугуївського району Харківської області, О. Єрмоленко керував автомобілем ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_2 , при цьому не маючи права керування таким транспортним засобом відповідної категорії «В». Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 2.1а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, 29.05.2024, о 22:04 годині, перебуваючи в с. Таранівка по вул. Зеленій, біля буд. 15, Чугуївського району Харківської області, О. Єрмоленко керував автомобілем ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_2 , при цьому не маючи чинного полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 2.1 ґ Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вище зазначені обставини підтверджуються:

-протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 786972 від 29.05.2024 та серії ААД № 786944 від 29.05.2024,

-рапортом інспектора СРПП ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області,

-поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ,

-розпискою ОСОБА_3 ,

-СD-диском із фіксуванням події (а.с.1-9)

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, провину у вчинених адміністративних правопорушень визнав повністю. Просив суворо не карати.

Дослідивши зміст протоколів про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд зазначає наступне:

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно статті 280КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Відповідно доч.5статті 14Закону України«Про дорожнійрух»,учасники дорожньогоруху зобов`язані,крім іншого, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожньогоруху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно пункту2.1.аПравил дорожньогоруху,водій механічноготранспортного засобуповинен матипри собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Крім того,згідно пункту2.1 ґ Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);

Відповідно дочастини 1статті 126КУпАП,керування транспортнимзасобом особою,яка немає присобі абоне пред`явилау спосіб,який даєможливість поліцейськомупрочитати тазафіксувати дані,що містятьсяв посвідченніводія відповідноїкатегорії,реєстраційному документіна транспортнийзасіб,а такожполісі (договорі)обов`язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів (страховогосертифіката "Зеленакартка"),або непред`явила електроннепосвідчення водіята електроннесвідоцтво прореєстрацію транспортногозасобу,чинний внутрішнійелектронний договірзазначеного видуобов`язкового страхуванняу візуальнійформі страховогополіса,а такожінших документів,передбачених законодавством,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оцінивши вказані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя приходить до висновку про порушення водієм Правил дорожнього руху, який керував транспортним засобом не маючи права керування зазначеним транспортним засобом, та не маючи при собі чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за що встановлено адміністративну відповідальність за ч.1 статті 126 та ч.2 статті 126 КУпАП.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Призначаючи стягнення за вчинені правопорушення, суд керується положеннями статті 23 КУпАП, згідно якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенністягнення враховуютьсяхарактер вчиненогоправопорушення,особа порушника,ступінь йоговини,майновий стан,обставини,що пом`якшуютьі обтяжуютьвідповідальність,крім випадківнакладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно частини 2 статті 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Санкцією частини 1 статті 126 КУпАП передбачено стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкцією частини 2 статті 126 КУпАП передбачено стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно статті 27 КУпАП України, штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч.2 статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З огляду на обставини справи та особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за необхідне і достатнє призначити порушнику стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією частини 2 статті 126 КУпАП.

Відповідно дост.40-1Кодексу Українипро адміністративніправопорушення,п.5ч.2ст.4Закону України"Просудовий збір",з порушниканалежить такожстягнути судовийзбір врозмірі 0,2розміру прожитковогомінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 27, 33-34, 126, 245, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі ч.2 статті 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на момент ухвалення постанови складає 3 400,00 (три тисячі чотириста) гривень, які перерахувати на р/р UA168999980313020149000020001, отримувач:ГУК харківськаобл/Харківобл/21081300, код ЄДРПОУ: 37874947,код класифікації доходів бюджету: 21081300, Банк отримувача: Державне казначейство України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до ч. 1 статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Повний текст постанови складений 18.06.2024.

Суддя В. Філіп`єва