Рішення № 119787220, 18.06.2024, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/275/24

Провадження № 2/139/88/24

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 червня 2024 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі головуючої - судді Тучинської Н.В., з участю секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

Сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі Кредитного договору (оферти) № 17.01.2022-100005593 від 18 січня 2022 року, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною цього Договору.Відповідно до умов Кредитного договору сума кредиту складає 6000 гривень. Строк кредиту 42 календарних дні. Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" виконало взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором, надавши відповідачу кредит у сумі 6000 гривень. Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за користування кредитом не виконала.

Від представника позивача ТОВ "Споживчий центр" Суржика Юрія Валер`яновича (повноваження на а.с. 4) 03 квітня 2024 року через систему "Електронний суд" до суду надійшов цей позов.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 08 квітня 2024 року отримано підтвердження про зареєстроване місце проживання відповідача в с. Лучинчик Могилів-Подільського (раніше - Мурованокуриловецького) району Вінницької області.

Ухвалою суду від 09 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду Мурованокуриловецького районного суду, відкрито провадження у справі та ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк в 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов чи для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (а.с. 26).

Ухвалу про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками відповідачу було направлено 09 квітня 2024 року (а.с. 29), однак на даний час відсутні відомості про вручення поштового відправлення адресату.

27 травня 2024 року постановлено ухвалу про перехід до розгляду справи у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін (а.с. 30).

Ухвалу про відкриття провадження, ухвалу про перехід до розгляду справи з повідомленням, копію позовної заяви та додатки до неї було направлено відповідачу 27 травня 2024 року. Станом на цей день відомостей про вручення адресату поштового відправлення нема ( а.с. 36).

Одночасно, 27 травня 2024 року на сайті суду було розміщено оголошення про виклик відповідача (а.с. 32).

За таких обставин, з врахуванням положень п. 2 ч. 7, п. 3 ч. 8 та ч. 11ст. 128 ЦПК України, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відзив на позовну заяву відповідач не подала, в судове засідання не з`явилася, не повідомила про причину неявки.

За приписами ч. 1ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10.

У п. 4 позовної вимоги (зворот а.с. 3) представник позивача просив проводити розгляд даної справи за його відсутності та не заперечив проти заочного розгляду справи (а.с. 3).

Враховуючи, що наразі наявні всі умови, передбачені ч. 1ст. 280 ЦПК України, враховуючи право позивача, передбачене ч. 3ст. 211 ЦПК України,судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін з ухваленням заочного рішення.

Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що позовна вимога підлягає до задоволення, з врахуванням такого:

За правилами статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 18 січня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) № 17.01.2022-100005593, шляхом підписанняЗаявки,що єневід`ємноючастиною цьогоДоговору.Відповідно умов Заявки (а.с. 9-10) сума кредиту становить 6000 гривень; строк, на який надається кредит 42 дні з дня його надання; проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування Кредитом-залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному переоді.

Відповідно до п. 2.1. пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (а.с. 6-8) Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Надання Кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника (п. 2.3. пропозиції). Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 75 979% (п. 2.6. пропозиції). Відповідно до п. 11.11 пропозиції позичальник підтверджує, що їй надані та вона отримала інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України "Про споживче кредитування", графік платежів з переліком складових загальної вартості кредиту відповідно до Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, примірник цього договору.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

У п. 5 і п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 18 січня 2022 року (а.с. 9-10), копією підтвердження укладення кредитного договору (зворот а.с. 10 а.с. 11), копії паспорту споживчого кредиту (зворот а.с. 11 а.с. 13) та копія додатку до анкети позичальника (зворот а.с. 13 а.с. 14), які містять електронний підпис відповідача.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Частина 2 ст. 1056-1 ЦК України визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач довів виконання свого зобов`язання з видачі кредиту ОСОБА_1 квитанцією № 1888255877 від 18.01.2022 (а.с. 20).

За умовами Договору (п. 4.1. пропозиції) ОСОБА_1 зобов`язувалася повернути кредит, сплатити проценти до дати, вказаній у Заявці.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до довідки-розрахунку про стан забогованості за кредитним договором № 17.01.2022 - 100005593 від 18 січня 2022 року (а.с. 21), заборгованість ОСОБА_1 складає 11820 гривень в тому числі: 6000 гривень - основний борг, 5820 гривень - заборгованість за відсотками.

Відповідач таких доводів сторони позивача не спростував.

В той же час, процесуальні обов`язки відповідача полягають, зокрема, у здійсненні ним активних процесуальних дій, наданні доводів та доказів, що стосуються існування цивільних прав позивача як кредитора у зобов`язанні. Така правова позиція міститься у п. 6.8. постанови ВП ВС від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19.

Крім того, ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України зобов`язує сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7.1 пропозиції, у разі несплати Кредиту та/або Процентів у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню Кредиту та/або Процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою.

У випадках, не врегульованих даним договором за порушення зобов`язань сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства (п.7.5. пропозиції).

За таких обставин, суд вбачає підстави для судового захисту прав позивача та стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" кредитної заборгованості в сумі 11820 гривень.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У позовній заяві представник позивача зазначив, що понесені ним судові витрати складаються лише із суми сплаченого судового збору. Ця обставина доведена відповідним платіжним документом (а.с. 5).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 2422 гривень 40 копійок судового збору (а.с. 5). Суд у цьому рішенні прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог. Таким чином, судові витрати у вигляді сплаченого при зверненні до суду судового збору підлягають компенсації позивачу у повному розмірі.

Керуючись: ст.ст.42і 61Конституції України,Кредитним договором№ 17.01.2022-100005593від 18січня 2022року, ст.ст.6,11,509,525,526,527,530, 610,611,612,626,628,638,639,1054,1056-1ЦК України,ст.ст.3,11,12Закону України«Про електроннукомерцію», ст.ст. 7,12,13,81,259,263-265,268,275,279,354 ЦПКУкраїни,суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського,133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за Кредитним договором № 17.01.2022-100005593 від 18 січня 2022 року у розмірі 11820 гривень та судові витрати в сумі 2422 гривень 40 копійок, а всього 14242 (чотирнадцять тисяч двісті сорок дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: ______