Рішення № 119788712, 14.06.2024, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/343/24

Провадження № 2-а/602/14/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" червня 2024 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого РАДОСЮКА А. В.

при секретарі ЯБЛОНСЬКІЙ М.М.

розглянувши увідкритомусудовому засіданнів залісуду ум.Ланівці заправилами спрощеногопозовного провадженняу письмовомупровадженні адміністративнусправу запозовом ОСОБА_1 до Головногоуправління Національноїполіції вТернопільській областіпро скасуванняпостанови посправі проадміністративне правопорушення, -

в ст ан ов ив:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 21 березня 2024 року стосовно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1714368, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Вважає вказану постанову протиправною, в якій не було всебічно, повно та об`єктивно з`ясовано усіх обставин справи, оскільки він не вчиняв даного правопорушення, не порушував Правил дорожнього руху, так як на вказаній ділянці дороги не встановлено знак «проїзд без зупинки заборонено», про що він повідомив працівників поліції. Просить скасувати дану постанову, справу про притягнення його до адміністративної відповідальності провадженням закрити, стягнути з відповідача в його користь сплачений ним судовий збір.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Вальчук М.М. в судове засідання не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак на адресу суду надійшла заява, в якій представник позивача просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, надіславши на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому вважає постанову серії ЕНА № 1714368 від 21.03.2024 року правомірною і спирається на «Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», ЗУ «Про національну поліцію». Звертає увагу, що при винесенні постанови позивач не висловлював жодних заперечень стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 268 КУпАП позивач не скористався своїм правом заявляти клопотання, давати пояснення та подавати докази по факту скоєння адміністративного правопорушення, що свідчить про визнання ним своєї вини та згоду з притягненням до адміністративної відповідальності, також позивач не висловлював скарг на постанову. Просить враховуючи викладене відмовити у задоволенні позову. Крім того, представник відповідача просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Суд, дослідивши докази, дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, виходячи із наступного.

Згідност. 55 Конституції Україникожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1ст. 5 КАС Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб"єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у фері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1714368 винесеною 21.03.2024 року поліцейським ВП №1 (м.Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Возним А.Б., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до вказаної постанови 21.03. 2024 року о 21 год. 56 хв. в м.Ланівці по провулку Вишнівецької водій ОСОБА_1 керував автомобілем SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку «проїзд без зупинки заборонено».

Відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушенняособа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за наявності правопорушення, яке підтверджене фактичними даними: поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, показань технічних приладів та засобів фото- і відеоспостереження чи іншими документами.

Згідно зп.1.1.Правил дорожнього рухуУкраїни ці Правила відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно доп.1.3ПДРУкраїни учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідноп.1.9 ПДРУкраїни особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно достатті 245КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно п.11 ч.1ст.23Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015№ 580-VIIIполіція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожньогорухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно п.п. 2.2 п. 2 розділу 33 ПДР України дорожній знак пріоритету 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.

Відповідно до п. 8.2-1 ПДР України дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.

Із відеозапису, долученого до відзиву на позов вбачається, що ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнає, розкаюється у вчиненому.

Стороною позивача не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Суд також вважає, що позивач відповідно дост. 268 КУпАПмав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу, крім того, він жодним чином не заперечував і сам факт вчиненя ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Поліцейським встановлена особа правопорушника, ступінь його вини та інші обставини, а так як жодних переконливих підстав своєї невинуватості позивачем на місці вчинення правопорушення не було надано, тому суд вважає, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог діючого закондавства.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 5ст. 242 КАС України«При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду».

Так, постановою Верховного Суду у справі № 536/583/17 вказано «Згідно із частиною 1статті 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Частиною 1статті 283 КУпАПпередбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Отже, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених вКодексі України про адміністративні правопорушення.

Висновки аналогічного змісту містяться у рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015року по справі №1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першоїстатті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, винесена поліцейським постанова є належним і допустимим доказом правомірності рішення, дій відповідача по справі, судом не встановлено порушень під час її складання, які були б беззаперечною підставою для її скасування.

Аналізуючи вищенаведені факти, суд вважає доведеною провину позивача у вчиненні правопорушення, вказаного в оскаржуваній постанові. А тому, приймаючи до уваги те, що дотримання вимогПравил дорожнього рухує невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху, з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху та уникнення дорожньо-транспортних пригод, суд приходить до переконання, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а тому за вказаних обставин суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1714368, винесена 21 березня 2024 року, є законною та обґрунтованою, оскільки при її винесенні виконано усі вимоги чинного законодавства та на підставі повного і всебічного з`ясування обставин вирішено справу, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 5, 8, 9,73-77,90,241-246,255,268,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (мешканця АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (місце знаходження: м.Тернопіль, вул.Валова,11, Тернопільської області) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити, а постанову залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Повне судове рішення складено 14 червня 2024 року.

Суддя: А. В. Радосюк