Рішення № 119781690, 17.06.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2024 року Чернігів Справа № 620/7640/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаряКосенко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича про закінчення виконавчого провадження від 02.04.2024 ВП №73678697.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець послався на фактичне повне виконання рішення, проте така постанова винесена передчасно, за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Зазначає, що виплата одноразової допомоги за 2021 рік, з урахуванням суми допомоги, яка була виплачена позивачу у 2015 році, є невиправданою та такою, що обмежує його права, тому рішення суду від 18.01.2023 у справі №620/7462/22 не виконано в повному обсязі, а постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.04.2024 №73678697 належить скасувати.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ у відкритому судовому засіданні.

Протокольною ухвалою суду від 10.06.2024 без видалення суду до нарадчої кімнати із занесенням секретарем судового засідання відповідного запису до протоколу судового засідання розгляд справи відкладено на 17.06.2024 на 15:00 у зв`язку із відсутністю відомостей про повідомлення позивача про час та місце розгляду справи та отримання ним відзиву на позов.

Позивач в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без йог участі.

Представник відповідача подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, зазначив, що державним виконавцем в межах виконавчого провадження №73678697 виконано дії, передбачені статтями 18, 63 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, з примусового виконання виконавчого листа, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 31.10.2023 у справі №620/7462/22, а саме: направлено боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження із встановленням строку протягом 10 робочих днів для виконання рішення суду, а також проведено перевірку виконання судового рішення в адміністративній справі №620/7462/22 з урахуванням наданих йому Законом повноважень та з урахуванням зобов`язань, покладених на відповідача резолютивною частиною рішення Чернігівського окружного адміністративного суду. За таких обставин, вважає, що постанова державного виконавця Відділу від 02.04.2024 про закінчення виконавчого провадження №73678697 прийнята на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та є обґрунтованою.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

Чернігівський окружний адміністративний суд 31.10.2023 видав виконавчий лист №620/7462/22 про зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомоги ОСОБА_1 , у зв`язку з настанням ІІ групи інвалідності, згідно з пунктом «б» частини першої статті 16-2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей» у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.5455).

На підставі вказаного виконавчого листа головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. 27.12.2023 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №73678697 (а.с. 5657).

Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України заявою від 17.02.2024 №220/13/1364 повідомив державного виконавця про фактичне виконання рішення суду (а.с. 61).

Відповідно до витягу з проколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 09.02.2024 №4/с ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратоного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому встановлено ІІ групу інвалідності (2021), як це передбачено рішенням суду, у сумі 681 000,00 грн та здійснити виплату з урахуванням раніше отриманої допомоги (182700,00 грн) у сумі 489300,00 грн (а.с.62).

Згідно з платіжною інструкцією від 07.03.2024 №220/13/30 ОСОБА_1 нараховано та виплачено кошти у сумі 498 300,00 грн на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 №620/7462/22 (а.с.63).

02.04.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №73678697 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (а.с. 1415, 6566).

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 4 статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 статті 13 Закону №1404-VIII визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За правилами частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пункту 1 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Водночас стаття 63 Закону №1404-VIII передбачає обов`язок державного виконавця перевірити виконання рішення, за яким боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

За приписами пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (частина 2 статті 39 Закону №1404-VIII).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що умовою закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону є фактичне виконання боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому, державний виконавець повинен достеменно встановити вказаний факт.

При винесенні постанови від 02.04.2024 про закінчення виконавчого провадження державний виконавець послався на платіжну інструкцію від 07.03.2024 №220/13/30, згідно з якою стягувачу перераховані кошти у розмірі 498 300,00 грн.

Суд зауважує, що разом із заявою про закінчення виконавчого провадження №73678697 Міністерство оборони України надало витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, з огляду на який ОСОБА_1 раніше (2015 рік) нараховано та виплачено грошову допомогу у сумі 182 700,00 грн.

Тобто, всього на виконання рішення суду від 18.01.2023 у справі №620/7462/22 позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 681000,00 грн.

У мотивувальній частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.01.20232 у справі № 620/7462/22, яке набрало законної сили 20.09.2023, зазначено наступне; «Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом, в даному випадку йдеться не про первинне встановлення інвалідності, що дає право на виплату окремого виду допомоги - допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності, а йдеться про виплату такої допомоги у зв`язку зі зміною позивачеві групи інвалідності з ІІІ групи на ІІ групу.

Провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку, що в даному випадку позивач має право на призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 № 975 та статей 16, 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум».

У резолютивній частині виконавчого листа №620/7462/22, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 31.10.2023, що став підставою для відкриття виконавчого провадження №73678697, визначено спосіб та порядок виконання рішення суду, а саме: шляхом зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомоги ОСОБА_1 , у зв`язку з настанням ІІ групи інвалідності, згідно з пунктом «б» частини першої статті 16-2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей» у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Таким чином, враховуючи положення статті 18 Закону №1404-VIII, а також резолютивну частину рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі №620/7462/22, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено повне фактичне виконання рішення суду відповідно до виконавчого документа.

З наведеного слідує, шо у державного виконавця відсутні підстави вважати, що рішення суду відповідачем не виконано, а відтак при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець діяв у межах своїх повноважень, відповідно до вимог закону.

Згідно із частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, установлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул.Городецького, 13, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622).

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО